Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Андрій Борисович Сєверний (рос. Андрей Борисович Северный; 11 травня 1913, Тула — 3 квітня 1987, Сімферополь) — український астрофізик, доктор фізико-математичних наук, академік АН СРСР (1968). Герой Соціалістичної Праці (1973). Лауреат Державної премії СРСР (1984).
| Сєверний Андрій Борисович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 11 травня 1913[1] Тула, Російська імперія[1] |
| Помер | 3 квітня 1987 (73 роки) Сімферополь, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Кунцевський цвинтар |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | астрофізик |
| Alma mater | d |
| Галузь | астрофізика |
| Заклад | МДУ |
| Вчене звання | професор[d] і академік АН СРСР[d] |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
| Аспіранти, докторанти | d |
| Членство | Академія наук СРСР Гайдельберзька академія наук |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |          |
 Сєверний Андрій Борисович у Вікісховищі | |
Наукова біографія
Андрій Сєверний народився 11 травня 1913 в місті Тула, у сім'ї професора Московського університету. Ще бувши школярем, він захопився астрономією, був спостерігачем Московського товариства любителів астрономії. У 1935 закінчив Московський університет і був прийнятий в аспірантуру АН СРСР, там же пройшов докторантуру. Тут він захопився теоретичною астрофізикою і отримав ряд важливих результатів в галузі дослідження внутрішньої будови зірок. У 1938–1946 працював у Державному астрономічному інституті імені Штернберга. З 1946 працював у Кримській астрофізичній обсерваторії (КрАО) АН СРСР.
Поступивши на роботу в Кримську астрофізичну обсерваторію, Сєверний взяв активну участь у відновленні обсерваторії в Сімеїзі і в будівництві нової обсерваторії поблизу Бахчисарая, де тепер розташоване селище Научний разом з КрАО. З 1952 до смерті він був незмінним директором КрАО.
Наукові праці присвячені теорії внутрішньої будови зірок, фізики Сонця, дослідженню магнітних полів зірок. У ряді робіт, виконаних в 1934–1938, до ототожнення термоядерних джерел зоряної енергії, розглянув рівновагу зірок при наявності конвекції, яка розвивається в разі сильної концентрації джерел енерговиділення до центру зірки. У наступні роки увага Сєверного була звернута переважно на вивчення Сонця. За його проєктом у Кримській астрофізичній обсерваторії побудований баштовий сонячний телескоп (один з найбільших у світі); за його участю розроблені і створені багато приладів: інтерференційно-поляризаційний фільтр, магнітограф для сонячного телескопа тощо. У 1949–1962 виконав кількісні спектральні дослідження сонячних спалахів та інших нестаціонарних процесів. На основі цих досліджень виявив тонку структуру емісії — її концентрацію в малих обсягах сонячної атмосфери, вперше кількісно вивчив явище «вусів» і нестаціонарну безперервну емісію. Вивчення спалахів привело Сєверного до висновку про своєрідні вибухи на Сонці, енергія яких черпається з магнітних полів. Систематичні вимірювання магнітних полів на Сонці дозволили йому виявити тісний зв'язок виникнення спалахів з характерними особливостями магнітних полів, що було покладено в основу практики прогнозування сонячних спалахів. Вперше показав, що загальне магнітне поле Сонця складається з безлічі хаотично розподілених по поверхні елементів магнетизму, встановив, що «середнє поле» Сонця відрізняється від дипольного. Виявив також сезонні і добові коливання загального магнітного поля Сонця, що уподібнює його магнітно-змінній зірці. Застосувавши покращений варіант сонячного магнітографа до спостереження зірок, вперше виміряв слабкі магнітні поля у багатьох зірок. У 1974 разом з співробітниками Кримської астрофізичної обсерваторії, аналізуючи спостереження Сонця, проведені за оригінальною методикою на модернізованому баштовому телескопі, відкрив пульсації Сонця як цілого з періодом 2 години 40 хв і амплітудою зміни радіуса 10 км.
Багато уваги приділяв позаатмосферним дослідженням. Створені під його керівництвом прилади функціонували на деяких штучних супутниках Землі, а також на , науковій орбітальній станції «Салют-4».
Сєверний опублікував більше ніж 270 наукових робіт, більшість праць академіка Сєверного опубліковані в «Ізвестіях Кримської астрофізичної обсерваторії», а також у багатьох інших вітчизняних і закордонних журналах з астрономії та астрофізики. Автор книги «Фізика Сонця» (1956), співавтор широко відомого курсу з теоретичної астрофізики (Амбарцумян та інші, 1952), який досі є настільною книгою багатьох астрофізиків.
Професор Московського університету (з 1947). Член-кореспондент АН СРСР від 20.6.1958 по відділенню фізико-математичних наук (астрофізика), академік з 26.11.1968. Член Міжнародної академії астронавтики, член-кореспондент Гейдельберзької АН, віце-президент Міжнародного астрономічного союзу (1964–1970), президент Комісії N 10 «Сонячна активність» Міжнародного астрономічного союзу (1958–1964).
Наукові публікації
- Физика Солнца (1956)
- Статті в журналі «Успехи физических наук»
- Severny, A.B., Kotov, V.A., and Tsap, T.T., 1976. «Observations of solar pulsations», Nature, vol. 259, p. 89
Відзнаки та пам'ять
- Сталінська премія третього ступеня (1952) — за наукову працю «Точна теорія хвиль усталеного виду на поверхні важкої рідини» (1951)
- Герой Соціалістичної Праці (10 травня 1973, з врученням ордена Леніна)
- Державна премія СРСР (1984)
- Нагороджений двома орденами Леніна (1973, 1983), двома орденами Жовтневої Революції (1971, 1975), двома орденами Трудового Червоного Прапора (1961, 1963), орденом «Знак Пошани» (1953), а також медалями.
- Болгарський орден Кирила і Мефодія 1-ого ступеня
- На честь ученого названий астероїд головного поясу 1737 Сєверний, відкритий у 1966 році Людмилою Черних.
У селищі Научний діє квартира-музей Андрія Сєверного.
Примітки
- Северный Андрей Борисович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1976. — Т. 23 : Сафлор — Соан. — С. 130.
Джерела
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Северный Андрей Борисович. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
- Андрей Борисович Северный
- Obituary — «Andrei B. Severny, 73, Top Soviet Astronomer». New York Times, April 21, 1987.
- Keith Davies, Evidence for a Young Sun
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Andrij Borisovich Syevernij ros Andrej Borisovich Severnyj 11 travnya 1913 19130511 Tula 3 kvitnya 1987 Simferopol ukrayinskij astrofizik doktor fiziko matematichnih nauk akademik AN SRSR 1968 Geroj Socialistichnoyi Praci 1973 Laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR 1984 Syevernij Andrij BorisovichNarodivsya11 travnya 1913 1913 05 11 1 Tula Rosijska imperiya 1 Pomer3 kvitnya 1987 1987 04 03 73 roki Simferopol Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaKuncevskij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistastrofizikAlma materdGaluzastrofizikaZakladMDUVchene zvannyaprofesor d i akademik AN SRSR d Naukovij stupindoktor fiziko matematichnih naukAspiranti doktorantidChlenstvoAkademiya nauk SRSR Gajdelberzka akademiya naukPartiyaKPRSNagorodi Syevernij Andrij Borisovich u VikishovishiNaukova biografiyaAndrij Syevernij narodivsya 11 travnya 1913 v misti Tula u sim yi profesora Moskovskogo universitetu She buvshi shkolyarem vin zahopivsya astronomiyeyu buv sposterigachem Moskovskogo tovaristva lyubiteliv astronomiyi U 1935 zakinchiv Moskovskij universitet i buv prijnyatij v aspiranturu AN SRSR tam zhe projshov doktoranturu Tut vin zahopivsya teoretichnoyu astrofizikoyu i otrimav ryad vazhlivih rezultativ v galuzi doslidzhennya vnutrishnoyi budovi zirok U 1938 1946 pracyuvav u Derzhavnomu astronomichnomu instituti imeni Shternberga Z 1946 pracyuvav u Krimskij astrofizichnij observatoriyi KrAO AN SRSR Postupivshi na robotu v Krimsku astrofizichnu observatoriyu Syevernij vzyav aktivnu uchast u vidnovlenni observatoriyi v Simeyizi i v budivnictvi novoyi observatoriyi poblizu Bahchisaraya de teper roztashovane selishe Nauchnij razom z KrAO Z 1952 do smerti vin buv nezminnim direktorom KrAO Naukovi praci prisvyacheni teoriyi vnutrishnoyi budovi zirok fiziki Soncya doslidzhennyu magnitnih poliv zirok U ryadi robit vikonanih v 1934 1938 do ototozhnennya termoyadernih dzherel zoryanoyi energiyi rozglyanuv rivnovagu zirok pri nayavnosti konvekciyi yaka rozvivayetsya v razi silnoyi koncentraciyi dzherel energovidilennya do centru zirki U nastupni roki uvaga Syevernogo bula zvernuta perevazhno na vivchennya Soncya Za jogo proyektom u Krimskij astrofizichnij observatoriyi pobudovanij bashtovij sonyachnij teleskop odin z najbilshih u sviti za jogo uchastyu rozrobleni i stvoreni bagato priladiv interferencijno polyarizacijnij filtr magnitograf dlya sonyachnogo teleskopa tosho U 1949 1962 vikonav kilkisni spektralni doslidzhennya sonyachnih spalahiv ta inshih nestacionarnih procesiv Na osnovi cih doslidzhen viyaviv tonku strukturu emisiyi yiyi koncentraciyu v malih obsyagah sonyachnoyi atmosferi vpershe kilkisno vivchiv yavishe vusiv i nestacionarnu bezperervnu emisiyu Vivchennya spalahiv privelo Syevernogo do visnovku pro svoyeridni vibuhi na Sonci energiya yakih cherpayetsya z magnitnih poliv Sistematichni vimiryuvannya magnitnih poliv na Sonci dozvolili jomu viyaviti tisnij zv yazok viniknennya spalahiv z harakternimi osoblivostyami magnitnih poliv sho bulo pokladeno v osnovu praktiki prognozuvannya sonyachnih spalahiv Vpershe pokazav sho zagalne magnitne pole Soncya skladayetsya z bezlichi haotichno rozpodilenih po poverhni elementiv magnetizmu vstanoviv sho serednye pole Soncya vidriznyayetsya vid dipolnogo Viyaviv takozh sezonni i dobovi kolivannya zagalnogo magnitnogo polya Soncya sho upodibnyuye jogo magnitno zminnij zirci Zastosuvavshi pokrashenij variant sonyachnogo magnitografa do sposterezhennya zirok vpershe vimiryav slabki magnitni polya u bagatoh zirok U 1974 razom z spivrobitnikami Krimskoyi astrofizichnoyi observatoriyi analizuyuchi sposterezhennya Soncya provedeni za originalnoyu metodikoyu na modernizovanomu bashtovomu teleskopi vidkriv pulsaciyi Soncya yak cilogo z periodom 2 godini 40 hv i amplitudoyu zmini radiusa 10 km Bagato uvagi pridilyav pozaatmosfernim doslidzhennyam Stvoreni pid jogo kerivnictvom priladi funkcionuvali na deyakih shtuchnih suputnikah Zemli a takozh na naukovij orbitalnij stanciyi Salyut 4 Syevernij opublikuvav bilshe nizh 270 naukovih robit bilshist prac akademika Syevernogo opublikovani v Izvestiyah Krimskoyi astrofizichnoyi observatoriyi a takozh u bagatoh inshih vitchiznyanih i zakordonnih zhurnalah z astronomiyi ta astrofiziki Avtor knigi Fizika Soncya 1956 spivavtor shiroko vidomogo kursu z teoretichnoyi astrofiziki Ambarcumyan ta inshi 1952 yakij dosi ye nastilnoyu knigoyu bagatoh astrofizikiv Profesor Moskovskogo universitetu z 1947 Chlen korespondent AN SRSR vid 20 6 1958 po viddilennyu fiziko matematichnih nauk astrofizika akademik z 26 11 1968 Chlen Mizhnarodnoyi akademiyi astronavtiki chlen korespondent Gejdelberzkoyi AN vice prezident Mizhnarodnogo astronomichnogo soyuzu 1964 1970 prezident Komisiyi N 10 Sonyachna aktivnist Mizhnarodnogo astronomichnogo soyuzu 1958 1964 Naukovi publikaciyiFizika Solnca 1956 Statti v zhurnali Uspehi fizicheskih nauk Severny A B Kotov V A and Tsap T T 1976 Observations of solar pulsations Nature vol 259 p 89Vidznaki ta pam yatStalinska premiya tretogo stupenya 1952 za naukovu pracyu Tochna teoriya hvil ustalenogo vidu na poverhni vazhkoyi ridini 1951 Geroj Socialistichnoyi Praci 10 travnya 1973 z vruchennyam ordena Lenina Derzhavna premiya SRSR 1984 Nagorodzhenij dvoma ordenami Lenina 1973 1983 dvoma ordenami Zhovtnevoyi Revolyuciyi 1971 1975 dvoma ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora 1961 1963 ordenom Znak Poshani 1953 a takozh medalyami Bolgarskij orden Kirila i Mefodiya 1 ogo stupenya Na chest uchenogo nazvanij asteroyid golovnogo poyasu 1737 Syevernij vidkritij u 1966 roci Lyudmiloyu Chernih U selishi Nauchnij diye kvartira muzej Andriya Syevernogo PrimitkiSevernyj Andrej Borisovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1976 T 23 Saflor Soan S 130 d Track Q649d Track Q17378135DzherelaKolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Severnyj Andrej Borisovich Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros Andrej Borisovich Severnyj Obituary Andrei B Severny 73 Top Soviet Astronomer New York Times April 21 1987 Keith Davies Evidence for a Young Sun