Сюбун

Тенсьо Сюбун (1380-ті — 1444/1450 або 1463) — японський художник періоду Муроматі.

Тенсьо Сюбун
天章 周文
Народився	1380-ті або 1414 провінція Омі
Помер	1444/1450 або 1463 Кіото
Підданство	Японія
Діяльність	художник, Бгікшу
Відомий завдяки	художник
Вчителі	Дзосецу
Відомі учні	Сьотан
Заклад	Шококу-дзі
Magnum opus	^d і ^d
Конфесія	буддизм
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився приблизно наприкінці 1380-х років у провінції Омі, а професійно малювати став 1403 року. За іншими свідченнями, народився близько 1414 року. Проте остання версія народження є дещо сумнівною з огляду на згадку про нього в записі про дипломатичну місію до Кореї 1423 року. Сюбун відповідав за доставку друкованих видань корейської збірки буддистських сутр. За іншими джерелами, в цей час він мав офіційну посаду «головного секретаря» (цукансу) монастиря Сьококу-дзі.

Навчався живопису в Дзосецу з монастиря Сьококудзі в Кіото. Згодом став наглядачем за будівлями і майданчиками цього монастиря. 1438 року працював над замовленнями імператорського двору. Невдовзі після цього призначається придворним живописцем — головою Академії живопису (ґойо-есі). Малював під псевдонімом «Еккей». Учнями Сюбуна були Сессю і Кано Масанобу. Помер, за різними версіями, між 1444 і 1450 роками або близько 1463 року.

Творчість

Вважається одним з основоположників жанру суйбоку в Японії. Характерною рисою стилю є композиційне рішення простору картини. Хоча окремі елементи композиції — скелі і каміння, дерева, гори і вдома — взяті від китайських майстрів Ся Гуя і Ма Юаня, Сюбун розміщує їх у просторі картини, використовуючи неповторну манеру малювання. Пейзажі Сюбуна зображують світ якоїсь іншої реальності, майже штучний. Подібне трактування пейзажу «сновидінь» у китайському живописі з'явилося набагато пізніше. Це досягається завдяки створенню малюнків блідими фарбами по паперу.

Поєднував китайські жанри «гори і вода» і «птахи і квіти», що був відомий як стиль суміе. Головною рисою було відображення реальності. Також відомий тим, що розмальовував тушшю різні буддистські скульптури.

Джерела

• Akiyama Terukazu, La peinture japonaise — Les trésors de l'Asie, éditions Albert Skira — Genève, 1961, 217 p., p. 109,110,111, 113, 116, 120
• Varley, H. Paul. (2000). Japanese Culture. Honolulu: University of Hawaii Press.
• Deal, William E. 2007. Handbook to Life in Medieval and Early Modern Japan. Oxford University Press US.