Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сьвентошув (пол. Świętoszów, нім. Neuhammer am Queis) — село в Польщі, у гміні Осечниця Болеславецького повіту Нижньосілезького воєводства. Населення — 2036 осіб (2011).
Село  Координати 51°28′24″ пн. ш. 15°23′05″ сх. д. / 51.47350000002777648° пн. ш. 15.384890000027777290° сх. д.Координати: 51°28′24″ пн. ш. 15°23′05″ сх. д. / 51.47350000002777648° пн. ш. 15.384890000027777290° сх. д.
 Сьвентошув у Вікісховищі |
У 1975—1998 роках село належало до Єленьоґурського воєводства.
Історія
Сьвентошув — велике військове містечко на річці Квіса в Нижній Сілезії (південний захід Польщі). Перші згадки про цей населений пункт, який колись був у Пруссії, відносяться до XIV—XV століть.
У 1898 року представники сім'ї цу Дона виділили зі своїх силезських володінь велику територію лісу та інших невикористовуваних земель для облаштування ними військового полігона. Відстань від житлових територій, особливості рельєфу місцевості — болота, канали, піщані поля, ліс, пагорби — дозволяли проводити тут навчання піхоті, саперам, артилерії та іншим родам військ. Полігон отримав назву Нойхаммер. У 1900 році тут були збудовані перші солдатські казарми. Поступово розширюючись, до 1905 полігон почав займати вже 5 тисяч гектарів.
У роки Першої світової війни на околицях містечка було розбито табір для російських військовополонених. У 1914—1919 роках через нього пройшло близько 33 тисяч чоловік. Полонених залучали до праці на картонній фабриці. На отримані кошти їм вдалося встановити 1916 року пам'ятник своїм загиблим землякам.
За часів Третього рейху полігон Нойхамер значно розширився. Якщо 1934 року на ньому розміщувалося близько 2400 солдатів, то 1936-го — вже 8600. Максимальна місткість полігону сягала 10 тисяч солдатів. До 1939 року в Нойхаммері була танкова армія Манштейна, пізніше тут проводилися навчання для груп СС, до складу яких входили українці (в основному власівці), латиші та литовці, а пізніше — піхотна дивізія СС «Галичина». Для інспектування військ сюди приїжджав Гімлер.
Під час Другої світової війни в Жагані та її околицях німці створили комплекс таборів для полонених, який складався зі шталага VIII C та його філій — шталага у Кунау (Коніні-Жаганському) та шталага VIII E (308) у Нойхаммері. Усі вони підкорялися 8-му військовому округу вермахту з головним штабом у Бреслау. Шталаг VIII E (308) у Нойхаммері у перші місяці війни був призначений виключно для польських солдатів, взятих у полон під час Вересневої кампанії 1939 року. Після виграних битв заході 1940 року у табір стали потрапляти французькі військовополонені.
Після нападу Гітлера на СРСР у шталаг VIII E почали надходити радянські військовополонені, перші з яких були доставлені до Нойхаммера вже 12 липня 1941 року. У 1942 році їхня кількість становила понад 100 000 осіб. Через жорстоке поводження та важкі роботи люди швидко вмирали. Тих, хто був фізично міцнішим, вивозили до концтабору Аушвіц-Біркенау (Освенцім). У цілому нині, через шталаг VIII C пройшло близько 300 тис. полонених, а средне-дневное їх кількість дорівнювало 50 тысячам[1]. За півтора кілометра від табору знаходиться братська могила, в якій поховано близько 20 тисяч військовополонених, переважно слов'янських національностей. Перед в'їздом до Сьвентошува, за 100 метрів від мосту через Квісу, встановлено пам'ятник «Вічної пам'яті вбитих і закатованих». Він складається з постаменту та кам'яної брили, до нього ведуть бетонні сходи. Табличка на камені говорить: «На вічну пам'ять 20 тисяч польських та радянських солдатів, убитих та закатованих у таборі військовополонених гітлерівського вермахту у Сьвентошуві у період Другої світової війни».
13 лютого 1945 року місто було взято Червоною армією. Деякий час біля Нойхаммера розташовувалися частини 2-ї армії Війська польського. Після закінчення війни Нижня Сілезія, і Нойхаммер у тому числі, були передані відповідно до рішень Ялтинської та Потстдамської конференцій Польщі. Місто було перейменовано на Сьвентошув.
З 1945 по 1992 рік у Сьвентошуві було розквартовано радянські війська. У 1945—1954 роках у колишньому таборі для полонених функціонувала спеціальна в'язниця НКДБ (МДБ) суворого режиму. У самому містечку з літа 1945 року стала дислокуватися 20-а Звенигородська танкова дивізія Північної групи військ, а також мотострілковий полк, ракетний дивізіон та артилерійські частини. Це була одна з найбільших баз радянських військ у Польщі, що займала площу 15020 га. Обидві частини Сьвентошува з'єднувалися дерев'яним та металевим мостами. У містечку налічувалося 58 казарм, 98 гаражів, 14 столових приміщень, лікарняний комплекс, 1687 квартир для сімей військовослужбовців, а також велика кількість цивільних об'єктів. У найактивніший період тут мешкали 12 тисяч солдатів та сімей військових. Сьвентошув був засекречений і зник із географічних карт на кілька десятиліть.
Після 1989 року у зв'язку зі зміною політичного режиму у Польщі та відповідно до підписаних СРСР та Польщею договорів радянські війська стали виводитися зі Сьвентошува. 5 травня 1992 року польська сторона ухвалила перший комплекс військових об'єктів. 18 травня 1992 року на гарнізонному плацу у присутності командувача Північної групи військ Радянської Армії генерал-полковника Віктора Дубиніна та командувача Сілезького військового округу генерала дивізії Тадеуша Вілецького відбувся акт передачі всього гарнізону. Останні радянські солдати покинули Свентошув 20 липня цього року.
Після виведення радянських військ розпочалася реконструкція будівель. Частину їх передано цивільному населенню. В іншу частину міста було введено 10-ту танкову бригаду польських військ. В даний час у Сьвентошуві знаходиться найбільший у Польщі (понад 37 000 га) центр полігонних навчань «Жагань — Сьвентошув», де проводяться найбільші навчання військ НАТО.
Сьвентошув поділено на дві частини. Основна частина Сьвентошува розташована правому березі Квіси. Найменша розташована на лівому березі річки і в минулому називалася Старим Сьвентошувом. Тут знаходиться кілька житлових будинків та залізнична станція недіючої залізниці Жагань — Оленя-Гура. Ґрунт піщаний. Найвища гора зветься Каппельбрун.[]
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 1068 | 344 | 696 | 28 |
| Жінки | 968 | 318 | 583 | 67 |
| Разом | 2036 | 662 | 1279 | 95 |
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сьвентошув
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sventoshuv pol Swietoszow nim Neuhammer am Queis selo v Polshi u gmini Osechnicya Boleslaveckogo povitu Nizhnosilezkogo voyevodstva Naselennya 2036 osib 2011 Selo Sventoshuv pol Swietoszow Koordinati 51 28 24 pn sh 15 23 05 sh d 51 47350000002777648 pn sh 15 384890000027777290 sh d 51 47350000002777648 15 384890000027777290 Koordinati 51 28 24 pn sh 15 23 05 sh d 51 47350000002777648 pn sh 15 384890000027777290 sh d 51 47350000002777648 15 384890000027777290 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Nizhnosilezke voyevodstvoPovit Boleslaveckij povitGmina OsechnicyaVisota centru 140 mNaselennya 2036 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 75Poshtovij indeks 59 726Avtomobilnij kod DBLSIMC 0191833GeoNames 3083981OSM 1671682 R Gmina Osechnicya Oficijnij sajt swietoszow pl SventoshuvSventoshuv Polsha SventoshuvSventoshuv Nizhnosilezke voyevodstvo Sventoshuv u Vikishovishi U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Yelenogurskogo voyevodstva IstoriyaSventoshuv velike vijskove mistechko na richci Kvisa v Nizhnij Sileziyi pivdennij zahid Polshi Pershi zgadki pro cej naselenij punkt yakij kolis buv u Prussiyi vidnosyatsya do XIV XV stolit U 1898 roku predstavniki sim yi cu Dona vidilili zi svoyih silezskih volodin veliku teritoriyu lisu ta inshih nevikoristovuvanih zemel dlya oblashtuvannya nimi vijskovogo poligona Vidstan vid zhitlovih teritorij osoblivosti relyefu miscevosti bolota kanali pishani polya lis pagorbi dozvolyali provoditi tut navchannya pihoti saperam artileriyi ta inshim rodam vijsk Poligon otrimav nazvu Nojhammer U 1900 roci tut buli zbudovani pershi soldatski kazarmi Postupovo rozshiryuyuchis do 1905 poligon pochav zajmati vzhe 5 tisyach gektariv U roki Pershoyi svitovoyi vijni na okolicyah mistechka bulo rozbito tabir dlya rosijskih vijskovopolonenih U 1914 1919 rokah cherez nogo projshlo blizko 33 tisyach cholovik Polonenih zaluchali do praci na kartonnij fabrici Na otrimani koshti yim vdalosya vstanoviti 1916 roku pam yatnik svoyim zagiblim zemlyakam Za chasiv Tretogo rejhu poligon Nojhamer znachno rozshirivsya Yaksho 1934 roku na nomu rozmishuvalosya blizko 2400 soldativ to 1936 go vzhe 8600 Maksimalna mistkist poligonu syagala 10 tisyach soldativ Do 1939 roku v Nojhammeri bula tankova armiya Manshtejna piznishe tut provodilisya navchannya dlya grup SS do skladu yakih vhodili ukrayinci v osnovnomu vlasivci latishi ta litovci a piznishe pihotna diviziya SS Galichina Dlya inspektuvannya vijsk syudi priyizhdzhav Gimler Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v Zhagani ta yiyi okolicyah nimci stvorili kompleks taboriv dlya polonenih yakij skladavsya zi shtalaga VIII C ta jogo filij shtalaga u Kunau Konini Zhaganskomu ta shtalaga VIII E 308 u Nojhammeri Usi voni pidkoryalisya 8 mu vijskovomu okrugu vermahtu z golovnim shtabom u Breslau Shtalag VIII E 308 u Nojhammeri u pershi misyaci vijni buv priznachenij viklyuchno dlya polskih soldativ vzyatih u polon pid chas Veresnevoyi kampaniyi 1939 roku Pislya vigranih bitv zahodi 1940 roku u tabir stali potraplyati francuzki vijskovopoloneni Pislya napadu Gitlera na SRSR u shtalag VIII E pochali nadhoditi radyanski vijskovopoloneni pershi z yakih buli dostavleni do Nojhammera vzhe 12 lipnya 1941 roku U 1942 roci yihnya kilkist stanovila ponad 100 000 osib Cherez zhorstoke povodzhennya ta vazhki roboti lyudi shvidko vmirali Tih hto buv fizichno micnishim vivozili do konctaboru Aushvic Birkenau Osvencim U cilomu nini cherez shtalag VIII C projshlo blizko 300 tis polonenih a sredne dnevnoe yih kilkist dorivnyuvalo 50 tysyacham 1 Za pivtora kilometra vid taboru znahoditsya bratska mogila v yakij pohovano blizko 20 tisyach vijskovopolonenih perevazhno slov yanskih nacionalnostej Pered v yizdom do Sventoshuva za 100 metriv vid mostu cherez Kvisu vstanovleno pam yatnik Vichnoyi pam yati vbitih i zakatovanih Vin skladayetsya z postamentu ta kam yanoyi brili do nogo vedut betonni shodi Tablichka na kameni govorit Na vichnu pam yat 20 tisyach polskih ta radyanskih soldativ ubitih ta zakatovanih u tabori vijskovopolonenih gitlerivskogo vermahtu u Sventoshuvi u period Drugoyi svitovoyi vijni 13 lyutogo 1945 roku misto bulo vzyato Chervonoyu armiyeyu Deyakij chas bilya Nojhammera roztashovuvalisya chastini 2 yi armiyi Vijska polskogo Pislya zakinchennya vijni Nizhnya Sileziya i Nojhammer u tomu chisli buli peredani vidpovidno do rishen Yaltinskoyi ta Potstdamskoyi konferencij Polshi Misto bulo perejmenovano na Sventoshuv Z 1945 po 1992 rik u Sventoshuvi bulo rozkvartovano radyanski vijska U 1945 1954 rokah u kolishnomu tabori dlya polonenih funkcionuvala specialna v yaznicya NKDB MDB suvorogo rezhimu U samomu mistechku z lita 1945 roku stala dislokuvatisya 20 a Zvenigorodska tankova diviziya Pivnichnoyi grupi vijsk a takozh motostrilkovij polk raketnij divizion ta artilerijski chastini Ce bula odna z najbilshih baz radyanskih vijsk u Polshi sho zajmala ploshu 15020 ga Obidvi chastini Sventoshuva z yednuvalisya derev yanim ta metalevim mostami U mistechku nalichuvalosya 58 kazarm 98 garazhiv 14 stolovih primishen likarnyanij kompleks 1687 kvartir dlya simej vijskovosluzhbovciv a takozh velika kilkist civilnih ob yektiv U najaktivnishij period tut meshkali 12 tisyach soldativ ta simej vijskovih Sventoshuv buv zasekrechenij i znik iz geografichnih kart na kilka desyatilit Pislya 1989 roku u zv yazku zi zminoyu politichnogo rezhimu u Polshi ta vidpovidno do pidpisanih SRSR ta Polsheyu dogovoriv radyanski vijska stali vivoditisya zi Sventoshuva 5 travnya 1992 roku polska storona uhvalila pershij kompleks vijskovih ob yektiv 18 travnya 1992 roku na garnizonnomu placu u prisutnosti komanduvacha Pivnichnoyi grupi vijsk Radyanskoyi Armiyi general polkovnika Viktora Dubinina ta komanduvacha Silezkogo vijskovogo okrugu generala diviziyi Tadeusha Vileckogo vidbuvsya akt peredachi vsogo garnizonu Ostanni radyanski soldati pokinuli Sventoshuv 20 lipnya cogo roku Pislya vivedennya radyanskih vijsk rozpochalasya rekonstrukciya budivel Chastinu yih peredano civilnomu naselennyu V inshu chastinu mista bulo vvedeno 10 tu tankovu brigadu polskih vijsk V danij chas u Sventoshuvi znahoditsya najbilshij u Polshi ponad 37 000 ga centr poligonnih navchan Zhagan Sventoshuv de provodyatsya najbilshi navchannya vijsk NATO Sventoshuv podileno na dvi chastini Osnovna chastina Sventoshuva roztashovana pravomu berezi Kvisi Najmensha roztashovana na livomu berezi richki i v minulomu nazivalasya Starim Sventoshuvom Tut znahoditsya kilka zhitlovih budinkiv ta zaliznichna stanciya nediyuchoyi zaliznici Zhagan Olenya Gura Grunt pishanij Najvisha gora zvetsya Kappelbrun dzherelo DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 1068 344 696 28 Zhinki 968 318 583 67 Razom 2036 662 1279 95PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sventoshuv GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Portal Polsha