Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Схеми збагачення руд чорних металів — розрізняють вісім груп руд чорних металів: А-1, А-2, Б-1, В-1, В-2, Г-1, Г-2, Г-3 (див. чорні метали), для яких схеми збагачення мають спільні ознаки.
Схеми збагачення руд класу А
Схеми збагачення руд класу А (групи А-1 і А-2). До класу А відносять промивні залізні і марганцеві руди. Пуста порода в цих рудах міститься, в основному, у вигляді глини і піску. Зростків корисних мінералів з порожньою породою практично немає. Руди цілком окиснені, тому в залізних рудах корисні мінерали представлені водними оксидами заліза — бурими залізняками і продуктами окиснення магнетиту — мартитом і напівмартитом. Вміст сірки в цих рудах дуже малий. Окисні марганцеві руди являють собою механічну суміш марганцевих конкрецій і рудного дріб'язку, зцементованих піщано-глинистим матеріалом.
Основний метод збагачення руд класу А — промивання з наступним грохоченням митої руди і класифікацією дрібного матеріалу. Характерною рисою руд класу А є наявність у них значної кількості матеріалу крупністю –0,15 мм із низьким вмістом корисних мінералів. За рахунок відділення цього класу при промиванні і відбувається збагачення руди. При необхідності крупні класи митої руди (+3 мм) додатково збагачують відсадкою, а дрібнозернистий знешламлений продукт — відсадкою або магнітною сепарацією (рис. 1).
Для руд групи А-1 застосовують магнітні сепаратори з високою напруженістю магнітного поля, а для групи А-2 — із середньою напруженістю магнітного поля.
Схеми збагачення руд класу Б
Схеми збагачення руд класу Б (група Б-1). Клас Б представлений залізними рудами. У рудах цього класу порожня порода і корисні мінерали мають малу твердість, у них міститься багато вохристих сполук і шламів. Корисні мінерали представлені слабомагнітними різновидами — бурим залізняком і сидеритом, порода — хлоритом. Промивання і гравітаційні процеси при збагаченні цих руд не дають задовільних результатів унаслідок сильної шламованості руд і невеликої відмінності в густині мінералів. Випалювально-магнітне збагачення, що включає відновне випалювання руди і магнітну сепарацію в слабкому полі, дозволяє одержати концентрат зі вмістом заліза 60 — 61 % при вилученні 90 %, однак цей процес характеризується високими капітальними і експлуатаційними витратами. Більш економічні комбіновані схеми збагачення — гравітаційно-випалювально-магнітна, гравітаційно-магнітна, гравітаційно-флотаційна, що забезпечують одержання концентратів зі вмістом заліза 54-56 % при вилученні 90 %. Найбільш раціональна гравітаційно-магнітна схема, яка не потребує ні дорогого випалення, ні дорогих флотаційних реаґентів. За цією схемою руду дроблять і подрібнюють до 1-3 мм, знешламлюють; зернисту частину збагачують гравітаційними процесами, відходи гравітації згущують і збагачують магнітною сепарацією в сильному магнітному полі. Гравітаційне збагачення можна здійснювати або відсадкою, або сепарацією у ґвинтових і конусних сепараторах (рис. 2).
Схеми збагачення руд класу В
Схеми збагачення руд класу В (групи В-1 і В-2). До класу В відносять залізні і марганцеві руди. Порожня порода в рудах цього класу представлена сумішшю дрібного (глина, пісок) і більш крупного матеріалу (гравій, щебінь, великі незруйновані шматки). Частина корисних мінералів знаходиться у вільному вигляді, частина в зростках з порожньою породою. Вміст сірки — малий. До групи В-1 відносять марганцеві руди. Порожня порода представлена піщано-глинистою масою різної твердості, що складається з кварцу, польових шпатів і продуктів їхнього руйнування. Рудні мінерали — псиломелан, манганіт і піролюзит знаходяться у вигляді оолітів, зцементованих частково зруйнованою порожньою породою.
Представниками групи В-2 є частково зруйновані залізні руди. Корисні мінерали в них — магнетит, мартит, напівмартит, гематит, бурі залізняки. Порожня порода частково зруйнована. Збагачення руд класу В здійснюють із застосуванням промивання, відсадки і магнітної сепарації (рис. 3).
Схеми збагачення руд класу Г
Схеми збагачення руд класу Г. До класу Г відносять залізні, марганцеві і хромові руди. Корисні мінерали характеризуються дрібним і тонким вкрапленням. Пуста порода представлена мінералами високої твердості — кварцом, польовими шпатами, амфіболами та ін. До залізних руд групи Г-1 відносять гематитові і мартитові. Для їхнього збагачення застосовують процеси: гравітаційний, випалювально-магнітний, флотаційний, комбінований, що включає гравітаційне збагачення крупного матеріалу і флотацію тонкого. Вибір процесу залежить від крупності вкраплення корисних мінералів і вмісту в руді мінералів, що утрудняють процес флотації. Крупновкраплені залізні руді збагачують гравітаційними процесами. Якщо в тонковкраплених рудах вміст вохристих сполук і силікатів заліза, які погіршують результати флотації, малий (до 5 %), то застосовують флотаційну схему збагачення. При підвищеному їхньому вмісті результати флотації погіршуються настільки, що більш економічним стає застосування випалювально-магнітного методу.
При використанні поліґрадієнтних сепараторів для тонковкраплених руд може бути застосована схема магнітного збагачення (без попереднього випалювання). Для дрібновкраплених руд рекомендують гравітаційно-магнітну схему із застосуванням ґвинтових або конусних сепараторів для зернистих продуктів і поліґрадієнтних сепараторів для тонкоподрібнених продуктів. Застосування в схемі зворотної аніонної флотації дозволяє вилучати породу з магнітного концентрату і підвищувати його якість.
Гравітаційно-флотаційна схема збагачення руди при дрібному і тонкому вкрапленні дозволяє одержати концентрати гіршої якості в порівнянні з флотаційною і випалювально-магнітною схемами. Однак при крупному вкрапленні залізних мінералів гравітаційно-флотаційна схема може виявитися ефективною.
Марганцеві руди групи Г-1 характеризуються середнім вкрапленням оксидів марганцю. Типова схема збагачення марганцевих руд включає три стадії збагачення при максимальній крупності зерен 12; 2 і 0,5 мм у першій, другій і третій стадіях. Більш крупні класи збагачують відсадкою, а дрібні — концентрацією на столах або магнітною сепарацією.
Схеми збагачення дрібновкраплених хромових руд групи Г-1 включають дроблення і подрібнення руди до 0,3- 0,5 мм, гідравлічну класифікацію і збагачення крупних класів відсадкою, дрібних — концентрацією на столах. Хромітові руди можна також збагачувати магнітною сепарацією в сепараторах з високою напруженістю магнітного поля.
До групи Г-2 відносять магнетито-мартитові і магнетито-гематитові залізні руди з щільною незруйнованою породою, яка представлена кварцом. Вміст заліза в рудах складає 30 — 40 %. Для більшості руд характерне дрібне і тонке вкраплення корисних мінералів. Корисні мінерали представлені сумішшю сильно- і слабомагнітних різновидів. Збагачення руд цієї групи здійснюють за магніто-гравітаційною, магніто-флотаційною, випалювально-магнітною, флотаційною, гравітаційно-флотаційною і магнітною (без попереднього випалювання) схемами.
До групи Г-3 відносять первинні залізні руди з незруйнованою пустою породою, у яких корисні мінерали представлені переважно сильномагнітними різновидами — магнетитом і рідше титаномагнетитом. Найбільш економічний процес збагачення для магнетитових руд — магнітна сепарація. Вкраплення корисних мінералів і особливо мінералів-носіїв шкідливих домішок у більшості руд дрібне і тонке, тому для одержання кондиційних концентратів потрібно тонке подрібнення.
Вибір принципової схеми збагачення магнетитових руд визначається характеристиками вкраплення корисних мінералів, порожньої породи і мінералів-носіїв шкідливих домішок, при цьому можуть мати місце такі типові варіанти:
- — вкраплення порожньої породи нерівномірне. Вкраплення магнетиту дрібне і тонке, зерна магнетиту знаходяться в зростках з мінералами порожньої породи і мінералами-носіями шкідливих домішок, таке вкраплення — аґреґатне. Для одержання кондиційних за вмістом заліза концентратів потрібно більш тонке подрібнення, ніж для відділення основної маси відвальних відходів. Тому раціональним є використання стадійних схем збагачення з одержанням у перших стадіях відвальних відходів і некондиційних концентратів, в останній стадії — відходів і кондиційного концентрату (рис. 4 а). На збагачувальних фабриках, що переробляють тонковкраплені магнетитові руди, ця схема є основною. У випадку засмічення руди крупною порожньою породою в процесі гірничих робіт перша стадія збагачення реалізується сухою магнітною сепарацією при крупності вихідного матеріалу 25 — 30 мм. Ця операція дозволяє виділити до 15 % відходів. Мокра магнітна сепарація включає звичайно дві-три стадії. Перша стадія магнітної сепарації проводиться при крупності подрібненого матеріалу 20 — 30 % класу –0,074 мм, друга стадія — при крупності 50 — 60 % класу –0,074 мм і третя стадія — при крупності 80 — 95 % цього класу;
- — вкрапленість магнетиту і порожньої породи відносно крупна і нерівномірна. Зерна магнетиту вільні від включень мінералів-носіїв шкідливих домішок або містять ці включення в допустимих межах. У першій стадії збагачення після порівняно крупного дроблення або подрібнення може бути отримана частина кондиційного концентрату, частина відвальних відходів і промпродукт, що направляється в другу стадію збагачення (рис. 4 б). У першій стадії збагачення використовують суху магнітну сепарацію. Перевага цієї схеми полягає в скороченні кількості матеріалу, що надходить на подрібнення і другу стадію магнітної сепарації, за рахунок виділення в першій стадії частини кінцевих продуктів. Однак одержання багатих концентратів за цією схемою утруднене в зв'язку з труднощами розділення чистих магнетитових зерен і зростків у першій стадії збагачення. Вміст заліза в концентраті, як правило, не перевищує 60 %. Тому на великих збагачувальних фабриках, що переробляють тонковкраплені залізні руди і де до якості концентрату висуваються підвищені вимоги, ця схема не застосовується.
При нерівномірному і крупному вкрапленні магнетиту і порожньої породи, представленої більш крупними, ніж магнетит, виділеннями, і при знижених вимогах до якості концентрату економічно вигідна схема, показана на рис 4 в. Недолік цієї схеми — неможливо одержати високоякісний концентрат у другій стадії збагачення.
Побудова схеми магнітного збагачення
Залежно від крупності матеріалу, що переробляється в окремих стадіях схеми, може використовуватися мокра магнітна сепарація (для матеріалу дрібніше 6 мм) і суха магнітна сепарація (для матеріалу крупніше 6 мм). Суха магнітна сепарація може застосовуватися з попереднім грохоченням на два-три класи (рис. 5) або без нього. При включенні в схему попереднього грохочення технологічні показники магнітної сепарації підвищуються. Крім того, якщо відходи використовуються, наприклад, як будівельний щебінь, то попереднє грохочення дозволяє одержати класифікований за крупністю матеріал.
У стадіях збагачення, де виділяють відвальні відходи і некондиційний концентрат, варто застосовувати схему (рис. 6), що включає контрольну сепарацію відходів.
У стадіях, де виділяються два кінцевих продукти — кондиційний концентрат і відвальні відходи, варто застосовувати схему, що включає основну сепарацію, контрольну сепарацію відходів і одну-три операції перечищення концентрату (рис. 7).
Необхідне число перечищень концентрату, як і крупність подрібнення перед окремими стадіями збагачення, визначається дослідженнями. При виборі кінцевої крупності подрібнення руди враховують вимоги до концентратів і їхнє використання. Концентрати, що надходять на аґломерацію, не повинні бути тонше ніж 90 — 95 % класу –0,074 мм. Крупність концентратів для грудкування повинна бути не менше 85 % класу –0,044 мм.
Схеми одержання надбагатих концентратів
Для процесів прямого відновлення заліза, порошкової металургії, сталеплавильного виробництва необхідні концентрати з високим вмістом заліза і малим вмістом шкідливих домішок. Одержання надбагатих концентратів досягається тонким подрібненням чорнових концентратів до 95-100 % класу –0,05 мм і наступним застосуванням схем зі збільшеним числом стадій збагачення та числом перечищень концентрату магнітною сепарацією. Крім того, надбагаті концентрати можуть бути отримані триразовою класифікацією багатих концентратів у магнітних конусах з метою видалення в злив шламів порожньої породи і бідних зростків або додатковим флотаційним збагаченням багатих магнітних кон-центратів.
Схеми збагачення комплексних магнетитових руд
У комплексних магнетитових рудах, крім заліза, містяться й інші цінні компоненти: кобальтовмісний пірит, ільменіт, апатит, сульфіди міді, свинцю і цинку. Такі руди збагачуються за комбінованими схемами, що включають магнітну сепарацію і флотацію відходів магнітної сепарації, для вилучення додаткових цінних компонентів. При наявності в комплексних рудах цирконію він вилучається з відходів магнітної сепарації гравітаційними процесами.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Смирнов В. О., Білецький В. С. Проектування збагачувальних фабрик. — Донецьк, Східний видавничий дім, 2002. — 269 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shemi zbagachennya rud chornih metaliv rozriznyayut visim grup rud chornih metaliv A 1 A 2 B 1 V 1 V 2 G 1 G 2 G 3 div chorni metali dlya yakih shemi zbagachennya mayut spilni oznaki Shemi zbagachennya rud klasu AShemi zbagachennya rud klasu A grupi A 1 i A 2 Do klasu A vidnosyat promivni zalizni i margancevi rudi Pusta poroda v cih rudah mistitsya v osnovnomu u viglyadi glini i pisku Zrostkiv korisnih mineraliv z porozhnoyu porodoyu praktichno nemaye Rudi cilkom okisneni tomu v zaliznih rudah korisni minerali predstavleni vodnimi oksidami zaliza burimi zaliznyakami i produktami okisnennya magnetitu martitom i napivmartitom Vmist sirki v cih rudah duzhe malij Okisni margancevi rudi yavlyayut soboyu mehanichnu sumish margancevih konkrecij i rudnogo drib yazku zcementovanih pishano glinistim materialom Osnovnij metod zbagachennya rud klasu A promivannya z nastupnim grohochennyam mitoyi rudi i klasifikaciyeyu dribnogo materialu Harakternoyu risoyu rud klasu A ye nayavnist u nih znachnoyi kilkosti materialu krupnistyu 0 15 mm iz nizkim vmistom korisnih mineraliv Za rahunok viddilennya cogo klasu pri promivanni i vidbuvayetsya zbagachennya rudi Pri neobhidnosti krupni klasi mitoyi rudi 3 mm dodatkovo zbagachuyut vidsadkoyu a dribnozernistij zneshlamlenij produkt vidsadkoyu abo magnitnoyu separaciyeyu ris 1 Dlya rud grupi A 1 zastosovuyut magnitni separatori z visokoyu napruzhenistyu magnitnogo polya a dlya grupi A 2 iz serednoyu napruzhenistyu magnitnogo polya Shemi zbagachennya rud klasu BShemi zbagachennya rud klasu B grupa B 1 Klas B predstavlenij zaliznimi rudami U rudah cogo klasu porozhnya poroda i korisni minerali mayut malu tverdist u nih mistitsya bagato vohristih spoluk i shlamiv Korisni minerali predstavleni slabomagnitnimi riznovidami burim zaliznyakom i sideritom poroda hloritom Promivannya i gravitacijni procesi pri zbagachenni cih rud ne dayut zadovilnih rezultativ unaslidok silnoyi shlamovanosti rud i nevelikoyi vidminnosti v gustini mineraliv Vipalyuvalno magnitne zbagachennya sho vklyuchaye vidnovne vipalyuvannya rudi i magnitnu separaciyu v slabkomu poli dozvolyaye oderzhati koncentrat zi vmistom zaliza 60 61 pri viluchenni 90 odnak cej proces harakterizuyetsya visokimi kapitalnimi i ekspluatacijnimi vitratami Bilsh ekonomichni kombinovani shemi zbagachennya gravitacijno vipalyuvalno magnitna gravitacijno magnitna gravitacijno flotacijna sho zabezpechuyut oderzhannya koncentrativ zi vmistom zaliza 54 56 pri viluchenni 90 Najbilsh racionalna gravitacijno magnitna shema yaka ne potrebuye ni dorogogo vipalennya ni dorogih flotacijnih reagentiv Za ciyeyu shemoyu rudu droblyat i podribnyuyut do 1 3 mm zneshlamlyuyut zernistu chastinu zbagachuyut gravitacijnimi procesami vidhodi gravitaciyi zgushuyut i zbagachuyut magnitnoyu separaciyeyu v silnomu magnitnomu poli Gravitacijne zbagachennya mozhna zdijsnyuvati abo vidsadkoyu abo separaciyeyu u gvintovih i konusnih separatorah ris 2 Shemi zbagachennya rud klasu VShemi zbagachennya rud klasu V grupi V 1 i V 2 Do klasu V vidnosyat zalizni i margancevi rudi Porozhnya poroda v rudah cogo klasu predstavlena sumishshyu dribnogo glina pisok i bilsh krupnogo materialu gravij shebin veliki nezrujnovani shmatki Chastina korisnih mineraliv znahoditsya u vilnomu viglyadi chastina v zrostkah z porozhnoyu porodoyu Vmist sirki malij Do grupi V 1 vidnosyat margancevi rudi Porozhnya poroda predstavlena pishano glinistoyu masoyu riznoyi tverdosti sho skladayetsya z kvarcu polovih shpativ i produktiv yihnogo rujnuvannya Rudni minerali psilomelan manganit i pirolyuzit znahodyatsya u viglyadi oolitiv zcementovanih chastkovo zrujnovanoyu porozhnoyu porodoyu Predstavnikami grupi V 2 ye chastkovo zrujnovani zalizni rudi Korisni minerali v nih magnetit martit napivmartit gematit buri zaliznyaki Porozhnya poroda chastkovo zrujnovana Zbagachennya rud klasu V zdijsnyuyut iz zastosuvannyam promivannya vidsadki i magnitnoyi separaciyi ris 3 Shemi zbagachennya rud klasu GShemi zbagachennya rud klasu G Do klasu G vidnosyat zalizni margancevi i hromovi rudi Korisni minerali harakterizuyutsya dribnim i tonkim vkraplennyam Pusta poroda predstavlena mineralami visokoyi tverdosti kvarcom polovimi shpatami amfibolami ta in Do zaliznih rud grupi G 1 vidnosyat gematitovi i martitovi Dlya yihnogo zbagachennya zastosovuyut procesi gravitacijnij vipalyuvalno magnitnij flotacijnij kombinovanij sho vklyuchaye gravitacijne zbagachennya krupnogo materialu i flotaciyu tonkogo Vibir procesu zalezhit vid krupnosti vkraplennya korisnih mineraliv i vmistu v rudi mineraliv sho utrudnyayut proces flotaciyi Krupnovkrapleni zalizni rudi zbagachuyut gravitacijnimi procesami Yaksho v tonkovkraplenih rudah vmist vohristih spoluk i silikativ zaliza yaki pogirshuyut rezultati flotaciyi malij do 5 to zastosovuyut flotacijnu shemu zbagachennya Pri pidvishenomu yihnomu vmisti rezultati flotaciyi pogirshuyutsya nastilki sho bilsh ekonomichnim staye zastosuvannya vipalyuvalno magnitnogo metodu Pri vikoristanni poligradiyentnih separatoriv dlya tonkovkraplenih rud mozhe buti zastosovana shema magnitnogo zbagachennya bez poperednogo vipalyuvannya Dlya dribnovkraplenih rud rekomenduyut gravitacijno magnitnu shemu iz zastosuvannyam gvintovih abo konusnih separatoriv dlya zernistih produktiv i poligradiyentnih separatoriv dlya tonkopodribnenih produktiv Zastosuvannya v shemi zvorotnoyi anionnoyi flotaciyi dozvolyaye viluchati porodu z magnitnogo koncentratu i pidvishuvati jogo yakist Gravitacijno flotacijna shema zbagachennya rudi pri dribnomu i tonkomu vkraplenni dozvolyaye oderzhati koncentrati girshoyi yakosti v porivnyanni z flotacijnoyu i vipalyuvalno magnitnoyu shemami Odnak pri krupnomu vkraplenni zaliznih mineraliv gravitacijno flotacijna shema mozhe viyavitisya efektivnoyu Margancevi rudi grupi G 1 harakterizuyutsya serednim vkraplennyam oksidiv margancyu Tipova shema zbagachennya margancevih rud vklyuchaye tri stadiyi zbagachennya pri maksimalnij krupnosti zeren 12 2 i 0 5 mm u pershij drugij i tretij stadiyah Bilsh krupni klasi zbagachuyut vidsadkoyu a dribni koncentraciyeyu na stolah abo magnitnoyu separaciyeyu Shemi zbagachennya dribnovkraplenih hromovih rud grupi G 1 vklyuchayut droblennya i podribnennya rudi do 0 3 0 5 mm gidravlichnu klasifikaciyu i zbagachennya krupnih klasiv vidsadkoyu dribnih koncentraciyeyu na stolah Hromitovi rudi mozhna takozh zbagachuvati magnitnoyu separaciyeyu v separatorah z visokoyu napruzhenistyu magnitnogo polya Do grupi G 2 vidnosyat magnetito martitovi i magnetito gematitovi zalizni rudi z shilnoyu nezrujnovanoyu porodoyu yaka predstavlena kvarcom Vmist zaliza v rudah skladaye 30 40 Dlya bilshosti rud harakterne dribne i tonke vkraplennya korisnih mineraliv Korisni minerali predstavleni sumishshyu silno i slabomagnitnih riznovidiv Zbagachennya rud ciyeyi grupi zdijsnyuyut za magnito gravitacijnoyu magnito flotacijnoyu vipalyuvalno magnitnoyu flotacijnoyu gravitacijno flotacijnoyu i magnitnoyu bez poperednogo vipalyuvannya shemami Do grupi G 3 vidnosyat pervinni zalizni rudi z nezrujnovanoyu pustoyu porodoyu u yakih korisni minerali predstavleni perevazhno silnomagnitnimi riznovidami magnetitom i ridshe titanomagnetitom Najbilsh ekonomichnij proces zbagachennya dlya magnetitovih rud magnitna separaciya Vkraplennya korisnih mineraliv i osoblivo mineraliv nosiyiv shkidlivih domishok u bilshosti rud dribne i tonke tomu dlya oderzhannya kondicijnih koncentrativ potribno tonke podribnennya Vibir principovoyi shemi zbagachennya magnetitovih rud viznachayetsya harakteristikami vkraplennya korisnih mineraliv porozhnoyi porodi i mineraliv nosiyiv shkidlivih domishok pri comu mozhut mati misce taki tipovi varianti vkraplennya porozhnoyi porodi nerivnomirne Vkraplennya magnetitu dribne i tonke zerna magnetitu znahodyatsya v zrostkah z mineralami porozhnoyi porodi i mineralami nosiyami shkidlivih domishok take vkraplennya agregatne Dlya oderzhannya kondicijnih za vmistom zaliza koncentrativ potribno bilsh tonke podribnennya nizh dlya viddilennya osnovnoyi masi vidvalnih vidhodiv Tomu racionalnim ye vikoristannya stadijnih shem zbagachennya z oderzhannyam u pershih stadiyah vidvalnih vidhodiv i nekondicijnih koncentrativ v ostannij stadiyi vidhodiv i kondicijnogo koncentratu ris 4 a Na zbagachuvalnih fabrikah sho pereroblyayut tonkovkrapleni magnetitovi rudi cya shema ye osnovnoyu U vipadku zasmichennya rudi krupnoyu porozhnoyu porodoyu v procesi girnichih robit persha stadiya zbagachennya realizuyetsya suhoyu magnitnoyu separaciyeyu pri krupnosti vihidnogo materialu 25 30 mm Cya operaciya dozvolyaye vidiliti do 15 vidhodiv Mokra magnitna separaciya vklyuchaye zvichajno dvi tri stadiyi Persha stadiya magnitnoyi separaciyi provoditsya pri krupnosti podribnenogo materialu 20 30 klasu 0 074 mm druga stadiya pri krupnosti 50 60 klasu 0 074 mm i tretya stadiya pri krupnosti 80 95 cogo klasu vkraplenist magnetitu i porozhnoyi porodi vidnosno krupna i nerivnomirna Zerna magnetitu vilni vid vklyuchen mineraliv nosiyiv shkidlivih domishok abo mistyat ci vklyuchennya v dopustimih mezhah U pershij stadiyi zbagachennya pislya porivnyano krupnogo droblennya abo podribnennya mozhe buti otrimana chastina kondicijnogo koncentratu chastina vidvalnih vidhodiv i promprodukt sho napravlyayetsya v drugu stadiyu zbagachennya ris 4 b U pershij stadiyi zbagachennya vikoristovuyut suhu magnitnu separaciyu Perevaga ciyeyi shemi polyagaye v skorochenni kilkosti materialu sho nadhodit na podribnennya i drugu stadiyu magnitnoyi separaciyi za rahunok vidilennya v pershij stadiyi chastini kincevih produktiv Odnak oderzhannya bagatih koncentrativ za ciyeyu shemoyu utrudnene v zv yazku z trudnoshami rozdilennya chistih magnetitovih zeren i zrostkiv u pershij stadiyi zbagachennya Vmist zaliza v koncentrati yak pravilo ne perevishuye 60 Tomu na velikih zbagachuvalnih fabrikah sho pereroblyayut tonkovkrapleni zalizni rudi i de do yakosti koncentratu visuvayutsya pidvisheni vimogi cya shema ne zastosovuyetsya Pri nerivnomirnomu i krupnomu vkraplenni magnetitu i porozhnoyi porodi predstavlenoyi bilsh krupnimi nizh magnetit vidilennyami i pri znizhenih vimogah do yakosti koncentratu ekonomichno vigidna shema pokazana na ris 4 v Nedolik ciyeyi shemi nemozhlivo oderzhati visokoyakisnij koncentrat u drugij stadiyi zbagachennya Pobudova shemi magnitnogo zbagachennyaZalezhno vid krupnosti materialu sho pereroblyayetsya v okremih stadiyah shemi mozhe vikoristovuvatisya mokra magnitna separaciya dlya materialu dribnishe 6 mm i suha magnitna separaciya dlya materialu krupnishe 6 mm Suha magnitna separaciya mozhe zastosovuvatisya z poperednim grohochennyam na dva tri klasi ris 5 abo bez nogo Pri vklyuchenni v shemu poperednogo grohochennya tehnologichni pokazniki magnitnoyi separaciyi pidvishuyutsya Krim togo yaksho vidhodi vikoristovuyutsya napriklad yak budivelnij shebin to poperednye grohochennya dozvolyaye oderzhati klasifikovanij za krupnistyu material U stadiyah zbagachennya de vidilyayut vidvalni vidhodi i nekondicijnij koncentrat varto zastosovuvati shemu ris 6 sho vklyuchaye kontrolnu separaciyu vidhodiv U stadiyah de vidilyayutsya dva kincevih produkti kondicijnij koncentrat i vidvalni vidhodi varto zastosovuvati shemu sho vklyuchaye osnovnu separaciyu kontrolnu separaciyu vidhodiv i odnu tri operaciyi perechishennya koncentratu ris 7 Neobhidne chislo perechishen koncentratu yak i krupnist podribnennya pered okremimi stadiyami zbagachennya viznachayetsya doslidzhennyami Pri vibori kincevoyi krupnosti podribnennya rudi vrahovuyut vimogi do koncentrativ i yihnye vikoristannya Koncentrati sho nadhodyat na aglomeraciyu ne povinni buti tonshe nizh 90 95 klasu 0 074 mm Krupnist koncentrativ dlya grudkuvannya povinna buti ne menshe 85 klasu 0 044 mm Shemi oderzhannya nadbagatih koncentrativDlya procesiv pryamogo vidnovlennya zaliza poroshkovoyi metalurgiyi staleplavilnogo virobnictva neobhidni koncentrati z visokim vmistom zaliza i malim vmistom shkidlivih domishok Oderzhannya nadbagatih koncentrativ dosyagayetsya tonkim podribnennyam chornovih koncentrativ do 95 100 klasu 0 05 mm i nastupnim zastosuvannyam shem zi zbilshenim chislom stadij zbagachennya ta chislom perechishen koncentratu magnitnoyu separaciyeyu Krim togo nadbagati koncentrati mozhut buti otrimani trirazovoyu klasifikaciyeyu bagatih koncentrativ u magnitnih konusah z metoyu vidalennya v zliv shlamiv porozhnoyi porodi i bidnih zrostkiv abo dodatkovim flotacijnim zbagachennyam bagatih magnitnih kon centrativ Shemi zbagachennya kompleksnih magnetitovih rudU kompleksnih magnetitovih rudah krim zaliza mistyatsya j inshi cinni komponenti kobaltovmisnij pirit ilmenit apatit sulfidi midi svincyu i cinku Taki rudi zbagachuyutsya za kombinovanimi shemami sho vklyuchayut magnitnu separaciyu i flotaciyu vidhodiv magnitnoyi separaciyi dlya viluchennya dodatkovih cinnih komponentiv Pri nayavnosti v kompleksnih rudah cirkoniyu vin viluchayetsya z vidhodiv magnitnoyi separaciyi gravitacijnimi procesami Div takozhRudi chornih metalivLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Smirnov V O Bileckij V S Proektuvannya zbagachuvalnih fabrik Doneck Shidnij vidavnichij dim 2002 269 s