Контент аналіз дослідницька техніка для об єктивного системного і кількісного опису наявного змісту комунікації яка відп

Контент-аналіз – дослідницька техніка для об'єктивного, системного і кількісного опису наявного змісту комунікації, яка відповідає цілям її дослідника (Б. Берельсон). Це визначення відображає класичний погляд на сферу застосування контент-аналізу – дослідження масової комунікації, адже класичний контент-аналіз, власне, і розроблявся для дослідження текстів мас-медіа. Зараз уже багатьом дослідникам зрозуміло, що контент-аналіз можна здійснювати не лише на текстових, а й на будь-яких інших документальних джерелах, а отже сфера застосування цього методу є значно ширшою за попередні уявлення.

Функції контент-аналізу

Визначальним для окреслення сфери застосування будь-якого метододу є перелік його функцій. Оскільки в академічній спільності не існує загально прийнятого переліку функцій контент-аналізу, не можливо чітко визначити рамки застосування контент-аналітичного методу.

Лейтес і Пулл (Leites and Pool) описують чотири функції контент-аналізу:

Підтвердження теорії, що вже існує.
Виправлення «оптичної ілюзії» фахівців.
Врегулювання розбіжностей серед фахівців.
Сформулювати і перевіряти гіпотези про символи.

Берельсон (Berelson) перераховував 17 видів використання:

Опис тенденцій у змісті повідомлення.
З метою простежити розвиток науки.
З метою розкриття міжнародних відмінностей у змісті повідомлення (комунікації)
Порівняння ЗМІ або рівня комунікації
Перевірка змісту повідомлень.
Побудова та застосовування стандартів комунікації, повідомлень.
Допомога в технічних дослідницьких операціях (закодувати відкриті питання в опитуваннях чи інтерв'ю).
З метою викриття пропагандистських методів.
Вимірювання читабельності комунікаційних матеріалів.
З метою дізнатися стилістичні особливості.
Визначення намірів та інших характеристик комунікаторів.
Визначення психологічного стану осіб або груп.
Виявлення існування пропаганди (в першу чергу для юридичних цілей).
Забезпечення політичної і військової розвідки.
Відображення відносин, інтересів і цінностей (культурних шаблонів) груп населення.
Виявлення фокусу уваги.
Опис поведінки та поведінкових реакцій на повідомлення.

Холсті (Holsti) був прихильником парадигми кодування/декодування, а отже його підхід ставить зміст повідомлення в контекст комунікації між відправниками та одержувачами. Таким чином Холсті описує контент-аналіз в термінах трьох основних цілях:

Опис наочних характеристик комунікації – тобто, запитання що, як, і кому щось говориться.
Зробити висновки щодо «минулого» комунікації – тобто, відповідь на питання чому щось говориться.
Зробити висновки щодо наслідків комунікації – запитання з яким ефектом щось говориться.

Наочніше представлення у таблиці:

Застосування Контент-аналізу по Цілях, Комунікаційним елементам та Питанням
Цілі	Елементи	Питання	Застосування
Зробити висновки щодо «минулого» комунікації	Джерело	Хто?	Відповідь на питання суперечливості авторства
Зробити висновки щодо «минулого» комунікації	Процес кодування	Чому?	Безпечна політична і військова розвідка Аналіз риси осібистості Виокремлення культурних аспектів та змін Надавання юридичних та оціночних даних
Опис наочних характеристик комунікації	Канал	Як?	Аналіз технік переконання Аналіз стилю
	Повідомлення	Що?	Опис трендів у контенті комунікації. Порівняння відомих характеристик джерела з повідомленнями, що вони виробляють Порівняння змісту комунікації зі стандартами
	Реципієнт	Кому?	Порівняння відомих характеристик аудиторії з повідомленнями, що продукуються для них Опис зразків (паттернів) комунікації
Зробити висновки щодо наслідків комунікації	Процес декодування	З яким ефектом?	Вимірювання читабельності текстів Аналіз потоку інформації Оцінка відповідей на комунікації

Класифікація контент-аналізу

Сфери застосування контент-аналізу можуть бути детерміновані не лише своїми функціями, а й різновидами.

Зокрема, Жаніс (Janis) пропонує таку класифікацію:

1. Прагматичний контент-аналіз (pragmatical content analysis) — процедури, які класифікують знаки у відповідності до їх ймовірних причин чи наслідків (наприклад, рахувати кількість згадувань, які скоріш за все справлять сприятливе ставлення до країни у певної аудиторії).

2. Семантичний контент-аналіз (semantical content analysis) — процедури, які класифікують знаки у відповідності до їх значень

аналіз позначення (designations analysis) забезпечує частоту, з якою певні об'єкти (люди, речі, групи, концепції) називаються (відсилаються до), іншими словами subject-matter (наприклад посилання на зовнішню політику держави);
аналіз атрибуції (attribution analysis) забезпечує частоту, з якою згадуються деякі характеристики (наприклад, посилання на нечесність);
аналіз стверджень (assertions analysis) забезпечує частоту, з якою певні об'єкти характеризуються особливим чином, тобто тематичний аналіз (наприклад, посилання на нечесну зовнішню політику країни).

3. Sign-vehicle analysis — процедури, що класифікують контент у відповідності до психофізіологічних властивостей знаків (наприклад, підрахунок кількості разів, що появляється слово «країна»).

Те, яким чином Кріппендорф класифікує контент-аналіз відхиляється від способів, що традиційно використовуються дослідниками. Адже ця класифікація фокусується на тому, як дослідники використовують контент-аналітичні методи, і як дослідники потім виправдують умовиводи, які вони роблять у своїх аналізах. Дослідник пропонує виділяти такі категорії:

Екстраполяції — поширювати висновки, одержані щодо однієї частини якоїсь системи, на іншу частину тієї самої системи. Деякі відомі види екстраполяції є інтерполяції, прогнози, розширення, диференціювання теорем з інших теореми і систем. Стандарти. Люди оцінюють явища відносно встановлених стандартів: 1) для встановлення видів явищ — ідентифікації; 2) для визначення на скільки добрим чи поганим є явище — оцінки; 3) порівняти як явище співвідноситься з очікуваннями — судження. Індекси — змінна, значення якої залежить від її співвідношення з іншими явищами. У дослідженні масових комунікацій, п'ять індексів мали довгу історію використання:

Наявність або відсутність посилань або концепцій вказує на усвідомлення вихідного об'єкта або знання про об'єкт, що називається чи концептуалізується.
Частота, з якою символ, ідея, посилання або теми наявний в повідомленні вказує на важливість, увагу до або акцент на цьому символі, ідеї, посиланні або темі в повідомленнях.
Числа сприятливих і несприятливих характеристик пов'язаних з символом, ідеєю або посиланням приймаються для позначення відношення письменників, читачів або ж загальною культурою відносно об'єкта, який згадується.
Види кваліфікацій (qualifications), що використовуються в заявах про символ, ідею або посилання вказуються на інтенсивність, силу або невизначеність, що пов'язана з переконанями, віруваннями і мотивацій стосовно того, що символ, ідея або посилання значить.
Частота спільної зустрічності двох понять вказує на силу асоціацій між цими поняттями в свідомості членів населенням авторів, читачів або аудиторії.

Лінгвістичні репрезентації. Аналіз текстів як репрезентацій — це аналіз концептуальної структури, яку він викликає у читачів; світи, які вони можуть уявити, щоб зробити їх для себе реальними. Бесіди. Суттєвою особливістю розмовних взаємодій є те, що вони відбуваються в та створюють міжособистісні відносини та визначають свої власні умови для продовження процесу спілкування. Відповідно контент-аналіз розмов стосується висновків щодо продовження процесу. Інституційні процеси.

Використання методики у різних галузях

Зазвичай предметом дослідження може бути будь-яка проблема, яку висвітлює чи навпаки обминає увагою документ, і через те з допомогою контент-аналізу можна досліджувати соціальну дійсність. Але це не вичерпує можливостей контент-аналізу. З його допомогою також можна з успіхом вивчати внутрішню структуру самого документа, вирішувати проблему його авторства, досліджувати закономірності його побудови.

Стоун, Данфі, Сміт, і Огілві (Stone, Dunphy, Smith, and Ogilvie) відзначають, що хоча історичні витоки контент-аналізу лежать в журналістиці і масовій комунікації, вони виявили, застосування техніки в наступних емпіричних областях:

Психіатрія
Психологія
Історія
Антропологія
Освіта
Філологія і літературний аналіз
Лінгвістика

Загалом застосування методики контент-аналізу у цих сферах так чи інакше пов’язане із застосуванням в рамках соціологічних досліджень.

Приклади з соціології

Деякі дослідники вважають, що методика контент-аналізу спрямована на об’єктивне вивчення текстів з метою дослідження соціальних процесів (об’єктів, явищ), які є представленими в цих текстах. Тексти віддавна розглядались багатьма вченими. Документи суспільства свідчили не лише про саме суспільство, але і про джерело, автора, що написав його. Здавна цілю звернення до древніх рукописів цивілізації, що зникнула, було прагнення реконструювати за ними соціальну наповненість цієї цивілізації – її релігію, історію, економіку, мораль. Проте вже тоді усвідомлювалась проблема – чи репрезентують ці тексти всю соціальну дійсність, чи при відображені її в словах автори вже певним чином її інтерпретували, замовчуючи одне та підносячи інше. І тоді можливим є зовсім інший підхід до цих текстів – розглядати їх з точки зору задач людини (класу, інституту, прошарку), що відтворює дійсність, а також з точки зору відносин між ним та потенційною аудиторією. Загалом, контент-аналітичний підхід до досліджень текстів реалізовувались в рамках соціології, наприклад для отримання відомостей про ту соціальну реальність, яку вони репрезентують (наприклад, допитливий соціолог може і сьогоднішні серіали використовувати для певних висновків щодо способу життя різних країн та різних народів, системи жестикуляції в різних субкультурах, фізіономічних варіантів різних емоцій тощо, для оцінки тих стандартів, пропорцій, кутів зору, повноти, з якими вони відтворюють цю реальність. Текст розглядається як об’єктивоване (але опосередковане) відображення інтересів запитів сторін, що беруть участь у спілкуванні один з одним. Відповідно, аналіз текстів дозволяє досліднику с тої чи іншою долею впевненості судити про поведінку, політику тощо учасників спілкування.

Приклади з інших галузей

В принципі процедури аналогічні контент-аналізу можуть бути затребувані і літературознавцем в його багатолітньому дослідженні шляху якого-небудь письменника – еволюція будь-якого художника слова може бути відображена в його текстах, а фіксація такої еволюції може слугувати аргументацією різного роду для дослідника його творчості.Прикладом може слугувати аналіз творчості М. Шолохова Нобелівським комітетом, задля встановлення достовірності авторства роману "Тихий Дон".

Література

Іванов О.В. Класичний контент-аналіз та аналіз тексту: термінологічні та методологічні відмінності / Іванов Олег Валерійович // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Харків: Видавничий центр ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2013. – №1045. – С. 69-74.
Костенко Н., Іванов В. Досвід контент-аналізу. Моделі та практики. / Наталія Костенко, Валерій Іванов. — К.: Центр вільної преси, 2003. — § 1, 3. — С. 21—27, 40—54.
Федотова Л.Н. Анализ содержания — социологический метод изучения средств массовой коммуникации. / Лариса Николаевна Федотова. — М.: Научный мир, 2001. — Разд. 1. Анализ содержания — социологический метод сбора социальной информации. — С. 8—52.
Krippendorff K. H. Content Analysis: An introduction to its methodology. / Klaus Heinrich Krippendorff. — Sage Publications, 2003. — Chapter 2, 3. — P. 18—81.

Примітки

Костенко Н., Іванов В. Досвід контент-аналізу. Моделі та практики. / Наталія Костенко, Валерій Іванов. — К.: Центр вільної преси, 2003. — § 1, 3. — С.40
Іванов О.В. Класичний контент-аналіз та аналіз тексту: термінологічні та методологічні відмінності / Іванов Олег Валерійович // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Харків: Видавничий центр ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2013. – №1045. – С.70
Krippendorff K. H. Content Analysis: An introduction to its methodology / Klaus Heinrich Krippendorff. — Sage Publications, 2003. — P.45
Krippendorff K. H. Content Analysis: An introduction to its methodology / Klaus Heinrich Krippendorff. — Sage Publications, 2003. — P.45-46
Krippendorff K. H. Content Analysis: An introduction to its methodology / Klaus Heinrich Krippendorff. — Sage Publications, 2003. — P.46
Krippendorff K. H. Content Analysis: An introduction to its methodology / Klaus Heinrich Krippendorff. — Sage Publications, 2003. — P.44-45
Krippendorff K. H. Content Analysis: An introduction to its methodology / Klaus Heinrich Krippendorff. — Sage Publications, 2003. — P.47-74
Костенко Н., Іванов В. Досвід контент-аналізу. Моделі та практики. / Наталія Костенко, Валерій Іванов. — К.: Центр вільної преси, 2003. — § 1, 3. — С.41-42
Федотова Л.Н. Анализ содержания — социологический метод изучения средств массовой коммуникации. / Лариса Николаевна Федотова. — М.: Научный мир, 2001. — Разд. 1. Анализ содержания — социологический метод сбора социальной информации. — С. 8—9
Федотова Л.Н. Анализ содержания — социологический метод изучения средств массовой коммуникации. / Лариса Николаевна Федотова. — М.: Научный мир, 2001. — Разд. 1. Анализ содержания — социологический метод сбора социальной информации. — С.9
Федотова Л.Н. Анализ содержания — социологический метод изучения средств массовой коммуникации. / Лариса Николаевна Федотова. — М.: Научный мир, 2001. — Разд. 1. Анализ содержания — социологический метод сбора социальной информации. — С. 12
Федотова Л.Н. Анализ содержания — социологический метод изучения средств массовой коммуникации. / Лариса Николаевна Федотова. — М.: Научный мир, 2001. — Разд. 1. Анализ содержания — социологический метод сбора социальной информации. — С.13
Федотова Л.Н. Анализ содержания — социологический метод изучения средств массовой коммуникации. / Лариса Николаевна Федотова. — М.: Научный мир, 2001. — Разд. 1. Анализ содержания — социологический метод сбора социальной информации. — С.10

[1] Костенко Н., Іванов В. Досвід контент-аналізу. Моделі та практики. / Наталія Костенко, Валерій Іванов. — К.: Центр вільної преси, 2003. — § 1, 3. — С.40

[2] Іванов О.В. Класичний контент-аналіз та аналіз тексту: термінологічні та методологічні відмінності / Іванов Олег Валерійович // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Харків: Видавничий центр ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2013. – №1045. – С.70

[3] Krippendorff K. H. Content Analysis: An introduction to its methodology / Klaus Heinrich Krippendorff. — Sage Publications, 2003. — P.45

[4] Krippendorff K. H. Content Analysis: An introduction to its methodology / Klaus Heinrich Krippendorff. — Sage Publications, 2003. — P.45-46

[5] Krippendorff K. H. Content Analysis: An introduction to its methodology / Klaus Heinrich Krippendorff. — Sage Publications, 2003. — P.46

[6] Krippendorff K. H. Content Analysis: An introduction to its methodology / Klaus Heinrich Krippendorff. — Sage Publications, 2003. — P.44-45

[7] Krippendorff K. H. Content Analysis: An introduction to its methodology / Klaus Heinrich Krippendorff. — Sage Publications, 2003. — P.47-74

[8] Костенко Н., Іванов В. Досвід контент-аналізу. Моделі та практики. / Наталія Костенко, Валерій Іванов. — К.: Центр вільної преси, 2003. — § 1, 3. — С.41-42

[9] Федотова Л.Н. Анализ содержания — социологический метод изучения средств массовой коммуникации. / Лариса Николаевна Федотова. — М.: Научный мир, 2001. — Разд. 1. Анализ содержания — социологический метод сбора социальной информации. — С. 8—9

[10] Федотова Л.Н. Анализ содержания — социологический метод изучения средств массовой коммуникации. / Лариса Николаевна Федотова. — М.: Научный мир, 2001. — Разд. 1. Анализ содержания — социологический метод сбора социальной информации. — С.9

[11] Федотова Л.Н. Анализ содержания — социологический метод изучения средств массовой коммуникации. / Лариса Николаевна Федотова. — М.: Научный мир, 2001. — Разд. 1. Анализ содержания — социологический метод сбора социальной информации. — С. 12

[12] Федотова Л.Н. Анализ содержания — социологический метод изучения средств массовой коммуникации. / Лариса Николаевна Федотова. — М.: Научный мир, 2001. — Разд. 1. Анализ содержания — социологический метод сбора социальной информации. — С.13

[13] Федотова Л.Н. Анализ содержания — социологический метод изучения средств массовой коммуникации. / Лариса Николаевна Федотова. — М.: Научный мир, 2001. — Разд. 1. Анализ содержания — социологический метод сбора социальной информации. — С.10