Еялет Сухум | ||
| ||
Герб | ||
| ||
Сухумський еялет (бейлербейство) або Абхазький еялет — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Існував у 1578—1580 роках.
Історія
Під час війни з Персією, яка почалася 1578 року, османський флот на чолі з Гайдар-пашею висадився в містечку Цхумі, яке перейменовано на Сухум. Тоді ж було утворено Сухумське бейлербейство на чолі із Гайдар-пашею. Останній намагався приборкати піратство абхазів, що нападали на узбережжя Трабзонського бейлербейлика. Проте не зміг повністю приборкати місцевих князів. Тому вже 1580 року його ліквідовано та підпорядковано до Тіфліського бейлербейлика.
Джерела
- З. Ванчабадзе. Из истории средневековой Абхазии. — Сухуми, 1959 (рос.)
- Вахушти Багратиони. История Грузии. Подгот. к изд. по всем основным рукописям С. Каухчишвили. КЦ. Т.IV. — Тбилиси, 1973 (рос.)
- М. Kirrioglu. Osmanlilar'in Kafkas. Ankara, 1976
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eyalet Suhum Gerb Suhumskij eyalet bejlerbejstvo abo Abhazkij eyalet administrativno teritorialna odinicya Osmanskoyi imperiyi Isnuvav u 1578 1580 rokah IstoriyaPid chas vijni z Persiyeyu yaka pochalasya 1578 roku osmanskij flot na choli z Gajdar pasheyu visadivsya v mistechku Chumi yake perejmenovano na Suhum Todi zh bulo utvoreno Suhumske bejlerbejstvo na choli iz Gajdar pasheyu Ostannij namagavsya priborkati piratstvo abhaziv sho napadali na uzberezhzhya Trabzonskogo bejlerbejlika Prote ne zmig povnistyu priborkati miscevih knyaziv Tomu vzhe 1580 roku jogo likvidovano ta pidporyadkovano do Tifliskogo bejlerbejlika DzherelaZ Vanchabadze Iz istorii srednevekovoj Abhazii Suhumi 1959 ros Vahushti Bagrationi Istoriya Gruzii Podgot k izd po vsem osnovnym rukopisyam S Kauhchishvili KC T IV Tbilisi 1973 ros M Kirrioglu Osmanlilar in Kafkas Ankara 1976