Сурімана — драма інкського театру в жанрі аранвай. Текст п'єси, за винятком одного фрагмента, в якійсь мірі компенсується легендами і переказами, існуючими до наших днів у Болівії.
Сюжет
В окрузі, що входить до Кольасую, одної з чвертів імперії інків, біля підніжжя засніженої гірської вершини Акхамані, жив могутній і грізний вождь-володар на ім'я Малку-Румісонко («Кондор з кам'яним серцем»). Принцеса і жриця Сонця, його дочка Сурімана, своєю красою затьмарювала всіх жінок області. Багато могутні і багаті вожді мріяли побачити її в своєму будинку у ролі коханої дружини, але безрезультатно. Про це ж мріяв юнак на ім'я Уалайчу, який проживав в невеликому гірському селищі.
Круглий сирота, не володів ні багатством, ні якими-небудь гучними титулами, здавалося, ніяк не міг претендувати на руку дівчини королівської крові. Але саме його, спритного, красивого і володаря доброго серця, Сурімана визнала гідним свого кохання. Свої почуття закохані змушені були приховувати від оточуючих. Проте чутки про любовний зв'язок Уалайчу і Сурімани незабаром дійшли до її батька. Грізний вождь без вагань вирішив покінчити з ганебним, на його думку, зв'язком і наказав своїм воїнам таємно викрасти Уалайчу, що й було негайно виконано.
Сурімана вирушає на пошуки коханого і, щоб висловити тугу, що охопила її, співає «араві смутку». Уалайчу, який знаходився у в'язниці, чує голос своєї коханої і відповідає їй також піснею, сповненої пристрасті і туги. Побачення коханих, повне піднесених і щирих зізнань, тривало кілька годин, поки не настав сонячний захід, а разом з ним і момент страти Уалайчу за наказом жорстокого і невблаганного правителя. Не бажаючи опинитися в руках катів, юнак вирішує сам покінчити з собою. Він прощається з Суріманой, відкушує власного язика і вмирає від втрати крові. Воїни, які прибули до місця зустрічі коханих, застають принцесу, що обіймає труп Уалайчу. Вони приводять її в палац, і вона благає батька віддати розпорядження поховати тіло загиблого на приналежній їй ділянці землі, на якому було посаджено картоплю.
Щоночі Сурімана приходить до місця поховання коханого, щоб повідати йому про свою вічної любові. Зрештою, душевні сили залишають принцесу, вона кидається з обриву в надії знову з'єднатися з коханим в новому житті.
Через деякий час Румісонко, що невпинно оплакував свою доньку, наказує зібрати врожай картоплі з ділянки, що належав Сурімані. На здивування володаря, коли на полі виявили кущі картоплі того виду, який тут ніколи раніше не вирощували. Румісонко, цілує ці кущі, обливаючи їх сльозами. «Пачамама, — говорить Румісонко, — посилає цей новий вид картоплі, щоб нагадувати мені про мою жорстокості і щоб моя дочка до її повного воскресіння втілилася б у цій благородній рослині». Новий сорт картоплі він називає ім'ям доньки.
Починаючи з цього моменту у Румісонко змінюється характер: доброта і турбота про бідних і старих наповнюють його серце і керує всіма його діями і вчинками.
Джерела
- Драмы и трагедии древних инков. Переводчик и составитель: Ю. А. Зубрицкий. М.: Муравей-Гайд, 1999
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Surimana drama inkskogo teatru v zhanri aranvaj Tekst p yesi za vinyatkom odnogo fragmenta v yakijs miri kompensuyetsya legendami i perekazami isnuyuchimi do nashih dniv u Boliviyi SyuzhetV okruzi sho vhodit do Kolasuyu odnoyi z chvertiv imperiyi inkiv bilya pidnizhzhya zasnizhenoyi girskoyi vershini Akhamani zhiv mogutnij i griznij vozhd volodar na im ya Malku Rumisonko Kondor z kam yanim sercem Princesa i zhricya Soncya jogo dochka Surimana svoyeyu krasoyu zatmaryuvala vsih zhinok oblasti Bagato mogutni i bagati vozhdi mriyali pobachiti yiyi v svoyemu budinku u roli kohanoyi druzhini ale bezrezultatno Pro ce zh mriyav yunak na im ya Ualajchu yakij prozhivav v nevelikomu girskomu selishi Kruglij sirota ne volodiv ni bagatstvom ni yakimi nebud guchnimi titulami zdavalosya niyak ne mig pretenduvati na ruku divchini korolivskoyi krovi Ale same jogo spritnogo krasivogo i volodarya dobrogo sercya Surimana viznala gidnim svogo kohannya Svoyi pochuttya zakohani zmusheni buli prihovuvati vid otochuyuchih Prote chutki pro lyubovnij zv yazok Ualajchu i Surimani nezabarom dijshli do yiyi batka Griznij vozhd bez vagan virishiv pokinchiti z ganebnim na jogo dumku zv yazkom i nakazav svoyim voyinam tayemno vikrasti Ualajchu sho j bulo negajno vikonano Surimana virushaye na poshuki kohanogo i shob visloviti tugu sho ohopila yiyi spivaye aravi smutku Ualajchu yakij znahodivsya u v yaznici chuye golos svoyeyi kohanoyi i vidpovidaye yij takozh pisneyu spovnenoyi pristrasti i tugi Pobachennya kohanih povne pidnesenih i shirih ziznan trivalo kilka godin poki ne nastav sonyachnij zahid a razom z nim i moment strati Ualajchu za nakazom zhorstokogo i nevblagannogo pravitelya Ne bazhayuchi opinitisya v rukah kativ yunak virishuye sam pokinchiti z soboyu Vin proshayetsya z Surimanoj vidkushuye vlasnogo yazika i vmiraye vid vtrati krovi Voyini yaki pribuli do miscya zustrichi kohanih zastayut princesu sho obijmaye trup Ualajchu Voni privodyat yiyi v palac i vona blagaye batka viddati rozporyadzhennya pohovati tilo zagiblogo na prinalezhnij yij dilyanci zemli na yakomu bulo posadzheno kartoplyu Shonochi Surimana prihodit do miscya pohovannya kohanogo shob povidati jomu pro svoyu vichnoyi lyubovi Zreshtoyu dushevni sili zalishayut princesu vona kidayetsya z obrivu v nadiyi znovu z yednatisya z kohanim v novomu zhitti Cherez deyakij chas Rumisonko sho nevpinno oplakuvav svoyu donku nakazuye zibrati vrozhaj kartopli z dilyanki sho nalezhav Surimani Na zdivuvannya volodarya koli na poli viyavili kushi kartopli togo vidu yakij tut nikoli ranishe ne viroshuvali Rumisonko ciluye ci kushi oblivayuchi yih slozami Pachamama govorit Rumisonko posilaye cej novij vid kartopli shob nagaduvati meni pro moyu zhorstokosti i shob moya dochka do yiyi povnogo voskresinnya vtililasya b u cij blagorodnij roslini Novij sort kartopli vin nazivaye im yam donki Pochinayuchi z cogo momentu u Rumisonko zminyuyetsya harakter dobrota i turbota pro bidnih i starih napovnyuyut jogo serce i keruye vsima jogo diyami i vchinkami DzherelaDramy i tragedii drevnih inkov Perevodchik i sostavitel Yu A Zubrickij M Muravej Gajd 1999