Сурілов Олексій Васильович (17 березня 1928, с. Гниляково, зараз в межах села Дачне Одеського району Одесської області, УРСР — 6 березня 1999, Одеса, Україна) — український правознавець, доктор юридичних наук (1966), професор (1967), Заслужений діяч науки і техніки України.
Сурілов Олексій Васильович | |
---|---|
Народився | 17 березня 1928 Гнилякове, Одеський район, Одеська округа, Українська СРР, СРСР |
Помер | 6 березня 1999 (70 років) Дачне, Біляївський район, Одеська область, Україна |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | науковець |
Alma mater | ОДУ ім. І. І. Мечникова (1949) |
Заклад | ОНУ ім. І. І. Мечникова Одеський національний економічний університет Державний університет Молдови Національний університет «Одеська юридична академія» |
Аспіранти, докторанти | Харитонов Євген Олегович |
Нагороди |
Життєопис
У 1949 року закінчив юридичний факультет Одеського державного університету імені І. І. Мечнікова (ОДУ), а у 1952 року — аспірантуру ОДУ. Працював у цьому вузі старшим викладачем кафедри теорії та історії держави і права. З 1954 року доцент Одеського кредитно-економічного інститу. З 1955 — старший викладач Одеського, а потім Кишинівського філіалу Всесоюзного юридичного заочного інституту (ВЮЗІ). Після перетворення 1959 Кишинівського філіалу ВЮЗІ на юридичний факультет Кишинівського університетуту працював там доцентом, а згодом — завідувачем кафедри державно-правових дисциплін. З 1968 — завідувач кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету ОДУ, з 1997 — завідувач кафедрою теорії держави і права Одеської державної юридичної академії.
Наукова діяльність
Активно співпрацював з міжнародними організаціями. 1974 року О. В. Сурілова було призначено членом Постійної палати Міжнародного третейського суду, розташованого в Гаазі (Нідерланди). Також він читав лекції з проблем теорії держави і права та правової охорони довкілля в університетах міст Регенсбург і Пассау, а також в Мадриді, Сегеді, Любліні, Нью-Йорку, Чикаго, Лос-Анджелесі.
З 1980-х років приділяв багато уваги проблемам захисту природного середовища і екологічної правосвідомості. Він був керівником перспективного напряму, над яким працював колектив очолюваної ним кафедри, — «Природоохоронна функція держави». На цю тему були підготовлені дві монографії — «Державно-правове управління якістю навколишнього середовища» (1983), «Державно-правове управління прибережних вод моря» (1986). О. В. Сурилов першим підготував 10 кандидатів наук — екологів права, з них троє — іноземці.
Наприкінці 1980-х років О. В. Сурілов почав систематизацію проблемних питань теорії держави і права. Результатом цієї роботи став вихід у світ навчального посібника «Теория государства и права» (1989), рекомендовану Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник. Пізніше О. В. Сурілов опублікував навчальний посібник «Основи загальної теорії держави і права» (1995), який став одним із перших у незалежній Україні з цієї дисципліни.
Сурилов О. В. був автором понад 90 фундаментальних праць з питань теорії та історії держави і права, серед яких 6 монографій. Він створив власну наукову школу, з якої вийшли 27 кандидатів і 5 докторів юридичних наук. Успішно захистили дисертації шість претендентів з Німеччини, Йорданії, Непалу, Афганістану і Ємену.
Благодійна діяльність
Був членом правління першої в СРСР неурядової благодійної організації Фонду соціальної допомоги імені доктора Ф. П. Гааза
Літературна творчість
У творчій спадщині О. В. Сурілова як літератора шість історичних романів, у яких відображена епоха кінця XVIII — початку ХХ ст. Це трилогія про засновників Одеси: адмірала Дерібаса, дюка Ришельє, фельдмаршала Воронцова; романи «Месть гайдука» — про події на Балканах у XVIII ст. і роман «Омут» — про драматичні події громадянської війни на Півдні України. Останній роман «Государь император Александр ІІ» був присвячений одній з найцікавіших історичних постатей ХІХ століття.
Примітки
- [1] [ 2021-04-25 у Wayback Machine.] Сурілов Олексій Васильович
- «Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. Історія та сучастнісь (1865—2015)». Одеса: ОНУ, 2015—964 с. ISBN 976-627-689-113-0
- «Всё остается людям» — Газета «Порто-Франко» № 35 от 9.09.2008 г.(рос.)
- «Философия достоинства, свободы и прав человека». — Киев: Парламентское издательство, 2009 г.: (рос.)
- «Портрет правозащитника в социальном интерьере» — газета «2000», № 9 за 2.03.2016 г. [ 2016-03-06 у Wayback Machine.](рос.)
Праці
- Деякі праці
Посилання
- Олексій Васильович Сурілов
- Сурілов Олексій Васильович // Велика українська юридична енциклопедія : у 20 т. / О. В. Петришин (відп. ред.) та ін.. — 2017. — Т. 3 : Загальна теорія права. — С. 780. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Surilov Oleksij Vasilovich 17 bereznya 1928 s Gnilyakovo zaraz v mezhah sela Dachne Odeskogo rajonu Odesskoyi oblasti URSR 6 bereznya 1999 Odesa Ukrayina ukrayinskij pravoznavec doktor yuridichnih nauk 1966 profesor 1967 Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini Surilov Oleksij VasilovichNarodivsya17 bereznya 1928 1928 03 17 Gnilyakove Odeskij rajon Odeska okruga Ukrayinska SRR SRSRPomer6 bereznya 1999 1999 03 06 70 rokiv Dachne Bilyayivskij rajon Odeska oblast UkrayinaKrayina SRSR UkrayinaDiyalnistnaukovecAlma materODU im I I Mechnikova 1949 ZakladONU im I I Mechnikova Odeskij nacionalnij ekonomichnij universitet Derzhavnij universitet Moldovi Nacionalnij universitet Odeska yuridichna akademiya Aspiranti doktorantiHaritonov Yevgen OlegovichNagorodiZhittyeopisU 1949 roku zakinchiv yuridichnij fakultet Odeskogo derzhavnogo universitetu imeni I I Mechnikova ODU a u 1952 roku aspiranturu ODU Pracyuvav u comu vuzi starshim vikladachem kafedri teoriyi ta istoriyi derzhavi i prava Z 1954 roku docent Odeskogo kreditno ekonomichnogo institu Z 1955 starshij vikladach Odeskogo a potim Kishinivskogo filialu Vsesoyuznogo yuridichnogo zaochnogo institutu VYuZI Pislya peretvorennya 1959 Kishinivskogo filialu VYuZI na yuridichnij fakultet Kishinivskogo universitetutu pracyuvav tam docentom a zgodom zaviduvachem kafedri derzhavno pravovih disciplin Z 1968 zaviduvach kafedri teoriyi ta istoriyi derzhavi i prava yuridichnogo fakultetu ODU z 1997 zaviduvach kafedroyu teoriyi derzhavi i prava Odeskoyi derzhavnoyi yuridichnoyi akademiyi Naukova diyalnistAktivno spivpracyuvav z mizhnarodnimi organizaciyami 1974 roku O V Surilova bulo priznacheno chlenom Postijnoyi palati Mizhnarodnogo tretejskogo sudu roztashovanogo v Gaazi Niderlandi Takozh vin chitav lekciyi z problem teoriyi derzhavi i prava ta pravovoyi ohoroni dovkillya v universitetah mist Regensburg i Passau a takozh v Madridi Segedi Lyublini Nyu Jorku Chikago Los Andzhelesi Z 1980 h rokiv pridilyav bagato uvagi problemam zahistu prirodnogo seredovisha i ekologichnoyi pravosvidomosti Vin buv kerivnikom perspektivnogo napryamu nad yakim pracyuvav kolektiv ocholyuvanoyi nim kafedri Prirodoohoronna funkciya derzhavi Na cyu temu buli pidgotovleni dvi monografiyi Derzhavno pravove upravlinnya yakistyu navkolishnogo seredovisha 1983 Derzhavno pravove upravlinnya priberezhnih vod morya 1986 O V Surilov pershim pidgotuvav 10 kandidativ nauk ekologiv prava z nih troye inozemci Naprikinci 1980 h rokiv O V Surilov pochav sistematizaciyu problemnih pitan teoriyi derzhavi i prava Rezultatom ciyeyi roboti stav vihid u svit navchalnogo posibnika Teoriya gosudarstva i prava 1989 rekomendovanu Ministerstvom osviti i nauki Ukrayini yak navchalnij posibnik Piznishe O V Surilov opublikuvav navchalnij posibnik Osnovi zagalnoyi teoriyi derzhavi i prava 1995 yakij stav odnim iz pershih u nezalezhnij Ukrayini z ciyeyi disciplini Surilov O V buv avtorom ponad 90 fundamentalnih prac z pitan teoriyi ta istoriyi derzhavi i prava sered yakih 6 monografij Vin stvoriv vlasnu naukovu shkolu z yakoyi vijshli 27 kandidativ i 5 doktoriv yuridichnih nauk Uspishno zahistili disertaciyi shist pretendentiv z Nimechchini Jordaniyi Nepalu Afganistanu i Yemenu Blagodijna diyalnistBuv chlenom pravlinnya pershoyi v SRSR neuryadovoyi blagodijnoyi organizaciyi Fondu socialnoyi dopomogi imeni doktora F P GaazaLiteraturna tvorchistU tvorchij spadshini O V Surilova yak literatora shist istorichnih romaniv u yakih vidobrazhena epoha kincya XVIII pochatku HH st Ce trilogiya pro zasnovnikiv Odesi admirala Deribasa dyuka Rishelye feldmarshala Voroncova romani Mest gajduka pro podiyi na Balkanah u XVIII st i roman Omut pro dramatichni podiyi gromadyanskoyi vijni na Pivdni Ukrayini Ostannij roman Gosudar imperator Aleksandr II buv prisvyachenij odnij z najcikavishih istorichnih postatej HIH stolittya Primitki 1 2021 04 25 u Wayback Machine Surilov Oleksij Vasilovich Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova Istoriya ta suchastnis 1865 2015 Odesa ONU 2015 964 s ISBN 976 627 689 113 0 Vsyo ostaetsya lyudyam Gazeta Porto Franko 35 ot 9 09 2008 g ros Filosofiya dostoinstva svobody i prav cheloveka Kiev Parlamentskoe izdatelstvo 2009 g ISBN 978 966 611 679 9 ros Portret pravozashitnika v socialnom interere gazeta 2000 9 za 2 03 2016 g 2016 03 06 u Wayback Machine ros PraciDeyaki praciPosilannyaOleksij Vasilovich Surilov Surilov Oleksij Vasilovich Velika ukrayinska yuridichna enciklopediya u 20 t O V Petrishin vidp red ta in 2017 T 3 Zagalna teoriya prava S 780 ISBN 978 966 937 233 8