Суперфіцій (від лат. Superficies solo cedit — будівля слідує за землею) — у Римському праві — спадкове і відчужуване право на користування будівлею, що зведена на чужій землі.
В сучасному українському праві суперфіцій — право користування чужою земельною ділянкою для забудови, окремий вид прав на чужі речі (глава 34 Цивільного кодексу України).
Особливість суперфіцію полягає в тому, що таке право може відчужуватися землекористувачем або передаватись у порядку спадкування на підставі договору або заповіту, а також дає право землевласнику на прибуток від промислових об'єктів, збудованих на наданій земельній ділянці на умовах суперфіцію. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови може бути встановлено на визначений або на невизначений строк. Проте таке право може бути припинено в разі:
- поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;
- закінчення строку права користування;
- відмови землекористувача від права користування;
- невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років поспіль;
- за рішенням суду в інших випадках, установлених законом.
Суб'єктами суперфіцію можуть бути будь-які фізичні та юридичні особи.
Об'єктом суперфіцію є право користування земельною ділянкою для будівництва певних видів споруд чи будівель з можливістю для суперфіціарія набути право власності на них та для землевласника — отримувати частку прибутку землекористувача. При наданні земельної ділянки в користування з метою забудови необхідно, щоб її подальше використання відповідало цільовому призначенню ділянки. Установлення цільового призначення земель відбувається шляхом їх віднесення до тієї чи іншої категорії і здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (частина перша ст. 20 Земельного кодексу). Підставами встановлення суперфіцію є договір між власником земельної ділянки та майбутнім забудовником, а також заповіт. Заповіт також може бути підставою встановлення суперфіцію в разі наявності в ньому , яким заповідач зобов'язує спадкоємця надати іншій особі право користування для забудови земельною ділянкою, що входить до складу спадщини.
Існуючий суперфіцій також може переходити у спадщину як на підставі заповіту, так і шляхом спадкування за законом. При цьому, оскільки право користування земельною ділянкою для забудови та право власності на зведені на ній споруди, що входять до складу спадщини, є пов'язаними між собою речовими правами, зазначені права у разі поділу спадщини між різними спадкоємцями не можуть передаватись окремо.
Строк суперфіцію може бути визначеним або невизначеним. Мінімальний та максимальний строки суперфіцію в Цивільному кодексі не визначено. Якщо суперфіцій установлено на невизначений строк, він вважається безстроковим і може бути припиненим за бажанням сторін у будь-який час.
Суперфіцій може бути передано іншій особі за будь-яким цивільно-правовим договором. Укладення такого договору не вимагає погодження його умов із власником земельної ділянки та є для нього обов'язковим. Суперфіціарій не зобов'язаний повідомляти власника земельної ділянки про наступне відчуження суперфіцію, оскільки в Цивільному кодексі (на відміну від правил про відчуження емфітевзису) не закріплено переважне право власника перед іншими особами на купівлю права користування нею. Власник ділянки, у свою чергу, зобов'язаний зберігати той характер відносин з новим суперфіціарієм, який існував з його попередником відповідно до умов договору про встановлення суперфіцію. При цьому слід розуміти, що відчужується або успадковується не земельна ділянка, а право користування нею.
На відміну від сервітуту, суперфіцій не може бути безоплатним. Власник сервітуту має право на відшкодування збитків від установлення суперфіцію. По суті, при укладенні договору суперфіцію право користування, володіння й розпорядження власником земельної ділянки, щодо якої встановлено суперфіцій, не вилучається. Водночас право тимчасового користування землею власник передає за плату іншій особі, що породжує між ними земельні й цивільні правовідносини.
Чинним законодавством не передбачено окремої форми договору про встановлення суперфіцію, але враховуючи ту обставину, що такий договір не може бути виконано сторонами в момент його вчинення, він має бути лише письмовим.
Оскільки суперфіцій є досить близьким до орендних відносин, сторони можуть керуватися істотними умовами договору оренди землі, зазначеними в Законі № 161-XIV, а також Типовим договором оренди землі, форму якого затверджено постановою № 220. При цьому учасники відносин мали б передбачити в договорі ціль надання в користування земельної ділянки, а саме: відомості про земельну ділянку, мету її надання, вид здійснення на ній будівництва, а також про правовий режим об'єктів нерухомості, що має тут здійснюватися, про умови платного користування ділянкою (розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати) і про частку прибутку. Власник земельної ділянки, наданої для забудови, має право на:
- одержання плати за користування нею для забудови. Ця плата не є орендною і не є платою за землю, що сплачується окремо до бюджету. Сторони самі визначають розмір плати за користування, періодичність її внесення (разовий або періодичний характер останньої), її форму, умови, порядок і строки виплати тощо. Невнесення плати за користування не є підставою припинення суперфіцію, однак надає власникові землі право вимагати стягнення з суперфіціарія заборгованості у примусовому порядку;
- одержання у випадках, установлених договором, частки доходу землекористувача від збудованих на земельній ділянці промислових об'єктів тощо;
- володіння та користування ділянкою в обсязі, встановленому договором із землекористувачем;
- розпорядження ділянкою, у тому числі шляхом відчуження її іншим особам. При цьому власник повинен попередити набувача ділянки про право суперфіціарія на забудову. Суперфіцій зберігатиме свою силу й для нового власника ділянки, в тому числі для особи, яка набула землю на публічних торгах. Перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи не впливає на обсяг права власника будівлі (споруди) щодо користування земельною ділянкою (ст. 414 Цивільного кодексу).
Власник земельної ділянки, наданої для забудови, зобов'язаний:
- надати певну ділянку під забудову у строки, визначені договором про встановлення суперфіцію або заповітом;
- не перешкоджати землекористувачеві у здійсненні ним права користування ділянкою.
Проти порушення власником його прав суперфіціарій може захищатися тими самими засобами цивільно-правового захисту, що й власник майна (ст. 396 Цивільного кодексу).
Суперфіціарій (землекористувач) має право:
- використовувати ділянку для забудови (будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, жилих тощо споруд) відповідно до договору про суперфіцій та вимог закону (ст. 413 Цивільного кодексу);
- користуватися земельною ділянкою в обсязі, встановленому договором (ст. 415 Цивільного кодексу). При цьому йдеться про використання ділянки не лише безпосередньо для будівництва, а й для обслуговування таких робіт (організації під'їзних шляхів, спорудження тимчасового житла для будівельників тощо);
- набувати право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови;
- передавати суперфіцій іншим особам шляхом договору або заповіту.
При цьому особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому самому обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди). Суперфіціарій не зобов'язаний повідомляти власника ділянки про намір передати суперфіцій іншій особі. Відсутність такого повідомлення не дає власникові ділянки права оспорювати дійсність правочину відчуження суперфіцію та вимагати плату за таке відчуження, як це передбачено в разі продажу емфітевзису. Землекористувач повинен лише повідомити власника земельної ділянки про заміну його іншою особою у зобов'язанні оплати користування ділянкою (частина четверта ст. 415 Цивільного кодексу).
Суперфіціарій (землекористувач) зобов'язаний:
- вносити плату за користування земельною ділянкою, наданою йому для забудови. Слід зазначити, що законодавством не встановлено порядку внесення зазначеної плати, її періодичність і розміри, тому плата за суперфіцій, її розміри та строки внесення мають бути істотними умовами договору про суперфіцій. Враховуючи, що частиною четвертою ст. 415 Цивільного кодексу визначено, що землекористувач зобов'язаний вносити плату (а не внести), можна дійти висновку, що платежі за суперфіцій мають бути не разовими, а періодичними;
- вносити інші платежі, встановлені законом;
- використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення. При цьому якщо в порушення цієї вимоги здійснюватиметься будівництво споруд промислового призначення, а суперфіцій надавався для житлового будівництва, то це вважатиметься використанням землі не за цільовим призначенням;
- приступити до використання земельної ділянки для забудови протягом трьох років з моменту встановлення суперфіцію;
- у разі припинення суперфіцію на вимогу власника земельної ділянки знести будівлі та привести ділянку до стану, в якому вона була до надання її в користування (частина перша ст. 417 Цивільного кодексу).
Якщо знесення будівлі (споруди), розміщеної на земельній ділянці, заборонено законом (жилі будинки, пам'ятки історії та культури тощо) або є недоцільним у зв'язку з явним перевищенням вартості будівлі (споруди) порівняно з вартістю земельної ділянки, суд з урахуванням підстав припинення права користування ділянкою може винести рішення про викуп власником будівлі (споруди) земельної ділянки, на якій її розміщено, або про викуп власником земельної ділянки будівлі (споруди); про визначення умов користування земельною ділянкою власником будівлі (споруди) на новий строк (ст. 417 Цивільного кодексу). При вирішенні спору суд враховує цінність земельної ділянки, вартість збудованих на ній споруд, підстави припинення суперфіцію (частина друга ст. 417 Цивільного кодексу), вимоги справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства (ст. 3 Цивільного кодексу) тощо.
Посилання
- Суперфіцій [Архівовано 28 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Superficij vid lat Superficies solo cedit budivlya sliduye za zemleyu u Rimskomu pravi spadkove i vidchuzhuvane pravo na koristuvannya budivleyu sho zvedena na chuzhij zemli V suchasnomu ukrayinskomu pravi superficij pravo koristuvannya chuzhoyu zemelnoyu dilyankoyu dlya zabudovi okremij vid prav na chuzhi rechi glava 34 Civilnogo kodeksu Ukrayini Osoblivist superficiyu polyagaye v tomu sho take pravo mozhe vidchuzhuvatisya zemlekoristuvachem abo peredavatis u poryadku spadkuvannya na pidstavi dogovoru abo zapovitu a takozh daye pravo zemlevlasniku na pributok vid promislovih ob yektiv zbudovanih na nadanij zemelnij dilyanci na umovah superficiyu Pravo koristuvannya chuzhoyu zemelnoyu dilyankoyu dlya zabudovi mozhe buti vstanovleno na viznachenij abo na neviznachenij strok Prote take pravo mozhe buti pripineno v razi poyednannya v odnij osobi vlasnika zemelnoyi dilyanki ta zemlekoristuvacha zakinchennya stroku prava koristuvannya vidmovi zemlekoristuvacha vid prava koristuvannya nevikoristannya zemelnoyi dilyanki dlya zabudovi protyagom troh rokiv pospil za rishennyam sudu v inshih vipadkah ustanovlenih zakonom Sub yektami superficiyu mozhut buti bud yaki fizichni ta yuridichni osobi Ob yektom superficiyu ye pravo koristuvannya zemelnoyu dilyankoyu dlya budivnictva pevnih vidiv sporud chi budivel z mozhlivistyu dlya superficiariya nabuti pravo vlasnosti na nih ta dlya zemlevlasnika otrimuvati chastku pributku zemlekoristuvacha Pri nadanni zemelnoyi dilyanki v koristuvannya z metoyu zabudovi neobhidno shob yiyi podalshe vikoristannya vidpovidalo cilovomu priznachennyu dilyanki Ustanovlennya cilovogo priznachennya zemel vidbuvayetsya shlyahom yih vidnesennya do tiyeyi chi inshoyi kategoriyi i zdijsnyuyetsya na pidstavi rishen organiv derzhavnoyi vladi ta organiv miscevogo samovryaduvannya vidpovidno do yih povnovazhen chastina persha st 20 Zemelnogo kodeksu Pidstavami vstanovlennya superficiyu ye dogovir mizh vlasnikom zemelnoyi dilyanki ta majbutnim zabudovnikom a takozh zapovit Zapovit takozh mozhe buti pidstavoyu vstanovlennya superficiyu v razi nayavnosti v nomu zapovidalnogo vidkazu yakim zapovidach zobov yazuye spadkoyemcya nadati inshij osobi pravo koristuvannya dlya zabudovi zemelnoyu dilyankoyu sho vhodit do skladu spadshini Isnuyuchij superficij takozh mozhe perehoditi u spadshinu yak na pidstavi zapovitu tak i shlyahom spadkuvannya za zakonom Pri comu oskilki pravo koristuvannya zemelnoyu dilyankoyu dlya zabudovi ta pravo vlasnosti na zvedeni na nij sporudi sho vhodyat do skladu spadshini ye pov yazanimi mizh soboyu rechovimi pravami zaznacheni prava u razi podilu spadshini mizh riznimi spadkoyemcyami ne mozhut peredavatis okremo Strok superficiyu mozhe buti viznachenim abo neviznachenim Minimalnij ta maksimalnij stroki superficiyu v Civilnomu kodeksi ne viznacheno Yaksho superficij ustanovleno na neviznachenij strok vin vvazhayetsya bezstrokovim i mozhe buti pripinenim za bazhannyam storin u bud yakij chas Superficij mozhe buti peredano inshij osobi za bud yakim civilno pravovim dogovorom Ukladennya takogo dogovoru ne vimagaye pogodzhennya jogo umov iz vlasnikom zemelnoyi dilyanki ta ye dlya nogo obov yazkovim Superficiarij ne zobov yazanij povidomlyati vlasnika zemelnoyi dilyanki pro nastupne vidchuzhennya superficiyu oskilki v Civilnomu kodeksi na vidminu vid pravil pro vidchuzhennya emfitevzisu ne zakripleno perevazhne pravo vlasnika pered inshimi osobami na kupivlyu prava koristuvannya neyu Vlasnik dilyanki u svoyu chergu zobov yazanij zberigati toj harakter vidnosin z novim superficiariyem yakij isnuvav z jogo poperednikom vidpovidno do umov dogovoru pro vstanovlennya superficiyu Pri comu slid rozumiti sho vidchuzhuyetsya abo uspadkovuyetsya ne zemelna dilyanka a pravo koristuvannya neyu Na vidminu vid servitutu superficij ne mozhe buti bezoplatnim Vlasnik servitutu maye pravo na vidshkoduvannya zbitkiv vid ustanovlennya superficiyu Po suti pri ukladenni dogovoru superficiyu pravo koristuvannya volodinnya j rozporyadzhennya vlasnikom zemelnoyi dilyanki shodo yakoyi vstanovleno superficij ne viluchayetsya Vodnochas pravo timchasovogo koristuvannya zemleyu vlasnik peredaye za platu inshij osobi sho porodzhuye mizh nimi zemelni j civilni pravovidnosini Chinnim zakonodavstvom ne peredbacheno okremoyi formi dogovoru pro vstanovlennya superficiyu ale vrahovuyuchi tu obstavinu sho takij dogovir ne mozhe buti vikonano storonami v moment jogo vchinennya vin maye buti lishe pismovim Oskilki superficij ye dosit blizkim do orendnih vidnosin storoni mozhut keruvatisya istotnimi umovami dogovoru orendi zemli zaznachenimi v Zakoni 161 XIV a takozh Tipovim dogovorom orendi zemli formu yakogo zatverdzheno postanovoyu 220 Pri comu uchasniki vidnosin mali b peredbachiti v dogovori cil nadannya v koristuvannya zemelnoyi dilyanki a same vidomosti pro zemelnu dilyanku metu yiyi nadannya vid zdijsnennya na nij budivnictva a takozh pro pravovij rezhim ob yektiv neruhomosti sho maye tut zdijsnyuvatisya pro umovi platnogo koristuvannya dilyankoyu rozmir plati yiyi forma umovi poryadok ta stroki yiyi viplati i pro chastku pributku Vlasnik zemelnoyi dilyanki nadanoyi dlya zabudovi maye pravo na oderzhannya plati za koristuvannya neyu dlya zabudovi Cya plata ne ye orendnoyu i ne ye platoyu za zemlyu sho splachuyetsya okremo do byudzhetu Storoni sami viznachayut rozmir plati za koristuvannya periodichnist yiyi vnesennya razovij abo periodichnij harakter ostannoyi yiyi formu umovi poryadok i stroki viplati tosho Nevnesennya plati za koristuvannya ne ye pidstavoyu pripinennya superficiyu odnak nadaye vlasnikovi zemli pravo vimagati styagnennya z superficiariya zaborgovanosti u primusovomu poryadku oderzhannya u vipadkah ustanovlenih dogovorom chastki dohodu zemlekoristuvacha vid zbudovanih na zemelnij dilyanci promislovih ob yektiv tosho volodinnya ta koristuvannya dilyankoyu v obsyazi vstanovlenomu dogovorom iz zemlekoristuvachem rozporyadzhennya dilyankoyu u tomu chisli shlyahom vidchuzhennya yiyi inshim osobam Pri comu vlasnik povinen poperediti nabuvacha dilyanki pro pravo superficiariya na zabudovu Superficij zberigatime svoyu silu j dlya novogo vlasnika dilyanki v tomu chisli dlya osobi yaka nabula zemlyu na publichnih torgah Perehid prava vlasnosti na zemelnu dilyanku do inshoyi osobi ne vplivaye na obsyag prava vlasnika budivli sporudi shodo koristuvannya zemelnoyu dilyankoyu st 414 Civilnogo kodeksu Vlasnik zemelnoyi dilyanki nadanoyi dlya zabudovi zobov yazanij nadati pevnu dilyanku pid zabudovu u stroki viznacheni dogovorom pro vstanovlennya superficiyu abo zapovitom ne pereshkodzhati zemlekoristuvachevi u zdijsnenni nim prava koristuvannya dilyankoyu Proti porushennya vlasnikom jogo prav superficiarij mozhe zahishatisya timi samimi zasobami civilno pravovogo zahistu sho j vlasnik majna st 396 Civilnogo kodeksu Superficiarij zemlekoristuvach maye pravo vikoristovuvati dilyanku dlya zabudovi budivnictva promislovih pobutovih socialno kulturnih zhilih tosho sporud vidpovidno do dogovoru pro superficij ta vimog zakonu st 413 Civilnogo kodeksu koristuvatisya zemelnoyu dilyankoyu v obsyazi vstanovlenomu dogovorom st 415 Civilnogo kodeksu Pri comu jdetsya pro vikoristannya dilyanki ne lishe bezposeredno dlya budivnictva a j dlya obslugovuvannya takih robit organizaciyi pid yiznih shlyahiv sporudzhennya timchasovogo zhitla dlya budivelnikiv tosho nabuvati pravo vlasnosti na budivli sporudi sporudzheni na zemelnij dilyanci peredanij jomu dlya zabudovi peredavati superficij inshim osobam shlyahom dogovoru abo zapovitu Pri comu osoba do yakoyi perejshlo pravo vlasnosti na budivli sporudi nabuvaye pravo koristuvannya zemelnoyu dilyankoyu na tih samih umovah i v tomu samomu obsyazi sho j poperednij vlasnik budivli sporudi Superficiarij ne zobov yazanij povidomlyati vlasnika dilyanki pro namir peredati superficij inshij osobi Vidsutnist takogo povidomlennya ne daye vlasnikovi dilyanki prava osporyuvati dijsnist pravochinu vidchuzhennya superficiyu ta vimagati platu za take vidchuzhennya yak ce peredbacheno v razi prodazhu emfitevzisu Zemlekoristuvach povinen lishe povidomiti vlasnika zemelnoyi dilyanki pro zaminu jogo inshoyu osoboyu u zobov yazanni oplati koristuvannya dilyankoyu chastina chetverta st 415 Civilnogo kodeksu Superficiarij zemlekoristuvach zobov yazanij vnositi platu za koristuvannya zemelnoyu dilyankoyu nadanoyu jomu dlya zabudovi Slid zaznachiti sho zakonodavstvom ne vstanovleno poryadku vnesennya zaznachenoyi plati yiyi periodichnist i rozmiri tomu plata za superficij yiyi rozmiri ta stroki vnesennya mayut buti istotnimi umovami dogovoru pro superficij Vrahovuyuchi sho chastinoyu chetvertoyu st 415 Civilnogo kodeksu viznacheno sho zemlekoristuvach zobov yazanij vnositi platu a ne vnesti mozhna dijti visnovku sho platezhi za superficij mayut buti ne razovimi a periodichnimi vnositi inshi platezhi vstanovleni zakonom vikoristovuvati zemelnu dilyanku vidpovidno do yiyi cilovogo priznachennya Pri comu yaksho v porushennya ciyeyi vimogi zdijsnyuvatimetsya budivnictvo sporud promislovogo priznachennya a superficij nadavavsya dlya zhitlovogo budivnictva to ce vvazhatimetsya vikoristannyam zemli ne za cilovim priznachennyam pristupiti do vikoristannya zemelnoyi dilyanki dlya zabudovi protyagom troh rokiv z momentu vstanovlennya superficiyu u razi pripinennya superficiyu na vimogu vlasnika zemelnoyi dilyanki znesti budivli ta privesti dilyanku do stanu v yakomu vona bula do nadannya yiyi v koristuvannya chastina persha st 417 Civilnogo kodeksu Yaksho znesennya budivli sporudi rozmishenoyi na zemelnij dilyanci zaboroneno zakonom zhili budinki pam yatki istoriyi ta kulturi tosho abo ye nedocilnim u zv yazku z yavnim perevishennyam vartosti budivli sporudi porivnyano z vartistyu zemelnoyi dilyanki sud z urahuvannyam pidstav pripinennya prava koristuvannya dilyankoyu mozhe vinesti rishennya pro vikup vlasnikom budivli sporudi zemelnoyi dilyanki na yakij yiyi rozmisheno abo pro vikup vlasnikom zemelnoyi dilyanki budivli sporudi pro viznachennya umov koristuvannya zemelnoyu dilyankoyu vlasnikom budivli sporudi na novij strok st 417 Civilnogo kodeksu Pri virishenni sporu sud vrahovuye cinnist zemelnoyi dilyanki vartist zbudovanih na nij sporud pidstavi pripinennya superficiyu chastina druga st 417 Civilnogo kodeksu vimogi spravedlivosti dobrosovisnosti ta rozumnosti civilnogo zakonodavstva st 3 Civilnogo kodeksu tosho Posilannyared Superficij Arhivovano 28 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Superficij amp oldid 35069247