Супергрануляція (англ. Supergranulation) — це особливий патерн конвективних осередків на поверхні Сонця, які мають назву супергранули. Він був відкритий у 1950-ті А. Б. Хартом при використанні доплерівських вимірів швидкості, які показали горизонтальні потоки у фотосфері (швидкість потоків — 300—500 м/с, або 1/10 швидкості у менших гранулах). Пізніша праця (1960-ті) Лейтона, Нойє та Саймона визначила типовий розмір супергранули — бл. 30000 км з тривалістю існування бл. 24 годин.
Супергрануляція інтерпретується як специфічний масштаб конвекції, але механізм її виникнення точно не відомий. Присутність гранули у сонячній фотосфері добре задокументована, однак триває наукова суперечка щодо справжньої природи або навіть існування грануляційних патернів вищого порядку. Деякі автори припускають існування трьох виражених масштабів організації гранул: грануляція (з типовим діаметром гранули 150—2500 км), мезогрануляція (5000–10000 км) та супергрануляція (понад 20000 км). Зазвичай гранули вважають ознакою формування конвективними осередками ієрархічної структури; за такої моделі супергранули у своїх вищих шарах фрагментуються на менші мезогранули, а ті вже на своїй поверхні — на ще менші гранули. Сонячна речовина в такому випадку стікає всередину по темних «дорогах», які розділяють гранули, при цьому ці «дороги» мали б найбільшу концентрацію холодного газу між супергранулами, по аналогії з ріками, які поєднують свої менші притоки. Слід однак зазначити, що на поточний час така модель є лише гіпотетичною, і при наступних відкриттях може виявитись хибною. Результати деяких нещодавніх досліджень дозволяють припустити, що мезогрануляція була лише «примарною» рисою, яка виникла при процедурах усереднення.
Примітки
- Freedman, Roger A.; Kaufmann III, William J. (2008). Universe. New York, USA: W. H. Freeman and Company. с. 762. ISBN .
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 квітня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- NASA: The Sun Does The Wave [ 11 березня 2010 у Wayback Machine.]
- Інформація на at Nature.com [ 12 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Michel Rieutord and François Rincon, «The Sun's Supergranulation», Living Rev. Solar Phys. 7, (2010), 2. [ 28 квітня 2016 у Wayback Machine.] (cited on June 15, 2010).
Це незавершена стаття про Сонце. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Supergranulyaciya angl Supergranulation ce osoblivij patern konvektivnih oseredkiv na poverhni Soncya yaki mayut nazvu supergranuli Vin buv vidkritij u 1950 ti A B Hartom pri vikoristanni doplerivskih vimiriv shvidkosti yaki pokazali gorizontalni potoki u fotosferi shvidkist potokiv 300 500 m s abo 1 10 shvidkosti u menshih granulah Piznisha pracya 1960 ti Lejtona Nojye ta Sajmona viznachila tipovij rozmir supergranuli bl 30000 km z trivalistyu isnuvannya bl 24 godin Supergranulyaciya Supergranulyaciya interpretuyetsya yak specifichnij masshtab konvekciyi ale mehanizm yiyi viniknennya tochno ne vidomij Prisutnist granuli u sonyachnij fotosferi dobre zadokumentovana odnak trivaye naukova superechka shodo spravzhnoyi prirodi abo navit isnuvannya granulyacijnih paterniv vishogo poryadku Deyaki avtori pripuskayut isnuvannya troh virazhenih masshtabiv organizaciyi granul granulyaciya z tipovim diametrom granuli 150 2500 km mezogranulyaciya 5000 10000 km ta supergranulyaciya ponad 20000 km Zazvichaj granuli vvazhayut oznakoyu formuvannya konvektivnimi oseredkami iyerarhichnoyi strukturi za takoyi modeli supergranuli u svoyih vishih sharah fragmentuyutsya na menshi mezogranuli a ti vzhe na svoyij poverhni na she menshi granuli Sonyachna rechovina v takomu vipadku stikaye vseredinu po temnih dorogah yaki rozdilyayut granuli pri comu ci dorogi mali b najbilshu koncentraciyu holodnogo gazu mizh supergranulami po analogiyi z rikami yaki poyednuyut svoyi menshi pritoki Slid odnak zaznachiti sho na potochnij chas taka model ye lishe gipotetichnoyu i pri nastupnih vidkrittyah mozhe viyavitis hibnoyu Rezultati deyakih neshodavnih doslidzhen dozvolyayut pripustiti sho mezogranulyaciya bula lishe primarnoyu risoyu yaka vinikla pri procedurah userednennya PrimitkiFreedman Roger A Kaufmann III William J 2008 Universe New York USA W H Freeman and Company s 762 ISBN 978 0 7167 8584 2 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 16 kvitnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaNASA The Sun Does The Wave 11 bereznya 2010 u Wayback Machine Informaciya na at Nature com 12 chervnya 2016 u Wayback Machine Michel Rieutord and Francois Rincon The Sun s Supergranulation Living Rev Solar Phys 7 2010 2 28 kvitnya 2016 u Wayback Machine cited on June 15 2010 Ce nezavershena stattya pro Sonce Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi