Сумські сотні властиво Сумська Першо Полкова сотня Перекопська сотня та Новомістенська сотня адміністративно територіаль

Сумські сотні (властиво Сумська Першо-Полкова сотня, Перекопська сотня та Новомістенська сотня) — адміністративно-територіальні та військові одиниці Сумського полку Слобідської України, розташовані безпосередньо у місті Суми. Засновані до 1660, а ліквідовані 1765.

Адміністрування

Наявність кількох сотень у полковому місті Суми документально фіксується вже 1660. Усталені назви — Полкова, Перекопська та Новоміська (Новомістенська).

До полкової сотні було приписане приміське село Пришиб, в якому мешкали підпомічники.

Усі ліквідовані 1765 через анексію Слобідської України Московщиною.

Полкова сотня — перша Сумська сотня

Козаки цієї сотні мешкали у Верхньому місті — між річкою Сумою та Покровською площею. Принаймні в цьому районі була розташовані полкова скарбниця та полкова канцелярія (орієнтовно у т. зв. «Будинку війта»). Як полкова у реєстрах виокремлюється у 1663 році.

Сотники Полкової сотні

Гудим Кирик (?-1660);
Шпиленко (Шпиль) Йосип (1660-1664-?);
Оліферов Марко (Алфьоров Марко Олефірович) (1670—1679, 1685, 1691—1714; помер у 1714); Мартин Елевферьев [Алферов] (1693—1695);
Примарк (?-1696-?);
(?-1732-?);
Іскрицький Василь Григорович (?-01.1736-?);
Савич Семен (Васильович?) (17.04.1753-1765), підпрапорний з 10.07.1749 р. і комісар Сумського дистрикту.

Старшини та урядники

Лофицький Степан Хомич (1739—1748) — сотенний писар;
Лофицький Степан Хомич (1748-12.1756), Парафієвський Данило (21.12.1755 — 12.05.1756) — сотенні хорунжі.

Перекопська сотня — друга Сумська сотня

Перекопом у XVII—XVIII ст. називалася центральна частина міста Суми, обмежена річками Псел, Сума та Сумка — від сучасної Покровської площі до вулиці Перекопської.

Назву отримала від оборонного рову, викопаного 1658—1659 між річками Псел і Сумка.

Сотники Перекопської сотні

Підлісний Василь, (?-1660 — 1685-?);
Андреев Семен (?-1693-1695-?);
Власовський (Власов, Сироїжка) Михайло Федорович (?-1726-?); батько — Федір Федорович Сироїжка [Алфьоров, с. 47];
Вірченко Ар(сеній?) (?-1732-?);
Романенков Семен Прокопович (?) *;
Алфьоров Федір Йосипович (бл. 1726 р.н.) (18.09.1747-1752, відсторонений за провину; 1753—1763, взятий під варту, ? — 1766).

Служителі та урядники

Павлов Іван (?-1660-?) — сотенний осавул.

Новоміська (Новомістенська) сотня — третя Сумська сотня

Козаки цієї сотні мешкали у «Новому місті» — передмісті (частині) Сум на Холодній горі за річкою Сумою — тепер район проспекту Шевченка та вулиці Новомістенської.

Сотники Новоміської сотні

Охріменко Степан (?-1685-?);
Алфьоров Яків Маркович (?-1714-?);
Алфьоров Олексій Якович (?-1732 — помер 1739);
Кондратьєв Омелян (Ємельян) (?-1732-?);
Філерс Кіндрат фон (Фонфілерс) (18.09.1747-24.10.1763 (1766);
Кондратьєв Яків Іванович — ваканс-сотник (24.10.1763-?).

Старшини та урядники

Власовський (Власов) Гарасим Михайлович (1754 — 22.08.1757) — сотенний хорунжий.

Сумські міські служителі

Городові отамани: Кондратьєв Гарасим Кондратійович (1658—1659), Стецько (1659-?); Стороженко Максим (?-1660-?); Трубачов (Данилов) Олексій Іванович (1763—1766).

Городовий осавул: Корній Кирилов (?-1660-?).

Городові писарі: Григорьєв Іван (?-1658 — 1659-?); Онофрєєв Мартин (?-1730-?); Федоров Микола (?-1736-?); Трубачов (Данилов) Олексій Іванович (1744—1763); Линтварьов Роман (?-1766-?).

Городовой пономар: Бацаганов Мартин Кирилович (?-02.04.1758-?) — («Сумскаго полку подпрапорный и городовой пономарь»).

Сумські пушкарі: Васильєв Андрій (?-1670-?); Аврамов Іван (Оврамович) (?-02.1688-?); Свєтличний (Голуб) Никифор Семенович (?-1732-?).

Джерела

Корнієнко О. М. Нариси військової історії України. Сумський слобідський козацький полк 1659—1765 рр. — К.: «Наш Час». — 488 с.
Корнієнко О. М. Список полковників, полкових і сотенних старшин і служителів Сумського слобідського козацького полку (1659—1766) // Запорозька Січ і Українське козацтво: Зб. наук. праць. Ред. колегія: В. В. Кривошея (голова). — К.: ДП "НВЦ «Пріоритети», 2013. — 240 с.