Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Су́лківка — село в Україні, у Хмільницькому районі Вінницької області. Населення становить 352 особи.
| село Сулківка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Вінницька область |
| Район | Хмільницький район |
| Громада | Жданівська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1330 |
| Населення | 352 |
| Площа | 1,8 км² |
| Густота населення | 195,56 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 22013 |
| Телефонний код | +380 4338 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°41′45″ пн. ш. 27°51′52″ сх. д. / 49.69583° пн. ш. 27.86444° сх. д.Координати: 49°41′45″ пн. ш. 27°51′52″ сх. д. / 49.69583° пн. ш. 27.86444° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 279 м |
| Водойми | річка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 22013, Вінницька обл., Хмільницький р-н, с. Сулківка, вул. Л. Українки, 27 |
| Карта | |
  Сулківка | |
 Сулківка | |
| Мапа | |
Географія
У селі бере початок річка , права притока Сниводи. Природа щедро наділила цей край багатими чорноземами, яких мало не тільки на теренах України, але й усієї Європи.
Історія
За даними істориків і краєзнавців с. Сулківка згадується в літописах 14 століття. 1434 року наш край був у складі Великого князівства Литовського, з 1569 року — Брацлавського воєводства, частини Польського Королівства, до якого входило і Хмільницьке староство.
За даними «Трудов Подольского епархиального историко-статистического комітета 1901 р.» наприкінці 18 століття с. Сулківка входила до складу Чуднівського староства, а в 1856 р. поступила під володіння «Палати Государственних Имуществ». На той час с. Сулківка будучи приписною до с. Торчин станом на 10 грудня 1870 р. нарахувала 81 двір. населення с. Торчин с. Сулківка разом становило 1276 чоловік, половина з яких була православної, інша- була католицької віри (дані «Мирового участка Качаніввськоі волості»).
1862 року в селі відкрито церковно-приходську школу, яка 1876 року припинила своє існування. Через 10 років старе приміщуння капітально відремонтували відкрили самостійну школу грамоти. Загальна кількість жителів села 1909 року становила 1291 осіб, у тому числі православні — 700, католики — 582, євреї — 9 осіб. На той час у селі дітей шкільного віку було 129 осіб. Шкільною освітою охоплено 44 дитини. з яких 31 хлопчик і 13 дівчат.
Роботящі люди, тучні чорноземи, чудові природні умови сприяли розвитку сільського господарства. Особливо швидкими темпами розвивалося буряківництво. Зважаючи на це, війтовецькі цукрозаводчики наприкінці 18-го століття розбудували в Сулківці приймальний пункт цукросировини, до якого селяни із ближніх і дальних сіл Хмельницької, Тернопільської та Вінницької областей на здачу зврзили цукрові буряки. Приймальний пункт був облаштовний гоподарськими спорудами, житловими приміщеннями, обнесений по периметру глибоким ровом. Нескінченні валки гарб та возів з ретельно очищеними сільськими трудівницями солодкими коренями щоденно аж до Різдва тягнулися до «Декавільки» (так було названо приймальний пункт на честь його засновника). Потім сировину перевантажували у вагонетки і залізницею довжиною 10 кілометрів доправляли на Війтовецький цукровий завод кінною, а згодом механічною тягою, яку селяни нарекли «Кукушкою». Після німецько-радянської війни «Декавілька» припинила своє існування. Лише як спомин про далеке минуле залишилася старезна криниця, яка до цього часу дарує односельцям чисту, як сльоза, воду.
Після Жовтневого перевороту 1917 року село розпочинало писати нову сторінку своєї історії.
1918 року селяни приступили до розподілу землі. До складу комісії ввійшли Й. Ф. Лясківський, М. Д. Дворніцький, П. Я. Ленчицький І. К. Зарічнюк, С. Д. Мединський. Комітет бідноти очолив Й. Д. Лясківський. 1927 року створено товариство по спільному обробітку землі, яке очолив Федір Ванжуло, а 1929 року селяни об'єдналися в колективне господарство, головою якого обрали 25-тисячника Василя Правдивого, сина Івана.
1941 року с. Сулківка окупували німецько-нацистські загарбники. На захист Батьківщини було мобілізовано всіх військовозобов'язаних чоловіків з яких 63 загинули на фронті втому числі і Зарічнюк.
Люди
В селі народився Алексєєв Микола Леонтійович (1927—1987) — передовик сільськогосподарського виробництва СРСР, Герой Соціалістичної Праці.
Примітки
- Марач І. К. Червоний Прапор. — 1967. — 3 червня.
Джерела
- Матеріали, які підготував уродженець с. Сулківки Зарічнюк Петро Павлович (м. Вінниця).
- Sołkówka, mylnie Sułkówka, Sołkówce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 58. (пол.)
Література
- Су́лківка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.677
Посилання
- Погода в селі Сулківка [ 21 травня 2020 у Wayback Machine.]
| Ця стаття може містити . (грудень 2018) |
 | Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2018 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti zhovten 2018 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2018 Su lkivka selo v Ukrayini u Hmilnickomu rajoni Vinnickoyi oblasti Naselennya stanovit 352 osobi selo SulkivkaKrayina UkrayinaOblast Vinnicka oblastRajon Hmilnickij rajonGromada Zhdanivska silska gromadaOsnovni daniZasnovane 1330Naselennya 352Plosha 1 8 km Gustota naselennya 195 56 osib km Poshtovij indeks 22013Telefonnij kod 380 4338Geografichni daniGeografichni koordinati 49 41 45 pn sh 27 51 52 sh d 49 69583 pn sh 27 86444 sh d 49 69583 27 86444 Koordinati 49 41 45 pn sh 27 51 52 sh d 49 69583 pn sh 27 86444 sh d 49 69583 27 86444Serednya visota nad rivnem morya 279 mVodojmi richkaMisceva vladaAdresa radi 22013 Vinnicka obl Hmilnickij r n s Sulkivka vul L Ukrayinki 27KartaSulkivkaSulkivkaMapaGeografiyaU seli bere pochatok richka prava pritoka Snivodi Priroda shedro nadilila cej kraj bagatimi chornozemami yakih malo ne tilki na terenah Ukrayini ale j usiyeyi Yevropi IstoriyaZa danimi istorikiv i krayeznavciv s Sulkivka zgaduyetsya v litopisah 14 stolittya 1434 roku nash kraj buv u skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo z 1569 roku Braclavskogo voyevodstva chastini Polskogo Korolivstva do yakogo vhodilo i Hmilnicke starostvo Za danimi Trudov Podolskogo eparhialnogo istoriko statisticheskogo komiteta 1901 r naprikinci 18 stolittya s Sulkivka vhodila do skladu Chudnivskogo starostva a v 1856 r postupila pid volodinnya Palati Gosudarstvennih Imushestv Na toj chas s Sulkivka buduchi pripisnoyu do s Torchin stanom na 10 grudnya 1870 r narahuvala 81 dvir naselennya s Torchin s Sulkivka razom stanovilo 1276 cholovik polovina z yakih bula pravoslavnoyi insha bula katolickoyi viri dani Mirovogo uchastka Kachanivvskoi volosti 1862 roku v seli vidkrito cerkovno prihodsku shkolu yaka 1876 roku pripinila svoye isnuvannya Cherez 10 rokiv stare primishunnya kapitalno vidremontuvali vidkrili samostijnu shkolu gramoti Zagalna kilkist zhiteliv sela 1909 roku stanovila 1291 osib u tomu chisli pravoslavni 700 katoliki 582 yevreyi 9 osib Na toj chas u seli ditej shkilnogo viku bulo 129 osib Shkilnoyu osvitoyu ohopleno 44 ditini z yakih 31 hlopchik i 13 divchat Robotyashi lyudi tuchni chornozemi chudovi prirodni umovi spriyali rozvitku silskogo gospodarstva Osoblivo shvidkimi tempami rozvivalosya buryakivnictvo Zvazhayuchi na ce vijtovecki cukrozavodchiki naprikinci 18 go stolittya rozbuduvali v Sulkivci prijmalnij punkt cukrosirovini do yakogo selyani iz blizhnih i dalnih sil Hmelnickoyi Ternopilskoyi ta Vinnickoyi oblastej na zdachu zvrzili cukrovi buryaki Prijmalnij punkt buv oblashtovnij gopodarskimi sporudami zhitlovimi primishennyami obnesenij po perimetru glibokim rovom Neskinchenni valki garb ta voziv z retelno ochishenimi silskimi trudivnicyami solodkimi korenyami shodenno azh do Rizdva tyagnulisya do Dekavilki tak bulo nazvano prijmalnij punkt na chest jogo zasnovnika Potim sirovinu perevantazhuvali u vagonetki i zalizniceyu dovzhinoyu 10 kilometriv dopravlyali na Vijtoveckij cukrovij zavod kinnoyu a zgodom mehanichnoyu tyagoyu yaku selyani narekli Kukushkoyu Pislya nimecko radyanskoyi vijni Dekavilka pripinila svoye isnuvannya Lishe yak spomin pro daleke minule zalishilasya starezna krinicya yaka do cogo chasu daruye odnoselcyam chistu yak sloza vodu Pislya Zhovtnevogo perevorotu 1917 roku selo rozpochinalo pisati novu storinku svoyeyi istoriyi 1918 roku selyani pristupili do rozpodilu zemli Do skladu komisiyi vvijshli J F Lyaskivskij M D Dvornickij P Ya Lenchickij I K Zarichnyuk S D Medinskij Komitet bidnoti ocholiv J D Lyaskivskij 1927 roku stvoreno tovaristvo po spilnomu obrobitku zemli yake ocholiv Fedir Vanzhulo a 1929 roku selyani ob yednalisya v kolektivne gospodarstvo golovoyu yakogo obrali 25 tisyachnika Vasilya Pravdivogo sina Ivana 1941 roku s Sulkivka okupuvali nimecko nacistski zagarbniki Na zahist Batkivshini bulo mobilizovano vsih vijskovozobov yazanih cholovikiv z yakih 63 zaginuli na fronti vtomu chisli i Zarichnyuk LyudiV seli narodivsya Aleksyeyev Mikola Leontijovich 1927 1987 peredovik silskogospodarskogo virobnictva SRSR Geroj Socialistichnoyi Praci PrimitkiMarach I K Chervonij Prapor 1967 3 chervnya DzherelaMateriali yaki pidgotuvav urodzhenec s Sulkivki Zarichnyuk Petro Pavlovich m Vinnicya Solkowka mylnie Sulkowka Solkowce Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 58 pol LiteraturaSu lkivka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 677PosilannyaPogoda v seli Sulkivka 21 travnya 2020 u Wayback Machine Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni gruden 2018 Ce nezavershena stattya z geografiyi Vinnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi