Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Суд над хунтами (ісп. Juicio a las Juntas) був судовим процесом над членами військового уряду, який де-факто правив Аргентиною під час диктатури Процесу національної реорганізації, який тривав з 1976 по 1983 рік. Наразі це єдиний приклад такої широкомасштабної процедури демократичного уряду проти колишнього диктаторського уряду тієї ж країни в Латинській Америці.
Судовий процес над хунтами розпочався 22 квітня 1985 року під час президентства Рауля Альфонсіна, першого обраного уряду після відновлення демократії в Аргентині в 1983 році. Головними прокурорами були [en] та його помічник [en] (який згодом став першим головним прокурором Міжнародного кримінального суду). Суд проходив під головуванням трибуналу зі шести суддів: , , , , та .
Судили таких військових та політичних діячів, як: Хорхе Рафаель Відела, Еміліо Едуардо Массера, Роберто Едуардо Віола, , , , Леопольдо Галтьєрі, та .
Передумови
Остання військова диктатура в Аргентині була серією кількох урядів під керівництвом чотирьох військових хунт. Четверта хунта, перш ніж оголосити вибори та віддати владу демократичній владі, прийняла 18 квітня 1983 року, а також секретний указ, який наказував знищити записи та інші докази їхніх минулих злочинів.
Підготовка
Через три дні після інавгурації, 13 грудня 1983 року, президент Альфонсин підписав указ № 158, який наказував розпочати судові процеси проти дев'яти військових офіцерів перших трьох хунт, але не проти четвертої (очільником якої був генерал Рейнальдо Біньйоне). Через два дні була створена , яка збирала свідчення тисяч свідків і представила президенту 8960 випадків насильницького зникнення людей 20 вересня 1984 року. Після відмови військового суду судити колишніх членів хунти, Альфонсин створив для цієї мети Національний кримінальний апеляційний суд 14 жовтня.
Матеріали справи
Цей судовий процес, який офіційно розпочався 22 квітня 1985 року, наразі є єдиним прикладом такої широкомасштабної процедури демократичного уряду проти колишнього диктаторського уряду тієї ж країни в Латинській Америці. Це був перший великий судовий процес за воєнні злочини після Нюрнберзького процесу в Німеччині після Другої світової війни та перший, який проводився цивільним судом. Йому вдалося розслідувати злочини хунт, які включали такі акції, як викрадення людей, тортури, насильницькі зникнення та вбивства приблизно від 8000 до 9000 людей під час так званої Брудної війни проти політичних дисидентів. Опозиція судовому процесу здебільшого обмежувалася критичними коментарями політиків, юристів і медіаперсон, які симпатизували диктатурі. Деякі протести переросли в жорстокість: під час етапу винесення вироку в кількох школах Буенос-Айреса було зроблено 29 телефоних дзвінків з повідомленням про загрозу вибухів, а також кілька бомб було підірвано в ключових державних установах, включаючи . 25 жовтня президент Альфонсин оголосив надзвичайний стан на 60 днів.
Прокурорами представлено 709 справ, з них 280 розглянуто. Загалом 833 свідки дали свідчення під час етапу перехресного допиту, який тривав до 14 серпня. Серед свідків були колишній президент Алехандро Лануссе, письменник Хорхе Луїс Борхес, , президент організації ; Пабло Діас, який пережив ; , в адміністрації Картера; голландський юрист Тео ван Бовен і відомий судовий антрополог Клайд Сноу .
Заключні слова відбулися 18 вересня. На завершення головний прокурор заявив, що:
Я хотів би чітко відмовитися від усіх претензій на оригінальність, щоб закрити цей обов'язок (у завершальному слові — ред.). Я хотів би використати фразу, яка не належить мені, тому що вона вже належить всьому аргентинському народу. Ваша честь: ¡! (Ніколи знову)
- Головний прокурор Хуліо Сезар Страссера зачитує своє завершальне слово.
Винесення вироку
Вирок було зачитано 9 грудня: генерала Хорхе Віделу та адмірала Еміліо Массеру засуджено до довічного ув'язнення, генерала Роберто Віолу — до сімнадцяти років, адмірала Армандо Ламбрускіні — до восьми років, генерала Орландо Агості — до чотирьох з половиною років.
Омар Граффінья, Леопольдо Галтьєрі, Хорхе Аная та Басиліо Ламі Досо були виправдані, хоча останні троє одночасно були віддані під військовий суд за посадові злочини під час ведення Фолклендської війни 1982 року. Звинувачення проти 600 інших було передано до суду, але цим позовам перешкоджав Закон про повну зупинку 1986 року, який обмежував позови особами, які були звинувачені протягом 60 днів після набрання чинності законом, і Закон про належну слухняність 1987 року, який фактично зупинив більшість решти суди над виконавцями брудної війни.
Подальша історія
Між 1989 і 1990 роками президент Карлос Менем помилував чоловіків, які були засуджені або віддані під військовий суд. У 2003 році президент Нестор Кіршнер домігся рішення Верховного суду Аргентини про дозвіл екстрадиції у справах про злочини проти людяності, і того ж року Конгрес скасував Закон про зупинку. У 2005 році Верховний суд визнав неконституційними закони 1986 і 1987 років, які захищали офіцерів, звинувачених у злочинах.
6 вересня 2006 року суддя Норберто Оярбіде постановив, що помилування, надані президентом Менемом, були неконституційними. 25 квітня 2007 року федеральний суд скасував президентське помилування Відели та відновив його судимості за порушення прав людини.
У 2006 році уряд судив Мігеля Етчеколатца, першого, кого було притягнуто до відповідальності з потенційно 600 обвинувачених. Свідкам і суддям погрожували, а відразу після винесення вироку Хуліо Хорхе Лопес зник. Жертва державного насильства і свідок обвинувачення, він вважався мертвим і так і не був знайдений.
Архіви
Оригінальні відеозаписи процесу знаходяться в Норвегії з 1988 року. Усі судді процесу вирушили до Осло 25 квітня того ж року зі 147 касетами VHS, які були передані норвезькому парламенту, щоб зберегти їх у безпеці та уникнути будь-якого комерційного використання. Вони зберігаються поряд з оригінальним текстом Конституції Норвегії .
Див. також
- Суди над грецькою хунтою
- Аргентина, 1985 рік, фільм про судовий процес
Примітки
- «Alfonsin decreta estado sitio», El País (26 Oct 1985) (ісп.)
- Ciancaglini, Sergio, and Granovsky, Martín. Nada más que la verdad: el juicio a las juntas] (Nothing more than the truth: the trial of the juntas), Buenos Aires: Planeta, 1995.
- Sturcke, James (5 вересня 2006). Former Argentinian ministers lose criminal amnesties. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 2 жовтня 2023.
- Amnesty International: Argentina (2010)
- NORUEGA CONSERVA LOS TAPES DEL JUICIO A LAS JUNTAS
- Aquellos testimonios del Juicio a las Juntas
Посилання
- Указ № 158 — президентський указ, який передбачав судове переслідування хунт.
- з Хуліо Сезаром Штрассерою.
- Clarín, 2005-12-09. Un revelador documental recordó el histórico juicio a las Juntas.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sud nad huntami isp Juicio a las Juntas buv sudovim procesom nad chlenami vijskovogo uryadu yakij de fakto praviv Argentinoyu pid chas diktaturi Procesu nacionalnoyi reorganizaciyi yakij trivav z 1976 po 1983 rik Narazi ce yedinij priklad takoyi shirokomasshtabnoyi proceduri demokratichnogo uryadu proti kolishnogo diktatorskogo uryadu tiyeyi zh krayini v Latinskij Americi Sudovij proces nad huntami rozpochavsya 22 kvitnya 1985 roku pid chas prezidentstva Raulya Alfonsina pershogo obranogo uryadu pislya vidnovlennya demokratiyi v Argentini v 1983 roci Golovnimi prokurorami buli en ta jogo pomichnik en yakij zgodom stav pershim golovnim prokurorom Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu Sud prohodiv pid golovuvannyam tribunalu zi shesti suddiv ta Sudili takih vijskovih ta politichnih diyachiv yak Horhe Rafael Videla Emilio Eduardo Massera Roberto Eduardo Viola Leopoldo Galtyeri ta PeredumoviOstannya vijskova diktatura v Argentini bula seriyeyu kilkoh uryadiv pid kerivnictvom chotiroh vijskovih hunt Chetverta hunta persh nizh ogolositi vibori ta viddati vladu demokratichnij vladi prijnyala 18 kvitnya 1983 roku a takozh sekretnij ukaz yakij nakazuvav znishiti zapisi ta inshi dokazi yihnih minulih zlochiniv PidgotovkaCherez tri dni pislya inavguraciyi 13 grudnya 1983 roku prezident Alfonsin pidpisav ukaz 158 yakij nakazuvav rozpochati sudovi procesi proti dev yati vijskovih oficeriv pershih troh hunt ale ne proti chetvertoyi ochilnikom yakoyi buv general Rejnaldo Binjone Cherez dva dni bula stvorena yaka zbirala svidchennya tisyach svidkiv i predstavila prezidentu 8960 vipadkiv nasilnickogo zniknennya lyudej 20 veresnya 1984 roku Pislya vidmovi vijskovogo sudu suditi kolishnih chleniv hunti Alfonsin stvoriv dlya ciyeyi meti Nacionalnij kriminalnij apelyacijnij sud 14 zhovtnya Materiali spraviCej sudovij proces yakij oficijno rozpochavsya 22 kvitnya 1985 roku narazi ye yedinim prikladom takoyi shirokomasshtabnoyi proceduri demokratichnogo uryadu proti kolishnogo diktatorskogo uryadu tiyeyi zh krayini v Latinskij Americi Ce buv pershij velikij sudovij proces za voyenni zlochini pislya Nyurnberzkogo procesu v Nimechchini pislya Drugoyi svitovoyi vijni ta pershij yakij provodivsya civilnim sudom Jomu vdalosya rozsliduvati zlochini hunt yaki vklyuchali taki akciyi yak vikradennya lyudej torturi nasilnicki zniknennya ta vbivstva priblizno vid 8000 do 9000 lyudej pid chas tak zvanoyi Brudnoyi vijni proti politichnih disidentiv Opoziciya sudovomu procesu zdebilshogo obmezhuvalasya kritichnimi komentaryami politikiv yuristiv i mediaperson yaki simpatizuvali diktaturi Deyaki protesti pererosli v zhorstokist pid chas etapu vinesennya viroku v kilkoh shkolah Buenos Ajresa bulo zrobleno 29 telefonih dzvinkiv z povidomlennyam pro zagrozu vibuhiv a takozh kilka bomb bulo pidirvano v klyuchovih derzhavnih ustanovah vklyuchayuchi 25 zhovtnya prezident Alfonsin ogolosiv nadzvichajnij stan na 60 dniv Prokurorami predstavleno 709 sprav z nih 280 rozglyanuto Zagalom 833 svidki dali svidchennya pid chas etapu perehresnogo dopitu yakij trivav do 14 serpnya Sered svidkiv buli kolishnij prezident Alehandro Lanusse pismennik Horhe Luyis Borhes prezident organizaciyi Pablo Dias yakij perezhiv v administraciyi Kartera gollandskij yurist Teo van Boven i vidomij sudovij antropolog Klajd Snou Zaklyuchni slova vidbulisya 18 veresnya Na zavershennya golovnij prokuror zayaviv sho Ya hotiv bi chitko vidmovitisya vid usih pretenzij na originalnist shob zakriti cej obov yazok u zavershalnomu slovi red Ya hotiv bi vikoristati frazu yaka ne nalezhit meni tomu sho vona vzhe nalezhit vsomu argentinskomu narodu Vasha chest Nikoli znovu source source source source Golovnij prokuror Hulio Sezar Strassera zachituye svoye zavershalne slovo Vinesennya virokuVirok bulo zachitano 9 grudnya generala Horhe Videlu ta admirala Emilio Masseru zasudzheno do dovichnogo uv yaznennya generala Roberto Violu do simnadcyati rokiv admirala Armando Lambruskini do vosmi rokiv generala Orlando Agosti do chotiroh z polovinoyu rokiv Omar Graffinya Leopoldo Galtyeri Horhe Anaya ta Basilio Lami Doso buli vipravdani hocha ostanni troye odnochasno buli viddani pid vijskovij sud za posadovi zlochini pid chas vedennya Folklendskoyi vijni 1982 roku Zvinuvachennya proti 600 inshih bulo peredano do sudu ale cim pozovam pereshkodzhav Zakon pro povnu zupinku 1986 roku yakij obmezhuvav pozovi osobami yaki buli zvinuvacheni protyagom 60 dniv pislya nabrannya chinnosti zakonom i Zakon pro nalezhnu sluhnyanist 1987 roku yakij faktichno zupiniv bilshist reshti sudi nad vikonavcyami brudnoyi vijni Podalsha istoriyaMizh 1989 i 1990 rokami prezident Karlos Menem pomiluvav cholovikiv yaki buli zasudzheni abo viddani pid vijskovij sud U 2003 roci prezident Nestor Kirshner domigsya rishennya Verhovnogo sudu Argentini pro dozvil ekstradiciyi u spravah pro zlochini proti lyudyanosti i togo zh roku Kongres skasuvav Zakon pro zupinku U 2005 roci Verhovnij sud viznav nekonstitucijnimi zakoni 1986 i 1987 rokiv yaki zahishali oficeriv zvinuvachenih u zlochinah 6 veresnya 2006 roku suddya Norberto Oyarbide postanoviv sho pomiluvannya nadani prezidentom Menemom buli nekonstitucijnimi 25 kvitnya 2007 roku federalnij sud skasuvav prezidentske pomiluvannya Videli ta vidnoviv jogo sudimosti za porushennya prav lyudini U 2006 roci uryad sudiv Migelya Etchekolatca pershogo kogo bulo prityagnuto do vidpovidalnosti z potencijno 600 obvinuvachenih Svidkam i suddyam pogrozhuvali a vidrazu pislya vinesennya viroku Hulio Horhe Lopes znik Zhertva derzhavnogo nasilstva i svidok obvinuvachennya vin vvazhavsya mertvim i tak i ne buv znajdenij ArhiviOriginalni videozapisi procesu znahodyatsya v Norvegiyi z 1988 roku Usi suddi procesu virushili do Oslo 25 kvitnya togo zh roku zi 147 kasetami VHS yaki buli peredani norvezkomu parlamentu shob zberegti yih u bezpeci ta uniknuti bud yakogo komercijnogo vikoristannya Voni zberigayutsya poryad z originalnim tekstom Konstituciyi Norvegiyi Div takozhSudi nad greckoyu huntoyu Argentina 1985 rik film pro sudovij procesPrimitki Alfonsin decreta estado sitio El Pais 26 Oct 1985 isp Ciancaglini Sergio and Granovsky Martin Nada mas que la verdad el juicio a las juntas Nothing more than the truth the trial of the juntas Buenos Aires Planeta 1995 Sturcke James 5 veresnya 2006 Former Argentinian ministers lose criminal amnesties The Guardian brit ISSN 0261 3077 Procitovano 2 zhovtnya 2023 Amnesty International Argentina 2010 NORUEGA CONSERVA LOS TAPES DEL JUICIO A LAS JUNTAS Aquellos testimonios del Juicio a las JuntasPosilannyaUkaz 158 prezidentskij ukaz yakij peredbachav sudove peresliduvannya hunt z Hulio Sezarom Shtrasseroyu Clarin 2005 12 09 Un revelador documental recordo el historico juicio a las Juntas