Суґавара но Мітідзане (яп. 菅原道真, すがわら の みちざね; 1 серпня 845 — 26 березня 903) — японський державний діяч, науковець і поет періоду Хей'ан. Академік з 877 року і правий міністр з 897 року. Сприяв розвитку самобутньої японської культури шляхом припинення контактів з Китаєм, видання збірок японських віршів та історичних творів. За несправедливими звинуваченнями опонентів був висланий зі столиці Кіото і відправлений на головування регіональної адміністрації Дадзайфу, де й помер. Після смерті проголошений синтоїстським божеством, покровителем наук.
Суґавара но Мітідзане | |
---|---|
яп. 菅原道真 | |
Портрет Суґавари но Мітідзена (робота Кікуті Йосая) | |
Народився | 1 серпня 845 Кіото, Японія |
Помер | 26 березня 903 (57 років) Дадзайфу, d, Префектура Фукуока, Японія |
Поховання | d |
Країна | Японія[1] |
Місце проживання | Японія |
Діяльність | політик, історик, поет |
Галузь | Історія Японії |
Знання мов | японська[2] |
Magnum opus | d, d і d |
Титул | правий міністр |
Посада | d, d, d, Санґі, d, Середній державний радник Японії, d, Дайнаґон, d, Правий міністр і d |
Термін | 897—901 |
Рід | Рід Суґавара |
Батько | Суґавара но Корейосі |
Мати | d |
У шлюбі з | d |
Діти | d, d, d, d, d, d, d, d, d і d |
|
Короткі відомості
Син Суґавара но Корейосі. Суґавара но Мітідзане народився 1 серпня 845 року у сім'ї чиновника. Починаючи від його діда, рід Суґавара служив при імператорському дворі. Завданням роду було викладання історії та китайського класичного канону у столичному університеті для майбутніх держслужбовців. Батько Мітідзане відкрив приватну школу у своїх володіннях, у якій готував учнів до вступних іспитів у столичний університет та військових посад.
У 862 році Суґавара но Мітідзане склав вступні іспити й став студентом університету у Кіото (大学). Після закінчення навчання, він розпочав свою кар'єру при дворі як вчений-науковець, посаді чиновника. Завдяки відмінному знанню китайської мови, йому доручали дипломатичні місії та відвідування іноземних посольств. Окрім державної служби, Суґавара продовжував вести справи приватної школи, яку заснував його батько. У 877 році, 33-літній Мітідзане отримав почесний титул мондзьо хакусі (文章博士, «знавець текстів») і став головою єдиного японського університету у столиці. Таким чином він досяг найвищої нагороди, яку міг здобути японський науковець тих часів.
Швидкий ріст Суґавари по ієрархічній драбині японського чиновництва перелякав японських аристократів, насамперед родину Фудзівара. У 886 році, вони домоглися призначення Мітідзане на пост голови провінції Санукі і, фактичного, випровадили його зі столиці. Однак завдяки політичному конфлікту між імператором Уда і Фудзівара но Мотоцуне, Суґавара зміг повернутися до Кіото.
Завдяки патронуванню японського монарха, Мітідзане здобув неабиякий авторитет при дворі. У 899 році його було призначено «правим міністром» (右大臣) імператорського уряду. Проте зростання влади новоприбульця знову занепокоїло аристократів. Окрім цього, реформи, які Суґавара планував провести у царині управління та адміністративного апарату, налаштували проти нього столичне чиновництво. Цією ситуацією скористалися його вороги, на чолі з Фудзіварою но Токіхіра. У 901 році вони звинуватили Мітідзане у придворних інтригах і вислали його до Кюсю, призначивши на посаду голови провінційного уряду у Дадзайфу (太宰権帥).
26 березня 903 року, без сподівань повернутися до столиці, Суґавара но Мітідзане помер у вигнанні.
Незабаром після його смерті Кіото вразила чума, від якої загинули сини імператора Дайґо, одного з учасників вигнання Суґавари. Окрім цього, саме місто постраждало від повеней і тайфунів. Декілька блискавок неодноразово вдарили по Імператорському палацу. Монарх і аристократи розцінили це як помсту духу померлого Суґавари. Для його умиротворення у столиці було зведено синтоїстське святилище , а самому покійного вигнанцю було присвоєно титул «головного міністра» дайдзьо дайдзін (太政大臣) та проголошено «небожителем» — покровителем наук і навчання. Сьогодні багато японських святилищ вшановують його.
Примітки
- LIBRIS — 2013.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Відомий також під ім'ям Кан Сьодзьо (菅丞相).
- Японською: 文章博士, мондзьо-хакасе.
- Серед звичайних японців вщановується як «небесне божество» — Тендзін-сама.
Джерела та література
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
Посилання
- (яп.)
- (яп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sugavara no Mitidzane yap 菅原道真 すがわら の みちざね 1 serpnya 845 26 bereznya 903 yaponskij derzhavnij diyach naukovec i poet periodu Hej an Akademik z 877 roku i pravij ministr z 897 roku Spriyav rozvitku samobutnoyi yaponskoyi kulturi shlyahom pripinennya kontaktiv z Kitayem vidannya zbirok yaponskih virshiv ta istorichnih tvoriv Za nespravedlivimi zvinuvachennyami oponentiv buv vislanij zi stolici Kioto i vidpravlenij na golovuvannya regionalnoyi administraciyi Dadzajfu de j pomer Pislya smerti progoloshenij sintoyistskim bozhestvom pokrovitelem nauk Sugavara no Mitidzaneyap 菅原道真Portret Sugavari no Mitidzena robota Kikuti Josaya Narodivsya1 serpnya 845 0845 08 01 Kioto YaponiyaPomer26 bereznya 903 0903 03 26 57 rokiv Dadzajfu d Prefektura Fukuoka YaponiyaPohovannyadKrayinaYaponiya 1 Misce prozhivannyaYaponiyaDiyalnistpolitik istorik poetGaluzIstoriya YaponiyiZnannya movyaponska 2 Magnum opusd d i dTitulpravij ministrPosadad d d Sangi d Serednij derzhavnij radnik Yaponiyi d Dajnagon d Pravij ministr i dTermin897 901RidRid SugavaraBatkoSugavara no KorejosiMatidU shlyubi zdDitid d d d d d d d d i d Mediafajli u VikishovishiKorotki vidomostiSin Sugavara no Korejosi Sugavara no Mitidzane narodivsya 1 serpnya 845 roku u sim yi chinovnika Pochinayuchi vid jogo dida rid Sugavara sluzhiv pri imperatorskomu dvori Zavdannyam rodu bulo vikladannya istoriyi ta kitajskogo klasichnogo kanonu u stolichnomu universiteti dlya majbutnih derzhsluzhbovciv Batko Mitidzane vidkriv privatnu shkolu u svoyih volodinnyah u yakij gotuvav uchniv do vstupnih ispitiv u stolichnij universitet ta vijskovih posad U 862 roci Sugavara no Mitidzane sklav vstupni ispiti j stav studentom universitetu u Kioto 大学 Pislya zakinchennya navchannya vin rozpochav svoyu kar yeru pri dvori yak vchenij naukovec posadi chinovnika Zavdyaki vidminnomu znannyu kitajskoyi movi jomu doruchali diplomatichni misiyi ta vidviduvannya inozemnih posolstv Okrim derzhavnoyi sluzhbi Sugavara prodovzhuvav vesti spravi privatnoyi shkoli yaku zasnuvav jogo batko U 877 roci 33 litnij Mitidzane otrimav pochesnij titul mondzo hakusi 文章博士 znavec tekstiv i stav golovoyu yedinogo yaponskogo universitetu u stolici Takim chinom vin dosyag najvishoyi nagorodi yaku mig zdobuti yaponskij naukovec tih chasiv Shvidkij rist Sugavari po iyerarhichnij drabini yaponskogo chinovnictva perelyakav yaponskih aristokrativ nasampered rodinu Fudzivara U 886 roci voni domoglisya priznachennya Mitidzane na post golovi provinciyi Sanuki i faktichnogo viprovadili jogo zi stolici Odnak zavdyaki politichnomu konfliktu mizh imperatorom Uda i Fudzivara no Motocune Sugavara zmig povernutisya do Kioto Zavdyaki patronuvannyu yaponskogo monarha Mitidzane zdobuv neabiyakij avtoritet pri dvori U 899 roci jogo bulo priznacheno pravim ministrom 右大臣 imperatorskogo uryadu Prote zrostannya vladi novopribulcya znovu zanepokoyilo aristokrativ Okrim cogo reformi yaki Sugavara planuvav provesti u carini upravlinnya ta administrativnogo aparatu nalashtuvali proti nogo stolichne chinovnictvo Ciyeyu situaciyeyu skoristalisya jogo vorogi na choli z Fudzivaroyu no Tokihira U 901 roci voni zvinuvatili Mitidzane u pridvornih intrigah i vislali jogo do Kyusyu priznachivshi na posadu golovi provincijnogo uryadu u Dadzajfu 太宰権帥 26 bereznya 903 roku bez spodivan povernutisya do stolici Sugavara no Mitidzane pomer u vignanni Nezabarom pislya jogo smerti Kioto vrazila chuma vid yakoyi zaginuli sini imperatora Dajgo odnogo z uchasnikiv vignannya Sugavari Okrim cogo same misto postrazhdalo vid povenej i tajfuniv Dekilka bliskavok neodnorazovo vdarili po Imperatorskomu palacu Monarh i aristokrati rozcinili ce yak pomstu duhu pomerlogo Sugavari Dlya jogo umirotvorennya u stolici bulo zvedeno sintoyistske svyatilishe a samomu pokijnogo vignancyu bulo prisvoyeno titul golovnogo ministra dajdzo dajdzin 太政大臣 ta progolosheno nebozhitelem pokrovitelem nauk i navchannya Sogodni bagato yaponskih svyatilish vshanovuyut jogo PrimitkiLIBRIS 2013 d Track Q1798125 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Vidomij takozh pid im yam Kan Sodzo 菅丞相 Yaponskoyu 文章博士 mondzo hakase Sered zvichajnih yaponciv vshanovuyetsya yak nebesne bozhestvo Tendzin sama Dzherela ta literaturaRubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist Kiyiv Akvilon Pres 1997 Posilannya yap yap