Субзоряний об'єкт — астрономічний об'єкт, маса якого менша за мінімальну необхідну для підтримання ядерних реакцій горіння водню (приблизно 0,08 маси Сонця). Це визначення включає коричневі карлики та зорі типу EF Ерідана B, а також може включати об'єкти планетної маси незалежно від механізму їх утворення та зв'язку з головною зорею.
Якщо припустити, що субзоряний об'єкт має аналогічний до сонячного склад і принаймні масу Юпітера (приблизно 10−3 маси Сонця), то радіус буде порівнянним із радіусом Юпітера (приблизно 0,1 радіуса Сонця) незалежно від маси субзоряного об'єкта (маса коричневих карликів не перевищує 75 мас Юпітера). Це відбувається, оскільки центр подібного об'єкта на верхній межі інтервалу мас (нижче за межу для здійснення горіння водню) є виродженим із густиною ≈ 103 г/см3, але виродженість зменшується зі зменшенням маси доти, доки за маси, що дорівнює масі Юпітера, субзоряний об'єкт не набуває центральної густини, що є меншою за 10 г/см3. Зменшення густини врівноважує зменшення маси, що призводить до збереження радіуса майже постійним.
Субзоряний об'єкт із масою, трохи меншою за необхідну для горіння водню, все ж може спалювати водень у самому центрі. Хоча цей процес і створює деяку кількість енергії, її недостатньо для подолання гравітаційного стискання об'єкта. Аналогічно, хоча об'єкт із масою понад 0,13 маси Сонця здатний підтримувати ядерні реакції горіння дейтерію впродовж певного часу, таке джерело енергії буде вичерпано за 106—108 років. За винятком таких джерел енергії, випромінювання ізольованого субзоряного об'єкта виникає тільки в разі вивільнення гравітаційної потенційної енергії, що призводить до охолодження й стиснення зорі. Субзоряний об'єкт на орбіті навколо зорі стискатиметься повільніше, оскільки зазнає нагрівання з боку зорі й прямує до стану рівноваги, за якого об'єкт випромінює стільки ж енергії, скільки отримує від зорі.
Класифікація
Вільям Макміллан у 1918 році запропонував класифікацію субзоряних об'єктів у вигляді трьох категорій на основі щільності об'єктів і фазового стану: тверді, перехідні й темні (незоряні) газові об'єкти. Тверді об'єкти включають Землю, менші планети земного типу й супутники; Уран і Нептун (а також мінінептуни та суперземлі) включають до категорії перехідних об'єктів. Сатурн, Юпітер і великі газові гіганти потрапляють до категорії газових об'єктів.
Примітки
- . ESO Picture of the Week. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- § 3, What Is a Planet? [ 2019-06-07 у Wayback Machine.], Steven Soter, Astronomical Journal, 132, #6 (December 2006), pp. 2513—2519.
- Chabrier and Baraffe, 2000, с. 337—338.
- Alula Australis, Jim Kaler, in Stars, a collection of web pages. Accessed on line September 17, 2007.
- A search for substellar members in the Praesepe and σ Orionis clusters [ 2018-10-05 у Wayback Machine.], B. M. González-García, M. R. Zapatero Osorio, V. J. S. Béjar, G. Bihain, D. Barrado Y Navascués, J. A. Caballero, and M. Morales-Calderón, Astronomy and Astrophysics 460, #3 (December 2006), pp. 799—810.
- Chabrier and Baraffe, 2000, § 2.1.1, 3.1, Figure 3.
- Chabrier and Baraffe, 2000, § 4.1, Figures 6–8.
- MacMillan, W. D. On stellar evolution // The Astrophysical Journal : journal. — IOP Publishing, 1918. — Vol. 48 (7). — P. 35—49. — DOI: . з джерела 12 травня 2019.
Джерела
Chabrier. Theory of Low-Mass Stars and Substellar Objects / Chabrier, Baraffe // Annual Review of Astronomy and Astrophysics : journal. — 2000. — Т. 38 (вересень). — P. 337—377. — DOI:10.1146/annurev.astro.38.1.337.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Subzoryanij ob yekt astronomichnij ob yekt masa yakogo mensha za minimalnu neobhidnu dlya pidtrimannya yadernih reakcij gorinnya vodnyu priblizno 0 08 masi Soncya Ce viznachennya vklyuchaye korichnevi karliki ta zori tipu EF Eridana B a takozh mozhe vklyuchati ob yekti planetnoyi masi nezalezhno vid mehanizmu yih utvorennya ta zv yazku z golovnoyu zoreyu korichnevij karlik sho perebuvaye na vidstani blizko 55 svitlovih rokiv vid Soncya Yaksho pripustiti sho subzoryanij ob yekt maye analogichnij do sonyachnogo sklad i prinajmni masu Yupitera priblizno 10 3 masi Soncya to radius bude porivnyannim iz radiusom Yupitera priblizno 0 1 radiusa Soncya nezalezhno vid masi subzoryanogo ob yekta masa korichnevih karlikiv ne perevishuye 75 mas Yupitera Ce vidbuvayetsya oskilki centr podibnogo ob yekta na verhnij mezhi intervalu mas nizhche za mezhu dlya zdijsnennya gorinnya vodnyu ye virodzhenim iz gustinoyu 103 g sm3 ale virodzhenist zmenshuyetsya zi zmenshennyam masi doti doki za masi sho dorivnyuye masi Yupitera subzoryanij ob yekt ne nabuvaye centralnoyi gustini sho ye menshoyu za 10 g sm3 Zmenshennya gustini vrivnovazhuye zmenshennya masi sho prizvodit do zberezhennya radiusa majzhe postijnim Subzoryanij ob yekt iz masoyu trohi menshoyu za neobhidnu dlya gorinnya vodnyu vse zh mozhe spalyuvati voden u samomu centri Hocha cej proces i stvoryuye deyaku kilkist energiyi yiyi nedostatno dlya podolannya gravitacijnogo stiskannya ob yekta Analogichno hocha ob yekt iz masoyu ponad 0 13 masi Soncya zdatnij pidtrimuvati yaderni reakciyi gorinnya dejteriyu vprodovzh pevnogo chasu take dzherelo energiyi bude vicherpano za 106 108 rokiv Za vinyatkom takih dzherel energiyi viprominyuvannya izolovanogo subzoryanogo ob yekta vinikaye tilki v razi vivilnennya gravitacijnoyi potencijnoyi energiyi sho prizvodit do oholodzhennya j stisnennya zori Subzoryanij ob yekt na orbiti navkolo zori stiskatimetsya povilnishe oskilki zaznaye nagrivannya z boku zori j pryamuye do stanu rivnovagi za yakogo ob yekt viprominyuye stilki zh energiyi skilki otrimuye vid zori KlasifikaciyaVilyam Makmillan u 1918 roci zaproponuvav klasifikaciyu subzoryanih ob yektiv u viglyadi troh kategorij na osnovi shilnosti ob yektiv i fazovogo stanu tverdi perehidni j temni nezoryani gazovi ob yekti Tverdi ob yekti vklyuchayut Zemlyu menshi planeti zemnogo tipu j suputniki Uran i Neptun a takozh minineptuni ta superzemli vklyuchayut do kategoriyi perehidnih ob yektiv Saturn Yupiter i veliki gazovi giganti potraplyayut do kategoriyi gazovih ob yektiv Primitki ESO Picture of the Week Arhiv originalu za 27 veresnya 2013 Procitovano 25 veresnya 2013 3 What Is a Planet 2019 06 07 u Wayback Machine Steven Soter Astronomical Journal 132 6 December 2006 pp 2513 2519 Chabrier and Baraffe 2000 s 337 338 Alula Australis Jim Kaler in Stars a collection of web pages Accessed on line September 17 2007 A search for substellar members in the Praesepe and s Orionis clusters 2018 10 05 u Wayback Machine B M Gonzalez Garcia M R Zapatero Osorio V J S Bejar G Bihain D Barrado Y Navascues J A Caballero and M Morales Calderon Astronomy and Astrophysics 460 3 December 2006 pp 799 810 Chabrier and Baraffe 2000 2 1 1 3 1 Figure 3 Chabrier and Baraffe 2000 4 1 Figures 6 8 MacMillan W D On stellar evolution The Astrophysical Journal journal IOP Publishing 1918 Vol 48 7 P 35 49 DOI 10 1086 142412 z dzherela 12 travnya 2019 DzherelaChabrier Theory of Low Mass Stars and Substellar Objects Chabrier Baraffe Annual Review of Astronomy and Astrophysics journal 2000 T 38 veresen P 337 377 DOI 10 1146 annurev astro 38 1 337