Су-24М

Су-24 (за класифікацією НАТО — Fencer) — радянський надзвуковий фронтовий бомбардувальник з крилом змінної стрілоподібності. Розробка почалася на початку 1960-х, у 1975 році був прийнятий на озброєння ВПС СРСР. Випущено близько 1200 літаків в різних модифікаціях.

Су-24
Су-24
Призначення:	Фронтовий бомбардувальник
Перший політ:	17 січня 1970
Прийнятий на озброєння:	4 лютого 1975
Період використання:	1975 — донині
На озброєнні у:	див. Оператори
Розробник:	Сухой (компанія) і ^d
Виробник:	ДКБ Сухого
Всього збудовано:	~ 1 400
Модифікації:	Су-24, Су-24М, Су-24МП, Су-24МР, Су-24МК, Су-24М2
Конструктор:	Є. С. Фельснер і Л. О. Логвинов
Екіпаж:	2 особи
Максимальна швидкість (МШ):	2500 км/год
МШ біля землі:	1400 км/год
МШ на висоті:	1700 км/год
Бойовий радіус:	600 км
Дальність польоту:	3055 км
Дальність польоту з ППБ:	(Підвісний паливний бак — ППБ) км
Довжина:	22,67 м
Висота:	5,92 м
Розмах крила:	17,638 При χ=16°; (10,366 При χ=69°) м
Площа крила:	55,16 При χ=16°; (51,02 При χ=69°) м²
Кут стрілоподібності крила по лінії ¼ хорд:	мін. χ=16 °,макс. χ=69 °°
Шасі:	трьох опорне
Порожній:	21 200 кг
Споряджений:	32300 кг
Максимальна злітна:	39700 кг
Двигуни:	2 х ТРДФ АЛ-21-ФЗ
Тяга (потужність):	2 х 7800
Тяга форсажна:	2 x 11200 кгс
Гарматне озброєння:	1 х 23мм, ГШ-6-23М
Боєзапас:	500
Кількість точок підвіски:	8
Маса підвісних елементів:	7000 кг
Підвісне озброєння:	Вільнопадаючі та кориговані бомби калібром від 100 до 1500 кг, разові бомбові касети або контейнери малогабаритних вантажів КМГУ-2. Блоки НАР калібром від 57 до 370 мм. КР класу «повітря-повітря» Р-60 і Р-60М КР Х-23, Х-25 і Х-29 різних модифікацій, протирадіолокаційні УР Х-28 і Х-58. до трьох рухомих установок СППУ-6 з ГШ-6-23М. Крилата ракета Storm Shadow
Су-24 у Вікісховищі

Призначений для завдання ракетно-бомбових ударів у простих та складних метеоумовах, вдень та вночі, зокрема на малих висотах з прицільним враженням наземних і надводних цілей. Носій тактичних ядерних зарядів.

Су-24М — основний літак бомбардувальної авіації Повітряних сил України.

Історія створення

У 1961 році, після прийняття на озброєння винищувача-бомбардувальника , ДКБ Сухого було поставлено завдання щодо створення нової модифікації літака, що мав використовуватись за будь-яких погодних умов та знищення малих цілей. Це дало початок розробці літака Су-24. З початком робіт стало зрозумілим, що вирішити завдання у рамках модифікації існуючої моделі Су-7 неможливо (об'єм обладнання, що мав бути розміщений на борту, перевищував такі об'єми Су-7).

Починаючи з 1962 року у ОКБ розгорнута робота з проектування нового літака, що отримав назву . Машина була створена за нормальною аеродинамічною схемою із тонким трапецієвидним крилом помірної стріловидності, двома двигунами. Екіпаж становили 2 людини — льотчик та штурман-оператор, що розташовувались у кабіні один за одним. 1963 року було підготовлено ескізний проект та макет літака Су-6. Комісія ВПС ознайомилась з матеріалами, проте через відсутність ПНС (прицільно-навігаційної системи) подальша розробка була призупинена..

З 1964 року роботи із створення нового літака було продовжено під новим шифром — Т-58М, що мало означати модифікований варіант літака Су-15. Було змінено тактично-технічні вимоги до літака, саме тому тепер він розглядався як штурмовик для малої висоти із вкороченим злітним шляхом та посадкою, однією з умов також було забезпечення тривалого надзвукового низьковисотного польоту для виходу із зони ППО противника. Разом із продовженням розробок вдосконалювалась компоновка літака. 1965 року було змінено компоновку кабіни пілота, із схемою посадки «поряд».

Перший серійний Су-24 був випущений в грудні 1971 року.

У 1972 році бомбардувальник був прийнятий на озброєння ВПС СРСР, а в кінці 1974 року перші Су-24 почали надходити в військові частини. У 1983 році був прийнятий на озброєння Су-24М. З 1985 року на озброєння стала надходити модифікація Су-24МК, що має нове бортове електронне устаткування та систему дозаправки в повітрі. В кінці 1980-х років була створена нова модифікація літака у варіанті тактичного розвідника. Літак отримав позначення Су-24МР.

• 25 березня 1986.
• 1 травня 1985.
• 29 вересня 1989.

Серійне виробництво всіх модифікацій припинене у 1993 році. Всього було випущено близько 1200 літаків цього типу в різних модифікаціях, з них більше 770 — в модифікації Су-24М та її похідних варіантів. За даними на 2007 рік, у ВПС Росії налічується близько 800 Су-24 різних модифікацій, з них 350 машин — у авіації ВМФ ^[].

Модифікації

Су-24М (Fencer-D) — паралельно із вдосконаленням серійних машин ОКБ провадило розробку нової модифікації бомбардувальника Т-6М. Доробки були пов'язані із встановленням вдосконаленої прицільно-навігаційної системи. Це підвищило бойові якості літака, забезпечило можливість застосування нової зброї — керованих ракет із лазерними та ТБ головками самонаведення. Перший політ модернізованого бомбардувальника відбувся 24 липня 1977 року. Ще до завершення випробувань було прийнято рішення про серійне виробництво нової машини під назвою Су-24М.

Су-24МР (Fencer-Е) — розвідувальний варіант для фронтової розвідки та потреб сухопутних військ. Розробка почалась у 1978 році на базі Су-24М. Літак забезпечує комплексну повітряну розвідку вдень та вночі за різних метеоумов на глибину до 400 км від лінії фронту за умов протидії засобів ППО противника. Обладнаний бортовим комплексом розвідки БКР-1, що забезпечує високу ймовірність виявлення та розпізнавання військових об'єктів засобами радіолокаційної, інфрачервоної, телевізійної, лазерної, радіаційної розвідки.

Су-24МП (Fencer-F) — спеціальна модифікація літака для встановлення шумових перешкод (для придушення електронних систем противника). Створення апарату на базі Су-24М розпочате у 1976 році. Літак не призначений для роботи по наземних цілях, озброєння складається із вбудованої гармати та 2-4 самонавідних ракет повітряного бою типу Р-60 або Р-60М. Виробництво розпочате 1979 року, кількість одиниць моделі обмежена, за різними оцінками налічує до 20 екземплярів.

Су-24МК — комерційна модифікація Су-24М. Призначена для експорту у дружні до СРСР східні країни. Від прототипу Су-24М відрізняється переробленими обладнанням навігації та зв'язку під стандарт, що було оговорено у контракті. Експортувався до Сирії, Іраку, Лівії.

Моделі, що наразі перебувають на озброєнні, зазнають нових модифікацій та переробок застарілого обладнання. Після модернізації маркування моделі змінюється, наприклад, літаку Су-24М присвоюється маркування Су-24М2.

Оператори

Держави, у яких Су-24 стоїть на озброєнні. Синім позначені сучасні користувачі, червоним — колишні

Су-24 ВВС Білорусі на авіашоу в Радомі

Колишні

•  Ангола
•  Азербайджан
•  Білорусь
•  Ірак
• Лівія
•  СРСР
•  Узбекистан

Сучасні

•  Алжир: 34 Су-24МК, 2 Су-24МР
•  Іран: 11
•  Казахстан: 24
•  Росія: 251 Су-24М, 40 Су-24М2, 79 Су-24МР; у складі Авіації ВМФ — 18
•  Судан: 12
•  Сирія: 20
•  Україна: 120, з яких 95 на консервації

Су-24 у Повітряних Силах України

Літак Су-24 є основним озброєнням бомбардувальної авіації ПС України. Призначений для завдання ракетно-бомбових ударів у простих та складних метеоумовах, вдень та вночі, в тому числі на малих висотах з прицільним ураженням наземних та надводних цілей.

Перебуває на озброєнні:

• 7-ї тактичній авіаційній бригаді (Хмельницька область): Су-24, Су-24МР, Су-24М.
• 28-ї окремої змішаної авіаційної ескадрильї (Миколаївська область): Су-24М, Су-24МП.
• у двох бригадах на зберіганні ^[].

Станом на осінь 2015 у ПС України було 20 боєготових Су-24.

14 січня 2024 року командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук повідомив, що не виключає посилення спроможностей бомбардувальників Су-24М за допомогою Mirage-2000D, а штурмовиків Су-25 — за допомогою A-10 Thunderbolt II. До цього Україна в рамках авіаційної коаліції домовилась про отримання європейських F-16.

Тактико-технічні характеристики літака

Технічні характеристики

• Екіпаж: 2 людини (пілот та штурман-оператор)
• ліве робоче місце пілота, праве — штурмана
• Довжина: 22,67 м
• Розмах крила:
  • при куті стрілоподібності χ=16°: 17,638 м
  • при куті стрілоподібності χ=69°: 10,366 м
• Висота: 6,193 м
• Площа крила:
  • при куті стрілоподібності χ=16°: 55,16 м²
  • при куті стрілоподібності χ=69°: 51 м²
• Коефіцієнт видовження крила:
  • при куті стрілоподібності χ=16°: 5,64
  • при куті стрілоподібності χ=69°: 2,107
• Кут стрілоподібності по передній межі: 16°/ 35°/ 45°/ 69°
• Поперечне V крила: −4,5°
• База шасі: 8,51 м
• Колія шасі: 3,31 м
• Маса порожнього: 22 300 кг
• Маса спорядженого: 23 700 кг
• Нормальна злітна маса: 33 500 кг
• Максимальна злітна маса: 39 700 кг
• Нормальна посадкова маса: 24 500 кг
• Максимальна посадкова маса: 28 000 кг
• Маса палива у внутрішніх баках: 9 800 кг
• Об'єм паливних баків: 11 860 л
• Силова установка: 2 × ТРДФ АЛ-21Ф-З
  • Безфорсажна тяга: 2 × 7 800 кгс (76,5 кН)
  • Форсажна тяга: 2 × 11 200 кгс (110 кН)

Льотні характеристики

• Максимальна швидкість:
  • на великій висоті: 1 700 км/год (1,6М)
  • на малій висоті 200 м: 1 400 км/год (без підвіски)
• Швидкість відриву: 300—310 км/год
• Посадкова швидкість: 280—290 км/год
• Бойовий радіус: 560 км (на висоті 200 м з ППБ та нормальним бойовим завантаженням)
• Перегінний радіус: 2 850 км (з ППБ)
• Практичний максимум висоти: 11 000 м
• Навантаження на крило: 607 кг/м² (за норм. злітної маси при χ=16°)
• Підйомність: 0,67 / 0,56 (за норм./макс. злітної маси на форсажі)
• Довжина розбігу: 1 150 — 1 250 м (за норм. злітної маси)
• Довжина пробігу: 950 — 1 000 м (при норм. злітної маси та з гальмівним парашутом)
• Максимальне експлуатаційне перевантаження: + 6,5g

Озброєння

• Стрілецько-гарматне: 1 х шестиствольна 23 мм гармата ГШ-6-23 з 500 сн.
• Точки підвісу: 8
• Бойове навантаження: 8 000 кг (максимальна)
• Керовані ракети:
  • ракети «повітря-повітря»: 2 × Р-60 (АА-8)
  • ракети «повітря-земля»:
    • + 4 × Х-25МЛ/МР або Х-23
    • + 3 × Х-29Л/Т або Х-59
    • + 6 × С-25Л
    • + 2 × Х-58
• Некеровані ракети:
  • 192 (6 × 32) × 57 мм С-5 у блоках УБ-32 або
  • 120 (6 × 20) × 80 мм С-8 у блоках Б-8М або
  • 30 (6 × 5) × 122 мм С-13 у блоках Б-13Л або
  • 4 × 240 мм С-24 або
  • 6 × 266 мм С-25
• Бомби: вільнопадаючі та кориговані різного призначення, бомбові касети
  • 3 × 1 500 кг (ФАБ-1500, КАБ-1500Л/ТК, тощо) або
  • 7 × 500 кг (КАБ-500Л/КР, ЗБ-500) або
  • 10 × 500 кг (ФАБ-500, РБК-500) або
  • 30 або 16 × 250 кг (ФАБ-250, РБК-250) або
  • 38 × 100 кг (ОФАБ-100) або
  • 7 × контейнерів КМГУ-2
• Гарматні контейнери: 3 × СППУ-6 с 23 мм гарматою ГШ-6-23 з 400 сн.
• Підвісний контейнер «Фантасмагорія»

Аварії та катастрофи

Су-24 вважається одним з найбільш аварійних літальних апаратів в пострадянській військовій авіації. За майже 40 років експлуатації (на лютий 2015) ця модель літака тільки в Росії зазнала більше 80 аварій.

• 11 лютого 2015 після чергової катастрофи літака Су-24 під Волгоградом під час його заходу на посадку в 7 км від ЗПС, Міністерство оборони Росії вирішило призупинити всі польоти цих фронтових бомбардувальників^[].
• 24 листопада 2015 року СУ-24 ПКС РФ під час порушення турецького повітряного простору був збитий винищувачем F-16 ПС Туреччини. За даними міністерства оборони Туреччини, пілоти F-16 кілька разів намагалися вийти на зв'язок з пілотами збитого винищувача, однак не отримали відповіді.
  Див. також: Збиття російського Су-24 у 2015 році

• 10 жовтня 2017 року СУ-24 ПКС РФ розбився при зльоті з аеродрому авіабази «Хмеймім» в Сирії. Літак викотився за межі злітної смуги і зруйнувався. Екіпаж не встиг капультуватись. За попередніми даними, причиною могла бути технічна несправність.

• 1 березня 2020 року Туреччина збила 2 Су 24 під час проведення військової операції «Весняний щит» в Сирії, в провінції Ідліб

• 27 серпня 2021 року в Пермі (Росія) впав фронтовий бомбардувальник Су-24М, льотчикам вдалось катапультуватись.
• 9 жовтня 2022 року поблизу хутора Сибірьки (Морозовський р-н Ростовської обл.) розбився російський (ймовірно, навчальний) літак Су-24М, поряд розташована авіабаза Морозовськ, на якій дислокуються Су-24, Су-24М та Су-34^[].
• 12 вересня 2023 року літак Су-24М розбився у Волгоградській області^[].

Бойове застосування

Російсько-українська війна

Су-24 брали участь у бойових діях під час російського вторгнення в Україну (з 2022) з обох боків.

24 травня 2023 року, під час зустрічі з Міністром оборони Великої Британії Беном Воллесом, Міністр оборони України Олексій Резніков оприлюднив фотографію Су-24МР (бортовий номер 60 «жовтий», 7 БрТА) з, ймовірно, крилатими ракетами Storm Shadow, переданими Великою Британією. Для під'єднання ракет до Су-24 літаки було обладнано пілонами від списаних британських Panavia Tornado.

Втрати російських Су-24 під час вторгнення в Україну

Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022) та Втрати російської авіації під час вторгнення в Україну 2022

• 24 лютого 2022: літак збитий в Донецькій області
• 03 березня 2022: літак збитий в Одеській області
• 03 квітня 2022: літак збитий на південному напрямку
• 09 серпня 2022: щонайменше шість Су-24М / Су-24МР знищено на аеродромі в Криму.
• 13 вересня 2022: літак збитий підрозділом 160-ї зенітної ракетної Одеської бригади (ПвК «Південь») на Херсонщині.
• 14 вересня 2022: збитий літак Су-24М (за даними ГШ ЗСУ, уточнити)
• 16 вересня 2022: збитий літак Су-24 (за даними ГШ ЗСУ, потрібне уточнення: 16 вересня ОК «Південь» повідомляє про збитий на Херсонщині Су-25)
• 28 (або 29) листопада 2022: Сили оборони України збили ворожі літаки Су-25 та Су-24 (за повідомленням ГШ ЗСУ, оприлюдненим зранку 29 листопада), один із них на Лисичанському, інший — на Бахмутському напрямках (за словами речника Командування ПС ЗСУ в ефірі «Єдиних новин» 29 листопада, близько 08:55).
• 4 грудня 2022 під Бахмутом виявлені уламки Су-24М (RF-93798, 48 «синій»). Напередодні підрозділ ДПСУ повідомив про збиття 2 грудня в цьому районі російського літака, який попередньо був ідентифікований як Су-34. Російські оккупанти найманці-льотчики Олександр Антонов і Володимир Нікішин зі складу авіакрила ПВК Вагнера частинами знаходились між уламками.
• 13 лютого 2023 року, о 18:03, під Бахмутом збито бомбардувальник Су-24 ВКС РФ (за інформацією Східного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії, літак уражений з ПЗРК «Piorun» старшим солдатом Максимом Балутою); у першому варіанті повідомлення, яке виправили за кілька годин, називався Су-25. Очільник ПВК Вагнера Пригожин заявив, що льотчики зуміли посадити пошкоджений літак.
• 29 березня 2023 року, за інформацію Повітряних Сил України, приблизно о 01:30 ночі було знищено Су-24М російської армії.
• 8 травня 2023 вранці у Новосибірську на території авіаційного заводу Компанії «Сухий» партизани знищили бойовий літак Су-24. Літак знаходився на майданчику авіаційної техніки, призначеної для ремонту та модернізації.
• 5 грудня 2023 за інформацію Повітряних Сил України було знищено Су-24М російської армії поблизу о. Зміїний.

Див. також

• F-111 Aardvark
• Panavia Tornado
• Су-25 — фронтовий штурмовик

Примітки

1. . www.sukhoi.org. Архів оригіналу за 27 квітня 2020. Процитовано 20 жовтня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
2. Су-24 Повітряних Сил ЗСУ в боях на Донбасі. Процитовано 14 лютого 2023.
3. French Mirage aircraft may reinforce Ukrainian Air Force, commander says. Reuters (англійською) . 14 січня 2024.
4. ППБ — підвісні паливні баки
5. Полеты Су-24 приостановлены после аварии под Волгоградом. BBC News Русская служба (рос.). 11 лютого 2015. Процитовано 20 жовтня 2022.
6. Сбитый над Турцией самолет принадлежит российским ВВС. ЛІГА.net. 24 листопада 2015. оригіналу за 28 грудня 2015. Процитовано 8 червня 2021. (рос.)
7. Российский самолет разбился на аэродроме "Хмеймим" в Сирии, экипаж погиб. Цензор.нет. 10 жовтня 2017. оригіналу за 9 липня 2019. Процитовано 8 червня 2021. (рос.)
8. www.eurointegration.com.ua https://www.eurointegration.com.ua/news/2020/03/1/7106974/. Процитовано 3 березня 2020. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
9. Люксіков Михайло (27 серпня 2021). У Росії впав Су-24М. Український мілітарний портал.
10. У Ростовській області Росії розбився військовий літак: що сталося. ТСН.ua (укр.). 9 жовтня 2022. Процитовано 9 жовтня 2022.
11. . Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 24 травня 2023. Процитовано 24 травня 2023.
12. . Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 2 липня 2023. Процитовано 2 липня 2023.
13. Російський окупант несе втрати: на відео потрапило знищення українськими ППО ворожої "сушки" в ООС. ТСН.ua (укр.). 24 лютого 2022. Процитовано 14 вересня 2022.
14. Над Затокою збили російський Су-24М, що намагався атакувати електростанцію. Мілітарний (укр.). Процитовано 14 вересня 2022.
15. ЗСУ збили ворожий винищувач Су-24 і дві крилаті ракети. Контракты.UA (рос.). Процитовано 14 вересня 2022.
16. Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine. www.facebook.com (укр.). Процитовано 15 вересня 2022.
17. Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine. www.facebook.com (укр.). Процитовано 17 вересня 2022.
18. Поточна оперативна обстановка на півдні України: станом на 12.00 16.09.2022. https://youtu.be/GfVg1aLBMUk 🔵 Обстановка в нашій зоні відповідальності... | By Оперативне командування «Південь»/Operational Command «South» | Facebook (укр.), процитовано 17 вересня 2022
19. Нацгвардійці вразили “Перуном” російський Су-24 під Бахмутом. Українська правда (укр.). Процитовано 15 лютого 2023.
20. Нацгвардійці збили "Перуном" російський Су-25 під Бахмутом. texty.org.ua (укр.). Процитовано 20 лютого 2023.
21. ППО ЗСУ підбила літак, у яком Пригожину викликав на дуель Зеленського. espreso.tv (укр.). Процитовано 15 лютого 2023.
22. Над Бахмутом зенітники збили російський бомбардувальник Су-24М. Українська правда (укр.). Процитовано 30 березня 2023.
23. Партизани спалили бойовий літак Су-24 у Новосибірську (відео). ТСН.ua (укр.). 9 травня 2023. Процитовано 10 травня 2023.
24. Українські військові в районі острова Зміїний збили російський бомбардувальник Су-24М. www.ukrinform.ua (укр.). 5 грудня 2023. Процитовано 5 грудня 2023.
25. bbodnar813 (26 грудня 2022). РФ хоче обміняти Су-24 та Су-35 на Шахеди – ЗСУ. Закарпатський ДІАЛОГ (укр.). Процитовано 26 грудня 2022.

Посилання

• Історія створення бомбардувальника // ДКБ Сухого
• Характеристика Су-24 // airwar.ru
• Модифікації Су-24 // arms.ru
• Конспективно — про українські Су-24
• Су-24 Кульбакине // litnik.in.ua ^{[недоступне посилання з липня 2019]}