Основними забруднюючими речовинами стічних вод на підприємствах нафтової і газової промисловості є нерозчинні й органічні домішки, зазвичай знаходяться в стоках в підвішеному стані. Це нафта, нафтові води, вибурені гірські породи, а також відходи життєдіяльності персоналу і типові забруднювачі технічного об'єкта.
Методи очищення і знешкодження
Грубодисперсні мінеральні й органічні забруднюючі речовини виділяють зі стічних вод за допомогою механічних методів очищення (проціджування, відстоювання, поділ у полі відцентрових сил на гідроциклонах або в центрифугах). Для відділення дрібнодисперсних забруднюючих частинок широко використовується фільтрування. Основні споруди для відстоювання нафтовмісних стічних вод — нафтоуловлювачі, в яких нафта або нафтопродукти виділяються з води і спливають на поверхню, а значна кількість твердих механічних домішок осідає. На великих нафтобазах, перекачувальних станціях та інших об'єктах нафтової промисловості застосовують також мазутопастки, бензо- та маслопастки — аналоги нафтопасток.
Фізико-хімічні методи очищення стічних вод знаходять все більш широке застосування як самостійний метод і в поєднанні з іншими видами очищення. Обумовлено це все зростаючим використанням на нафтогазових підприємства оборотних систем водопостачання, вимагають глибокого очищення стічних вод, а також прагненням до максимального витяганню зі стоків корисних продуктів з метою їх повторного використання. Найбільш широко використовуються методи коагуляції, флотації, екстракції і деякі інші. Всі інші методи (електрохімічні, сорбційні, дистиляція, ректифікація, перегонка з парою) не є універсальними і використовуються, як правило, в системах локальної очистки. Вони енергоємні і мають обмеження по продуктивності.
З хімічних методів очищення в нафтовій і газовій промисловості використовуються озонування, хлорування і пом'якшення води. Озонування застосовують для глибокого очищення стічних вод, що пройшли механічну, фізико-хімічну або біологічну очистку від розчинених в них нафтопродуктів і інших органічних домішок, а також сірководню, тетраетилсвинцю, дезодорації (усунення специфічного запаху нафтопродуктів) і бактеріального знезараження води.
Ефективність очищення від тетраетилсвинцю стічних вод озонуванням становить 90 %. Більш глибоке очищення (до 100 %) можлива при використанні каталізатора (силікагель). Концентрація озону при цьому повинна бути не менше 15 мг/л, а час контакту води, що очищується, з озоноповітряною сумішшю — 1 ч.
Для видалення із стічних вод розчинених в них органічних речовин часто застосовують біологічне окислення в природних або штучно створених умовах. У першому випадку використовуються ґрунти, проточні і замкнуті водойми, у другому — спеціально побудовані для очищення споруди (біофільтри, аеротенки та інші окислювачі різних конструкцій). Вміст нафтопродуктів в стічних водах після біологічної очистки становить 5—10 мг / л при початковому вмісті їх 20—50 мг/л.
Коагуляція — один з найбільш доступних і дешевих методів очищення бурових стічних вод. Мета коагуляції — звільнення води від нафти, каламуті, завислих речовин, фізико-хімічні властивості яких не дозволяють або роблять нераціональним видалення їх відстоюванням. Методи очищення бурових стічних вод: фільтрація, центрифугування, окислення органічних домішок озоном з подальшим використанням вод в оборотному водопостачанні не отримали широкого розповсюдження.
Утилізація нафтопромислових стічних вод для підтримки пластових тисків на розроблюваних нафтових родовищах дозволить вирішити проблему захисту водойм від забруднення. Нафтові шлами — основні відходи нафтопереробних і нафтохімічних підприємств. Вони утворюються в процесі очищення нафтовмісних стічних вод на очисних спорудах і при чищенні резервуарів. Шлами представляють собою важкі нафтові залишки, що містять в середньому (за масою) 10—56 % нафтопродуктів, 30—85 % води, 1,3—46 % твердих домішок.
В даний час застосовуються такі методи знешкодження й переробки нафтових шламів:
- спалювання у вигляді водних емульсій та утилізація тепла, що виділяється (це найпоширеніший, найбільш простий, надійний і маловідходних метод);
- зневоднення і сушка з поверненням нафтопродуктів у виробництво (процес в порівнянні зі спалюванням більш прогресивний);
- переробка в газ і парогаз (дозволяє підвищити коефіцієнт використання нафти, але для промислової реалізації процесу газифікації нафтового шламу потрібні великі капітальні витрати, що стримує його широке застосування).
Крім того, на підприємствах нафтопереробної, нафтохімічної та хімічної промисловості утворюється велика кількість виробничих шламів. Велику частину виробничих шламів становлять кубові залишки і різні некондиційні рідкі продукти. . Також накопичуються різні сипучі відходи, відпрацьовані адсорбенти і каталізатори, заводський сміття, рідкі та тверді відходи, затарені в бочки. Шлам утворюється також при нейтралізації хімічно забруднених стічних вод (наприклад, виробництва синтетичних жирних кислот) вапняним молоком, аміаком перед біохімічної очищенням.
Скупчуванню таких відходів на виробничих територіях може привести до інтенсивного забруднення ґрунту, повітря та ґрунтових вод. Запобігти цьому можна раціональним складуванням і захороненням відходів, знешкодженням їх і використанням для різних цілей в народному господарстві. Поховання необхідно в тому випадку, якщо утилізація або ліквідація таких відходів у сформованих умовах неможлива.
Складування відходів можливо в поверхневих сховищах. Відходи, складовані в поверхневих сховищах, як правило, не токсичні, однак при неправильному зберіганні вони можуть стати джерелом забруднення ґрунтів та водойм. Крім того, наземні сховища займають значні площі. Основний тип наземних сховищ на хімічних і нафтохімічних підприємствах — шламонакопичувачі. Спорудження спеціальних полігонів — найбільш раціональний метод поховання виробничих шламів. У складі полігону передбачені: завод зі знешкодження та захоронення токсичних промислових відходів, ділянка поховання промислових відходів.
Способи знешкодження та утилізації кубових залишків і некондиційних рідких продуктів вибирають на основі класифікації цих відходів, так як за кількістю і складом вони надзвичайно різноманітні, а також з урахуванням економічності процесу, можливості подальшого їх використання.
У зв'язку з жорсткістю вимог до якості скидаються відходів багато виробничих відходів, що призначалися раніше для поховання, тепер утилізують. Це дозволяє ефективно вирішувати питання охорони навколишнього середовища і різко підвищити рентабельність виробництва.
Метод термообробки бурового шламу найбільш доцільний і технічно доступний. Сутність його полягає в тому, що органічні речовини повністю згоряють при високій температурі.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Іваницький Є., Михалевич В. Історія Бориславського нафтопромислового району в датах, подіях і фактах. — Дрогобич, 1995.
- Нафта і газ України. — Київ, 1997.
- Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. Т. 1—2, 2004—2006 рр. 560 + 800 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osnovnimi zabrudnyuyuchimi rechovinami stichnih vod na pidpriyemstvah naftovoyi i gazovoyi promislovosti ye nerozchinni j organichni domishki zazvichaj znahodyatsya v stokah v pidvishenomu stani Ce nafta naftovi vodi vibureni girski porodi a takozh vidhodi zhittyediyalnosti personalu i tipovi zabrudnyuvachi tehnichnogo ob yekta Metodi ochishennya i zneshkodzhennyaGrubodispersni mineralni j organichni zabrudnyuyuchi rechovini vidilyayut zi stichnih vod za dopomogoyu mehanichnih metodiv ochishennya procidzhuvannya vidstoyuvannya podil u poli vidcentrovih sil na gidrociklonah abo v centrifugah Dlya viddilennya dribnodispersnih zabrudnyuyuchih chastinok shiroko vikoristovuyetsya filtruvannya Osnovni sporudi dlya vidstoyuvannya naftovmisnih stichnih vod naftoulovlyuvachi v yakih nafta abo naftoprodukti vidilyayutsya z vodi i splivayut na poverhnyu a znachna kilkist tverdih mehanichnih domishok osidaye Na velikih naftobazah perekachuvalnih stanciyah ta inshih ob yektah naftovoyi promislovosti zastosovuyut takozh mazutopastki benzo ta maslopastki analogi naftopastok Fiziko himichni metodi ochishennya stichnih vod znahodyat vse bilsh shiroke zastosuvannya yak samostijnij metod i v poyednanni z inshimi vidami ochishennya Obumovleno ce vse zrostayuchim vikoristannyam na naftogazovih pidpriyemstva oborotnih sistem vodopostachannya vimagayut glibokogo ochishennya stichnih vod a takozh pragnennyam do maksimalnogo vityagannyu zi stokiv korisnih produktiv z metoyu yih povtornogo vikoristannya Najbilsh shiroko vikoristovuyutsya metodi koagulyaciyi flotaciyi ekstrakciyi i deyaki inshi Vsi inshi metodi elektrohimichni sorbcijni distilyaciya rektifikaciya peregonka z paroyu ne ye universalnimi i vikoristovuyutsya yak pravilo v sistemah lokalnoyi ochistki Voni energoyemni i mayut obmezhennya po produktivnosti Z himichnih metodiv ochishennya v naftovij i gazovij promislovosti vikoristovuyutsya ozonuvannya hloruvannya i pom yakshennya vodi Ozonuvannya zastosovuyut dlya glibokogo ochishennya stichnih vod sho projshli mehanichnu fiziko himichnu abo biologichnu ochistku vid rozchinenih v nih naftoproduktiv i inshih organichnih domishok a takozh sirkovodnyu tetraetilsvincyu dezodoraciyi usunennya specifichnogo zapahu naftoproduktiv i bakterialnogo znezarazhennya vodi Efektivnist ochishennya vid tetraetilsvincyu stichnih vod ozonuvannyam stanovit 90 Bilsh gliboke ochishennya do 100 mozhliva pri vikoristanni katalizatora silikagel Koncentraciya ozonu pri comu povinna buti ne menshe 15 mg l a chas kontaktu vodi sho ochishuyetsya z ozonopovitryanoyu sumishshyu 1 ch Dlya vidalennya iz stichnih vod rozchinenih v nih organichnih rechovin chasto zastosovuyut biologichne okislennya v prirodnih abo shtuchno stvorenih umovah U pershomu vipadku vikoristovuyutsya grunti protochni i zamknuti vodojmi u drugomu specialno pobudovani dlya ochishennya sporudi biofiltri aerotenki ta inshi okislyuvachi riznih konstrukcij Vmist naftoproduktiv v stichnih vodah pislya biologichnoyi ochistki stanovit 5 10 mg l pri pochatkovomu vmisti yih 20 50 mg l Koagulyaciya odin z najbilsh dostupnih i deshevih metodiv ochishennya burovih stichnih vod Meta koagulyaciyi zvilnennya vodi vid nafti kalamuti zavislih rechovin fiziko himichni vlastivosti yakih ne dozvolyayut abo roblyat neracionalnim vidalennya yih vidstoyuvannyam Metodi ochishennya burovih stichnih vod filtraciya centrifuguvannya okislennya organichnih domishok ozonom z podalshim vikoristannyam vod v oborotnomu vodopostachanni ne otrimali shirokogo rozpovsyudzhennya Utilizaciya naftopromislovih stichnih vod dlya pidtrimki plastovih tiskiv na rozroblyuvanih naftovih rodovishah dozvolit virishiti problemu zahistu vodojm vid zabrudnennya Naftovi shlami osnovni vidhodi naftopererobnih i naftohimichnih pidpriyemstv Voni utvoryuyutsya v procesi ochishennya naftovmisnih stichnih vod na ochisnih sporudah i pri chishenni rezervuariv Shlami predstavlyayut soboyu vazhki naftovi zalishki sho mistyat v serednomu za masoyu 10 56 naftoproduktiv 30 85 vodi 1 3 46 tverdih domishok V danij chas zastosovuyutsya taki metodi zneshkodzhennya j pererobki naftovih shlamiv spalyuvannya u viglyadi vodnih emulsij ta utilizaciya tepla sho vidilyayetsya ce najposhirenishij najbilsh prostij nadijnij i malovidhodnih metod znevodnennya i sushka z povernennyam naftoproduktiv u virobnictvo proces v porivnyanni zi spalyuvannyam bilsh progresivnij pererobka v gaz i parogaz dozvolyaye pidvishiti koeficiyent vikoristannya nafti ale dlya promislovoyi realizaciyi procesu gazifikaciyi naftovogo shlamu potribni veliki kapitalni vitrati sho strimuye jogo shiroke zastosuvannya Krim togo na pidpriyemstvah naftopererobnoyi naftohimichnoyi ta himichnoyi promislovosti utvoryuyetsya velika kilkist virobnichih shlamiv Veliku chastinu virobnichih shlamiv stanovlyat kubovi zalishki i rizni nekondicijni ridki produkti Takozh nakopichuyutsya rizni sipuchi vidhodi vidpracovani adsorbenti i katalizatori zavodskij smittya ridki ta tverdi vidhodi zatareni v bochki Shlam utvoryuyetsya takozh pri nejtralizaciyi himichno zabrudnenih stichnih vod napriklad virobnictva sintetichnih zhirnih kislot vapnyanim molokom amiakom pered biohimichnoyi ochishennyam Skupchuvannyu takih vidhodiv na virobnichih teritoriyah mozhe privesti do intensivnogo zabrudnennya gruntu povitrya ta gruntovih vod Zapobigti comu mozhna racionalnim skladuvannyam i zahoronennyam vidhodiv zneshkodzhennyam yih i vikoristannyam dlya riznih cilej v narodnomu gospodarstvi Pohovannya neobhidno v tomu vipadku yaksho utilizaciya abo likvidaciya takih vidhodiv u sformovanih umovah nemozhliva Skladuvannya vidhodiv mozhlivo v poverhnevih shovishah Vidhodi skladovani v poverhnevih shovishah yak pravilo ne toksichni odnak pri nepravilnomu zberiganni voni mozhut stati dzherelom zabrudnennya gruntiv ta vodojm Krim togo nazemni shovisha zajmayut znachni ploshi Osnovnij tip nazemnih shovish na himichnih i naftohimichnih pidpriyemstvah shlamonakopichuvachi Sporudzhennya specialnih poligoniv najbilsh racionalnij metod pohovannya virobnichih shlamiv U skladi poligonu peredbacheni zavod zi zneshkodzhennya ta zahoronennya toksichnih promislovih vidhodiv dilyanka pohovannya promislovih vidhodiv Sposobi zneshkodzhennya ta utilizaciyi kubovih zalishkiv i nekondicijnih ridkih produktiv vibirayut na osnovi klasifikaciyi cih vidhodiv tak yak za kilkistyu i skladom voni nadzvichajno riznomanitni a takozh z urahuvannyam ekonomichnosti procesu mozhlivosti podalshogo yih vikoristannya U zv yazku z zhorstkistyu vimog do yakosti skidayutsya vidhodiv bagato virobnichih vidhodiv sho priznachalisya ranishe dlya pohovannya teper utilizuyut Ce dozvolyaye efektivno virishuvati pitannya ohoroni navkolishnogo seredovisha i rizko pidvishiti rentabelnist virobnictva Metod termoobrobki burovogo shlamu najbilsh docilnij i tehnichno dostupnij Sutnist jogo polyagaye v tomu sho organichni rechovini povnistyu zgoryayut pri visokij temperaturi LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Ivanickij Ye Mihalevich V Istoriya Borislavskogo naftopromislovogo rajonu v datah podiyah i faktah Drogobich 1995 Nafta i gaz Ukrayini Kiyiv 1997 Bojko V S Bojko R V Tlumachno terminologichnij slovnik dovidnik z nafti i gazu T 1 2 2004 2006 rr 560 800 s