Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Стура Карлсе швед Stora Karlsö острів у Швеції розташований за 6 5 км на захід від Готланду Адміністративно належить до

Стура Карлсе

Стура Карлсе

Стура Карлсе (швед. Stora Karlsö) — острів у Швеції, розташований за 6,5 км на захід від Готланду. Адміністративно належить до Готландського лену. Має морське сполучення з Клінтехамном. Має статус заповідника.

Стура Карлсе
швед. Stora Karlsö
image
Географія
57°17′07″ пн. ш. 17°58′20″ сх. д. / 57.285466111514594445° пн. ш. 17.97237873509597961° сх. д. / 57.285466111514594445; 17.97237873509597961Координати: 57°17′07″ пн. ш. 17°58′20″ сх. д. / 57.285466111514594445° пн. ш. 17.97237873509597961° сх. д. / 57.285466111514594445; 17.97237873509597961
МісцерозташуванняБалтійське море
АкваторіяБалтійське море
Група островівd
Площа2,35 км² 
Довжина1,5 км
Ширина2 км
Найвища точка51,6 м
Країна
image Швеція[1][2]
(Адм. одиниця)Готланд[1][2]
Населення
Вебсайтstorakarlso.se/english/
image
image
Стура Карлсе
Стура Карлсе (Швеція)
image Стура Карлсе у Вікісховищі

Географія

image
Скелі острова

Площа острова становить 2,35 км². За формою він нагадує прямокутник, а його ландшафт являє собою плато у вигляді підкови. Найвища точка острова лежить на висоті 51,6 м над рівнем моря. Західна частина плато — Мармурбергет — височить над морем на 45 м.

Острів Стура Карлсе утворений з гірських порід силурійського періоду, вік яких приблизно 400 млн років. Море промило в прибережних скелях три десятки печер, деякі з яких завглибшки понад 20 м.

Флора

image
Вівці на Стура Карлсе

На острові сотні років паслися вівці, і до кінця XIX століття він майже втратив свій рослинний покрив. Однак в 1887 році вівці були вивезені з острова, і відтоді рослини могли рости тут без перешкод. Зараз на острові росте ясен, клен та горобина. Ялівець, який наприкінці XIX століття практично зник з острова, зараз можна зустріти на ньому майже повсюдно, а в деяких місцях він навіть утворює густі, важкопрохідні зарості.

У 1995 році, щоб трохи сповільнити заростання острова і допомогти потребуючим захисту рослин і тварин, на деяких ділянках Стура Карлсе знову почали випас овець.

Зараз на острові росте 400 видів судинних рослин, в тому числі солонечник, весняний горицвіт і орхідеї. Стура Карлсе і сусідній острів Лілла Карлсе — єдине місце в Скандинавії, де росте латук дібровний.

Фауна

На острові гніздиться велика кількість кайри тонкодзьобої (7500 пар) і гагарок (1700 пар). Тут також зустрічається безліч дрібних птахів, серед яких берестянка звичайна, сочевиця, кропив'янка рябогруда і мала мухоловка.

До кінця XIX століття пташиний світ острова виявився на межі знищення. З ініціативи Віллі Веллера (1848—1927) в 1880 році було створено акціонерне товариство Jagt- och Djurskyddsförenings AB, головною метою якого стала турбота про збереження природи Стура Карлсе. Зараз компанія володіє більшою частиною острова і займається організацією туристичних турів.

Історія

У печерах острова було зроблено безліч знахідок часів кам'яної доби. Найбільш відома печера Стура Фервар, в якій дослідники ще наприкінці XIX століття виявили кам'яні і кістяні знаряддя, а також залишки кераміки. У мезолітичних мешканців печери Стура Фервар були виявлені мітохондріальні гаплогрупи U4b1 і U5a1 і Y-хромосомна гаплогрупа I1-M253. Крім того, на острові були зроблені знахідки часів бронзової та залізної доби.

Пам'ятки

image
Маяк

На Стура Карлсе розташовується маяк, введений в дію ще в 1887 році. З 1966 року тут також працює музей, основна експозиція якого присвячена темі «Людина і природа на Стура Карлсе».

Література

  • Berg B.. Stora Karlsö: en bok om hafvets fåglar. — 1915.
  • Ejendal B. Stora Karlsö: fåglarnas och blommornas ö. — 1997
  • Grotten Stora Förvar På Stora Karlsö. Undersökt Af Lars Kolmodin Och Hjalmar Stolpe. Beskrifven Af B. Schnittger. Teckningarna Utförda Af O. Sörling. — 1913.
  • Jacobson R., Larje R. Stora Karlsö: människor, verksamheter och händelser kring en ö. — 2005.

Примітка

  1. Protected Areas (Nature Reserves) — 2015.
    d:Track:Q29580583
  2. Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
    d:Track:Q28563569d:Track:Q4580425
  3. Skoglund, P. et al. (2014), Genomic diversity and admixture differs for Stone-Age Scandinavian foragers and farmers, Science
  4. Torsten Günther et al. Population genomics of Mesolithic Scandinavia: Investigating early postglacial migration routes and high-latitude adaptation [ 15 листопада 2020 у Wayback Machine.], 2018

Посилання

  • Сайт острова (швед., англ., нім.) [ 23 березня 2018 у Wayback Machine.]
  • Стура Карлсе на сайті адміністрації Готландського лену (швед.) [ 3 березня 2018 у Wayback Machine.]


На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Stura Karlse shved Stora Karlso ostriv u Shveciyi roztashovanij za 6 5 km na zahid vid Gotlandu Administrativno nalezhit do Gotlandskogo lenu Maye morske spoluchennya z Klintehamnom Maye status zapovidnika Stura Karlseshved Stora KarlsoGeografiya57 17 07 pn sh 17 58 20 sh d 57 285466111514594445 pn sh 17 97237873509597961 sh d 57 285466111514594445 17 97237873509597961 Koordinati 57 17 07 pn sh 17 58 20 sh d 57 285466111514594445 pn sh 17 97237873509597961 sh d 57 285466111514594445 17 97237873509597961MisceroztashuvannyaBaltijske moreAkvatoriyaBaltijske moreGrupa ostrovivdPlosha2 35 km Dovzhina1 5 kmShirina2 kmNajvisha tochka51 6 mKrayina Shveciya 1 2 Adm odinicyaGotland 1 2 NaselennyaVebsajtstorakarlso se english Stura KarlseStura Karlse Shveciya Stura Karlse u VikishovishiGeografiyaSkeli ostrova Plosha ostrova stanovit 2 35 km Za formoyu vin nagaduye pryamokutnik a jogo landshaft yavlyaye soboyu plato u viglyadi pidkovi Najvisha tochka ostrova lezhit na visoti 51 6 m nad rivnem morya Zahidna chastina plato Marmurberget visochit nad morem na 45 m Ostriv Stura Karlse utvorenij z girskih porid silurijskogo periodu vik yakih priblizno 400 mln rokiv More promilo v priberezhnih skelyah tri desyatki pecher deyaki z yakih zavglibshki ponad 20 m FloraVivci na Stura Karlse Na ostrovi sotni rokiv paslisya vivci i do kincya XIX stolittya vin majzhe vtrativ svij roslinnij pokriv Odnak v 1887 roci vivci buli vivezeni z ostrova i vidtodi roslini mogli rosti tut bez pereshkod Zaraz na ostrovi roste yasen klen ta gorobina Yalivec yakij naprikinci XIX stolittya praktichno znik z ostrova zaraz mozhna zustriti na nomu majzhe povsyudno a v deyakih miscyah vin navit utvoryuye gusti vazhkoprohidni zarosti U 1995 roci shob trohi spovilniti zarostannya ostrova i dopomogti potrebuyuchim zahistu roslin i tvarin na deyakih dilyankah Stura Karlse znovu pochali vipas ovec Zaraz na ostrovi roste 400 vidiv sudinnih roslin v tomu chisli solonechnik vesnyanij goricvit i orhideyi Stura Karlse i susidnij ostriv Lilla Karlse yedine misce v Skandinaviyi de roste latuk dibrovnij FaunaNa ostrovi gnizditsya velika kilkist kajri tonkodzoboyi 7500 par i gagarok 1700 par Tut takozh zustrichayetsya bezlich dribnih ptahiv sered yakih berestyanka zvichajna sochevicya kropiv yanka ryabogruda i mala muholovka Do kincya XIX stolittya ptashinij svit ostrova viyavivsya na mezhi znishennya Z iniciativi Villi Vellera 1848 1927 v 1880 roci bulo stvoreno akcionerne tovaristvo Jagt och Djurskyddsforenings AB golovnoyu metoyu yakogo stala turbota pro zberezhennya prirodi Stura Karlse Zaraz kompaniya volodiye bilshoyu chastinoyu ostrova i zajmayetsya organizaciyeyu turistichnih turiv IstoriyaU pecherah ostrova bulo zrobleno bezlich znahidok chasiv kam yanoyi dobi Najbilsh vidoma pechera Stura Fervar v yakij doslidniki she naprikinci XIX stolittya viyavili kam yani i kistyani znaryaddya a takozh zalishki keramiki U mezolitichnih meshkanciv pecheri Stura Fervar buli viyavleni mitohondrialni gaplogrupi U4b1 i U5a1 i Y hromosomna gaplogrupa I1 M253 Krim togo na ostrovi buli zrobleni znahidki chasiv bronzovoyi ta zaliznoyi dobi Pam yatkiMayak Na Stura Karlse roztashovuyetsya mayak vvedenij v diyu she v 1887 roci Z 1966 roku tut takozh pracyuye muzej osnovna ekspoziciya yakogo prisvyachena temi Lyudina i priroda na Stura Karlse LiteraturaBerg B Stora Karlso en bok om hafvets faglar 1915 Ejendal B Stora Karlso faglarnas och blommornas o 1997 Grotten Stora Forvar Pa Stora Karlso Undersokt Af Lars Kolmodin Och Hjalmar Stolpe Beskrifven Af B Schnittger Teckningarna Utforda Af O Sorling 1913 Jacobson R Larje R Stora Karlso manniskor verksamheter och handelser kring en o 2005 PrimitkaProtected Areas Nature Reserves 2015 d Track Q29580583 Wiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 Skoglund P et al 2014 Genomic diversity and admixture differs for Stone Age Scandinavian foragers and farmers Science Torsten Gunther et al Population genomics of Mesolithic Scandinavia Investigating early postglacial migration routes and high latitude adaptation 15 listopada 2020 u Wayback Machine 2018PosilannyaSajt ostrova shved angl nim 23 bereznya 2018 u Wayback Machine Stura Karlse na sajti administraciyi Gotlandskogo lenu shved 3 bereznya 2018 u Wayback Machine Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij

Дата публікації:
Топ