Стулов Олексій Валерійович

Олексі́й Вале́рійович Сту́лов (1 січня 1991(19910101) — 5 вересня 2014) — солдат Збройних сил України.

Стулов Олексій Валерійович
Солдат
Загальна інформація
Народження	1 січня 1991(1991-01-01) Кривий Ріг
Смерть	5 вересня 2014(2014-09-05) (23 роки) Весела Гора
Поховання	Кривий Ріг
Псевдо	«Гвоздь»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	«Айдар»
Війни / битви	Війна на сході України • Бої за Щастя • Засідка під Веселою Горою
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Короткий життєпис

Закінчив Криворізький професійний гірничо-електромеханічний ліцей. Протягом 2009—2011 років працював на шахті «Жовтневий» ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат». З початком російсько-української війни пішов добровольцем на фронт, снайпер 2-го відділення 1-го взводу, 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар».

5 вересня 2014 р. між 14:30 та 15:00 Олексій разом з побратимами потрапив у засідку поблизу села Весела Гора. Бійці на двох машинах під'їхали до блокпоста — на ньому майорів український прапор. З'ясувалося, що на блокпості були терористи ДШРГ «Русіч». Вони відкрили вогонь, прострелили бензобак, одна з автівок вибухнула. Пораненого Олексія добивав російський неонацист Олексій Мільчаков, відомий своєю схильністю до садизму. Він розпоров бійцю черевну порожнину, а потім вбив пострілом в голову. Катування та вбивства бійців батальйону «Айдар» терористи знімали на відео.

Був похований 1 жовтня в Старобільську як невідомий Герой. Імена загиблих айдарівців назвав їх бойовий товариш. Після проведення експертизи ДНК 10 липня 2015 року воїна перепоховали на Алеї Слави Центрального кладовища Кривого Рогу, у місті оголошено жалобу.

Нагороди та вшанування

• указом Президента України № 47/2019 від 28 лютого 2019 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
• нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)
• нагороджений відзнакою міста Кривий Ріг «За Заслуги перед містом» 3 ступеня (посмертно)
• в грудні 2015 року у школі, котру закінчив Олексій, відкрито меморіальну дошку його честі

Примітки

1. Садизм особового складу ДШРГ “Русіч” (Р22) – Страчені на Донбасі (укр.). Процитовано 30 серпня 2023.
2. Указ Президента України від 28 лютого 2019 року № 47/2019 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

• Стулов Олексій Валерійович [ 2 березня 2017 у Wayback Machine.]