Було запропоновано цю статтю на декілька: Структурна революція та . Ця стаття може бути надто велика або логічно незв'язна, але, можливо, це варто додатково . |
Структу́рна револю́ція (фр. Révolution structurelle) — процес радикальної зміни соціальної формації, наслідком якого є сутнісні перетворення зв'язків між працею, виробництвом, та цінністю речей. Визначена та описана Жаном Бодрійяром у роботі «Символічний обмін та смерть».
Смерть
У роботі «Символічний обмін і смерть» Жан Бодрійяр інтерпретує смерть як останню реальність у світі всюдисущого панування симулякрів (знаків, які втратили зв'язок з позначеним, ставшими більш реальними за свій оригінал). Прослідковуючи розвиток капіталістичного суспільства з точки зору критика марксизму та фрейдизму, автор доводить, що смерть стає єдиним уламком реальності безкінечного кола симуляцій сучасної соціальної системи, у якій «боротьба зі смертю веде до переносу смерті безпосередньо в життя, до перетворення життя в „після життя“, „пережиток“, „доживання“ (survie) — це, власне, і є модус примарного існування, коли місце реальності займає симулякр, що залишив реальність в далекому, забутому минулому.»
Роль праці
Бодрійяр демонструє якісний перехід суспільства від «виробництва» до «перевиробництва» пов'язаний зі зміною ролі праці в формуванні закону цінності. «Тому що праця — уже більше не сила, вона стала знаком серед знаків. Вона виготовляється і споживається, як і все інше. По загальному закону еквівалентності вона міняється на не-працю, на дозвілля, вона допускає взаємопідставлення зі всіма іншими секторами повсякденного життя». Праця перестала грати провідну роль у формуванні цінності, а набула значення універсального еквіваленту, який піддається обміну, проте нічого в сутності уже не позначає. Праця перестає позначати реальність суспільного виробництва. На думку Бодрійяра, внаслідок переходу системи від виробництва до перевиробництва основне насилля навколо праці відтепер здійснюється не на рівні ринкового обміну, а на знаковому, символічному рівні. Будучи безвідносною реальністю, яка не може бути позначеною нічим окрім себе самої, смерть стає символічним еквівалентом праці, на якому базується категорія робочої сили. «Щоб стати робочою силою, людина повинна вмерти. Цю свою смерть вона потім поступово продає в обмін на заробітну платню. Але економічне насилля, яке здійснюється над нею капіталом через нееквівалентний обмін зарплатні і робочої сили, ніщо порівняно з насиллям символічним, яке здійснюється над нею уже при самій її визначеності як виробничої сили. Фальсифікація, нееквівалентність цього обміну — ніщо порівняно зі знаковою еквівалентністю зарплатні і смерті».
Вивід | Виробництво | Перевиробництво |
Природний закон цінності | Ринковий закон цінності | Структурний закон цінності |
Праця позначається самоцінною. Вона виводиться з царства божественних або природних якостей. | Праця позначає реальність будь-якого суспільного виробництва | Праця — як знак серед знаків. Еквівалент символічного обміну. «Відкладена смерть» |
Праця як «відкладена смерть»
Бодрійяр визначає сучасну неокапіталістичну культуру як культуру смерті, де смерть, внаслідок свого різкого протиставлення життю, зливає воєдино сутність першого та другого. Смерть стає після-життям, життя стає доживанням. Конечність більше не витісняється з соціального буття у якесь відведене місце, вона розчиняється у ньому, позбавляється часу і простору. Як наслідок, людська праця символічно стає відстроченою смертю, позбавленою темпоральної значимості. «Все вирішує ритм смерті — повільної або насильницької, невідкладної або відстроченої: саме цим радикально розмежовуються два типи організації — економічної і жертовної. Наше життя безповоротно поміщене в рамки першої, вкоріненої в безупинному „відкладанні“ [différence] смерті».
Примітки
- Жан Бодрійяр. СИМВОЛИЧЕСКИЙ ОБМЕН И СМЕРТЬ. JEAN BAUDRILLARD — Москва, Добросвет, 2000, 387 с. [ 5 вересня 2012 у Wayback Machine.]
- Жан Бодрійяр.СИМВОЛИЧЕСКИЙ ОБМЕН И СМЕРТЬ. JEAN BAUDRILLARD — Москва, Добросвет, 2000, 387 с. [ 5 вересня 2012 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з філософії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про книгу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bulo zaproponovano cyu stattyu rozdiliti na dekilka Strukturna revolyuciya ta Cya stattya mozhe buti nadto velika abo logichno nezv yazna ale mozhlivo ce varto dodatkovo obgovoriti Struktu rna revolyu ciya fr Revolution structurelle proces radikalnoyi zmini socialnoyi formaciyi naslidkom yakogo ye sutnisni peretvorennya zv yazkiv mizh praceyu virobnictvom ta cinnistyu rechej Viznachena ta opisana Zhanom Bodrijyarom u roboti Simvolichnij obmin ta smert Oblozhka knigi Zh BodrijyaraSmertU roboti Simvolichnij obmin i smert Zhan Bodrijyar interpretuye smert yak ostannyu realnist u sviti vsyudisushogo panuvannya simulyakriv znakiv yaki vtratili zv yazok z poznachenim stavshimi bilsh realnimi za svij original Proslidkovuyuchi rozvitok kapitalistichnogo suspilstva z tochki zoru kritika marksizmu ta frejdizmu avtor dovodit sho smert staye yedinim ulamkom realnosti bezkinechnogo kola simulyacij suchasnoyi socialnoyi sistemi u yakij borotba zi smertyu vede do perenosu smerti bezposeredno v zhittya do peretvorennya zhittya v pislya zhittya perezhitok dozhivannya survie ce vlasne i ye modus primarnogo isnuvannya koli misce realnosti zajmaye simulyakr sho zalishiv realnist v dalekomu zabutomu minulomu Rol praciBodrijyar demonstruye yakisnij perehid suspilstva vid virobnictva do perevirobnictva pov yazanij zi zminoyu roli praci v formuvanni zakonu cinnosti Tomu sho pracya uzhe bilshe ne sila vona stala znakom sered znakiv Vona vigotovlyayetsya i spozhivayetsya yak i vse inshe Po zagalnomu zakonu ekvivalentnosti vona minyayetsya na ne pracyu na dozvillya vona dopuskaye vzayemopidstavlennya zi vsima inshimi sektorami povsyakdennogo zhittya Pracya perestala grati providnu rol u formuvanni cinnosti a nabula znachennya universalnogo ekvivalentu yakij piddayetsya obminu prote nichogo v sutnosti uzhe ne poznachaye Pracya perestaye poznachati realnist suspilnogo virobnictva Na dumku Bodrijyara vnaslidok perehodu sistemi vid virobnictva do perevirobnictva osnovne nasillya navkolo praci vidteper zdijsnyuyetsya ne na rivni rinkovogo obminu a na znakovomu simvolichnomu rivni Buduchi bezvidnosnoyu realnistyu yaka ne mozhe buti poznachenoyu nichim okrim sebe samoyi smert staye simvolichnim ekvivalentom praci na yakomu bazuyetsya kategoriya robochoyi sili Shob stati robochoyu siloyu lyudina povinna vmerti Cyu svoyu smert vona potim postupovo prodaye v obmin na zarobitnu platnyu Ale ekonomichne nasillya yake zdijsnyuyetsya nad neyu kapitalom cherez neekvivalentnij obmin zarplatni i robochoyi sili nisho porivnyano z nasillyam simvolichnim yake zdijsnyuyetsya nad neyu uzhe pri samij yiyi viznachenosti yak virobnichoyi sili Falsifikaciya neekvivalentnist cogo obminu nisho porivnyano zi znakovoyu ekvivalentnistyu zarplatni i smerti Vivid Virobnictvo Perevirobnictvo Prirodnij zakon cinnosti Rinkovij zakon cinnosti Strukturnij zakon cinnosti Pracya poznachayetsya samocinnoyu Vona vivoditsya z carstva bozhestvennih abo prirodnih yakostej Pracya poznachaye realnist bud yakogo suspilnogo virobnictva Pracya yak znak sered znakiv Ekvivalent simvolichnogo obminu Vidkladena smert Pracya yak vidkladena smert Bodrijyar viznachaye suchasnu neokapitalistichnu kulturu yak kulturu smerti de smert vnaslidok svogo rizkogo protistavlennya zhittyu zlivaye voyedino sutnist pershogo ta drugogo Smert staye pislya zhittyam zhittya staye dozhivannyam Konechnist bilshe ne vitisnyayetsya z socialnogo buttya u yakes vidvedene misce vona rozchinyayetsya u nomu pozbavlyayetsya chasu i prostoru Yak naslidok lyudska pracya simvolichno staye vidstrochenoyu smertyu pozbavlenoyu temporalnoyi znachimosti Vse virishuye ritm smerti povilnoyi abo nasilnickoyi nevidkladnoyi abo vidstrochenoyi same cim radikalno rozmezhovuyutsya dva tipi organizaciyi ekonomichnoyi i zhertovnoyi Nashe zhittya bezpovorotno pomishene v ramki pershoyi vkorinenoyi v bezupinnomu vidkladanni difference smerti PrimitkiZhan Bodrijyar SIMVOLIChESKIJ OBMEN I SMERT JEAN BAUDRILLARD Moskva Dobrosvet 2000 387 s 5 veresnya 2012 u Wayback Machine Zhan Bodrijyar SIMVOLIChESKIJ OBMEN I SMERT JEAN BAUDRILLARD Moskva Dobrosvet 2000 387 s 5 veresnya 2012 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z filosofiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro knigu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi