«Стромовка» — парк у Києві на Шулявці, влаштований в кінці 1900-х років іммігрантами-чехами, в теперішній час його територія забудована. Назва дана на честь однойменного парку в Празі на місці колишніх королівських мисливських угідь.
Парк був створений з ініціативи чеського товариства ім. Я. А. Коменського, яке діяло в Києві з 1907 року, точні дати створення парку невідомі. (Відомо, що парк було впорядковано раніше, ніж поруч із ним виникла чеська школа, тобто він створювався в період між березнем і вереснем 1907 року). На Шулявці в ті роки перебувала колонія чехів, які переважно працювали на заводі Гретера і Криванека (нині завод «ПКМЗ»). Чеськими ентузіастами була взятий в оренду невелика ділянку казенних земель, призначених для продажу під дачі. У XVIII столітті на цьому місці знаходилася дачна садиба архітектора Шеделя. Ділянка займала територію між Брест-Литовським шосе (нині пр. Берестейський), вулицею Заводською (Вадима Гетьмана), 2-й Дачній лінією (Сім'ї Бродських) і Дачним провулком (вул. Академіка Янгеля). На ділянці вже росли великі дерева, інженер заводу Гретера і Криванека Віктор Кашпар упорядкував зелені насадження, побудував легкі павільйони для літнього ресторану, самодіяльного театру, влаштував альтанку, лавки. В. Кашпар став і керівником заходів, на яких для нагляду над чехами — підданими Австро-Угорщини — обов'язково був присутній поліцейський. Для наглядача був влаштований окремий столик з карафкою та закусками.
У вихідні на «Стромовці» проходили народні гуляння, на які приходили жителі Шулявки, сусідній Караваєвщини та інших районів міста. Виступали духовий і струнний оркестри, давалися спектаклі самодіяльного театру, режисером якого був інженер Е. Марек — грали головним чином чеські комічні постановки, працював кегельбан, дівчата танцювали в чеських національних нарядах.
У 1915—1916 роках у Києві з'явилися військовополонені австрійські чехи, які звільнялися з таборів товариством ім. Я. А. Коменського і влаштовувалися робітниками на заводи. Серед них були професійні театральні діячі, і рівень виступів театру на «Стромовці» помітно підвищився. Тут з'явився жіночий хор, виступав драматичний актор Зденек Штепанек, з театром співпрацював Ярослав Гашек, свої рецензії на театральні вистави у київській газеті «Чехослован» він підписував ініціалами J.H. У літній сезон у парку агітували військовополонених вступати в чеські підрозділи російської армії, взимку для цієї мети орендувалося приміщення на Лук'янівці («Народна аудиторія» на вул. Бульварно-Кудрявській, 26).
29 липня 1917 до Києва прибув голова в Парижі Т. Г. Масарик. У той же день він провів на «Стромовці» зустріч з київською чеської громадою, оглянув парк, позитивно відгукувався про театр і запропонував зробити його пересувним: «Армія повинна мати театр на колесах».
Після приходу більшовиків у 1919 році паркові споруди розбиралися на дрова, дерева вирубувалися. Згодом територія колишньої «Стромовки» була забудована, там знаходиться, зокрема, школа № 71.
Література
- Александр и Дина Муратовы. Йиндржих Йиндржишек или Генрих Игнатьевич. Некоронованный король русских чехов // Русское слово. — Прага, 2009. — Вип. 7—8, 9, 10.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stromovka park u Kiyevi na Shulyavci vlashtovanij v kinci 1900 h rokiv immigrantami chehami v teperishnij chas jogo teritoriya zabudovana Nazva dana na chest odnojmennogo parku v Prazi na misci kolishnih korolivskih mislivskih ugid Park buv stvorenij z iniciativi cheskogo tovaristva im Ya A Komenskogo yake diyalo v Kiyevi z 1907 roku tochni dati stvorennya parku nevidomi Vidomo sho park bulo vporyadkovano ranishe nizh poruch iz nim vinikla cheska shkola tobto vin stvoryuvavsya v period mizh bereznem i veresnem 1907 roku Na Shulyavci v ti roki perebuvala koloniya chehiv yaki perevazhno pracyuvali na zavodi Gretera i Krivaneka nini zavod PKMZ Cheskimi entuziastami bula vzyatij v orendu nevelika dilyanku kazennih zemel priznachenih dlya prodazhu pid dachi U XVIII stolitti na comu misci znahodilasya dachna sadiba arhitektora Shedelya Dilyanka zajmala teritoriyu mizh Brest Litovskim shose nini pr Berestejskij vuliceyu Zavodskoyu Vadima Getmana 2 j Dachnij liniyeyu Sim yi Brodskih i Dachnim provulkom vul Akademika Yangelya Na dilyanci vzhe rosli veliki dereva inzhener zavodu Gretera i Krivaneka Viktor Kashpar uporyadkuvav zeleni nasadzhennya pobuduvav legki paviljoni dlya litnogo restoranu samodiyalnogo teatru vlashtuvav altanku lavki V Kashpar stav i kerivnikom zahodiv na yakih dlya naglyadu nad chehami piddanimi Avstro Ugorshini obov yazkovo buv prisutnij policejskij Dlya naglyadacha buv vlashtovanij okremij stolik z karafkoyu ta zakuskami U vihidni na Stromovci prohodili narodni gulyannya na yaki prihodili zhiteli Shulyavki susidnij Karavayevshini ta inshih rajoniv mista Vistupali duhovij i strunnij orkestri davalisya spektakli samodiyalnogo teatru rezhiserom yakogo buv inzhener E Marek grali golovnim chinom cheski komichni postanovki pracyuvav kegelban divchata tancyuvali v cheskih nacionalnih naryadah U 1915 1916 rokah u Kiyevi z yavilisya vijskovopoloneni avstrijski chehi yaki zvilnyalisya z taboriv tovaristvom im Ya A Komenskogo i vlashtovuvalisya robitnikami na zavodi Sered nih buli profesijni teatralni diyachi i riven vistupiv teatru na Stromovci pomitno pidvishivsya Tut z yavivsya zhinochij hor vistupav dramatichnij aktor Zdenek Shtepanek z teatrom spivpracyuvav Yaroslav Gashek svoyi recenziyi na teatralni vistavi u kiyivskij gazeti Chehoslovan vin pidpisuvav inicialami J H U litnij sezon u parku agituvali vijskovopolonenih vstupati v cheski pidrozdili rosijskoyi armiyi vzimku dlya ciyeyi meti orenduvalosya primishennya na Luk yanivci Narodna auditoriya na vul Bulvarno Kudryavskij 26 29 lipnya 1917 do Kiyeva pribuv golova v Parizhi T G Masarik U toj zhe den vin proviv na Stromovci zustrich z kiyivskoyu cheskoyi gromadoyu oglyanuv park pozitivno vidgukuvavsya pro teatr i zaproponuvav zrobiti jogo peresuvnim Armiya povinna mati teatr na kolesah Pislya prihodu bilshovikiv u 1919 roci parkovi sporudi rozbiralisya na drova dereva virubuvalisya Zgodom teritoriya kolishnoyi Stromovki bula zabudovana tam znahoditsya zokrema shkola 71 LiteraturaAleksandr i Dina Muratovy Jindrzhih Jindrzhishek ili Genrih Ignatevich Nekoronovannyj korol russkih chehov Russkoe slovo Praga 2009 Vip 7 8 9 10