Страхове поле

Страхове поле — максимальна кількість об'єктів у даній місцевості, які потенційно можна застрахувати (число суб'єктів -страхувальників або кількість об'єктів, що підлягають страхуванню).

Завдання

Поняття страхового поля використовується страховими компаніями з метою визначення стратегії і тактики розвитку страхування. Залежно від сфери діяльності страхове поле може визначатися в масштабах:

1. Країни;
2. Регіону;
3. Області;
4. Району;
5. Міста;
6. Агентської ділянки.

Для кептивних страхових компаній страхове поле фактично характеризує кількість об'єктів страхування у комерційних структур, які створили відповідну компанію (галузь, промислове підприємство, фінансова група тощо). Для товариств взаємного страхування страхового поля обмежується числом їх членів, загальною кількістю об'єктів, які знаходяться в наявності у засновників. У по відсотку охоплення страхового поля встановлюється рівень розвитку даного виду страхування. Правильне визначення страхового поля має важливе значення для обґрунтування планованих заходів з розвитку страхування на даному страховому ринку (у селищі, місті, регіоні) завдань щодо укладення представниками страховика (штатними працівниками, страховими агентами та іншими посередниками) договорів майнового, особистого страхування та страхування відповідальності.

Ступінь охоплення

Страхове поле визначає потенційні масштаби страхування, за допомогою показника ступеня охоплення страхового поля, який розраховується як відношення числа застрахованих до загального числа об'єктів страхування у певному регіоні.

Суб'єкти страхового поля

Майнове страхування

• Будівлі;
• Споруди;
• Обладнання;
• Транспортні засоби;
• Тварини;
• Посіви сільськогосподарських культур;
• Готова продукція.

Особисте страхування

• Громадяни страхового віку;
• Сім'ї.

Страхування відповідальності

• Число власників майна, яке може бути джерелом значної небезпеки для оточуючих: автомобілі, хімічні й інші підприємства;
• Число власників майна, чия відповідальність перед третіми особами є об'єктом страхування;
• Відповідальність працівників певних професій: лікарі, інженери-проектувальники, аудитори, працівники митниці, нотаріуси тощо.

Джерела

• Фінанси (загальна теорія) — Опарін В. М. [ 10 червня 2015 у Wayback Machine.]
• Финансово-кредитный энциклопедический словарь. Колл. авторов под общ. ред. А. Г. Грязновой, 2004 г.
• Теорія фінансів Худолій Л. М.