Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Павло Іванович Страдиньш (латис. Pauls Stradiņš Pauls Stradiņš — Паулс Страдиньш; 17 січня 1896 року, Вієсіте — 14 серпня 1958 року, Рига) — латвійський хірург, онколог, академік АН Латвійської РСР (1946), член-кореспондент АМН СРСР (1945), професор Латвійського університету та Ризького медичного інституту. Основоположник клінічної онкології в Латвії. Керував Другою Ризькою міською клінікою та Інститутом біології та експериментальної медицини. Засновник Музею історії медицини в Латвії.
| Страдиньш Павло Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 17 січня 1896 Вієсіте, d, Курляндська губернія, Російська імперія |
| Помер | 14 серпня 1958 (62 роки) Рига, Латвійська РСР, СРСР |
| Поховання | Лісовий цвинтар |
| Країна |  Російська імперія Латвія СРСР |
| Діяльність | лікар, хірург, викладач університету |
| Alma mater | Військово-медична академія імені С. М. Кірова |
| Галузь | медицина[1], хірургія[1] і онкохірургія[1] |
| Заклад | Латвійський університет |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
| Діти | Яніс Страдіньш |
| Нагороди |   |
 Страдиньш Павло Іванович у Вікісховищі | |
Біографія
Паулс Страдиньш народився 17 січня 1896 року в Вієсіте (колишня Екенграве), в сім'ї ремісника. Навчався в місцевих сільських школах, в Екабпилському торговому училищі, в Дубултській приватнії гімназії, в 1914 році з золотою медаллю закінчив Ризьку Олександрівську гімназію. З 1914 по 1919 роки Паулс Страдиньш навчався в Петрограді, в Військово-медичній академії, закінчив з відзнакою, пізніше удосконалював знання і захистив дисертацію на тему «Ураження периферичних нервів та їх лікування» під керівництвом професора С. П. Федорова (1869—1936) в клініці Госпітальній хірургії.
Повернувшись у Латвію, з 1924 року працював під керівництвом професора Екабс Алксніса (1870—1957) в Хірургічній клініці Медичного факультету Латвійського Університету. У 1925 і 1926 роках стажувався в США і в Англії, як стипендіат фонду Рокфеллера. У 1927 році захистив другу дисертацію на тему «Етіологія, клініка і терапія так званої gangraena spontanea».
За принципові погляди, під час німецької окупації був звільнений від обов'язків медичного директора Другої Ризької міської лікарні й в 1942 році — знятий з посади наукового керівника Лікарні раку.
Помер 14 серпня 1958 року в Ризі. Похований на Лісовому кладовищі.
Медицина - це професія, наука і мистецтво одночасно.
Тільки хороша людина може бути хорошим лікарем. Любов - це вища медицина. Після себе я повинен залишити клініку, хірургічну школу і музей.
(Паулс Страдиньш)
Професійна діяльність
- З 1924 року працював в Хірургічній клініці Медичного факультету ЛУ;
- З 1925 по 1926 рік стажувався в США і Англії;
- 1928 року — керівник Кафедри загальної хірургії ЛУ;
- З 1931 по 1941 рік директор Другої Ризької міської клініки;
- 1933 рік — професор Кафедри загальної хірургії ЛУ;
- У 1939 році заснував першу в Латвії Лікарню раку і Другу медичну школу;
- У 1941 році заснував Республіканську станцію переливання крові;
- З 1944 по 1946 рік — декан Медичного факультету ЛУ;
- З 1944 та 1947 рік -головний лікар Другої Ризької міської клініки;
- У 1945 році обраний членом-кореспондентом АМН СРСР;
- У 1946 році заснував Інститут біології та експериментальної медицини при Академії наук Латвійської РСР;
- З 1946 по 1951 рік — директор Інституту біології та експериментальної медицини при Академії наук Латвійської РСР;
- У 1946 році обраний академіком АН Латвійської РСР;
- З 1951 року — керівник онкологічного сектора Латвійського Інституту експериментальної і клінічної медицини;
- 1948 рік обіймав посаду голови медичної наукової ради при Міністерстві охорони здоров'я Латвійської РСР;
- З 1945 по 1949 рік — головний хірург республіки;
- З 1950 року — головний онколог республіки;
- З 1955 року — депутат Верховної ради Латвійської РСР.
Внесок у науку
- Основоположник клінічної онкології в Латвії.
- Дослідження, присвячені ранній діагностиці раку і питань організації онкологічної допомоги.
- Роботи з клінічної хірургії — холецистит, виразка шлунка, гнійні захворювання, діагностика та лікуванням пошкоджень периферних нервів та інші.
- Роботи по онкології — хірургічні, променеві та терапевтичні методи лікування злоякісних новоутворень.
- Сприяв розвитку нових в той час напрямків в медицині (онкологія, переливання крові, хірургія серця і кровоносних судин, хірургія легенів, анестезіологія і реаніматологія, хіміотерапія та ін.).
- Дослідження з травматології, урології, переливання крові, дієтології, фармакології, фізіотерапії, курортології, охорони здоров'я, будівництва медичних установ та ін.
- Дослідження з історії медицини в Балтії.
Сім'я
Син академіка П. Страдиньша Яніс Страдиньш (народ. 1933) — вчений-хімік, академік Латвійської Академії наук, історик науки і культури.
Онук академіка П. Страдиньша Андрій Ергліс — кардіохірург і вчений, професор, керівник кардіоцентру Університетської клінічної лікарні .
Головні праці
- Ураження периферичних нервів та їх лікування. Петроград, 1923 (дисертація).
- Par tā saucamās gangraena spontanea etioloģiju, klīniku un terapiju. Rīga, 1927 (дисертація).
- Tautas veselības kalendāra izdevējs (1936—1940).
- Страдиня П. І. Вибрані праці. Рига, т. 1-3, 1963—1965.
Нагороди та звання
- Премія фонду культури Латвії, 1928 р.
- Дійсний член Міжнародної академії підвищення кваліфікації лікарів, 1938 р.
- Хрест пошани третього ступеня, 1939 р.
- Заслужений науковець Латвійської РСР, 1945 р.
- Член-кореспондент Академії медичних наук СРСР, 1945 р.
- Дійсний член Академії наук Латвійської РСР, 1946 р.
- Депутат Верховної ради Латвійської РСР, 1955 р.
- Почесний член і почесний голова Наукової ради хірургів Латвії, 1955 р.
- Орден Трудового Червоного Прапора (31.01.1956 р.).
- Заслужений член Товариства хірургів ім. Пирогова, 1957 р.
Пам'ять
- Скульптура естонського художника Антона Старкопфа «Кінець — це спокій»
- Скульптора Олександри Брієдіт, в Ризі, на вулиці Пілсон 13, в лікарняному саду.
- Скульптора Карліс Янсонса, архітектор Едвінса Вецумніекс (в Вієсіте)
- Пам'ятні плити в Вієсіте, в Ризі, в Юрмалі
- Заклади та вулиці носять ім'я Paula Stradiņa
- Засновано приз Страдиньша
- Ім'я носить Музей історії медицини (Рига)
- Ім'я носить Університетська клінічна лікарня (Рига)
- У 1996 році, на честь сторіччя П. Страдиньша, Латвійська пошта випустила поштову марку.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Віксна А. Місця життя і діяльності Паула Страдиня. Рига, 1978. 48 с
- Страдиня П. І. Вибрані праці. Рига, т. 1-3, 1963—1965
- Скульптура у Віесітской середньої школи, дітворі є на кого рівнятися.
Джерела
- Akadēmiķis Pauls Stradiņš. Bibliogrāfija. Академік Павло Іванович Страдиня. Бібліографія. Rīga, 1959. 138 lpp.
- Profesors Pauls Stradiņš dzīvē un darbā. Rīga, 1961. 362 lpp.
- Павло Іванович Страдиня — лікар, вчений, людина. Відп. ред. В. В. Канепі. Рига: Зинатне, 1967. 392 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pavlo Ivanovich Stradinsh latis Pauls Stradins Pauls Stradins Pauls Stradinsh 17 sichnya 1896 roku Viyesite 14 serpnya 1958 roku Riga latvijskij hirurg onkolog akademik AN Latvijskoyi RSR 1946 chlen korespondent AMN SRSR 1945 profesor Latvijskogo universitetu ta Rizkogo medichnogo institutu Osnovopolozhnik klinichnoyi onkologiyi v Latviyi Keruvav Drugoyu Rizkoyu miskoyu klinikoyu ta Institutom biologiyi ta eksperimentalnoyi medicini Zasnovnik Muzeyu istoriyi medicini v Latviyi Stradinsh Pavlo IvanovichNarodivsya 17 sichnya 1896 1896 01 17 Viyesite d Kurlyandska guberniya Rosijska imperiyaPomer 14 serpnya 1958 1958 08 14 62 roki Riga Latvijska RSR SRSRPohovannya Lisovij cvintarKrayina Rosijska imperiya Latviya SRSRDiyalnist likar hirurg vikladach universitetuAlma mater Vijskovo medichna akademiya imeni S M KirovaGaluz medicina 1 hirurgiya 1 i onkohirurgiya 1 Zaklad Latvijskij universitetNaukovij stupin doktor medichnih naukDiti Yanis StradinshNagorodi Stradinsh Pavlo Ivanovich u VikishovishiBiografiyaPauls Stradinsh narodivsya 17 sichnya 1896 roku v Viyesite kolishnya Ekengrave v sim yi remisnika Navchavsya v miscevih silskih shkolah v Ekabpilskomu torgovomu uchilishi v Dubultskij privatniyi gimnaziyi v 1914 roci z zolotoyu medallyu zakinchiv Rizku Oleksandrivsku gimnaziyu Z 1914 po 1919 roki Pauls Stradinsh navchavsya v Petrogradi v Vijskovo medichnij akademiyi zakinchiv z vidznakoyu piznishe udoskonalyuvav znannya i zahistiv disertaciyu na temu Urazhennya periferichnih nerviv ta yih likuvannya pid kerivnictvom profesora S P Fedorova 1869 1936 v klinici Gospitalnij hirurgiyi Povernuvshis u Latviyu z 1924 roku pracyuvav pid kerivnictvom profesora Ekabs Alksnisa 1870 1957 v Hirurgichnij klinici Medichnogo fakultetu Latvijskogo Universitetu U 1925 i 1926 rokah stazhuvavsya v SShA i v Angliyi yak stipendiat fondu Rokfellera U 1927 roci zahistiv drugu disertaciyu na temu Etiologiya klinika i terapiya tak zvanoyi gangraena spontanea Za principovi poglyadi pid chas nimeckoyi okupaciyi buv zvilnenij vid obov yazkiv medichnogo direktora Drugoyi Rizkoyi miskoyi likarni j v 1942 roci znyatij z posadi naukovogo kerivnika Likarni raku Pomer 14 serpnya 1958 roku v Rizi Pohovanij na Lisovomu kladovishi Medicina ce profesiya nauka i mistectvo odnochasno Tilki horosha lyudina mozhe buti horoshim likarem Lyubov ce visha medicina Pislya sebe ya povinen zalishiti kliniku hirurgichnu shkolu i muzej Pauls Stradinsh Profesijna diyalnistZ 1924 roku pracyuvav v Hirurgichnij klinici Medichnogo fakultetu LU Z 1925 po 1926 rik stazhuvavsya v SShA i Angliyi 1928 roku kerivnik Kafedri zagalnoyi hirurgiyi LU Z 1931 po 1941 rik direktor Drugoyi Rizkoyi miskoyi kliniki 1933 rik profesor Kafedri zagalnoyi hirurgiyi LU U 1939 roci zasnuvav pershu v Latviyi Likarnyu raku i Drugu medichnu shkolu U 1941 roci zasnuvav Respublikansku stanciyu perelivannya krovi Z 1944 po 1946 rik dekan Medichnogo fakultetu LU Z 1944 ta 1947 rik golovnij likar Drugoyi Rizkoyi miskoyi kliniki U 1945 roci obranij chlenom korespondentom AMN SRSR U 1946 roci zasnuvav Institut biologiyi ta eksperimentalnoyi medicini pri Akademiyi nauk Latvijskoyi RSR Z 1946 po 1951 rik direktor Institutu biologiyi ta eksperimentalnoyi medicini pri Akademiyi nauk Latvijskoyi RSR U 1946 roci obranij akademikom AN Latvijskoyi RSR Z 1951 roku kerivnik onkologichnogo sektora Latvijskogo Institutu eksperimentalnoyi i klinichnoyi medicini 1948 rik obijmav posadu golovi medichnoyi naukovoyi radi pri Ministerstvi ohoroni zdorov ya Latvijskoyi RSR Z 1945 po 1949 rik golovnij hirurg respubliki Z 1950 roku golovnij onkolog respubliki Z 1955 roku deputat Verhovnoyi radi Latvijskoyi RSR Vnesok u naukuOsnovopolozhnik klinichnoyi onkologiyi v Latviyi Doslidzhennya prisvyacheni rannij diagnostici raku i pitan organizaciyi onkologichnoyi dopomogi Roboti z klinichnoyi hirurgiyi holecistit virazka shlunka gnijni zahvoryuvannya diagnostika ta likuvannyam poshkodzhen perifernih nerviv ta inshi Roboti po onkologiyi hirurgichni promenevi ta terapevtichni metodi likuvannya zloyakisnih novoutvoren Spriyav rozvitku novih v toj chas napryamkiv v medicini onkologiya perelivannya krovi hirurgiya sercya i krovonosnih sudin hirurgiya legeniv anesteziologiya i reanimatologiya himioterapiya ta in Doslidzhennya z travmatologiyi urologiyi perelivannya krovi diyetologiyi farmakologiyi fizioterapiyi kurortologiyi ohoroni zdorov ya budivnictva medichnih ustanov ta in Doslidzhennya z istoriyi medicini v Baltiyi Sim yaSin akademika P Stradinsha Yanis Stradinsh narod 1933 vchenij himik akademik Latvijskoyi Akademiyi nauk istorik nauki i kulturi Onuk akademika P Stradinsha Andrij Erglis kardiohirurg i vchenij profesor kerivnik kardiocentru Universitetskoyi klinichnoyi likarni Golovni praciUrazhennya periferichnih nerviv ta yih likuvannya Petrograd 1923 disertaciya Par ta saucamas gangraena spontanea etiologiju kliniku un terapiju Riga 1927 disertaciya Tautas veselibas kalendara izdevejs 1936 1940 Stradinya P I Vibrani praci Riga t 1 3 1963 1965 Nagorodi ta zvannyaPremiya fondu kulturi Latviyi 1928 r Dijsnij chlen Mizhnarodnoyi akademiyi pidvishennya kvalifikaciyi likariv 1938 r Hrest poshani tretogo stupenya 1939 r Zasluzhenij naukovec Latvijskoyi RSR 1945 r Chlen korespondent Akademiyi medichnih nauk SRSR 1945 r Dijsnij chlen Akademiyi nauk Latvijskoyi RSR 1946 r Deputat Verhovnoyi radi Latvijskoyi RSR 1955 r Pochesnij chlen i pochesnij golova Naukovoyi radi hirurgiv Latviyi 1955 r Orden Trudovogo Chervonogo Prapora 31 01 1956 r Zasluzhenij chlen Tovaristva hirurgiv im Pirogova 1957 r Pam yatMuzej medicini imeni P Stradinsha Skulptura estonskogo hudozhnika Antona Starkopfa Kinec ce spokij Skulptora Oleksandri Briyedit v Rizi na vulici Pilson 13 v likarnyanomu sadu Skulptora Karlis Yansonsa arhitektor Edvinsa Vecumnieks v Viyesite Pam yatni pliti v Viyesite v Rizi v Yurmali Zakladi ta vulici nosyat im ya Paula Stradina Zasnovano priz Stradinsha Im ya nosit Muzej istoriyi medicini Riga Im ya nosit Universitetska klinichna likarnya Riga U 1996 roci na chest storichchya P Stradinsha Latvijska poshta vipustila poshtovu marku PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Viksna A Miscya zhittya i diyalnosti Paula Stradinya Riga 1978 48 s Stradinya P I Vibrani praci Riga t 1 3 1963 1965 Skulptura u Viesitskoj serednoyi shkoli ditvori ye na kogo rivnyatisya DzherelaAkademikis Pauls Stradins Bibliografija Akademik Pavlo Ivanovich Stradinya Bibliografiya Riga 1959 138 lpp Profesors Pauls Stradins dzive un darba Riga 1961 362 lpp Pavlo Ivanovich Stradinya likar vchenij lyudina Vidp red V V Kanepi Riga Zinatne 1967 392 s