Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стоян Михайловський (*Стоян Михайловски, 7 січня 1856 — †3 серпня 1927) — болгарський поет, публіцист та журналіст.
| Стоян Михайловський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 7 січня 1856 Елена |
| Помер | 3 серпня 1927 Софія |
| Поховання | d |
| Країна |  Болгарія |
| Національність | болгарин |
| Діяльність | поет |
| Alma mater | Галатасарайський ліцей і Університет Поля Сезанна |
| Знання мов | болгарська[1] |
| Заклад | Софійський університет Святого Климента Охридського |
| Членство | Болгарська академія наук |
| Посада | депутат Народних зборів Болгарії[d], депутат Народних зборів Болгарії[d] і депутат Народних зборів Болгарії[d] |
| Конфесія | православ'я |
| Батько | Нікола Михайловський |
| Автограф |  |
| |
Життєпис
Народився у м. Елена 1856 року. Син знаного болгарського просвітника Ніколи Михайлівського та небіж митрополита Іларіона Макаріопольського. З 1865 до 1868 року навчався у школі Тирнова. Протягом 1868–1872 років навчався в ліцеї «Галатасарай» у Константинополі.
У 1872–1874 роках був вчителем в м. Дойран. У 1875 році виїхав до Франції, щоб вивчати право в університеті міста Екс-ан-Прованс.
У 1878 році працював правником, а потім суддею в м. Свищов. До 1879 року був членом Свищовської судової ради. У 1880 році отримує посаду редактора газети «Народний голос» в Пловдиві. Того ж року призначається начальником відділу Міністерства закордонних справ Болгарського князівства.
Знову відправився до Франції, щоб закінчити перервану освіту, зрештою у 1883 році закінчив юридичний факультет. Повернувшись до Болгарії, стає секретарем Міністерства юстиції. на цій посаді перебував до 1884 року. У 1884 році почав друкувати свої вірші. У 1886 році обирається депутатом 3-х Великих Народних зборів. У 1887 році брав участь в обранні князя Болгарії, яким став Олександр І Баттенберг.
З 1887 року став працював в апеляційному суді Руси. У 1889 році працював вчителем французької мови в середній школі для хлопчиків міста Руса. З 1892 є членом-кореспондентом Болгарського літературного товариства (тепер Болгарська академія наук).
З 1892 до 1894 року працював екстраординарним професором французької на юридичному факультеті Вищого училища (тепер Софійський університет), з 1895 року — ад'юнкт-професором загальної історії літератури та з 1897 до 1899 року — професором факультету історії та філології того ж навчального закладу.
У 1894–1896 роках був членом 8-х Народних Зборів. У 1898 році стає повноправним членом Болгарського літературного товариства. У 1901 році стає учасником Македонсько-адріанопольського конгресу. Трохи згодом обирається головою Македоно-адріанопольського комітету. Виступав за приєднання Фракії та Македонії до Болгарії.
У 1903 році обирається делегатом 13-х Народних Зборів. У 1904 році за свою статтю проти короля Фердинанда I відданий під суд, діставши умовний термін. З 1905 року відійшов від політичної та громадської діяльності. Помер у 1927 році.
Творчість
Популярність мав як байкар (збірка його байок видана у 1939 році), автор філософських поем і патріотичних віршів. Для його поезії характерні суворість форми, афористичність висловлювання думки, енергійність вірша.
Найвідомішими є збірки «Novissima verba» (1889 рік), «Currente calamo» (1890), «Залізні струни» (1890 рік), «Книга без назви» (1892), «Філософські та сатиричні сонети» (1895 рік), «Сьогодні молот — завтра ковадло» (1905 рік).
У сатиричних віршах («Східні легенди», 1904 рік) алегорична форма прикриває іронічний осуд тогочасний порядків, виступав за збагачення реалістичних традицій, різко критикував естетство і модернізм.
Одним з найбільш значних творів є алегорична поема «Книга про болгарський народ» 1897 року. Тут міститься нещадна критика деспотичного режиму і монархічного правління в країні.
У циклі віршів «Пролог до книги рабів» (1900 рік), поемі «Точильник» (1902 рік) виражений заклик Михайловського зруйнувати світ насильства.
Джерела
- Богданов И., С. Михайловски (1856–1927). Поет, трибун и мислител, С., 1947
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стоян Михайловський (поет) |
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stoyan Mihajlovskij Stoyan Mihajlovski 7 sichnya 1856 3 serpnya 1927 bolgarskij poet publicist ta zhurnalist Stoyan MihajlovskijNarodivsya7 sichnya 1856 18560107 ElenaPomer3 serpnya 1927 SofiyaPohovannyadKrayina BolgariyaNacionalnistbolgarinDiyalnistpoetAlma materGalatasarajskij licej i Universitet Polya SezannaZnannya movbolgarska 1 ZakladSofijskij universitet Svyatogo Klimenta OhridskogoChlenstvoBolgarska akademiya naukPosadadeputat Narodnih zboriv Bolgariyi d deputat Narodnih zboriv Bolgariyi d i deputat Narodnih zboriv Bolgariyi d Konfesiyapravoslav yaBatkoNikola MihajlovskijAvtografRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u m Elena 1856 roku Sin znanogo bolgarskogo prosvitnika Nikoli Mihajlivskogo ta nebizh mitropolita Ilariona Makariopolskogo Z 1865 do 1868 roku navchavsya u shkoli Tirnova Protyagom 1868 1872 rokiv navchavsya v liceyi Galatasaraj u Konstantinopoli U 1872 1874 rokah buv vchitelem v m Dojran U 1875 roci viyihav do Franciyi shob vivchati pravo v universiteti mista Eks an Provans U 1878 roci pracyuvav pravnikom a potim suddeyu v m Svishov Do 1879 roku buv chlenom Svishovskoyi sudovoyi radi U 1880 roci otrimuye posadu redaktora gazeti Narodnij golos v Plovdivi Togo zh roku priznachayetsya nachalnikom viddilu Ministerstva zakordonnih sprav Bolgarskogo knyazivstva Znovu vidpravivsya do Franciyi shob zakinchiti perervanu osvitu zreshtoyu u 1883 roci zakinchiv yuridichnij fakultet Povernuvshis do Bolgariyi staye sekretarem Ministerstva yusticiyi na cij posadi perebuvav do 1884 roku U 1884 roci pochav drukuvati svoyi virshi U 1886 roci obirayetsya deputatom 3 h Velikih Narodnih zboriv U 1887 roci brav uchast v obranni knyazya Bolgariyi yakim stav Oleksandr I Battenberg Z 1887 roku stav pracyuvav v apelyacijnomu sudi Rusi U 1889 roci pracyuvav vchitelem francuzkoyi movi v serednij shkoli dlya hlopchikiv mista Rusa Z 1892 ye chlenom korespondentom Bolgarskogo literaturnogo tovaristva teper Bolgarska akademiya nauk Z 1892 do 1894 roku pracyuvav ekstraordinarnim profesorom francuzkoyi na yuridichnomu fakulteti Vishogo uchilisha teper Sofijskij universitet z 1895 roku ad yunkt profesorom zagalnoyi istoriyi literaturi ta z 1897 do 1899 roku profesorom fakultetu istoriyi ta filologiyi togo zh navchalnogo zakladu U 1894 1896 rokah buv chlenom 8 h Narodnih Zboriv U 1898 roci staye povnopravnim chlenom Bolgarskogo literaturnogo tovaristva U 1901 roci staye uchasnikom Makedonsko adrianopolskogo kongresu Trohi zgodom obirayetsya golovoyu Makedono adrianopolskogo komitetu Vistupav za priyednannya Frakiyi ta Makedoniyi do Bolgariyi U 1903 roci obirayetsya delegatom 13 h Narodnih Zboriv U 1904 roci za svoyu stattyu proti korolya Ferdinanda I viddanij pid sud distavshi umovnij termin Z 1905 roku vidijshov vid politichnoyi ta gromadskoyi diyalnosti Pomer u 1927 roci TvorchistPopulyarnist mav yak bajkar zbirka jogo bajok vidana u 1939 roci avtor filosofskih poem i patriotichnih virshiv Dlya jogo poeziyi harakterni suvorist formi aforistichnist vislovlyuvannya dumki energijnist virsha Najvidomishimi ye zbirki Novissima verba 1889 rik Currente calamo 1890 Zalizni struni 1890 rik Kniga bez nazvi 1892 Filosofski ta satirichni soneti 1895 rik Sogodni molot zavtra kovadlo 1905 rik U satirichnih virshah Shidni legendi 1904 rik alegorichna forma prikrivaye ironichnij osud togochasnij poryadkiv vistupav za zbagachennya realistichnih tradicij rizko kritikuvav estetstvo i modernizm Odnim z najbilsh znachnih tvoriv ye alegorichna poema Kniga pro bolgarskij narod 1897 roku Tut mistitsya neshadna kritika despotichnogo rezhimu i monarhichnogo pravlinnya v krayini U cikli virshiv Prolog do knigi rabiv 1900 rik poemi Tochilnik 1902 rik virazhenij zaklik Mihajlovskogo zrujnuvati svit nasilstva DzherelaBogdanov I S Mihajlovski 1856 1927 Poet tribun i mislitel S 1947 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Stoyan Mihajlovskij poet Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563