Стола (лат. pl.stolae) — традиційний одяг римських жінок, відповідний тозі, яку носили чоловіки. Його також називали vestis longa в латинських літературних джерелах, акцентуючи на його довжині.
Історія
Стола була основою моди в Стародавньому Римі починаючи з ранньої Римської республіки до початку 2 ст. н. е. Одяг вперше ідентифікували на статуях Маргарет Бібер. Перші свідчення про stola / vestis longa датуються 3-м століттям до н. е., але така форма одягу була поширена в середземноморському світі, тому він повинен бути значно старшим. У часи республіки це був просто елемент жіночого одягу. Під час правління Августа, коли її використання зменшилося, стола була підхоплена культурною політикою імперії та була перетворена на знак одягу заміжніх жінок. Можливо, це був навіть правовий привілей. До цього часу столу носили тільки жінки соціальної верхівки. На початку 2 століття нашої ери стола повністю вийшла з ужитку. Однак термін matrona stolata, що стосується заміжніх жінок вищого рангу, залишався технічним терміном у написах.
Соціальні умови
Тривалий час вважалося, що римські жінки спочатку не носили столи, а замість цього носили тоги, як і чоловіки. Але здебільшого тогу носили виключно чоловіки, а римські дружини (матрони) традиційно носили столу. У латинській літературі носіння чоловічої тоги асоціювалося з проституцією та подружньою зрадою. У римському житті єдиними жінками, які носили тогу, були невільні повії (так звані meretrices або ancillae), які працювали на вулицях і в публічних будинках. Римська матрона, засуджена за подружню зраду (moecha damnata), фактично не повинна була носити тогу на людях. Її лише символічно називали тогатою (жінка в тозі), оскільки вона не була придатною бути матроною (як це символізує стола). Діти-громадяни жіночої та чоловічої статі могли носити тогу praetexta (тогу з фіолетовою окантовкою), але це використання слід тримати окремо від носіння тоги дорослими.
Опис
Стола довгий плісирований халат без рукавів, який носили матрони. Її носили, як символ, і демонстрували сімейний стан жінки, її також носили римські жриці-весталки. Фізичних залишків столи немає. Стола матрони зазвичай слугувала проміжним одягом і носилася поверх нижньої туніки (subucula) і під плащ (pallium). Вона виглядала як «peplos» і мала поздовжні складки (rugae). Немає чітких літературних джерел щодо її горловини, але є археологічні докази, які свідчать про те, що в часи Августа одяг без рукавів. Його часто застібали на плечах невеликими застібками, званими фібулами. Стола також мала видиме нижнє обрамлення, яке називається instita. Тканини, з яких виготовлялися столи, імовірно, були льоном або вовною, але заможна жінка також могла використовувати шовк.
Різновиди
Стола Матрони не мала сталого кольору. Стола весталок була, імовірно, білою. Обрамлення (instita), ймовірно, зазвичай було пурпурного кольору (подібно до пурпурової кайми на дорогій тозі)
Література
.
Джерела
- Radicke, Jan (2022). Roman women's dress : literary sources, terminology, and historical development. Berlin.
- Scholz, Birgit Ingrid (1992). Untersuchungen zur Tracht der römischen matrona (in German).
- Sebesta, Judith Lynn; Bonfante, Larissa (1994). The world of Roman costume. Madison, Wis.: University of Wisconsin Press
- Mekacher, Nina (2006). Die vestalischen Jungfrauen in der römischen Kaiserzeit (in German).
Ця стаття не містить . (17 травня 2024) |
- Sebesta, Judith. Bonfante, Larissa(1994. The World of Roman Costume. Madison, WI University of Wisconsin Press p. 22
- * Radicke, Jan (2022). Roman Women's Dress: Literary Sources, Terminology, and Historical Development. Berlin: De Gruyter. pp. 299–354, 680–688
- Radicke, Jan (2022). "4 stola/vestis longa – a dress of Roman matrons". Roman Women's Dress. Berlin: De Gruyter. pp. 299–354.
- RE 4.1 A (1931) s.v. stola, col. 56–62
- Radicke. 4 stola/vestis longa. pp. 328–354. 333-342
- Radicke, Jan (2022). "6 toga – an attire of unfree prostitutes". Roman Women's Dress. Berlin: De Gruyter. pp. 365–367.
- McGinn, Thomas A. (1998). Prostitution, sexuality, and the law in ancient Rome. Oxford [Oxfordshire]: Oxford University Press. p. 340
- Mekacher, Nina (2006). Die vestalischen Jungfrauen in der römischen Kaiserzeit (in German). Wiesbaden: Reichert. pp. 29, 51–52.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Stola Stola lat pl stolae tradicijnij odyag rimskih zhinok vidpovidnij tozi yaku nosili choloviki Jogo takozh nazivali vestis longa v latinskih literaturnih dzherelah akcentuyuchi na jogo dovzhini IstoriyaStola bula osnovoyu modi v Starodavnomu Rimi pochinayuchi z rannoyi Rimskoyi respubliki do pochatku 2 st n e Odyag vpershe identifikuvali na statuyah Margaret Biber Pershi svidchennya pro stola vestis longa datuyutsya 3 m stolittyam do n e ale taka forma odyagu bula poshirena v seredzemnomorskomu sviti tomu vin povinen buti znachno starshim U chasi respubliki ce buv prosto element zhinochogo odyagu Pid chas pravlinnya Avgusta koli yiyi vikoristannya zmenshilosya stola bula pidhoplena kulturnoyu politikoyu imperiyi ta bula peretvorena na znak odyagu zamizhnih zhinok Mozhlivo ce buv navit pravovij privilej Do cogo chasu stolu nosili tilki zhinki socialnoyi verhivki Na pochatku 2 stolittya nashoyi eri stola povnistyu vijshla z uzhitku Odnak termin matrona stolata sho stosuyetsya zamizhnih zhinok vishogo rangu zalishavsya tehnichnim terminom u napisah Socialni umoviTrivalij chas vvazhalosya sho rimski zhinki spochatku ne nosili stoli a zamist cogo nosili togi yak i choloviki Ale zdebilshogo togu nosili viklyuchno choloviki a rimski druzhini matroni tradicijno nosili stolu U latinskij literaturi nosinnya cholovichoyi togi asociyuvalosya z prostituciyeyu ta podruzhnoyu zradoyu U rimskomu zhitti yedinimi zhinkami yaki nosili togu buli nevilni poviyi tak zvani meretrices abo ancillae yaki pracyuvali na vulicyah i v publichnih budinkah Rimska matrona zasudzhena za podruzhnyu zradu moecha damnata faktichno ne povinna bula nositi togu na lyudyah Yiyi lishe simvolichno nazivali togatoyu zhinka v tozi oskilki vona ne bula pridatnoyu buti matronoyu yak ce simvolizuye stola Diti gromadyani zhinochoyi ta cholovichoyi stati mogli nositi togu praetexta togu z fioletovoyu okantovkoyu ale ce vikoristannya slid trimati okremo vid nosinnya togi doroslimi OpisStola dovgij plisirovanij halat bez rukaviv yakij nosili matroni Yiyi nosili yak simvol i demonstruvali simejnij stan zhinki yiyi takozh nosili rimski zhrici vestalki Fizichnih zalishkiv stoli nemaye Stola matroni zazvichaj sluguvala promizhnim odyagom i nosilasya poverh nizhnoyi tuniki subucula i pid plash pallium Vona viglyadala yak peplos i mala pozdovzhni skladki rugae Nemaye chitkih literaturnih dzherel shodo yiyi gorlovini ale ye arheologichni dokazi yaki svidchat pro te sho v chasi Avgusta odyag bez rukaviv Jogo chasto zastibali na plechah nevelikimi zastibkami zvanimi fibulami Stola takozh mala vidime nizhnye obramlennya yake nazivayetsya instita Tkanini z yakih vigotovlyalisya stoli imovirno buli lonom abo vovnoyu ale zamozhna zhinka takozh mogla vikoristovuvati shovk RiznovidiStola Matroni ne mala stalogo koloru Stola vestalok bula imovirno biloyu Obramlennya instita jmovirno zazvichaj bulo purpurnogo koloru podibno do purpurovoyi kajmi na dorogij tozi Literatura DzherelaRadicke Jan 2022 Roman women s dress literary sources terminology and historical development Berlin Scholz Birgit Ingrid 1992 Untersuchungen zur Tracht der romischen matrona in German Sebesta Judith Lynn Bonfante Larissa 1994 The world of Roman costume Madison Wis University of Wisconsin Press Mekacher Nina 2006 Die vestalischen Jungfrauen in der romischen Kaiserzeit in German Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno 17 travnya 2024 Sebesta Judith Bonfante Larissa 1994 The World of Roman Costume Madison WI University of Wisconsin Press p 22 Radicke Jan 2022 Roman Women s Dress Literary Sources Terminology and Historical Development Berlin De Gruyter pp 299 354 680 688 Radicke Jan 2022 4 stola vestis longa a dress of Roman matrons Roman Women s Dress Berlin De Gruyter pp 299 354 RE 4 1 A 1931 s v stola col 56 62 Radicke 4 stola vestis longa pp 328 354 333 342 Radicke Jan 2022 6 toga an attire of unfree prostitutes Roman Women s Dress Berlin De Gruyter pp 365 367 McGinn Thomas A 1998 Prostitution sexuality and the law in ancient Rome Oxford Oxfordshire Oxford University Press p 340 Mekacher Nina 2006 Die vestalischen Jungfrauen in der romischen Kaiserzeit in German Wiesbaden Reichert pp 29 51 52