Сте́фанос Сахлі́кіс (грец. Στέφανος Σαχλίκης) — грецький поет кінця XV — початку XVI століть. Мешкав на Криті, у місті Іракліон.
Творча біографія
Творчість Сахлікіса вирізняється серед інших літературних явищ доби і стилістикою (це переважно грубувата сатира), і (в першу чергу) — мовою. Для пізньої візантійської та ранньої новогрецької поезії характерно вживання «книжної» мови, майже незрозумілої малоосвіченим читачам. Навіть якщо створювалися тексти «для народного вжитку», їх писали фантастичною сумішшю народної та штучної книжної мови. Але Сахлікіс пише чистою народною, без домішок книжності. В нього багато лексичних запозичень з італійської, що пояснюється історичними обставинами: Крит на ту пору був венеційським володінням. Деякі дослідники пояснювали простонародність сахлікісової лексики його нібито неосвіченістю. Проте це не відповідає його біографії: він навчався в школі, а пізніше працював адвокатом, що вимагало певного культурного багажу. Тому вірніше припустити, що лексика його творів була обумовлена свідомим естетичним вибором.
Відомостями про Сахлікіса історія світової літератури майже повністю завдячує його власним творам, що мають виразно автобіографічний характер. Він був сином багатих батьків, але їхній спадок продав. Відвідував школу лише до 14 років і був не дуже старанним учнем, потім захопився пиятиками, перетворився на завсідника будинків розпусти. Знайомство з підступною вдовою Кутаїотиною довело його до в'язниці. Звільнившись, він поїхав на село, де більше полював, ніж працював. Його спроби зайнятися рільництвом успіху не мали. Тоді він переселився до міста й став адвокатом.
Найбільш докладно поет розповідає про себе у великому творі «Дивна оповідь» (грец. «Αφήγησις παράξενος»). В ньому він немов підбиває підсумки і свого життя, і своєї творчості. Наскрізний мотив поеми — мінливість людської долі; Сахлікіс постійно скаржиться, як йому не пощастило тоді й тоді; і свою безвільність, і свою розпусту, і хабарі, які він змушений був брати як адвокат (хоча спочатку й не хотів),— все це він виправдовує підступами зрадливої Долі. Вимальовується образ не вельми симпатичний, але це компенсується дотепністю й яскравістю оповіді. Разом із тим автор кається у своїх провинах, засуджує себе, звертається до релігії. Як окремі частини до тексту вставлені фрагменти «Про селян» та «Про адвокатів». Селяни для Сахлікіса — грубі, неотесані, неосвічені, не вміють поводитися в суспільстві. Він ненавидить їх і призиває на них божий гнів (але разом з інвективами він зображує й цікаві деталі побуту). Не менше роздратування викликають в нього й адвокати, корумповані й зажерливі. Він порівнює їх зі злодіями та скаженими собаками.
Приблизно такий самий напрямок мають твори, написані у в'язниці: «Про тюрму», «Про тюремника», «Про мого тюремника». Тут Сахлікіс нагромаджує порівняння (з отрутою, з могилою, з пеклом і так далі), лаючи і тюрми, й тюремників, яких уподібнює вовкам та крукам. Але його описи перебування в ув'язненні, коли він змушений був постійно слухати брутальні жарти та пісеньки наглядачів, становлять найяскравішу частину його творчості.
Дидактичний характер має вірш «Про друзів», також написаний у в'язниці. Поет ремствує, що справжньої дружби не стало, всі родинні та дружні зв'язки залежать від грошей, зі злидарем ніхто не хоче товаришувати, а до багатіїв усі тягнуться, але тайкома бажають їхньої смерті, щоб отримати спадщину. Цікавим є вступ до цього вірша: Сахлікіс каже, що не хотів його писати, але розум і глузд примушували його й таки примусили.
З особливим завзяттям Сахлікіс таврує суспільні ганджі в поемах про жінок: «Збори гетер» та «Головні звідниці».
Крім того, він написав окремий цикл напучувань синові свого друга: «Про нічні походеньки», «Про азартну гру» та «Про дії гетер». Як можна бачити навіть із назв, автор, відштовхуючись від власного сумного досвіду, намагається відвернути юнака від сумнівних розваг.
Яскрава творчість Стефаноса Сахлікіса описує і розгнуздані розваги, і нефальшиве страждання; життя під його пером сповнено і тваринних веселощів, і тваринного ж страху. Дослідники проводять певну паралель між ним і його сучасником Франсуа Війоном.
Джерела
- Я. Н. Любарский. Критский поэт Стефан Сахликис // Византийский временник, 1959, т. 16, с. 65-81.
- С. С. Аверинцев, Т. Н. Чернышева. Греческая литература второй половины XV и XVI века // История всемирной литературы. Москва: Наука, 1985, т. 3, с. 520-521.
Примітка
- Відносно недавно було запропоновано зсунути час життя Стефаноса більш як на сто років раніше (див. [1]), але загального визнання ця гіпотеза поки не має.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ste fanos Sahli kis grec Stefanos Saxlikhs greckij poet kincya XV pochatku XVI stolit Meshkav na Kriti u misti Iraklion Tvorcha biografiyaTvorchist Sahlikisa viriznyayetsya sered inshih literaturnih yavish dobi i stilistikoyu ce perevazhno grubuvata satira i v pershu chergu movoyu Dlya piznoyi vizantijskoyi ta rannoyi novogreckoyi poeziyi harakterno vzhivannya knizhnoyi movi majzhe nezrozumiloyi maloosvichenim chitacham Navit yaksho stvoryuvalisya teksti dlya narodnogo vzhitku yih pisali fantastichnoyu sumishshyu narodnoyi ta shtuchnoyi knizhnoyi movi Ale Sahlikis pishe chistoyu narodnoyu bez domishok knizhnosti V nogo bagato leksichnih zapozichen z italijskoyi sho poyasnyuyetsya istorichnimi obstavinami Krit na tu poru buv venecijskim volodinnyam Deyaki doslidniki poyasnyuvali prostonarodnist sahlikisovoyi leksiki jogo nibito neosvichenistyu Prote ce ne vidpovidaye jogo biografiyi vin navchavsya v shkoli a piznishe pracyuvav advokatom sho vimagalo pevnogo kulturnogo bagazhu Tomu virnishe pripustiti sho leksika jogo tvoriv bula obumovlena svidomim estetichnim viborom Vidomostyami pro Sahlikisa istoriya svitovoyi literaturi majzhe povnistyu zavdyachuye jogo vlasnim tvoram sho mayut virazno avtobiografichnij harakter Vin buv sinom bagatih batkiv ale yihnij spadok prodav Vidviduvav shkolu lishe do 14 rokiv i buv ne duzhe starannim uchnem potim zahopivsya piyatikami peretvorivsya na zavsidnika budinkiv rozpusti Znajomstvo z pidstupnoyu vdovoyu Kutayiotinoyu dovelo jogo do v yaznici Zvilnivshis vin poyihav na selo de bilshe polyuvav nizh pracyuvav Jogo sprobi zajnyatisya rilnictvom uspihu ne mali Todi vin pereselivsya do mista j stav advokatom Najbilsh dokladno poet rozpovidaye pro sebe u velikomu tvori Divna opovid grec Afhghsis para3enos V nomu vin nemov pidbivaye pidsumki i svogo zhittya i svoyeyi tvorchosti Naskriznij motiv poemi minlivist lyudskoyi doli Sahlikis postijno skarzhitsya yak jomu ne poshastilo todi j todi i svoyu bezvilnist i svoyu rozpustu i habari yaki vin zmushenij buv brati yak advokat hocha spochatku j ne hotiv vse ce vin vipravdovuye pidstupami zradlivoyi Doli Vimalovuyetsya obraz ne velmi simpatichnij ale ce kompensuyetsya dotepnistyu j yaskravistyu opovidi Razom iz tim avtor kayetsya u svoyih provinah zasudzhuye sebe zvertayetsya do religiyi Yak okremi chastini do tekstu vstavleni fragmenti Pro selyan ta Pro advokativ Selyani dlya Sahlikisa grubi neotesani neosvicheni ne vmiyut povoditisya v suspilstvi Vin nenavidit yih i prizivaye na nih bozhij gniv ale razom z invektivami vin zobrazhuye j cikavi detali pobutu Ne menshe rozdratuvannya viklikayut v nogo j advokati korumpovani j zazherlivi Vin porivnyuye yih zi zlodiyami ta skazhenimi sobakami Priblizno takij samij napryamok mayut tvori napisani u v yaznici Pro tyurmu Pro tyuremnika Pro mogo tyuremnika Tut Sahlikis nagromadzhuye porivnyannya z otrutoyu z mogiloyu z peklom i tak dali layuchi i tyurmi j tyuremnikiv yakih upodibnyuye vovkam ta krukam Ale jogo opisi perebuvannya v uv yaznenni koli vin zmushenij buv postijno sluhati brutalni zharti ta pisenki naglyadachiv stanovlyat najyaskravishu chastinu jogo tvorchosti Didaktichnij harakter maye virsh Pro druziv takozh napisanij u v yaznici Poet remstvuye sho spravzhnoyi druzhbi ne stalo vsi rodinni ta druzhni zv yazki zalezhat vid groshej zi zlidarem nihto ne hoche tovarishuvati a do bagatiyiv usi tyagnutsya ale tajkoma bazhayut yihnoyi smerti shob otrimati spadshinu Cikavim ye vstup do cogo virsha Sahlikis kazhe sho ne hotiv jogo pisati ale rozum i gluzd primushuvali jogo j taki primusili Z osoblivim zavzyattyam Sahlikis tavruye suspilni gandzhi v poemah pro zhinok Zbori geter ta Golovni zvidnici Krim togo vin napisav okremij cikl napuchuvan sinovi svogo druga Pro nichni pohodenki Pro azartnu gru ta Pro diyi geter Yak mozhna bachiti navit iz nazv avtor vidshtovhuyuchis vid vlasnogo sumnogo dosvidu namagayetsya vidvernuti yunaka vid sumnivnih rozvag Yaskrava tvorchist Stefanosa Sahlikisa opisuye i rozgnuzdani rozvagi i nefalshive strazhdannya zhittya pid jogo perom spovneno i tvarinnih veseloshiv i tvarinnogo zh strahu Doslidniki provodyat pevnu paralel mizh nim i jogo suchasnikom Fransua Vijonom DzherelaYa N Lyubarskij Kritskij poet Stefan Sahlikis Vizantijskij vremennik 1959 t 16 s 65 81 S S Averincev T N Chernysheva Grecheskaya literatura vtoroj poloviny XV i XVI veka Istoriya vsemirnoj literatury Moskva Nauka 1985 t 3 s 520 521 PrimitkaVidnosno nedavno bulo zaproponovano zsunuti chas zhittya Stefanosa bilsh yak na sto rokiv ranishe div 1 ale zagalnogo viznannya cya gipoteza poki ne maye