Володимир Васильович Стерліґов (нар. 18 березня (або 21 березня) 1904 чи 1905, Варшава — 1 листопада 1973, Петродворець) — художник, живописець, станковий та книжковий графік. Один із учнів Казимира Малевича.
Владімір Стерліґов | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 5 (18) березня 1904 Варшава, Польща | |||
Смерть | 1 листопада 1973 (69 років) | |||
Ленінград, Росія | ||||
Поховання | Петергоф | |||
Країна | Російська імперія СРСР | |||
Жанр | живопис, графіка | |||
Навчання | Казимир Малевич | |||
Діяльність | дитячий письменник, художник, поет, унаочнювач | |||
Член | СХ СРСР | |||
У шлюбі з | d | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Життєпис
Народився у Варшаві. Батько — Василь Стерліґов (187?—1932), дворянин, вчитель історії, мати Софія (із дому Чубаровська; прибл. 1880—1915), вчителька. Скоро після народження сина родина переїхала до Москви; літо проводив у маєтку в селі Остроє Пластиков. Дитинство провів у Москві. Вчився у «Школі вільного виховання» М. Свентицької.
У 1922—1925 навчався на літературних курсах при Всеросійському союзі поетів, у 1923—1925 навчався живопису та малюнку у приватних студіях.
ДІНХУК
Влітку 1925 за поради художниці Віри Єрмолаєвої переїхав до Ленінграду, і восени 1925 почав працювати у ДІНХУК (Державний інститут художньої культури) у Казимира Малевича.
З січня 1926 офіційно оформлений практикантом відділу живописної культури ДІНХУКу; займався живописом під керівництвом Казимира Малевича, вивчав кубізм та супрематизм; і після зачинення ДІНХУКу працював під керівництвом К. Малевича (до 1934).
Познайомився з Миколою Пуніним, Павлом Філоновим, Павлом Мансуровим, Михайлом Матюшиним, Миколою Харджиєвим, Борисом Ендером.
Разом з Вірою Єрмолаєвою, Костянтином Рождественським, Левом Юдіним, Миколою Суєтіним, Анною Лєпорською увійшов до «гурту живописно-пластичного реалізму», утвореному у 1929, залишався близьким до цих художників протягом життя.
У грудні 1926 познайомився з поетами кола ОБЄРМ (рос. ОБЭРИУ) — Олександром Введенським, Даниїлом Хармсом; їхня особиста і творча дружба тривала до 1941.
У 1929 почав працювати у книжковій та журнальній ілюстрації, співробітничав із журналами «Їжак», «Чиж»; ілюстрував книжки, у тому числі «книжки власного тексту». Усі передвоєнні роки писав вірші і прозу.
З 1930 почав працювати як педагог; його першим учнем став художник Павло Басманов.
У 1932 вступив до Спілки художників. У жовтні 1932 брав участь у виставці «Художники РСФСР за 15 років» у Державному Руському музеї. Роботи того часу: «Рівновага» (1927), серії «Мужики», «Женці», «Напівобраз» (1933).
Арешт, передвоєнні роки
25 грудня 1934 заарештований і перебував під слідством до 26 лютого 1935. 27 березня 1935 засуджений згідно постанови УНКВД за статтею 58 Карного кодексу РСФСР; 29 березня 1935 відправлений відбувати покарання у 1-ше відділення 3-го відділу Карагандинського ВТЛ. У таборі разом з ним відбувала термін Віра Єрмолаєва та Петро Соколов. Перебував у засланні (Карлаг, селище Долинка) до 19 грудня 1938, був достроково звільнений.
У грудні 1938 став на облік у Спілці художників Казахстану в Караганді.
У серпні 1939 переїхав у Підмосков'я (в Петушки); не дивлячись на заборону жити у Москві, постійно бував там, зупиняючись у друзів (Є. Сперанського, Єлени Сафронової). У 1940 працював над панно на Сільськогосподарській виставці у Москві. У ці роки застрічався із поетом Олександром Веденським, став хрещеним батьком його сина Петра.
Війна, евакуація
У 1941 переїхав у селище Мала Вишера Новгородської області. 22 червня 1941 мобілізований Маловишерським РВК до 47-го запасного артилерійського полку (рядовий 2-го запасу). Разом з полком знаходився на фронті, що простягався по річці Сестрі, де 12 січня 1942 був контужений. Перебував на лікуванні у польовому шпиталі, з 28 лютого по 15 травня — у евакошпиталі № 1354 (там зробив серію малюнків «У шпиталі»). У лютому 1942 дізнався про смерть Даниїла Хармса, написав текст «На смерть Даниїла Івановича». 15 квітня 1942 звільнений із армії інвалідом 2-ї групи, а 1 червня 1942 визнаний нездатним до військової служби із зняттям з обліку..
13 червня 1942 евакуювався із блокадного Ленінграду до Алма-Ати, де 3 липня 1942 став на облік у Спілці Художників Казахстана. Увійшов до кола художників, яких евакуювали із Москви та Ленінграду. У 1943 одружився з ленінградською художницею Тетяною Глєбовою. Організував художнє життя в Алма-Аті; працював у ЦДКА, у шпиталях; організував студію в Спілці художників, де займався розробкою художніх проблем; викладав історію та перспективу у художньому училищі; вів літературні передачі на радіо; вивчав техніку фрескового живопису і писав фреску на стінах Спілки художників Казахстану. За договором з КазІЗО виконав ілюстрації до сімох дитячих книжок; організував виставку художників-фронтовиків (1944), а також свою персональну виставку (1943) і групові виставки «Про колорит», «Малюнок;»; живописною роботою взяв участь у виставці до ювілею Амангельди Іманова. Серед його робіт того часу виділяється серія «Спогади про супремитизм». З 1944 по листопад 1945 входив до бюро графічної секції Союзу художників Казахстану, у 1945 обраний секретарем графічної секції Спілки художників. У листопаді 1945 повернувся до Ленінграду.
Повоєнні роки
У грудні 1945 став на облік у Ленінградські спілці художників і активно увійшов у ленінградське художнє життя..
У деяких роботах 1940-х присутній момент супрематизму, «супрематичний стан»: «Вікно», «Стара Ладога» (1946—1947). Інші його роботи несуть вже нові образи: серія «Бики» (1940—1950); серія гуаші «Хмари перед неіснуючим» (1950—1951). У 1951 почав розробляти релігійну тему: Євангельський цикл (1951—1954), серія гуаші «Вісники» («Ангели», 1956—1957), ця тема тривала протягом життя.
У 1940-60 продовжував писати вірші і прозу. Його літературні твори опубліковані посмертно.
1960-ті
У 1950-ті дружив з реставраторами та дослідниками давньоруського мистецтва; брав участь у святкуванні ювілею Андрія Рублева у Москві (1960). У цей час в його графічних та живописних роботах нові пластичні якості.
На початку 1962, розвиваючи теорію свого вчителя Казимира Малевича про додаткові елементи у образотворчому мистецтві, Стерліґов відкрив новий додатковий елемент мистецтва 1960-х — «прямо-криву». Його теорія отримала назву «Чашково-купольної свідомості» У 1962 Стерліґов залучає до своєї ідеї інших художників, працює на створенням нового пластичного простору — сферичного, криволінійного.
У 1963—1966 разом з друзями створив Старопетергофську школу, яка отримала цю назву тому, що зустрічі і виставки художників проходили у Старому Тергофі, у будинку художника Сергія Спіцина. Стерліґов і його коло вивчали теорія додаткового елементу Казимира Малевича, «п'ять новітніх систем у мистецтві — імпресіонізм, сезаннізм, кубізм, супрематизм, окрім футуризму», досліджував колір. Стерліґов називав цю роботу «невидимий інститут», тому що бачив у ній продовження, з перервою більш ніж 30 років, дослідницької роботи, що проводилася у ДІНХУКі.
За життя виставки Стерліґова проходили нечасто: одноденна виставка в ЛОСХ (1966), та дві виставки НДІ архітектурии і у Державному інституті у Москві (1970). 1957 проводив «квартирні» виставки у себе вдома та у друзів. З червня 1971 ці виставки проходили у майстерні Глєбової.
Творчість
Найбільш відомі роботи Стерліґова 1960 — 1970-х:
- живописна серія «Моря»,1962
- графічні серії: «Лик», «Око», «Властивості чашкової кривої», «У Всесвіті», «Дотик», «Природа у чашці», «Трикутник Рьоло» (1962);
- колаж «Квадрат у куполі» (1963),
- живопис: «Розмова: Відповідь і Питання» (1963), «Портрет Люсі Ушакової» (1963),
- акварель «Мандрівник (Мандрівниця)» (1963), графічна і живописна серія «Сан-Паулус»,
- графічна і живописна серія «Диякони» (1964),
- живопис: «Черемушки»(1964), « Чаша»(1964), «Щукіно»(1964),
- графічна серія «Виходить Марія» (1964),
- акварелі «Ми живемо всередині купола» (1965);
- графічна серія «Стрічки Мьобуса» (1965),
- живопис: "Розмова про Істину (1967),
- живопис: «Про Високе» (1967),
- живопис: «Здрастуйте!» (1967);
- живопис: «Чернець (Монах)» (1967);
- графічна серія «Простір, що похитнувся» (1967),
- живопис: «Вклонимося всі (Перший метелик)» (1969—1970);
- пастелі «Рябинка» та «Суха трава» (1971);
- графічна серія: «Янголи трави» (1972);
- гуаш «Розп'яття» (1973);
- акварель та гуаш «Голгофа» (1973);
- живописна та графічна серія «Прихована геометрія» (1973).
Книжкова ілюстрація
У книжковій ілюстрації Володимир Стерліґов працював протягом життя. У 1953—1973 постійно співробітничав із дитячим журналом «Мурзилка».
Родина
Дружина з 1925— Мейснер Лідія (1902— ?, загинула у таборі);
Дружина з 1943 — Глєбова Тетяна (1900—1985).
Пам'ять
На могилі В. Стерліґова на Ново-Троїцькому цвинтарі у 1974 поставлений пам'ятник, зроблений С. Спіциним, за ескізом, що повторює роботу Стерліґова «Розп'яття».
Примітки
- Указанное имение М. Ф. Эмме (урожд. Стерлиговой), находилось в Остро-Пластиковской волостм, Сапожковского уезда Рязанской губернии; ныне Чучковский район Рязанской обл. Родовое имение Стерлиговых Старая Рязань принадлежало другой семейной ветви.
- Спицына Е. Стерлигов и обэриуты // Театр. — 1993. — № 1. — С. 74-83.
- Великая Утопия: Русский и советский авангард 1915—1932. — М.: Галарт, 1993. — ил. 406.
- Архив УФСБ по СПб и Ленинградской области: Арх. № 48469, Д. 1 О следствии и обвинении Стерлигова. См.: Кроль Ю. Из недавнего прошлого // Звезда. — 2011. — № 11.
- Пётр Александрович Введенский (1937—1993). См.:Викторов Б. Александр Введенский и мир, или «Плечо надо связывать с четыре». — Харьков, 2009. — С. 13, 164, 169.
- Биографические сведения о художнике, см. ОР ГРМ, Ф. 212.
- См.:Траугот В. Воспоминания // Шестнадцать пятниц. Вторая волна ленинградского авангарда. — LA (USA), 2010. — Ч. 2. — С. 132 («Experiment/Эксперимент: Журнал русской культуры». № 16. В 2-х ч.)
Посилання
- Е. Ф. Ковтун
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodimir Vasilovich Sterligov nar 18 bereznya abo 21 bereznya 1904 chi 1905 Varshava 1 listopada 1973 Petrodvorec hudozhnik zhivopisec stankovij ta knizhkovij grafik Odin iz uchniv Kazimira Malevicha Vladimir SterligovNarodzhennya5 18 bereznya 1904 1904 03 18 Varshava PolshaSmert1 listopada 1973 1973 11 01 69 rokiv Leningrad RosiyaPohovannyaPetergofKrayina Rosijska imperiya SRSRZhanrzhivopis grafikaNavchannyaKazimir MalevichDiyalnistdityachij pismennik hudozhnik poet unaochnyuvachChlenSH SRSRU shlyubi zdNagorodiZhittyepisNarodivsya u Varshavi Batko Vasil Sterligov 187 1932 dvoryanin vchitel istoriyi mati Sofiya iz domu Chubarovska pribl 1880 1915 vchitelka Skoro pislya narodzhennya sina rodina pereyihala do Moskvi lito provodiv u mayetku v seli Ostroye Plastikov Ditinstvo proviv u Moskvi Vchivsya u Shkoli vilnogo vihovannya M Sventickoyi U 1922 1925 navchavsya na literaturnih kursah pri Vserosijskomu soyuzi poetiv u 1923 1925 navchavsya zhivopisu ta malyunku u privatnih studiyah DINHUK Vlitku 1925 za poradi hudozhnici Viri Yermolayevoyi pereyihav do Leningradu i voseni 1925 pochav pracyuvati u DINHUK Derzhavnij institut hudozhnoyi kulturi u Kazimira Malevicha Z sichnya 1926 oficijno oformlenij praktikantom viddilu zhivopisnoyi kulturi DINHUKu zajmavsya zhivopisom pid kerivnictvom Kazimira Malevicha vivchav kubizm ta suprematizm i pislya zachinennya DINHUKu pracyuvav pid kerivnictvom K Malevicha do 1934 Poznajomivsya z Mikoloyu Puninim Pavlom Filonovim Pavlom Mansurovim Mihajlom Matyushinim Mikoloyu Hardzhiyevim Borisom Enderom Razom z Viroyu Yermolayevoyu Kostyantinom Rozhdestvenskim Levom Yudinim Mikoloyu Suyetinim Annoyu Lyeporskoyu uvijshov do gurtu zhivopisno plastichnogo realizmu utvorenomu u 1929 zalishavsya blizkim do cih hudozhnikiv protyagom zhittya U grudni 1926 poznajomivsya z poetami kola OBYeRM ros OBERIU Oleksandrom Vvedenskim Daniyilom Harmsom yihnya osobista i tvorcha druzhba trivala do 1941 U 1929 pochav pracyuvati u knizhkovij ta zhurnalnij ilyustraciyi spivrobitnichav iz zhurnalami Yizhak Chizh ilyustruvav knizhki u tomu chisli knizhki vlasnogo tekstu Usi peredvoyenni roki pisav virshi i prozu Z 1930 pochav pracyuvati yak pedagog jogo pershim uchnem stav hudozhnik Pavlo Basmanov U 1932 vstupiv do Spilki hudozhnikiv U zhovtni 1932 brav uchast u vistavci Hudozhniki RSFSR za 15 rokiv u Derzhavnomu Ruskomu muzeyi Roboti togo chasu Rivnovaga 1927 seriyi Muzhiki Zhenci Napivobraz 1933 Aresht peredvoyenni roki 25 grudnya 1934 zaareshtovanij i perebuvav pid slidstvom do 26 lyutogo 1935 27 bereznya 1935 zasudzhenij zgidno postanovi UNKVD za statteyu 58 Karnogo kodeksu RSFSR 29 bereznya 1935 vidpravlenij vidbuvati pokarannya u 1 she viddilennya 3 go viddilu Karagandinskogo VTL U tabori razom z nim vidbuvala termin Vira Yermolayeva ta Petro Sokolov Perebuvav u zaslanni Karlag selishe Dolinka do 19 grudnya 1938 buv dostrokovo zvilnenij U grudni 1938 stav na oblik u Spilci hudozhnikiv Kazahstanu v Karagandi U serpni 1939 pereyihav u Pidmoskov ya v Petushki ne divlyachis na zaboronu zhiti u Moskvi postijno buvav tam zupinyayuchis u druziv Ye Speranskogo Yeleni Safronovoyi U 1940 pracyuvav nad panno na Silskogospodarskij vistavci u Moskvi U ci roki zastrichavsya iz poetom Oleksandrom Vedenskim stav hreshenim batkom jogo sina Petra Vijna evakuaciya U 1941 pereyihav u selishe Mala Vishera Novgorodskoyi oblasti 22 chervnya 1941 mobilizovanij Malovisherskim RVK do 47 go zapasnogo artilerijskogo polku ryadovij 2 go zapasu Razom z polkom znahodivsya na fronti sho prostyagavsya po richci Sestri de 12 sichnya 1942 buv kontuzhenij Perebuvav na likuvanni u polovomu shpitali z 28 lyutogo po 15 travnya u evakoshpitali 1354 tam zrobiv seriyu malyunkiv U shpitali U lyutomu 1942 diznavsya pro smert Daniyila Harmsa napisav tekst Na smert Daniyila Ivanovicha 15 kvitnya 1942 zvilnenij iz armiyi invalidom 2 yi grupi a 1 chervnya 1942 viznanij nezdatnim do vijskovoyi sluzhbi iz znyattyam z obliku 13 chervnya 1942 evakuyuvavsya iz blokadnogo Leningradu do Alma Ati de 3 lipnya 1942 stav na oblik u Spilci Hudozhnikiv Kazahstana Uvijshov do kola hudozhnikiv yakih evakuyuvali iz Moskvi ta Leningradu U 1943 odruzhivsya z leningradskoyu hudozhniceyu Tetyanoyu Glyebovoyu Organizuvav hudozhnye zhittya v Alma Ati pracyuvav u CDKA u shpitalyah organizuvav studiyu v Spilci hudozhnikiv de zajmavsya rozrobkoyu hudozhnih problem vikladav istoriyu ta perspektivu u hudozhnomu uchilishi viv literaturni peredachi na radio vivchav tehniku freskovogo zhivopisu i pisav fresku na stinah Spilki hudozhnikiv Kazahstanu Za dogovorom z KazIZO vikonav ilyustraciyi do simoh dityachih knizhok organizuvav vistavku hudozhnikiv frontovikiv 1944 a takozh svoyu personalnu vistavku 1943 i grupovi vistavki Pro kolorit Malyunok zhivopisnoyu robotoyu vzyav uchast u vistavci do yuvileyu Amangeldi Imanova Sered jogo robit togo chasu vidilyayetsya seriya Spogadi pro supremitizm Z 1944 po listopad 1945 vhodiv do byuro grafichnoyi sekciyi Soyuzu hudozhnikiv Kazahstanu u 1945 obranij sekretarem grafichnoyi sekciyi Spilki hudozhnikiv U listopadi 1945 povernuvsya do Leningradu Povoyenni roki U grudni 1945 stav na oblik u Leningradski spilci hudozhnikiv i aktivno uvijshov u leningradske hudozhnye zhittya U deyakih robotah 1940 h prisutnij moment suprematizmu suprematichnij stan Vikno Stara Ladoga 1946 1947 Inshi jogo roboti nesut vzhe novi obrazi seriya Biki 1940 1950 seriya guashi Hmari pered neisnuyuchim 1950 1951 U 1951 pochav rozroblyati religijnu temu Yevangelskij cikl 1951 1954 seriya guashi Visniki Angeli 1956 1957 cya tema trivala protyagom zhittya U 1940 60 prodovzhuvav pisati virshi i prozu Jogo literaturni tvori opublikovani posmertno 1960 ti U 1950 ti druzhiv z restavratorami ta doslidnikami davnoruskogo mistectva brav uchast u svyatkuvanni yuvileyu Andriya Rubleva u Moskvi 1960 U cej chas v jogo grafichnih ta zhivopisnih robotah novi plastichni yakosti Na pochatku 1962 rozvivayuchi teoriyu svogo vchitelya Kazimira Malevicha pro dodatkovi elementi u obrazotvorchomu mistectvi Sterligov vidkriv novij dodatkovij element mistectva 1960 h pryamo krivu Jogo teoriya otrimala nazvu Chashkovo kupolnoyi svidomosti U 1962 Sterligov zaluchaye do svoyeyi ideyi inshih hudozhnikiv pracyuye na stvorennyam novogo plastichnogo prostoru sferichnogo krivolinijnogo U 1963 1966 razom z druzyami stvoriv Staropetergofsku shkolu yaka otrimala cyu nazvu tomu sho zustrichi i vistavki hudozhnikiv prohodili u Staromu Tergofi u budinku hudozhnika Sergiya Spicina Sterligov i jogo kolo vivchali teoriya dodatkovogo elementu Kazimira Malevicha p yat novitnih sistem u mistectvi impresionizm sezannizm kubizm suprematizm okrim futurizmu doslidzhuvav kolir Sterligov nazivav cyu robotu nevidimij institut tomu sho bachiv u nij prodovzhennya z perervoyu bilsh nizh 30 rokiv doslidnickoyi roboti sho provodilasya u DINHUKi Za zhittya vistavki Sterligova prohodili nechasto odnodenna vistavka v LOSH 1966 ta dvi vistavki NDI arhitekturii i u Derzhavnomu instituti u Moskvi 1970 1957 provodiv kvartirni vistavki u sebe vdoma ta u druziv Z chervnya 1971 ci vistavki prohodili u majsterni Glyebovoyi TvorchistNajbilsh vidomi roboti Sterligova 1960 1970 h zhivopisna seriya Morya 1962 grafichni seriyi Lik Oko Vlastivosti chashkovoyi krivoyi U Vsesviti Dotik Priroda u chashci Trikutnik Rolo 1962 kolazh Kvadrat u kupoli 1963 zhivopis Rozmova Vidpovid i Pitannya 1963 Portret Lyusi Ushakovoyi 1963 akvarel Mandrivnik Mandrivnicya 1963 grafichna i zhivopisna seriya San Paulus grafichna i zhivopisna seriya Diyakoni 1964 zhivopis Cheremushki 1964 Chasha 1964 Shukino 1964 grafichna seriya Vihodit Mariya 1964 akvareli Mi zhivemo vseredini kupola 1965 grafichna seriya Strichki Mobusa 1965 zhivopis Rozmova pro Istinu 1967 zhivopis Pro Visoke 1967 zhivopis Zdrastujte 1967 zhivopis Chernec Monah 1967 grafichna seriya Prostir sho pohitnuvsya 1967 zhivopis Vklonimosya vsi Pershij metelik 1969 1970 pasteli Ryabinka ta Suha trava 1971 grafichna seriya Yangoli travi 1972 guash Rozp yattya 1973 akvarel ta guash Golgofa 1973 zhivopisna ta grafichna seriya Prihovana geometriya 1973 Knizhkova ilyustraciya U knizhkovij ilyustraciyi Volodimir Sterligov pracyuvav protyagom zhittya U 1953 1973 postijno spivrobitnichav iz dityachim zhurnalom Murzilka RodinaDruzhina z 1925 Mejsner Lidiya 1902 zaginula u tabori Druzhina z 1943 Glyebova Tetyana 1900 1985 Pam yatNa mogili V Sterligova na Novo Troyickomu cvintari u 1974 postavlenij pam yatnik zroblenij S Spicinim za eskizom sho povtoryuye robotu Sterligova Rozp yattya PrimitkiUkazannoe imenie M F Emme urozhd Sterligovoj nahodilos v Ostro Plastikovskoj volostm Sapozhkovskogo uezda Ryazanskoj gubernii nyne Chuchkovskij rajon Ryazanskoj obl Rodovoe imenie Sterligovyh Staraya Ryazan prinadlezhalo drugoj semejnoj vetvi Spicyna E Sterligov i oberiuty Teatr 1993 1 S 74 83 Velikaya Utopiya Russkij i sovetskij avangard 1915 1932 M Galart 1993 il 406 Arhiv UFSB po SPb i Leningradskoj oblasti Arh 48469 D 1 O sledstvii i obvinenii Sterligova Sm Krol Yu Iz nedavnego proshlogo Zvezda 2011 11 Pyotr Aleksandrovich Vvedenskij 1937 1993 Sm Viktorov B Aleksandr Vvedenskij i mir ili Plecho nado svyazyvat s chetyre Harkov 2009 S 13 164 169 Biograficheskie svedeniya o hudozhnike sm OR GRM F 212 Sm Traugot V Vospominaniya Shestnadcat pyatnic Vtoraya volna leningradskogo avangarda LA USA 2010 Ch 2 S 132 Experiment Eksperiment Zhurnal russkoj kultury 16 V 2 h ch PosilannyaE F Kovtun