Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Стерилізація значення Стерилізація безпритульних тварин є одним зі

Стерилізація безпритульних тварин

Стерилізація безпритульних тварин
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Стерилізація (значення).

Стерилізація безпритульних тварин є одним зі способів контролю чисельності безпритульних тварин. Прихильники цього методу вважають стерилізацію гуманною альтернативою приспанню і очікують, що популяції поступово зменшаться через природну смертність, а також через можливість передачі частини тварин у власність прихильників цієї ідеї.

Контекстно це питання стосується майже виключно псів та котів.

Сутність ідеї

Для розуміння того, яким чином стерилізація здатна привести до скорочення чисельності популяції, можна звернутися до загальновідомих моделей динаміки популяцій тварин (за: Колі, 1979; Бігон та ін., 1989). Динаміка чисельності популяції будь-якого виду описується загальновідомою формулою,

  • N(t) = N(0) + B — D + Im — Em,
де N(t) — чисельність у наступній фазі популяційного циклу (через час t), N(0) — вихідна чисельність, B — кількість прибулих (народжених), D — кількість загиблих (померлих, вбитих, з'їдених хижаками), Im — імміграція (вселення), Em — еміграція (виселення).

Як видно із формули, ефективність заходів щодо скорочення чисельності популяції загалом визначається великим значенням показників «D» та «Em» (смертність та виселення) та малими значеннями показників «B» та «Im» (народжуваність та вселення). Ідея стерилізації полягає у тому, щоби максимально зменшити рівень відтворення популяції за рахунок народжуваності (B) в надії, що це в подальшому призведе до згасання і зникнення популяції за рахунок природної смертності (D).

Для успіху такої стратегії необхідно одночасне виконання наступних умов:

  1. одномоментна стерилізація настільки великої частки популяції, щоб народжуваність не могла перевершити кількість загиблих тварин;
  2. недопущення випуску приплоду господарями за межі садиб або квартир (бо це знівелює низьке значення параметру «В», досягнуте завдяки стерилізації);
  3. відсутність кормової бази, що приваблювала б вселення на територію нових особин і вела б у такий спосіб до зростання параметру «Im», а також і «В» (оскільки прибульці не є стерилізовані).

Тобто, програма стерилізації має виконуватися тільки спільно з контролем народжуваності господарських тварин і жорсткими заходами супроти випуску нових тварин у міське середовище (або у природу).

Також дуже важливо поєднувати стерилізацію з ліквідацією кормової бази (відкритих стихійних смітників, цілеспрямованого підгодовування бродячих тварин). За відсутності кормової бази до складу смертності «D» входить майже вся народжуваність «В», вселення «Im» прямує до нуля, а еміграція «Em» — до N(0) (вихідної чисельності), внаслідок чого різко зменшується кількість тварин, яких необхідно спіймати і простерилізувати.

Методи стерилізації

При розгляді питання щодо безпритульних псів і котів мова нерідко йде про стерилізацію самиць, а не самців, причому стерилізацію хірургічну (див. нижче про досвід різних країн). Стерилізація самиць — один з методів хірургічної контрацепції, що передбачає створення непрохідності маткових труб хірургічним шляхом.

Поширена схема реалізації ідеї

image
Бездомні пси біля стихійного смітника

Ідею щодо стерилізації безпритульних тварин розвивають переважно громадські зоозахисні організації в Україні та РФ, тобто у країнах, де дотепер існують стабільні й чисельні популяції безпритульних псів та котів.

Заходи зі стерилізації звичайно зводять до такої схеми:

  • 1) вилов,
  • 2) стерилізація (часто з вакцинацію проти сказу),
  • 3) повернення в місця проживання або передача новим господарям.

Доказова база

Інтернаціональна організація ICAM (International Animal Management Coalition), в яку входить ціла низка представників міжнародних фінансуючих та експертних організацій, у тому числі Союз з контролю поширення сказу — Alliance for Rabies Control (ARC), в 2007 р. опублікувала «Керівництво з гуманного регулювання чисельності собак», в якому йдеться про наступне: "Успіх будь-якого застосування стратегії «вилов-стерилізація-повернення на колишнє місце проживання», тобто стійкого процесу зменшення кількості тварин у групі (популяції), може бути досягнутий лише у разі: 1) одночасної стерилізації якомога більшої кількості самиць — зазвичай, понад 70 % від їх загальної кількості; 2) ізоляції, тобто перешкоджанні міграції на територію нових тварин і приєднання їх до наявної групи.

Окремі автори керівництв з екоетики вважають, що при стерилізації менше 70 % самиць безпритульних собак і котів може спостерігатися збільшення популяції. При розгляді питання стерилізації псів у Москві було визнано нездійсненним завданням вилов для стерилізації всієї популяції собак на території міста: частина собак проживають на закритих територіях режимних підприємств, будівництвах і автостоянках, де вони інтенсивно розмножуються.

Застосування в різних країнах світу

Щодо бездомних котів

Латвія. У Ризі кількість вуличних котів налічує близько 200 000 особин. Керівник зоозахисної організації «Dzīvnieku SOS» Лаура Карните (Laura Karnīte) пояснює, що це тільки справа часу, коли бездомні коти почнуть масово хворіти на сказ, окремі випадки вже були. Лаура Карните також зазначає, що багатьох бездомних котів підгодовують жінки, рідше стерилізують, оскільки це дорого. Головний керівник Департаменту навколишнього середовища Инара Егле (Ināra Egle) повідомляє, що стерилізація однієї кішки коштує в 15-20 латів. З 2003 р., з метою скоротити чисельність вуличних котів і попередити сказ, у Ризі працює програма «вилов — стерилізація — повернення на колишнє місце проживання», яка фінансується міською владою за участі зоозахисної організації LFK Dzīvnieku aizsardzības grupa. На підтримку ризької програми стерилізації вуличних тварин запущений проект «Kaķu dzīve» в Інтернеті.

Програма стерилізації вуличних тварин працює і в інших латвійських містах.

Щодо синантропних собак

Індія. У країні застосовується рекомендована ВООЗ методика «відлов-стерилізація-повернення на колишнє місце проживання» (ABC), фінансована за рахунок закордонних організацій, що борються за права тварин, і частково за рахунок держави. За даними Blue Cross of India, в трьох містах, де застосовується програма ABC — Ченнай, Джайпур і Калімпонг — спостерігається стійке скорочення захворюваності сказом. Рівень смертності від сказу серед населення цих міст також знизився. Як стверджує Товариство із запобігання жорстокому поводженню з тваринами, у містах, де програма застосовувалася послідовно, скоротилася частота укусів бездомними псами — з 60 % до 2 %. Разом з тим, наведені вище показники зросли в інших областях, не задіяних у програмі ABC. Як коментує досвід індусів російський спеціаліст з екології бродячих псів В. Рибалко, «Завдання зменшення чисельності собак там не ставили, індуси намагалися лише боротися зі сказом: стерилізованих собак вони вакцинували. Вакцини якраз вистачало на термін життя тамтешніх собак-парій. У середньому, більше двох років вони в нетрях не живуть, і повторної вакцинації не потрібно».

Росія. Програма стерилізації бездомних тварин у Москві була прийнята щодо бродячих псів, яких на 2007 р. налічували від 30 тис. до 100 тис. особин. Діяла з 2002 по 2009 р. Користувалася підтримкою з боку захисників тварин, викликала спірну оцінку і зазнавала критики з боку як фахівців, так і громадськості. Програма себе не виправдала — кількість бродячих псів на вулицях Москви за час роботи програми не зменшилася.

Румунія. У 1995 р. Бухарестський муніципалітет заснував адміністрацію зі спостереження за тваринами (англ. the Administration for Animal Supervision (AAS)). З 1989 р. при тісній співпраці з зоозахисними організаціями Західної Європи було проведено навчання для співробітників муніципалітетів за програмою стерилізації. У 2000 р. організація «Four-Paws» підписала угоду з головним муніципалітетом держави в Бухаресті щодо стерилізації всіх собак у країні. Але, незважаючи на численні роки дії програми, на 2009 рік вона не призвела до зменшення чисельності безпритульних собак. Безпритульні собаки продовжують бути загрозою для жителів країни. У кінці 2011 року парламент країни спробував змінити спосіб регулювання чисельності безпритульних собак і застосовувати евтаназію, але, завдяки опору зоозахисників, закон будо визнано нелегітимним.

Досвід щодо котів і псів у США

Пси. У США, стерилізації зазнають лише пси, що мають власників, з метою недопущення потенційного поповнення популяції безпритульних тварин та скорочення витрат на евтаназію, а програми, що передбачають вільне знаходження псів у міському середовищі, ніколи не проводилися — виловлених і незатребуваних псів там вбивають шляхом приспання. У США не допускається вільне проживання безпритульних псів, і з метою недопущення виникнення чи поповнення популяції безпритульних тварин розвивається програма контролю їхньої чисельності, реалізована в 1995 р. у штаті Конектикут. Основна мета цієї програми — попередження захворювання на сказ (вакцинація) та зниження чисельності (стерилізація) безпритульних тварин. Для людей, що беруть тварин з муніципальних притулків, цією програмою передбачена видача ваучера, за допомогою якої здійснюється фінансова підтримка власників тварин зі стерилізації та вакцинації своїх вихованців. За допомогою програми вдалося скоротити число евтаназій у муніципальних притулках на 50 % (загалом, приспання зазнає близько 5 мільйонів котів на рік). Фінансування програми здійснюється на 65 % за рахунок податку на утримання тварин. Ті власники, чиї тварини стерилізовані, платять значно менший податок за утримання тварини.

Коти. У 2007 р. натхнений успіхами цієї програми Департамент сільського господарства схвалив програму стерилізації також для диких кішок (Feral Cat Program). Дикі кішки, безконтрольно розмножуючись, утворюють багатомільйонні колонії по всій Америці. У Чикаго налічують близько 5 млн котів, у шт. Вісконсин кількість диких кішок сягає 2 млн. Мешканці Вісконсина виступають за прийняття закону про дозвіл полювання на кішок за прикладом штатів Міннесота та Південна Дакота.

Позиція провідних зоозахисних організацій і природоохоронців

Відомі зоозахисні організації «Люди за етичне ставлення до тварин» (PETA), «Людська громада Сполучених Штатів» () (найбільша зоозахисна організація США, що об'єднує 1.3 мільйона чоловік) підтримують вилов як спосіб регулювання чисельності тварин і вважають, що приспати бродячу тварину гуманно, оскільки залишити домашню тварину мешкати на вулиці — те ж саме, що кинути її напризволяще та приректи на ранню і жорстоку смерть. Варто відзначити, що PETA намагається рекомендувати найгуманніші методи приспання.

Вітчизняний еколог і природоохоронець В. Є. Борейко, директор Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ) також критикував схему стерилізації і наступного повернення тварин за те, що вона, нав'язуючи мешканцям постійне сусідство з великою кількістю бродячих псів, провокує більш жорстке ставлення до тварин:

Переважна більшість городян не хочуть, щоб поруч з ними жили собаки, нехай навіть стерилізовані. …на стерилізованих не написано, що вони такі, вони так само вночі гавкають, бігають зграями, гризуться, залишають величезну кількість екскрементів, які ніхто не прибирає. Тому проблема залишатиметься.

І вихід тут у більш жорсткому ставленні до тварин. Рядові люди будуть йти в аптеку, купувати певні препарати, змішувати їх з фаршем і труїти собак. Це просто почався народний опір, народна партизанська війна з собаками.

Жителі мікрорайонів, де розвелося занадто багато бездомних собак, самі їх отруюють. І коли на мітингах зоозахисники показують загиблих собак — це заслуга захисників тварин, адже це вони спровокували таку народну жорстокість.

— В. Борейко. Зоозахисники провокують знищення собак. Хрещатик, 24.06.2010р.

Див. також

Примітки

  1. Бигон М., Харпер Дж., Таунсенд К. Экология. Особи, популяции и сообщества. — Москва: Мир, 1989. — Том 1. — 667 с.
  2. Коли Г. Анализ популяций позвоночных. — Москва: Мир, 1979. — 362 с.
  3. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 травня 2013. Процитовано 30 червня 2013.
  4. Краткий обзор международного опыта регулирования численности бездомных животных | Центр обращения с животными
  5. . Архів оригіналу за 1 квітня 2011. Процитовано 30 червня 2013.
  6. . Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 30 червня 2013.
  7. Rīgā masveidā vairojas kaķi | Kasjauns.lv
  8. PIB Press Release
  9. . Архів оригіналу за 13 липня 2010. Процитовано 30 червня 2013.
  10. Human and animal rabies control
  11. The Success of the ABC- Anti-Rabies Programme in India [ 28 травня 2013 у Wayback Machine.] Blue Cross of India
  12. Zero-rabies city shows the way to small towns — Times of India, Jun 10, 2009
  13. The Hindu: Andhra Pradesh / Visakhapatnam News: Dog menace: NGO approaches rights panel[недоступне посилання]
  14. , (21 березня 2011). Собаки с выпущенными кишками. Комсомольская правда. Архів оригіналу за 16 червня 2012. Процитовано 21 березня 2011.
  15. Dogs maul Romanian woman to death. BBC News. 28 січня 2011. оригіналу за 4 липня 2017. Процитовано 8 червня 2021. (англ.)
  16. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 липня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  17. [1][недоступне посилання]
  18. DOAG: Animal Population Control Program
  19. . Архів оригіналу за 6 січня 2013. Процитовано 30 червня 2013.
  20. Ваучер являє собою одноразову допомогу ($50.00 за кота, $70.00 за кішку, $100,00 за кобеля, і $120,00 за суку) плюс два щеплення
  21. Expert: America About to Be Overrun by Feral Cats — Science News [ 6 січня 2013 у Wayback Machine.]| Science & Technology | Technology News — FOXNews.com
  22. Stray Cats: Fair Game? — CBS News
  23. . Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 30 червня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  24. . Архів оригіналу за 5 грудня 2008. Процитовано 30 червня 2013.
  25. Зоозащитники провоцируют уничтожение собак. // kreschatic.kiev.ua. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 1 серпня 2013. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= ()

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sterilizaciya znachennya Sterilizaciya bezpritulnih tvarin ye odnim zi sposobiv kontrolyu chiselnosti bezpritulnih tvarin Prihilniki cogo metodu vvazhayut sterilizaciyu gumannoyu alternativoyu prispannyu i ochikuyut sho populyaciyi postupovo zmenshatsya cherez prirodnu smertnist a takozh cherez mozhlivist peredachi chastini tvarin u vlasnist prihilnikiv ciyeyi ideyi Kontekstno ce pitannya stosuyetsya majzhe viklyuchno psiv ta kotiv Sutnist ideyiDlya rozuminnya togo yakim chinom sterilizaciya zdatna privesti do skorochennya chiselnosti populyaciyi mozhna zvernutisya do zagalnovidomih modelej dinamiki populyacij tvarin za Koli 1979 Bigon ta in 1989 Dinamika chiselnosti populyaciyi bud yakogo vidu opisuyetsya zagalnovidomoyu formuloyu N t N 0 B D Im Em de N t chiselnist u nastupnij fazi populyacijnogo ciklu cherez chas t N 0 vihidna chiselnist B kilkist pribulih narodzhenih D kilkist zagiblih pomerlih vbitih z yidenih hizhakami Im immigraciya vselennya Em emigraciya viselennya Yak vidno iz formuli efektivnist zahodiv shodo skorochennya chiselnosti populyaciyi zagalom viznachayetsya velikim znachennyam pokaznikiv D ta Em smertnist ta viselennya ta malimi znachennyami pokaznikiv B ta Im narodzhuvanist ta vselennya Ideya sterilizaciyi polyagaye u tomu shobi maksimalno zmenshiti riven vidtvorennya populyaciyi za rahunok narodzhuvanosti B v nadiyi sho ce v podalshomu prizvede do zgasannya i zniknennya populyaciyi za rahunok prirodnoyi smertnosti D Dlya uspihu takoyi strategiyi neobhidno odnochasne vikonannya nastupnih umov odnomomentna sterilizaciya nastilki velikoyi chastki populyaciyi shob narodzhuvanist ne mogla perevershiti kilkist zagiblih tvarin nedopushennya vipusku priplodu gospodaryami za mezhi sadib abo kvartir bo ce znivelyuye nizke znachennya parametru V dosyagnute zavdyaki sterilizaciyi vidsutnist kormovoyi bazi sho privablyuvala b vselennya na teritoriyu novih osobin i vela b u takij sposib do zrostannya parametru Im a takozh i V oskilki pribulci ne ye sterilizovani Tobto programa sterilizaciyi maye vikonuvatisya tilki spilno z kontrolem narodzhuvanosti gospodarskih tvarin i zhorstkimi zahodami suproti vipusku novih tvarin u miske seredovishe abo u prirodu Takozh duzhe vazhlivo poyednuvati sterilizaciyu z likvidaciyeyu kormovoyi bazi vidkritih stihijnih smitnikiv cilespryamovanogo pidgodovuvannya brodyachih tvarin Za vidsutnosti kormovoyi bazi do skladu smertnosti D vhodit majzhe vsya narodzhuvanist V vselennya Im pryamuye do nulya a emigraciya Em do N 0 vihidnoyi chiselnosti vnaslidok chogo rizko zmenshuyetsya kilkist tvarin yakih neobhidno spijmati i prosterilizuvati Metodi sterilizaciyiPri rozglyadi pitannya shodo bezpritulnih psiv i kotiv mova neridko jde pro sterilizaciyu samic a ne samciv prichomu sterilizaciyu hirurgichnu div nizhche pro dosvid riznih krayin Sterilizaciya samic odin z metodiv hirurgichnoyi kontracepciyi sho peredbachaye stvorennya neprohidnosti matkovih trub hirurgichnim shlyahom dokladnishe pro medichnij aspekt div Stateva sterilizaciya dokladnishe pro sterilizaciyu samic div Sterilizaciya samicPoshirena shema realizaciyi ideyiBezdomni psi bilya stihijnogo smitnika Ideyu shodo sterilizaciyi bezpritulnih tvarin rozvivayut perevazhno gromadski zoozahisni organizaciyi v Ukrayini ta RF tobto u krayinah de doteper isnuyut stabilni j chiselni populyaciyi bezpritulnih psiv ta kotiv Zahodi zi sterilizaciyi zvichajno zvodyat do takoyi shemi 1 vilov 2 sterilizaciya chasto z vakcinaciyu proti skazu 3 povernennya v miscya prozhivannya abo peredacha novim gospodaryam Dokazova bazaInternacionalna organizaciya ICAM International Animal Management Coalition v yaku vhodit cila nizka predstavnikiv mizhnarodnih finansuyuchih ta ekspertnih organizacij u tomu chisli Soyuz z kontrolyu poshirennya skazu Alliance for Rabies Control ARC v 2007 r opublikuvala Kerivnictvo z gumannogo regulyuvannya chiselnosti sobak v yakomu jdetsya pro nastupne Uspih bud yakogo zastosuvannya strategiyi vilov sterilizaciya povernennya na kolishnye misce prozhivannya tobto stijkogo procesu zmenshennya kilkosti tvarin u grupi populyaciyi mozhe buti dosyagnutij lishe u razi 1 odnochasnoyi sterilizaciyi yakomoga bilshoyi kilkosti samic zazvichaj ponad 70 vid yih zagalnoyi kilkosti 2 izolyaciyi tobto pereshkodzhanni migraciyi na teritoriyu novih tvarin i priyednannya yih do nayavnoyi grupi Okremi avtori kerivnictv z ekoetiki vvazhayut sho pri sterilizaciyi menshe 70 samic bezpritulnih sobak i kotiv mozhe sposterigatisya zbilshennya populyaciyi Pri rozglyadi pitannya sterilizaciyi psiv u Moskvi bulo viznano nezdijsnennim zavdannyam vilov dlya sterilizaciyi vsiyeyi populyaciyi sobak na teritoriyi mista chastina sobak prozhivayut na zakritih teritoriyah rezhimnih pidpriyemstv budivnictvah i avtostoyankah de voni intensivno rozmnozhuyutsya Zastosuvannya v riznih krayinah svituShodo bezdomnih kotiv Latviya U Rizi kilkist vulichnih kotiv nalichuye blizko 200 000 osobin Kerivnik zoozahisnoyi organizaciyi Dzivnieku SOS Laura Karnite Laura Karnite poyasnyuye sho ce tilki sprava chasu koli bezdomni koti pochnut masovo hvoriti na skaz okremi vipadki vzhe buli Laura Karnite takozh zaznachaye sho bagatoh bezdomnih kotiv pidgodovuyut zhinki ridshe sterilizuyut oskilki ce dorogo Golovnij kerivnik Departamentu navkolishnogo seredovisha Inara Egle Inara Egle povidomlyaye sho sterilizaciya odniyeyi kishki koshtuye v 15 20 lativ Z 2003 r z metoyu skorotiti chiselnist vulichnih kotiv i poperediti skaz u Rizi pracyuye programa vilov sterilizaciya povernennya na kolishnye misce prozhivannya yaka finansuyetsya miskoyu vladoyu za uchasti zoozahisnoyi organizaciyi LFK Dzivnieku aizsardzibas grupa Na pidtrimku rizkoyi programi sterilizaciyi vulichnih tvarin zapushenij proekt Kaku dzive v Interneti Programa sterilizaciyi vulichnih tvarin pracyuye i v inshih latvijskih mistah Shodo sinantropnih sobak Indiya U krayini zastosovuyetsya rekomendovana VOOZ metodika vidlov sterilizaciya povernennya na kolishnye misce prozhivannya ABC finansovana za rahunok zakordonnih organizacij sho boryutsya za prava tvarin i chastkovo za rahunok derzhavi Za danimi Blue Cross of India v troh mistah de zastosovuyetsya programa ABC Chennaj Dzhajpur i Kalimpong sposterigayetsya stijke skorochennya zahvoryuvanosti skazom Riven smertnosti vid skazu sered naselennya cih mist takozh znizivsya Yak stverdzhuye Tovaristvo iz zapobigannya zhorstokomu povodzhennyu z tvarinami u mistah de programa zastosovuvalasya poslidovno skorotilasya chastota ukusiv bezdomnimi psami z 60 do 2 Razom z tim navedeni vishe pokazniki zrosli v inshih oblastyah ne zadiyanih u programi ABC Yak komentuye dosvid indusiv rosijskij specialist z ekologiyi brodyachih psiv V Ribalko Zavdannya zmenshennya chiselnosti sobak tam ne stavili indusi namagalisya lishe borotisya zi skazom sterilizovanih sobak voni vakcinuvali Vakcini yakraz vistachalo na termin zhittya tamteshnih sobak parij U serednomu bilshe dvoh rokiv voni v netryah ne zhivut i povtornoyi vakcinaciyi ne potribno Rosiya Programa sterilizaciyi bezdomnih tvarin u Moskvi bula prijnyata shodo brodyachih psiv yakih na 2007 r nalichuvali vid 30 tis do 100 tis osobin Diyala z 2002 po 2009 r Koristuvalasya pidtrimkoyu z boku zahisnikiv tvarin viklikala spirnu ocinku i zaznavala kritiki z boku yak fahivciv tak i gromadskosti Programa sebe ne vipravdala kilkist brodyachih psiv na vulicyah Moskvi za chas roboti programi ne zmenshilasya Rumuniya U 1995 r Buharestskij municipalitet zasnuvav administraciyu zi sposterezhennya za tvarinami angl the Administration for Animal Supervision AAS Z 1989 r pri tisnij spivpraci z zoozahisnimi organizaciyami Zahidnoyi Yevropi bulo provedeno navchannya dlya spivrobitnikiv municipalitetiv za programoyu sterilizaciyi U 2000 r organizaciya Four Paws pidpisala ugodu z golovnim municipalitetom derzhavi v Buharesti shodo sterilizaciyi vsih sobak u krayini Ale nezvazhayuchi na chislenni roki diyi programi na 2009 rik vona ne prizvela do zmenshennya chiselnosti bezpritulnih sobak Bezpritulni sobaki prodovzhuyut buti zagrozoyu dlya zhiteliv krayini U kinci 2011 roku parlament krayini sprobuvav zminiti sposib regulyuvannya chiselnosti bezpritulnih sobak i zastosovuvati evtanaziyu ale zavdyaki oporu zoozahisnikiv zakon budo viznano nelegitimnim Dosvid shodo kotiv i psiv u SShA Psi U SShA sterilizaciyi zaznayut lishe psi sho mayut vlasnikiv z metoyu nedopushennya potencijnogo popovnennya populyaciyi bezpritulnih tvarin ta skorochennya vitrat na evtanaziyu a programi sho peredbachayut vilne znahodzhennya psiv u miskomu seredovishi nikoli ne provodilisya vilovlenih i nezatrebuvanih psiv tam vbivayut shlyahom prispannya U SShA ne dopuskayetsya vilne prozhivannya bezpritulnih psiv i z metoyu nedopushennya viniknennya chi popovnennya populyaciyi bezpritulnih tvarin rozvivayetsya programa kontrolyu yihnoyi chiselnosti realizovana v 1995 r u shtati Konektikut Osnovna meta ciyeyi programi poperedzhennya zahvoryuvannya na skaz vakcinaciya ta znizhennya chiselnosti sterilizaciya bezpritulnih tvarin Dlya lyudej sho berut tvarin z municipalnih pritulkiv ciyeyu programoyu peredbachena vidacha vauchera za dopomogoyu yakoyi zdijsnyuyetsya finansova pidtrimka vlasnikiv tvarin zi sterilizaciyi ta vakcinaciyi svoyih vihovanciv Za dopomogoyu programi vdalosya skorotiti chislo evtanazij u municipalnih pritulkah na 50 zagalom prispannya zaznaye blizko 5 miljoniv kotiv na rik Finansuvannya programi zdijsnyuyetsya na 65 za rahunok podatku na utrimannya tvarin Ti vlasniki chiyi tvarini sterilizovani platyat znachno menshij podatok za utrimannya tvarini Koti U 2007 r nathnenij uspihami ciyeyi programi Departament silskogo gospodarstva shvaliv programu sterilizaciyi takozh dlya dikih kishok Feral Cat Program Diki kishki bezkontrolno rozmnozhuyuchis utvoryuyut bagatomiljonni koloniyi po vsij Americi U Chikago nalichuyut blizko 5 mln kotiv u sht Viskonsin kilkist dikih kishok syagaye 2 mln Meshkanci Viskonsina vistupayut za prijnyattya zakonu pro dozvil polyuvannya na kishok za prikladom shtativ Minnesota ta Pivdenna Dakota Poziciya providnih zoozahisnih organizacij i prirodoohoroncivVidomi zoozahisni organizaciyi Lyudi za etichne stavlennya do tvarin PETA Lyudska gromada Spoluchenih Shtativ najbilsha zoozahisna organizaciya SShA sho ob yednuye 1 3 miljona cholovik pidtrimuyut vilov yak sposib regulyuvannya chiselnosti tvarin i vvazhayut sho prispati brodyachu tvarinu gumanno oskilki zalishiti domashnyu tvarinu meshkati na vulici te zh same sho kinuti yiyi naprizvolyashe ta prirekti na rannyu i zhorstoku smert Varto vidznachiti sho PETA namagayetsya rekomenduvati najgumannishi metodi prispannya Vitchiznyanij ekolog i prirodoohoronec V Ye Borejko direktor Kiyivskogo ekologo kulturnogo centru KEKC takozh kritikuvav shemu sterilizaciyi i nastupnogo povernennya tvarin za te sho vona nav yazuyuchi meshkancyam postijne susidstvo z velikoyu kilkistyu brodyachih psiv provokuye bilsh zhorstke stavlennya do tvarin Perevazhna bilshist gorodyan ne hochut shob poruch z nimi zhili sobaki nehaj navit sterilizovani na sterilizovanih ne napisano sho voni taki voni tak samo vnochi gavkayut bigayut zgrayami grizutsya zalishayut velicheznu kilkist ekskrementiv yaki nihto ne pribiraye Tomu problema zalishatimetsya I vihid tut u bilsh zhorstkomu stavlenni do tvarin Ryadovi lyudi budut jti v apteku kupuvati pevni preparati zmishuvati yih z farshem i truyiti sobak Ce prosto pochavsya narodnij opir narodna partizanska vijna z sobakami Zhiteli mikrorajoniv de rozvelosya zanadto bagato bezdomnih sobak sami yih otruyuyut I koli na mitingah zoozahisniki pokazuyut zagiblih sobak ce zasluga zahisnikiv tvarin adzhe ce voni sprovokuvali taku narodnu zhorstokist V Borejko Zoozahisniki provokuyut znishennya sobak Hreshatik 24 06 2010r Div takozhDinamika populyacij Bezpritulni tvarini Zahist tvarin Brodyachi psi Doghanteri Vsesvitnij den sterilizaciyi tvarin Bezpritulni tvariniPrimitkiBigon M Harper Dzh Taunsend K Ekologiya Osobi populyacii i soobshestva Moskva Mir 1989 Tom 1 667 s Koli G Analiz populyacij pozvonochnyh Moskva Mir 1979 362 s PDF Arhiv originalu PDF za 12 travnya 2013 Procitovano 30 chervnya 2013 Kratkij obzor mezhdunarodnogo opyta regulirovaniya chislennosti bezdomnyh zhivotnyh Centr obrasheniya s zhivotnymi Arhiv originalu za 1 kvitnya 2011 Procitovano 30 chervnya 2013 Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 30 chervnya 2013 Riga masveida vairojas kaki Kasjauns lv PIB Press Release Arhiv originalu za 13 lipnya 2010 Procitovano 30 chervnya 2013 Human and animal rabies control The Success of the ABC Anti Rabies Programme in India 28 travnya 2013 u Wayback Machine Blue Cross of India Zero rabies city shows the way to small towns Times of India Jun 10 2009 The Hindu Andhra Pradesh Visakhapatnam News Dog menace NGO approaches rights panel nedostupne posilannya 21 bereznya 2011 Sobaki s vypushennymi kishkami Komsomolskaya pravda Arhiv originalu za 16 chervnya 2012 Procitovano 21 bereznya 2011 Dogs maul Romanian woman to death BBC News 28 sichnya 2011 originalu za 4 lipnya 2017 Procitovano 8 chervnya 2021 angl Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 10 lipnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya 1 nedostupne posilannya DOAG Animal Population Control Program Arhiv originalu za 6 sichnya 2013 Procitovano 30 chervnya 2013 Vaucher yavlyaye soboyu odnorazovu dopomogu 50 00 za kota 70 00 za kishku 100 00 za kobelya i 120 00 za suku plyus dva sheplennya Expert America About to Be Overrun by Feral Cats Science News 6 sichnya 2013 u Wayback Machine Science amp Technology Technology News FOXNews com Stray Cats Fair Game CBS News Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 30 chervnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 5 grudnya 2008 Procitovano 30 chervnya 2013 Zoozashitniki provociruyut unichtozhenie sobak kreschatic kiev ua Arhiv originalu za 16 lipnya 2013 Procitovano 1 serpnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr datepublished dovidka

Дата публікації:
Топ