Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Борис Павлович Степанцев 7 грудня 1929 Москва 21 травня 1983 Москва радянський режисер мультиплікатор художник ілюстрато

Степанцев Борис Павлович

Степанцев Борис Павлович

Борис Павлович Степанцев (7 грудня 1929, Москва — 21 травня 1983, Москва) — радянський режисер-мультиплікатор, художник, ілюстратор книг і діафільмів. Заслужений митець РРФСР (1972). Художній керівник студії «Мульттелефільм» творчого об'єднання «Екран» (1980—1983). Віце-президент АСІФА (1972—1982). Член журі Канського кінофестивалю у розділі «Художня анімація».

Степанцов Борис Павлович
Степанцев Борис Павлович
Народився7 грудня 1929(1929-12-07) або 1 грудня 1929(1929-12-01)[1]
Москва, СРСР
Помер21 травня 1983(1983-05-21)[1] (53 роки)
Москва, СРСР
ПохованняНове Донське кладовище
Країнаimage СРСР
Діяльністькінорежисер, сценарист, аніматор
Роки активностіз 1956
ПартіяКПРС
Нагороди
image
IMDbID 0826817

Ранні роки та початок кар'єри

Борис Степанцев (Степанцов за народженням) народився і виріс у Москві. Ще до війни звик до мультфільмів, які дивився в кінотеатрі на Страсному бульварі, і вирішив пов'язати своє життя з комедійною мультиплікацією.

1946 року закінчив Московську художню школу та курси художників-мультиплікаторів при кіностудії «Союзмультфільм». Під час навчання дивився багато трофейних фільмів, включаючи мультфільми студії «Дісней», які мали на нього великий вплив. З 1947 до 1949 року працював художником-мультиплікатором. Після п'ятирічної служби матросом у ВМФ СРСР повернувся на студію, водночас вступивши до Московського поліграфічного інституту. Член КПРС із 1954 року.

Союзмультфільм

У 1954 році Борис Степанцев дебютував як режисер, поставивши один із перших повоєнних лялькових мультфільмів «Злодійка з наклейкою». Потім захопився мальованими мультфільмами. З 1956 по 1962 рік зняв ряд комедійних стрічок (у тому числі мультиплікаційні вставки до «Їхали ми, їхали…») спільно з режисером Євгеном Райковським і художником-постановником Анатолієм Савченком, своїм постійним партнером не тільки по більшості мультфільмів, але і книжковим ілюстраціям

Степанцеву подобався жанр сучасної казки, в якому, зокрема, було виконано «Петя та Червона Шапочка» (1958), нагороджений «Лавровим вінком» на VII Міжнародному фестивалі анімаційних фільмів в Ансі. Своєрідний сіквел «Тільки не зараз» (1962), також знятий за мотивами «постмодерної» казки Володимира Сутєєва про Петра Іванова, став одним із ранніх радянських експериментів щодо поєднання живого актора та мальованої мультиплікації.

У 1960 році Степанцев і Райковський поставили «Мурзилку на супутнику» — перший в СРСР широкоекранний мультфільм. За нього вони здобули Першу премію на XII Міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах.

Надалі Степанцев працював один. У період з 1965 по 1970 рік зняв три свої найвідоміші мультфільми: «Вовка в Тридев'ятому царстві» (ще одну сучасну казку), «Малюк і Карлсон» і «Карлсон повернувся». У дилогії за книгами Астрід Ліндгрен Степанцев вперше у радянському кіно застосував технологію електрографії. Проте, за словами режисера, «зубоскальство» почало його втомлювати.

З 1966 по 1973 він поставив ряд драматичних мультфільмів, в основі яких лежали твори російської класичної музики. На картину «Вікно» його надихнули «Скоромовності» Сергія Прокоф'єва. Степанцев пізніше писав, що музика Прокоф'єва «сама малює те, що має відбутися на екрані, до найменшого жесту визначаючи гру персонажів … її драматургія була логічніше, точніше багатьох надуманих сюжетних ходів. Залишалося тільки слідувати їй».

«Пісня про Сокола» стала перекладенням однойменного твору Максима Горького на музику Олександра Скрябіна, а також першим широкоекранним радянським фільмом у стилі живопису за склом (целулоїдом). В екранізації балету Петра Ілліча Чайковського «Лускунчик» було використано комбіновані зйомки та ефекти, більше ніким не повторені у радянській мультиплікації.

Останні роки життя

З 1980 року і до кінця життя Степанцев був художнім керівником студії «Мульттелефільм» творчого об'єднання «Екран». вітрила". У ньому Степанцев застосував технології соляризації та фотографіки для перетворення зображень живих акторів на кшталт малюнків та поєднання їх із художніми декораціями. За словами Йосипа Боярського, фільм йому давався складно, здавання керівництву Держтелерадіо проходило болісно, ​​і це підірвало здоров'я режисера.

В останні роки життя також цікавився комп'ютерною графікою і тоді називав її майбутнім мультиплікації. Борис Степанцев помер 21 травня 1983 року у віці 53 років. Як писав Ролан Биков у своїх щоденниках, «зробив зарядку та впав — інсульт». Похований на Донському цвинтарі.

Художник-ілюстратор

Ілюстрації до книг

Лев Аркадьєв «Пінгвіненя». М: Дитячий світ, 1963

Ілюстрації до діафільмів

Одним із перших намалював Чебурашку та Крокодила Гену для діафільму «Крокодил Гена та його друзі» ще до виходу мультфільму[13]. Згодом під час судового позову з Леонідом Шварцманом письменник Едуард Успенський наводив у приклад Чебурашку Степанцева «з великими вухами та очима», стверджуючи, що персонаж у виконанні Шварцмана був зображений «один на один»[14][15].

З 1972 року, починаючи з діафільму «Як півник потрапив на дах», ілюстрації намальовані спільно з Анатолієм Савченком.

  • 1960 — Аркадьєв Л. А. Мурзилка на супутнику
  • 1961 — Чуковський К. І. Айболіт
  • 1962 — Долонщиков Г. Боягузливий задира
  • 1963 — Перро Ш. Червона Шапочка
  • 1963 — Чуковський К. І. Муха-Цокотуха
  • 1964 — Важдаєв В. М. Король-підпасок
  • 1965 — Михалков С. В. Три порося
  • 1966 — Пантелєєв Л. Дві жаби
  • 1967 — Коростильов В. Вовка в Тридев'ятому царстві
  • 1967 — Важдаєв В. М. Подарунок імператора
  • 1968 — Крилов І. А. Вовк і ягня; Щука; Жаба та Вол
  • 1968 — Благініна Є. А. Тюлюлюй
  • 1968 — Заходер Б. В. Хрюк на ялинці
  • 1969 — Успенський Е. Н. Крокодил Гена та його друзі (дві частини)
  • 1971 — Чуковський К. І. Крокодил (дві частини)
  • 1971 — Макушинський К. Пан Ниточка
  • 1972 — Лабуле Е. Р. Л. Як півник потрапив на дах
  • 1973 — Успенський Е. Н. Дядя Федір, Пес і Кіт
  • 1974 — Успенський Е. Н. Бобік — мисливський пес
  • 1975 — Ліндгрен А. Малий і Карлсон (дві частини)
  • 1977 — Пройслер О. Маленька Баба-Яга (дві частини)
  • 1978 — Ліндгрен А. Карлсон знову пустує
  • 1980 — Чуковський К. І. Пента і морські пірати (дві частини)
  • 1980 — Качанов Р., Успенський Е. Н. Стара Шапокляк
  • 1981 — Андерсен Г.-Х. Нове вбрання короля
  • 1982 — Ліндгрен А. Карлсон повернувся
  • 1984 — Чуковський К. І. Телефон

Фільмографія

Режисер

  • 1954 — «Злодійка з наклейкою»
  • 1956 — «Пригоди Мурзилки» (вип. 1)
  • 1957 — «Знову двійка»
  • 1958 — «Петя і Червона Шапочка»
  • 1960 — «Мурзилка на супутнику»
  • 1962 — «Тільки не зараз»
  • 1962 — «Їхали ми, їхали…» (мультиплікаційні вставки)
  • 1964 — «Півень і фарби»
  • 1965 — «Вовка в Тридев'ятому царстві»
  • 1966 — «Вікно»
  • 1967 — «Пісня про Сокол»
  • 1968 — "Малюк і Карлсон
  • 1970 — «Карлсон повернувся»
  • 1971 — «Серце»
  • 1971 — «Скрипка піонера»
  • 1973 — «Лускунчик»
  • 1974 — «Пригоди Чичикова. Манілов»
  • 1974 — «Пригоди Чичикова. Ніздрев»
  • 1976 — "Муха-Цокотуха
  • 1978 — «Червоні вітрила» (експериментальний ролик)
  • 1979 — «Чому ослик затявся?»
  • 1982 — «Ассоль»
  • 1983 — «Фітіль № 254» (сюжет «Лавина»)

Сценарист

  • 1967 — «Пісня про Сокол»
  • 1971 — «Серце»
  • 1973 — «Лускунчик»
  • 1974 — «Пригоди Чичикова. Манілов»
  • 1974 — «Пригоди Чичикова. Ніздрев»
  • 1976 — «Муха-Цокотуха»
  • 1979 — «Чому ослик затявся?»
  • 1981 — «Казка про дурне мишеня»
  • 1982 — «Ассоль»

Художник-постановник

  • 1954 — На лісовій естраді
  • 1954 — Небезпечна витівка

Художник-мультиплікатор

  • 1947 — Веселий город
  • 1947 — Подорож до країни велетнів
  • 1948 — Сіра Шейка
  • 1948 — Чемпіон
  • 1949 — Гуси-лебеді
  • 1949 — Лев і заєць
  • 1949 — Машенькін концерт
  • 1949 — Полкан і Шавка
  • 1954 — Козел-музикант
  • 1954 — На лісовій естраді
  • 1954 — Підпис нерозбірливий
  • 1955 — Незвичайний матч

Нагороди та призи

  • 1959 — «Петя і Червона Шапочка» — 2-а премія у розділі мультфільмів Всесоюзного кінофестивалю (ВКФ) у Києві
  • 1960 — «Петя і Червона Шапочка» — «Лавровий вінок» за найкращий дитячий фільм на VII Міжнародному фестивалі анімаційних фільмів в Ансі (Франція)
  • 1960 — «Мурзилка на супутнику» — 1-а премія за кращий дитячий фільм на XII Міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах (ЧССР)
  • 1966 -«вікно»— приз «Срібний пелікан» на МКФ мультфільмів у Мамаї (Румунія)
  • 1970 — «Малюк і Карлсон» — 1-а премія в розділі мультфільмів IV ВКФ у Мінську
  • 1972 — «Серце» — VI Міжнародний фестиваль фільмів соціалістичних країн з охорони здоров'я в м. Ниш(Югославія)
  • 1973 — «Серце» — V Міжнародний фестиваль фільмів, присвячених роботі червоного хреста, у Варна(Болгарія)
  • 1974 — «Лускунчик» — 1-а премія на МФ дитячих та юнацьких фільмів у Хіхоні (Іспанія)

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Союзмультфільм. Вікіпедія (укр.). 30 липня 2022. Процитовано 3 серпня 2022.
  3. Хіхон. Вікіпедія (укр.). 30 червня 2022. Процитовано 3 серпня 2022.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Boris Pavlovich Stepancev 7 grudnya 1929 Moskva 21 travnya 1983 Moskva radyanskij rezhiser multiplikator hudozhnik ilyustrator knig i diafilmiv Zasluzhenij mitec RRFSR 1972 Hudozhnij kerivnik studiyi Multtelefilm tvorchogo ob yednannya Ekran 1980 1983 Vice prezident ASIFA 1972 1982 Chlen zhuri Kanskogo kinofestivalyu u rozdili Hudozhnya animaciya Stepancov Boris PavlovichStepancev Boris PavlovichNarodivsya7 grudnya 1929 1929 12 07 abo 1 grudnya 1929 1929 12 01 1 Moskva SRSRPomer21 travnya 1983 1983 05 21 1 53 roki Moskva SRSRPohovannyaNove Donske kladovisheKrayina SRSRDiyalnistkinorezhiser scenarist animatorRoki aktivnostiz 1956PartiyaKPRSNagorodiIMDbID 0826817 Mediafajli u VikishovishiRanni roki ta pochatok kar yeriBoris Stepancev Stepancov za narodzhennyam narodivsya i viris u Moskvi She do vijni zvik do multfilmiv yaki divivsya v kinoteatri na Strasnomu bulvari i virishiv pov yazati svoye zhittya z komedijnoyu multiplikaciyeyu 1946 roku zakinchiv Moskovsku hudozhnyu shkolu ta kursi hudozhnikiv multiplikatoriv pri kinostudiyi Soyuzmultfilm Pid chas navchannya divivsya bagato trofejnih filmiv vklyuchayuchi multfilmi studiyi Disnej yaki mali na nogo velikij vpliv Z 1947 do 1949 roku pracyuvav hudozhnikom multiplikatorom Pislya p yatirichnoyi sluzhbi matrosom u VMF SRSR povernuvsya na studiyu vodnochas vstupivshi do Moskovskogo poligrafichnogo institutu Chlen KPRS iz 1954 roku SoyuzmultfilmU 1954 roci Boris Stepancev debyutuvav yak rezhiser postavivshi odin iz pershih povoyennih lyalkovih multfilmiv Zlodijka z naklejkoyu Potim zahopivsya malovanimi multfilmami Z 1956 po 1962 rik znyav ryad komedijnih strichok u tomu chisli multiplikacijni vstavki do Yihali mi yihali spilno z rezhiserom Yevgenom Rajkovskim i hudozhnikom postanovnikom Anatoliyem Savchenkom svoyim postijnim partnerom ne tilki po bilshosti multfilmiv ale i knizhkovim ilyustraciyam Stepancevu podobavsya zhanr suchasnoyi kazki v yakomu zokrema bulo vikonano Petya ta Chervona Shapochka 1958 nagorodzhenij Lavrovim vinkom na VII Mizhnarodnomu festivali animacijnih filmiv v Ansi Svoyeridnij sikvel Tilki ne zaraz 1962 takozh znyatij za motivami postmodernoyi kazki Volodimira Sutyeyeva pro Petra Ivanova stav odnim iz rannih radyanskih eksperimentiv shodo poyednannya zhivogo aktora ta malovanoyi multiplikaciyi U 1960 roci Stepancev i Rajkovskij postavili Murzilku na suputniku pershij v SRSR shirokoekrannij multfilm Za nogo voni zdobuli Pershu premiyu na XII Mizhnarodnomu kinofestivali u Karlovih Varah Nadali Stepancev pracyuvav odin U period z 1965 po 1970 rik znyav tri svoyi najvidomishi multfilmi Vovka v Tridev yatomu carstvi she odnu suchasnu kazku Malyuk i Karlson i Karlson povernuvsya U dilogiyi za knigami Astrid Lindgren Stepancev vpershe u radyanskomu kino zastosuvav tehnologiyu elektrografiyi Prote za slovami rezhisera zuboskalstvo pochalo jogo vtomlyuvati Z 1966 po 1973 vin postaviv ryad dramatichnih multfilmiv v osnovi yakih lezhali tvori rosijskoyi klasichnoyi muziki Na kartinu Vikno jogo nadihnuli Skoromovnosti Sergiya Prokof yeva Stepancev piznishe pisav sho muzika Prokof yeva sama malyuye te sho maye vidbutisya na ekrani do najmenshogo zhestu viznachayuchi gru personazhiv yiyi dramaturgiya bula logichnishe tochnishe bagatoh nadumanih syuzhetnih hodiv Zalishalosya tilki sliduvati yij Pisnya pro Sokola stala perekladennyam odnojmennogo tvoru Maksima Gorkogo na muziku Oleksandra Skryabina a takozh pershim shirokoekrannim radyanskim filmom u stili zhivopisu za sklom celuloyidom V ekranizaciyi baletu Petra Illicha Chajkovskogo Luskunchik bulo vikoristano kombinovani zjomki ta efekti bilshe nikim ne povtoreni u radyanskij multiplikaciyi Ostanni roki zhittyaZ 1980 roku i do kincya zhittya Stepancev buv hudozhnim kerivnikom studiyi Multtelefilm tvorchogo ob yednannya Ekran vitrila U nomu Stepancev zastosuvav tehnologiyi solyarizaciyi ta fotografiki dlya peretvorennya zobrazhen zhivih aktoriv na kshtalt malyunkiv ta poyednannya yih iz hudozhnimi dekoraciyami Za slovami Josipa Boyarskogo film jomu davavsya skladno zdavannya kerivnictvu Derzhteleradio prohodilo bolisno i ce pidirvalo zdorov ya rezhisera V ostanni roki zhittya takozh cikavivsya komp yuternoyu grafikoyu i todi nazivav yiyi majbutnim multiplikaciyi Boris Stepancev pomer 21 travnya 1983 roku u vici 53 rokiv Yak pisav Rolan Bikov u svoyih shodennikah zrobiv zaryadku ta vpav insult Pohovanij na Donskomu cvintari Hudozhnik ilyustratorIlyustraciyi do knig Lev Arkadyev Pingvinenya M Dityachij svit 1963 Ilyustraciyi do diafilmiv Odnim iz pershih namalyuvav Cheburashku ta Krokodila Genu dlya diafilmu Krokodil Gena ta jogo druzi she do vihodu multfilmu 13 Zgodom pid chas sudovogo pozovu z Leonidom Shvarcmanom pismennik Eduard Uspenskij navodiv u priklad Cheburashku Stepanceva z velikimi vuhami ta ochima stverdzhuyuchi sho personazh u vikonanni Shvarcmana buv zobrazhenij odin na odin 14 15 Z 1972 roku pochinayuchi z diafilmu Yak pivnik potrapiv na dah ilyustraciyi namalovani spilno z Anatoliyem Savchenkom 1960 Arkadyev L A Murzilka na suputniku 1961 Chukovskij K I Ajbolit 1962 Dolonshikov G Boyaguzlivij zadira 1963 Perro Sh Chervona Shapochka 1963 Chukovskij K I Muha Cokotuha 1964 Vazhdayev V M Korol pidpasok 1965 Mihalkov S V Tri porosya 1966 Pantelyeyev L Dvi zhabi 1967 Korostilov V Vovka v Tridev yatomu carstvi 1967 Vazhdayev V M Podarunok imperatora 1968 Krilov I A Vovk i yagnya Shuka Zhaba ta Vol 1968 Blaginina Ye A Tyulyulyuj 1968 Zahoder B V Hryuk na yalinci 1969 Uspenskij E N Krokodil Gena ta jogo druzi dvi chastini 1971 Chukovskij K I Krokodil dvi chastini 1971 Makushinskij K Pan Nitochka 1972 Labule E R L Yak pivnik potrapiv na dah 1973 Uspenskij E N Dyadya Fedir Pes i Kit 1974 Uspenskij E N Bobik mislivskij pes 1975 Lindgren A Malij i Karlson dvi chastini 1977 Projsler O Malenka Baba Yaga dvi chastini 1978 Lindgren A Karlson znovu pustuye 1980 Chukovskij K I Penta i morski pirati dvi chastini 1980 Kachanov R Uspenskij E N Stara Shapoklyak 1981 Andersen G H Nove vbrannya korolya 1982 Lindgren A Karlson povernuvsya 1984 Chukovskij K I TelefonFilmografiyaRezhiser 1954 Zlodijka z naklejkoyu 1956 Prigodi Murzilki vip 1 1957 Znovu dvijka 1958 Petya i Chervona Shapochka 1960 Murzilka na suputniku 1962 Tilki ne zaraz 1962 Yihali mi yihali multiplikacijni vstavki 1964 Piven i farbi 1965 Vovka v Tridev yatomu carstvi 1966 Vikno 1967 Pisnya pro Sokol 1968 Malyuk i Karlson 1970 Karlson povernuvsya 1971 Serce 1971 Skripka pionera 1973 Luskunchik 1974 Prigodi Chichikova Manilov 1974 Prigodi Chichikova Nizdrev 1976 Muha Cokotuha 1978 Chervoni vitrila eksperimentalnij rolik 1979 Chomu oslik zatyavsya 1982 Assol 1983 Fitil 254 syuzhet Lavina Scenarist 1967 Pisnya pro Sokol 1971 Serce 1973 Luskunchik 1974 Prigodi Chichikova Manilov 1974 Prigodi Chichikova Nizdrev 1976 Muha Cokotuha 1979 Chomu oslik zatyavsya 1981 Kazka pro durne mishenya 1982 Assol Hudozhnik postanovnik 1954 Na lisovij estradi 1954 Nebezpechna vitivka Hudozhnik multiplikator 1947 Veselij gorod 1947 Podorozh do krayini veletniv 1948 Sira Shejka 1948 Chempion 1949 Gusi lebedi 1949 Lev i zayec 1949 Mashenkin koncert 1949 Polkan i Shavka 1954 Kozel muzikant 1954 Na lisovij estradi 1954 Pidpis nerozbirlivij 1955 Nezvichajnij matchNagorodi ta prizi1959 Petya i Chervona Shapochka 2 a premiya u rozdili multfilmiv Vsesoyuznogo kinofestivalyu VKF u Kiyevi 1960 Petya i Chervona Shapochka Lavrovij vinok za najkrashij dityachij film na VII Mizhnarodnomu festivali animacijnih filmiv v Ansi Franciya 1960 Murzilka na suputniku 1 a premiya za krashij dityachij film na XII Mizhnarodnomu kinofestivali v Karlovih Varah ChSSR 1966 vikno priz Sribnij pelikan na MKF multfilmiv u Mamayi Rumuniya 1970 Malyuk i Karlson 1 a premiya v rozdili multfilmiv IV VKF u Minsku 1972 Serce VI Mizhnarodnij festival filmiv socialistichnih krayin z ohoroni zdorov ya v m Nish Yugoslaviya 1973 Serce V Mizhnarodnij festival filmiv prisvyachenih roboti chervonogo hresta u Varna Bolgariya 1974 Luskunchik 1 a premiya na MF dityachih ta yunackih filmiv u Hihoni Ispaniya PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Soyuzmultfilm Vikipediya ukr 30 lipnya 2022 Procitovano 3 serpnya 2022 Hihon Vikipediya ukr 30 chervnya 2022 Procitovano 3 serpnya 2022

Дата публікації:
Топ