Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Степ-Ф» - супутниковий телескоп електронів і протонів, призначений для дослідження динаміки радіаційних поясів Землі під час сонячної та магнітосферної активності, розміщений на космічному апараті Коронас-Фотон. Прилад був виведений на орбіту Землі в складі КА 30 січня 2009 і вперше включений 19 лютого 2009.
Розробник
- Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна
- Науковий керівник - Олексій Дудник
Наукові завдання експерименту
- Дослідження динаміки енергетичних спектрів та пітч-кутових розподілів високоенергійних електронів і протонів радіаційних поясів Землі під час магнітосферних бур і суббурі, у результаті впливу високошвидкісних потоків сонячного вітру на магнітосферу Землі.
- Дослідження хвильових процесів і динаміки високоенергетичних часток у магнітосфері Землі.
Цілі експерименту
- Визначення висот переважного впливу електричної та магнітної компонент флуктуацій магнітного поля Землі на процес радіальної дифузії частинок радіаційних поясів.
- Визначення залежності показника статичного спектру в пітч-кутових розподілах висипання електронів від величин Dst, Kp і AU-індексів, що характеризують магнітуду магнітосферної бурі на різних широтах.
- Пошук кореляційних взаємозв'язків між радіосплесками на різних частотах, які реєструються на рівні поверхні Землі на середніх широтах, і сонячної, магнітосферної, і іоносферної активності.
- Дослідження природи мікросплесків енергійних електронів під зовнішнім радіаційним поясом Землі.
- Вивчення взаємозв'язку потоків захоплених і висипання частинок магнітосферного походження з протонними спалахами на Сонці і сонячними космічними променями.
- Перевірка гіпотези про генетичний зв'язок потоків висипання енергійних електронів з радіаційних поясів Землі і механізму генерації ВЧ радіосплесків.
Основні характеристики і склад приладу
Прилад дозволяє реєструвати потоки:
- електронів у діапазоні енергій 0,4 - 14,3 МеВ,
- протонів у діапазоні енергій 9,8 - 61,0 МеВ,
- альфа-частинок у діапазоні енергій 37,0 - 246,0 МеВ.
Прилад складається з блоку детекторів Степ-ФД, встановлюваного поза герметичним відсіком космічного апарату, і блоку обробки цифрової інформації степ-ФЭ. Блок детекторів (мал.) містить у собі два ідентичних кремнієвих позиційно-чутливих матричних детектора, кожен розміром 45x45мм і товщиною 350мкм, і два сцинтиляційних детектора на базі кристалів CsI (Tl), що переглядаються фотодіода великої площі. Поле зору телескопа становить 97x97 °. Розмір кожного з 36 квадратних елементів матриці на півпростору-водніковом детекторі становить 7,3 x7, 3 мм, що дозволяє отримати середню кутове дозволу-шення в загальному полі зору телескопа близько 8 °. Ефективні площі кожного з півпростору-воднікових детекторів - 20см 2, сцинтиляційних кристалічних детекторів - 36 і 49 см 2. Геометричний фактор приладу становить 20 см 2 • стер. Маса приладу Степ-Ф становить близько 16 кг.
Прилад Степ-Ф в нормальному режимі роботи після його включення працює не безперервно протягом усього періоду активного існування КА. Інформація видається в ССРНІ через кожні 30 секунд і містить у собі дані про потоки електронів, протонів і альфа-частинок в 12 енергетичних діапазонах по кожному сорту частинок в загальному вугіллі зору приладу, що дорівнює 970 x 970. Мінімальна тимчасова розподільчаздатність даних становить 2 секунди з метою вивчення тонкої структури часової динаміки потоків часток з високою щільністю під час проходження КА через радіаційні пояси і приполярні області.
Прилад визначає напрямок приходу кожного з 3-х сортів часток, які пройшли через як мінімум 2 перших детектора. Ця інформація надходить з тимчасовим дозволом 2 секунди, що дозволяє, зокрема визначати межі проникнення сонячних космічних променів середніх енергій в магнітосферу Землі в приполярних областях, а також визначати динаміку наповнення радіаційних поясів електронами і протонами з міжпланетного простору.
Джерела
- Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна [ 14 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- Дудник О. В. Супутниковий телескоп електронів і протонів СТЕП-Ф наукового космічного проекту «КОРОНАС-Фотон» // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 11. — ISSN 1027-3239. — DOI:.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Step F suputnikovij teleskop elektroniv i protoniv priznachenij dlya doslidzhennya dinamiki radiacijnih poyasiv Zemli pid chas sonyachnoyi ta magnitosfernoyi aktivnosti rozmishenij na kosmichnomu aparati Koronas Foton Prilad buv vivedenij na orbitu Zemli v skladi KA 30 sichnya 2009 i vpershe vklyuchenij 19 lyutogo 2009 Prilad STEP FRozrobnikHarkivskij nacionalnij universitet imeni V N Karazina Ukrayina Naukovij kerivnik Oleksij DudnikNaukovi zavdannya eksperimentuDoslidzhennya dinamiki energetichnih spektriv ta pitch kutovih rozpodiliv visokoenergijnih elektroniv i protoniv radiacijnih poyasiv Zemli pid chas magnitosfernih bur i subburi u rezultati vplivu visokoshvidkisnih potokiv sonyachnogo vitru na magnitosferu Zemli Doslidzhennya hvilovih procesiv i dinamiki visokoenergetichnih chastok u magnitosferi Zemli Cili eksperimentuViznachennya visot perevazhnogo vplivu elektrichnoyi ta magnitnoyi komponent fluktuacij magnitnogo polya Zemli na proces radialnoyi difuziyi chastinok radiacijnih poyasiv Viznachennya zalezhnosti pokaznika statichnogo spektru v pitch kutovih rozpodilah visipannya elektroniv vid velichin Dst Kp i AU indeksiv sho harakterizuyut magnitudu magnitosfernoyi buri na riznih shirotah Poshuk korelyacijnih vzayemozv yazkiv mizh radiospleskami na riznih chastotah yaki reyestruyutsya na rivni poverhni Zemli na serednih shirotah i sonyachnoyi magnitosfernoyi i ionosfernoyi aktivnosti Doslidzhennya prirodi mikrospleskiv energijnih elektroniv pid zovnishnim radiacijnim poyasom Zemli Vivchennya vzayemozv yazku potokiv zahoplenih i visipannya chastinok magnitosfernogo pohodzhennya z protonnimi spalahami na Sonci i sonyachnimi kosmichnimi promenyami Perevirka gipotezi pro genetichnij zv yazok potokiv visipannya energijnih elektroniv z radiacijnih poyasiv Zemli i mehanizmu generaciyi VCh radiospleskiv Osnovni harakteristiki i sklad priladuPrilad dozvolyaye reyestruvati potoki elektroniv u diapazoni energij 0 4 14 3 MeV protoniv u diapazoni energij 9 8 61 0 MeV alfa chastinok u diapazoni energij 37 0 246 0 MeV Prilad STEP F Prilad skladayetsya z bloku detektoriv Step FD vstanovlyuvanogo poza germetichnim vidsikom kosmichnogo aparatu i bloku obrobki cifrovoyi informaciyi step FE Blok detektoriv mal mistit u sobi dva identichnih kremniyevih pozicijno chutlivih matrichnih detektora kozhen rozmirom 45x45mm i tovshinoyu 350mkm i dva scintilyacijnih detektora na bazi kristaliv CsI Tl sho pereglyadayutsya fotodioda velikoyi ploshi Pole zoru teleskopa stanovit 97x97 Rozmir kozhnogo z 36 kvadratnih elementiv matrici na pivprostoru vodnikovom detektori stanovit 7 3 x7 3 mm sho dozvolyaye otrimati serednyu kutove dozvolu shennya v zagalnomu poli zoru teleskopa blizko 8 Efektivni ploshi kozhnogo z pivprostoru vodnikovih detektoriv 20sm 2 scintilyacijnih kristalichnih detektoriv 36 i 49 sm 2 Geometrichnij faktor priladu stanovit 20 sm 2 ster Masa priladu Step F stanovit blizko 16 kg Prilad Step F v normalnomu rezhimi roboti pislya jogo vklyuchennya pracyuye ne bezperervno protyagom usogo periodu aktivnogo isnuvannya KA Informaciya vidayetsya v SSRNI cherez kozhni 30 sekund i mistit u sobi dani pro potoki elektroniv protoniv i alfa chastinok v 12 energetichnih diapazonah po kozhnomu sortu chastinok v zagalnomu vugilli zoru priladu sho dorivnyuye 970 x 970 Minimalna timchasova rozpodilchazdatnist danih stanovit 2 sekundi z metoyu vivchennya tonkoyi strukturi chasovoyi dinamiki potokiv chastok z visokoyu shilnistyu pid chas prohodzhennya KA cherez radiacijni poyasi i pripolyarni oblasti Prilad viznachaye napryamok prihodu kozhnogo z 3 h sortiv chastok yaki projshli cherez yak minimum 2 pershih detektora Cya informaciya nadhodit z timchasovim dozvolom 2 sekundi sho dozvolyaye zokrema viznachati mezhi proniknennya sonyachnih kosmichnih promeniv serednih energij v magnitosferu Zemli v pripolyarnih oblastyah a takozh viznachati dinamiku napovnennya radiacijnih poyasiv elektronami i protonami z mizhplanetnogo prostoru DzherelaHarkivskij nacionalnij universitet imeni V N Karazina 14 veresnya 2008 u Wayback Machine Dudnik O V Suputnikovij teleskop elektroniv i protoniv STEP F naukovogo kosmichnogo proektu KORONAS Foton Visnik Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 2017 11 ISSN 1027 3239 DOI 10 15407 visn2017 11 053