Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ге́нрі-Енґельга́рд Сте́йнвей (точніше: Стайнвей; англ. Henry E. Steinway, народжений: Гайнріх-Енґельгард Штайнвеґ (нім. Heinrich Engelhard Steinweg); 17 лютого 1797 — 7 лютого 1871) — американський виробник піаніно, винахідник сучасного рояля та творець відомої фірми «Steinway & Sons».
| Стейнвей Генрі-Енґельгард | |
|---|---|
| нім. Heinrich Engelhard Steinweg | |
 | |
| Ім'я при народженні | Heinrich Engelhard Steinweg |
| Псевдо | Гайнріх-Енґельгард Штайнвеґ |
| Народився | 17 лютого 1797 Вольфсгаґен, Гарц |
| Помер | 7 лютого 1871 (73 роки) Нью-Йорк, США ·старість |
| Поховання | Грін-Вудський цвинтар[1] |
| Громадянство | |
| Національність | німець |
| Діяльність | підприємець, виробник музичних інструментів |
| Відомий завдяки | виробник музичних інструментів, фортепіано |
| Знання мов | німецька |
| Рід | d |
| Діти | дев'ять дітей |
| Автограф |  |
| |
Біографія. Ранні роки
Народився в Німеччині, у Вольфсгаґені в Гарці, як наймолодша, дванадцята дитина лісника в маєтках герцогів Брауншвайґських. Втративши в 15 років батьків, розпочав самостійне життя. У 1815 році, маючи 18 років, Гайнріх вступив рядовим до Брауншвайґського полку, з яким брав участь у , за що був нагороджений медаллю за хоробрість. На військовій службі диригував оркестром, а також вивчав основи столярування та меблевої справи. Принагідно виготовляв мандоліни і цитри.
Початок музичного Виробництва
Після демобілізації Г. Е. Штайнвеґ пішов на навчання до органного майстра в Ґосларі. Тут часом підпрацьовував як органіст у місцевій церкві. Перервавши навчання через рік, 1820 переїхав до Зеєзена, де відкрив невелику меблеву майстерню. Час від часу займався також ремонтом органів. 1825 року він одружився з Ю. Таймер, подарувавши їй до цієї події фортепіано з подвійними струнами. На шлюбній церемонії майстер Штайнвеґ сам грав у церкві на органі. У Зеєзені на кухні свого будинку, 1836 року він збудував свій перший рояль, що був відразу придбаний герцогом Брауншвайґським за величезну, як на той час, суму — 300 марок. Цей інструмент, що зберігся донині, знаходиться в колекціях Музею мистецтва Метрополітен в Нью-Йорку. Головним захопленням для нього були клавішні музичні інструменти, на той час це вірджинели, клавесини й перші фортепіано.
Родинна майстерня
Усі виховані Г. Е. Штайнвеґом діти — шестеро синів і три доньки — переймали основи батькового ремесла і допомагали йому в роботі. Діти повинні були освоїти ази фортепіанобудування на різних його стадіях: від підбирання деревини до процесу настроювання готового інструмента. Сини майстра — Теодор, Карл і Гайнріх-молодший — стали його постійними співробітниками ще зі шкільної лави.
Еміграція в Нью-Йорк
З кінця 1840-х років через політичні події в Німеччині, які призвели до економічних негараздів, продавати фортепіано ставало все важче. З німецьких князівств розпочалася значна еміграція. Кількість емігрантів тільки в США досягла 600.000 осіб. У Нью-Йорку виник район, який назвали Мала Німеччина. І тому голова сімейства відправив сина Карла на розвідку в США. Карл швидко отримав робоче місто в майстерні музичних інструментів. До того ж, в Нью-Йорку був значний попит на фортепіано і ринок музичних інструментів. Обміркувавши отримані від сина вісті, 1850 року, Гайнріх-Енґельгард Штайнвеґ з родиною емігрував до Нью-Йорка (США). Спершу він та його сини працювали на різних підприємствах, що виготовляли музичні інструменти, дружина і доньки давали приватні уроки музики. У 54 роки Гайнріх змінив своє ім'я на американський штиб, ставши Генрі-Енґельгардом Стейнвеєм, а 1853 року, придбавши приміщення під майстерню на Верік-стріт в Нью-Йорку, заснував свою уславлену фортепіанобудівну компанію «Steinway & Sons» (Стейнвей і сини), давши їй всупереч численним пересторогам колег та знайомих родинне прізвище.
Підприємство бурхливо розвивалося, постійно розширюючись і змінюючи місце перебування, але постійно перебуваючи в Нью-Йорку. На кінець 1858 року фірма продавала вже 300 фортепіано на рік, а через 10 років — 1800 фортепіано. У 1870-х роках фірма переїжджає на Лонґ-Айленд, де збудувала для підприємства та його працівників ціле містечко — Стейнвей-віллидж, яке окрім будинків включало пошту, бібліотеку, парк, дитячий садок, громадський басейн і навіть відділ пожежної сторожі. До того часу інструменти Стейнвея здобули світовий розголос, якому допоміг і ярмарок 1855 р., на якому були представлені його інструменти. Нововведенням була цілолита чавунна рама, якої не мали попередні музичні інструменти і яку запатентували. В родині були і майстри, і менеджери, і винахідливі рекламщики.
Родина заробила капітал і придбала багату садибу на Парк Авеню. Там же виникли і нова фабрика, і містечко для працівників Стейнвей-віллидж. Стейнвеї перейшли в клас багатих буржуа. Хоча їх теж не обходили негаразди: один із синів помер від туберкульозу, другий — від тифу. Обидва поховані в родинному склепі в Америці.
Дві фірми — в Нью-Йорку і в Гамбурдзі
1870 року було відкрито європейське представництво фірми та фабрику в Гамбурґу (Німеччина). Успішна компанія існувала як родинне підприємство до 1972 року. Останній представник родини Стейнвей, який займався виробництвом фортепіано в компанії «Steinway & Sons» від 1937 року, а з 1955 року її очолював, — Генрі-Циґлер Стейнвей, правнук засновника фірми, — помер восени 2008 року в Нью-Йорку. Нині фірма «Steinway & Sons» (див. [1] [ 30 березня 2022 у Wayback Machine.]) функціонує як велика міжнародна компанія з виготовлення музичних інструментів, головним підрозділом якої є самостійна фірма, що виготовляє фортепіано. Помер Генрі-Енґельгард Стейнвей на 74-му році життя у Нью-Йорку.
Література
- Ronald V. Ratcliffe: Steinway & Sons. Cronicle Books LLC, San Francisco 1989, 2000, .
- Ronald V. Ratcliffe: Steinway & Sons. Propyläen-Verlag, Frankfurt am Main (u. a.) 1992, .
- Theodore E. Steinway: People and Pianos: A Pictorial History of Steinway & Sons. Classical Music Today LLC & Amadeus Press LLC, Pompton Plains 2005, ; 10: 1-57467-112-X.
- Horst-Rüdiger Jarck und Gerhard Schildt (Hrsg.): Braunschweigische Landesgeschichte. Jahrtausendrückblick einer Region. Braunschweig 2000.
- Richard K. Lieberman: Steinway & Sons. Yale University Press, New Haven & London 1995, .
- Richard K. Lieberman: Steinway & Sons. Eine Familiengeschichte um Macht und Musik. Kindler, München 1996, .
- Dirk Stroschein: Von Steinweg zu Steinway. Eine deutsch-amerikanische Familiensaga (Hörbuch auf Audio-CD). .
- Miles Chapin & Rodica Prato: 88 Keys: The Making o a Steinway Piano. Clarkson Potter Publishers, New York 1997, .
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- За новими даними — це легенда. Якісь деталі майстер міг виконати і на теплій кухні, але головні деталі виробляли в невеликій майстерні.
 | Це незавершена стаття про особу США. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ge nri Engelga rd Ste jnvej tochnishe Stajnvej angl Henry E Steinway narodzhenij Gajnrih Engelgard Shtajnveg nim Heinrich Engelhard Steinweg 17 lyutogo 1797 7 lyutogo 1871 amerikanskij virobnik pianino vinahidnik suchasnogo royalya ta tvorec vidomoyi firmi Steinway amp Sons Stejnvej Genri Engelgardnim Heinrich Engelhard SteinwegIm ya pri narodzhenniHeinrich Engelhard SteinwegPsevdoGajnrih Engelgard ShtajnvegNarodivsya17 lyutogo 1797 1797 02 17 Volfsgagen GarcPomer7 lyutogo 1871 1871 02 07 73 roki Nyu Jork SShA staristPohovannyaGrin Vudskij cvintar 1 GromadyanstvoNacionalnistnimecDiyalnistpidpriyemec virobnik muzichnih instrumentivVidomij zavdyakivirobnik muzichnih instrumentiv fortepianoZnannya movnimeckaRiddDitidev yat ditejAvtograf Mediafajli u VikishovishiBiografiya Ranni rokiNarodivsya v Nimechchini u Volfsgageni v Garci yak najmolodsha dvanadcyata ditina lisnika v mayetkah gercogiv Braunshvajgskih Vtrativshi v 15 rokiv batkiv rozpochav samostijne zhittya U 1815 roci mayuchi 18 rokiv Gajnrih vstupiv ryadovim do Braunshvajgskogo polku z yakim brav uchast u za sho buv nagorodzhenij medallyu za horobrist Na vijskovij sluzhbi diriguvav orkestrom a takozh vivchav osnovi stolyaruvannya ta meblevoyi spravi Prinagidno vigotovlyav mandolini i citri Pochatok muzichnogo VirobnictvaPislya demobilizaciyi G E Shtajnveg pishov na navchannya do organnogo majstra v Goslari Tut chasom pidpracovuvav yak organist u miscevij cerkvi Perervavshi navchannya cherez rik 1820 pereyihav do Zeyezena de vidkriv neveliku meblevu majsternyu Chas vid chasu zajmavsya takozh remontom organiv 1825 roku vin odruzhivsya z Yu Tajmer podaruvavshi yij do ciyeyi podiyi fortepiano z podvijnimi strunami Na shlyubnij ceremoniyi majster Shtajnveg sam grav u cerkvi na organi U Zeyezeni na kuhni svogo budinku 1836 roku vin zbuduvav svij pershij royal sho buv vidrazu pridbanij gercogom Braunshvajgskim za velicheznu yak na toj chas sumu 300 marok Cej instrument sho zberigsya donini znahoditsya v kolekciyah Muzeyu mistectva Metropoliten v Nyu Jorku Golovnim zahoplennyam dlya nogo buli klavishni muzichni instrumenti na toj chas ce virdzhineli klavesini j pershi fortepiano Rodinna majsternyaUsi vihovani G E Shtajnvegom diti shestero siniv i tri donki perejmali osnovi batkovogo remesla i dopomagali jomu v roboti Diti povinni buli osvoyiti azi fortepianobuduvannya na riznih jogo stadiyah vid pidbirannya derevini do procesu nastroyuvannya gotovogo instrumenta Sini majstra Teodor Karl i Gajnrih molodshij stali jogo postijnimi spivrobitnikami she zi shkilnoyi lavi Emigraciya v Nyu JorkZ kincya 1840 h rokiv cherez politichni podiyi v Nimechchini yaki prizveli do ekonomichnih negarazdiv prodavati fortepiano stavalo vse vazhche Z nimeckih knyazivstv rozpochalasya znachna emigraciya Kilkist emigrantiv tilki v SShA dosyagla 600 000 osib U Nyu Jorku vinik rajon yakij nazvali Mala Nimechchina I tomu golova simejstva vidpraviv sina Karla na rozvidku v SShA Karl shvidko otrimav roboche misto v majsterni muzichnih instrumentiv Do togo zh v Nyu Jorku buv znachnij popit na fortepiano i rinok muzichnih instrumentiv Obmirkuvavshi otrimani vid sina visti 1850 roku Gajnrih Engelgard Shtajnveg z rodinoyu emigruvav do Nyu Jorka SShA Spershu vin ta jogo sini pracyuvali na riznih pidpriyemstvah sho vigotovlyali muzichni instrumenti druzhina i donki davali privatni uroki muziki U 54 roki Gajnrih zminiv svoye im ya na amerikanskij shtib stavshi Genri Engelgardom Stejnveyem a 1853 roku pridbavshi primishennya pid majsternyu na Verik strit v Nyu Jorku zasnuvav svoyu uslavlenu fortepianobudivnu kompaniyu Steinway amp Sons Stejnvej i sini davshi yij vsuperech chislennim perestorogam koleg ta znajomih rodinne prizvishe Pidpriyemstvo burhlivo rozvivalosya postijno rozshiryuyuchis i zminyuyuchi misce perebuvannya ale postijno perebuvayuchi v Nyu Jorku Na kinec 1858 roku firma prodavala vzhe 300 fortepiano na rik a cherez 10 rokiv 1800 fortepiano U 1870 h rokah firma pereyizhdzhaye na Long Ajlend de zbuduvala dlya pidpriyemstva ta jogo pracivnikiv cile mistechko Stejnvej villidzh yake okrim budinkiv vklyuchalo poshtu biblioteku park dityachij sadok gromadskij basejn i navit viddil pozhezhnoyi storozhi Do togo chasu instrumenti Stejnveya zdobuli svitovij rozgolos yakomu dopomig i yarmarok 1855 r na yakomu buli predstavleni jogo instrumenti Novovvedennyam bula cilolita chavunna rama yakoyi ne mali poperedni muzichni instrumenti i yaku zapatentuvali V rodini buli i majstri i menedzheri i vinahidlivi reklamshiki Rodina zarobila kapital i pridbala bagatu sadibu na Park Avenyu Tam zhe vinikli i nova fabrika i mistechko dlya pracivnikiv Stejnvej villidzh Stejnveyi perejshli v klas bagatih burzhua Hocha yih tezh ne obhodili negarazdi odin iz siniv pomer vid tuberkulozu drugij vid tifu Obidva pohovani v rodinnomu sklepi v Americi Dvi firmi v Nyu Jorku i v Gamburdzi1870 roku bulo vidkrito yevropejske predstavnictvo firmi ta fabriku v Gamburgu Nimechchina Uspishna kompaniya isnuvala yak rodinne pidpriyemstvo do 1972 roku Ostannij predstavnik rodini Stejnvej yakij zajmavsya virobnictvom fortepiano v kompaniyi Steinway amp Sons vid 1937 roku a z 1955 roku yiyi ocholyuvav Genri Cigler Stejnvej pravnuk zasnovnika firmi pomer voseni 2008 roku v Nyu Jorku Nini firma Steinway amp Sons div 1 30 bereznya 2022 u Wayback Machine funkcionuye yak velika mizhnarodna kompaniya z vigotovlennya muzichnih instrumentiv golovnim pidrozdilom yakoyi ye samostijna firma sho vigotovlyaye fortepiano Pomer Genri Engelgard Stejnvej na 74 mu roci zhittya u Nyu Jorku LiteraturaRonald V Ratcliffe Steinway amp Sons Cronicle Books LLC San Francisco 1989 2000 ISBN 0 8118 3389 5 Ronald V Ratcliffe Steinway amp Sons Propylaen Verlag Frankfurt am Main u a 1992 ISBN 3 549 07192 2 Theodore E Steinway People and Pianos A Pictorial History of Steinway amp Sons Classical Music Today LLC amp Amadeus Press LLC Pompton Plains 2005 ISBN 978 1 57467 112 4 10 1 57467 112 X Horst Rudiger Jarck und Gerhard Schildt Hrsg Braunschweigische Landesgeschichte Jahrtausendruckblick einer Region Braunschweig 2000 Richard K Lieberman Steinway amp Sons Yale University Press New Haven amp London 1995 ISBN 978 0 300 06850 4 Richard K Lieberman Steinway amp Sons Eine Familiengeschichte um Macht und Musik Kindler Munchen 1996 ISBN 3 463 40288 2 Dirk Stroschein Von Steinweg zu Steinway Eine deutsch amerikanische Familiensaga Horbuch auf Audio CD ISBN 3 455 32013 9 Miles Chapin amp Rodica Prato 88 Keys The Making o a Steinway Piano Clarkson Potter Publishers New York 1997 ISBN 0 517 70356 4 PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 Za novimi danimi ce legenda Yakis detali majster mig vikonati i na teplij kuhni ale golovni detali viroblyali v nevelikij majsterni Ce nezavershena stattya pro osobu SShA Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Posilannya