Стегнова́ кі́стка (лат. os femoris) — єдина кістка стегна. Найбільша і найдовша трубчаста кістка в організмі людини. Як і всі довгі трубчасті кістки, має тіло та два кінці. З віком кісткова тканина втрачає міцність, через що часто відбувається перелом шийки стегна.
Стегнова кістка (права), вигляд спереду | |
Латинська назва | femur, os femoris |
---|---|
Відходження | литковий м'яз, латеральний широкий м'яз стегна, медіальний широкий м'яз стегна, проміжний широкий м'яз стегна |
Прикріплення | , середній сідничний м'яз, малий сідничний м'яз, великий сідничний м'яз, клубово-поперековий м'яз |
Зчленування | Стегно: кульшова западина таза Коліно: велика гомілкова кістка і наколінок |
Будова
Стегнова кістка є єдиною у верхній частині ноги. Обидві стегнові кістки сходяться медіально до колін, де утворюють суглоби з великогомілковими кістками. Кут сходження стегнових кісток є важливим чинником у визначенні . Жінки мають ширші тазові кістки, внаслідок чого їхні стегнові кістки сходяться більше, ніж у чоловіків. У випадку genu valgum стегна сходяться так сильно, що коліна торкаються одне одного. Протилежний випадок називається genu varum. У більшості ж людей стегново-великогомілковий кут становить близько 175°.
Стегнова кістка є найдовшою, і, за більшістю вимірювань, найміцніша кістка в людському тілі. Її довжина в середньому становить 26,74 % від зросту, це співвідношення виявлене в чоловіків і жінок, більшості етнічних груп тільки з обмеженими розбіжностями. Воно корисне в антропологічних дослідженнях, оскільки уможливлює оцінку зросту в разі наявності неповного скелета.
Стегнову кістку класифікують як довгу: вона складається з діафіза й двох епіфізів, якими з'єднується з іншими кістками (таза і гомілки).
Верхня частина
Верхня частина чи проксимальний епіфіз стегнової кістки (epiphysis proximalis femoris) включає головку стегна, шийку стегна й два вертлюги з прилеглими структурами.
Головка стегна (caput femoris) входить у кульшову западину тазової кістки, утворюючи з нею кульшовий суглоб. Вона має форму кульового сегмента (2/3 об'єму), на ній є маленька заглибина (fovea capitis femoris), з'єднана круглою зв'язкою з боками кульшової вирізки.
Шийка стегна (collum femoris) — місце переходу головки в тіло. Її довжина 4-5 см.
Перехідна ділянка між шийкою і тілом має нерівну поверхню — внаслідок необхідності прикріплення м'язів і . Тут розташовані два вертлюги: великий (trochanter major) і малий (trochanter minor). Між собою вертлюги з'єднуються на задньому боці стегнової кістки міжвертлюговим гребенем (crista intertrochanterica), а на передній поверхні — міжвертлюговою лінією (linea intertrochanterica). На медіальній поверхні великого вертлюга є заглибина — вертлюгова ямка (fossa trochanterica).
Іноді спостерігається квадратна лінія (linea quadrata) — слабковиражений гребінь, що починається приблизно з середини міжвертлюгового гребеня й спускається вертикально вздовж задньої ділянки тіла кістки на приблизно 5 см.
Тіло
Тіло чи діафіз стегнової кістки (corpus femoris, corpus ossis femoris, diaphysis femoris) є довге, тонке й має майже циліндричну форму. Зверху воно трохи ширше, ніж у центрі, найширше й дещо уплощене від переду дозаду в нижній частині. Воно злегка викривлене, таким чином, що опуклість спрямована допереду, а увігнутість дозаду, де воно посилене виступаючим поздовжнім гребенем — шерехатою лінією (linea aspera). Вона служить для кріплення м'язів (, , довгого привідного, короткого привідного, великого привідного, а також короткої головки двоголового м'яза) і складається двох губ, які розходяться проксимально й дистально й сходяться в центрі. Латеральна губа (labium laterale) йде ближче до зовнішнього боку кістки, медіальна (labium mediale) — до внутрішнього. На проксимальному кінці латеральна губа перетворюється на нерівність — сідничну горбистість (tuberositas glutealis, tuberositas glutea), а медіальна продовжується далі як гребінчаста лінія (linea pectinea), яка йде до малого вертлюга й слугує для кріплення гребінного м'яза. Окрім шерехатої лінії, на тілі є ще два гребені: латеральний край (margo lateralis) і медіальний край (margo medialis). Ці три гребені розділяють тіло стегнової кістки на три поверхні: передню (facies anterior), медіальну (facies medialis) й латеральну (facies lateralis). Внаслідок потужної мускулатури стегна тіло кістки не піддається пальпації.
Біля верхнього краю сідничної горбистості іноді спостерігається кістковий виступ — . Він має видовжену, округлу чи конічну форму й іноді становить одне ціле з сідничною горбистістю.
Нижня частина
Нижня частина чи дистальний епіфіз стегнової кістки (epiphysis distalis femoris) ширша, ніж верхня частина. Вона має дещо кубоподібну форму, але її поперечний діаметр більший, ніж передньо-задній. Вона складається з двох поздовжніх виступів — виростків стегнової кістки.
У тварин
У хребетних стегнова кістка — верхній відділ тазової кінцівки (від кульшового до колінного суглоба) із усіма тканинами, що лежать в області стегнової кісти. Для стегна людини в зв'язку з характерний сильний розвиток так званої шерехатої лінії (у людиноподібних мавп відсутній), яка утворює гребінь (пілястр), що зміцнює кістку і слугує місцем прикріплення м'язів.
Додаткові зображення
- Вигляд ззаду і згори верхнього краю правого стегна.
- Праве стегно. Передня поверхня (місця прикріплення сухожилля м'язів).
- Праве стегно. Задня поверхня (місця прикріплення сухожиль м'язів).
- Кістки ноги.
- Система кровоносних судин стегнової кістки.
Див. також
Примітки
- Bojsen-Møller, Finn; Simonsen, Erik B.; Tranum-Jensen, Jørgen (2001). Bevægeapparatets anatomi [Anatomy of the Locomotive Apparatus] (вид. 12th). с. 239—241. ISBN . (дан.)
- Feldesman, M.R., J.G. Kleckner, and J.K. Lundy. (November 1990). The femur/stature ratio and estimates of stature in mid-and late-pleistocene fossil hominids. American Journal of Physical Anthropology. 83 (3): 359—372. doi:10.1002/ajpa.1330830309. PMID 2252082.
- Lozanoff, Scott; Sciulli, Paul W; Schneider, Kim N (December 1985). Third trochanter incidence and metric trait covariation in the human femur. J Anat. 143: 149—159. PMC 1166433. PMID 3870721.
Джерела
- Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Баев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — М.: Сов. энциклопедия, 1986.—831 с., ил., 29 л. ил. (рос.)
Література
- Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с.
- «Анатомія людини», О. І. Свіридов, Київ, Вища школа, 2001.
Посилання
- Свободная нижняя конечность — Латеральный межмыщелковый бугорок [Архівовано 1 серпня 2019 у Wayback Machine.] // Сайт Білоруського державного медичного університету
Це незавершена стаття з анатомії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stegnova ki stka lat os femoris yedina kistka stegna Najbilsha i najdovsha trubchasta kistka v organizmi lyudini Yak i vsi dovgi trubchasti kistki maye tilo ta dva kinci Z vikom kistkova tkanina vtrachaye micnist cherez sho chasto vidbuvayetsya perelom shijki stegna Stegnova kistkaStegnova kistka prava viglyad spereduLatinska nazvafemur os femorisVidhodzhennyalitkovij m yaz lateralnij shirokij m yaz stegna medialnij shirokij m yaz stegna promizhnij shirokij m yaz stegnaPrikriplennyanapruzhuvach shirokoyi fasciyi serednij sidnichnij m yaz malij sidnichnij m yaz velikij sidnichnij m yaz klubovo poperekovij m yazZchlenuvannyaStegno kulshova zapadina taza Kolino velika gomilkova kistka i nakolinok Zmist 1 Budova 1 1 Verhnya chastina 1 2 Tilo 1 3 Nizhnya chastina 2 U tvarin 3 Dodatkovi zobrazhennya 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela 7 Literatura 8 PosilannyaBudovared Stegnova kistka ye yedinoyu u verhnij chastini nogi Obidvi stegnovi kistki shodyatsya medialno do kolin de utvoryuyut suglobi z velikogomilkovimi kistkami Kut shodzhennya stegnovih kistok ye vazhlivim chinnikom u viznachenni stegnovo velikogomilkovogo kuta Zhinki mayut shirshi tazovi kistki vnaslidok chogo yihni stegnovi kistki shodyatsya bilshe nizh u cholovikiv U vipadku genu valgum stegna shodyatsya tak silno sho kolina torkayutsya odne odnogo Protilezhnij vipadok nazivayetsya genu varum U bilshosti zh lyudej stegnovo velikogomilkovij kut stanovit blizko 175 1 Stegnova kistka ye najdovshoyu i za bilshistyu vimiryuvan najmicnisha kistka v lyudskomu tili Yiyi dovzhina v serednomu stanovit 26 74 vid zrostu 2 ce spivvidnoshennya viyavlene v cholovikiv i zhinok bilshosti etnichnih grup tilki z obmezhenimi rozbizhnostyami Vono korisne v antropologichnih doslidzhennyah oskilki umozhlivlyuye ocinku zrostu v razi nayavnosti nepovnogo skeleta Stegnovu kistku klasifikuyut yak dovgu vona skladayetsya z diafiza j dvoh epifiziv yakimi z yednuyetsya z inshimi kistkami taza i gomilki 1 Verhnya chastinared Verhnya chastina chi proksimalnij epifiz stegnovoyi kistki epiphysis proximalis femoris vklyuchaye golovku stegna shijku stegna j dva vertlyugi z prileglimi strukturami 1 Golovka stegna caput femoris vhodit u kulshovu zapadinu tazovoyi kistki utvoryuyuchi z neyu kulshovij suglob Vona maye formu kulovogo segmenta 2 3 ob yemu na nij ye malenka zaglibina fovea capitis femoris z yednana krugloyu zv yazkoyu z bokami kulshovoyi virizki Shijka stegna collum femoris misce perehodu golovki v tilo Yiyi dovzhina 4 5 sm Perehidna dilyanka mizh shijkoyu i tilom maye nerivnu poverhnyu vnaslidok neobhidnosti prikriplennya m yaziv i sinovialnih sumok Tut roztashovani dva vertlyugi velikij trochanter major i malij trochanter minor Mizh soboyu vertlyugi z yednuyutsya na zadnomu boci stegnovoyi kistki mizhvertlyugovim grebenem crista intertrochanterica a na perednij poverhni mizhvertlyugovoyu liniyeyu linea intertrochanterica Na medialnij poverhni velikogo vertlyuga ye zaglibina vertlyugova yamka fossa trochanterica 1 Inodi sposterigayetsya kvadratna liniya linea quadrata slabkovirazhenij grebin sho pochinayetsya priblizno z seredini mizhvertlyugovogo grebenya j spuskayetsya vertikalno vzdovzh zadnoyi dilyanki tila kistki na priblizno 5 sm Tilored Tilo chi diafiz stegnovoyi kistki corpus femoris corpus ossis femoris diaphysis femoris ye dovge tonke j maye majzhe cilindrichnu formu Zverhu vono trohi shirshe nizh u centri najshirshe j desho uploshene vid peredu dozadu v nizhnij chastini Vono zlegka vikrivlene takim chinom sho opuklist spryamovana doperedu a uvignutist dozadu de vono posilene vistupayuchim pozdovzhnim grebenem sherehatoyu liniyeyu linea aspera Vona sluzhit dlya kriplennya m yaziv shirokogo lateralnogo shirokogo medialnogo dovgogo prividnogo korotkogo prividnogo velikogo prividnogo a takozh korotkoyi golovki dvogolovogo m yaza i skladayetsya dvoh gub yaki rozhodyatsya proksimalno j distalno j shodyatsya v centri Lateralna guba labium laterale jde blizhche do zovnishnogo boku kistki medialna labium mediale do vnutrishnogo Na proksimalnomu kinci lateralna guba peretvoryuyetsya na nerivnist sidnichnu gorbistist tuberositas glutealis tuberositas glutea a medialna prodovzhuyetsya dali yak grebinchasta liniya linea pectinea yaka jde do malogo vertlyuga j sluguye dlya kriplennya grebinnogo m yaza Okrim sherehatoyi liniyi na tili ye she dva grebeni lateralnij kraj margo lateralis i medialnij kraj margo medialis Ci tri grebeni rozdilyayut tilo stegnovoyi kistki na tri poverhni perednyu facies anterior medialnu facies medialis j lateralnu facies lateralis Vnaslidok potuzhnoyi muskulaturi stegna tilo kistki ne piddayetsya palpaciyi 1 Bilya verhnogo krayu sidnichnoyi gorbistosti inodi sposterigayetsya kistkovij vistup tretij vertlyug Vin maye vidovzhenu okruglu chi konichnu formu j inodi stanovit odne cile z sidnichnoyu gorbististyu 3 Nizhnya chastinared Nizhnya chastina chi distalnij epifiz stegnovoyi kistki epiphysis distalis femoris shirsha nizh verhnya chastina Vona maye desho kubopodibnu formu ale yiyi poperechnij diametr bilshij nizh peredno zadnij Vona skladayetsya z dvoh pozdovzhnih vistupiv virostkiv stegnovoyi kistki 1 U tvarinred U hrebetnih stegnova kistka verhnij viddil tazovoyi kincivki vid kulshovogo do kolinnogo sugloba iz usima tkaninami sho lezhat v oblasti stegnovoyi kisti Dlya stegna lyudini v zv yazku z pryamohodinnyam harakternij silnij rozvitok tak zvanoyi sherehatoyi liniyi u lyudinopodibnih mavp vidsutnij yaka utvoryuye grebin pilyastr sho zmicnyuye kistku i sluguye miscem prikriplennya m yaziv Dodatkovi zobrazhennyared nbsp Viglyad zzadu i zgori verhnogo krayu pravogo stegna nbsp Prave stegno Perednya poverhnya miscya prikriplennya suhozhillya m yaziv nbsp Prave stegno Zadnya poverhnya miscya prikriplennya suhozhil m yaziv nbsp Kistki nogi nbsp Sistema krovonosnih sudin stegnovoyi kistki Div takozhred StegnoPrimitkired a b v g d e Bojsen Moller Finn Simonsen Erik B Tranum Jensen Jorgen 2001 Bevaegeapparatets anatomi Anatomy of the Locomotive Apparatus vid 12th s 239 241 ISBN 978 87 628 0307 7 dan Feldesman M R J G Kleckner and J K Lundy November 1990 The femur stature ratio and estimates of stature in mid and late pleistocene fossil hominids American Journal of Physical Anthropology 83 3 359 372 doi 10 1002 ajpa 1330830309 PMID 2252082 Lozanoff Scott Sciulli Paul W Schneider Kim N December 1985 Third trochanter incidence and metric trait covariation in the human femur J Anat 143 149 159 PMC 1166433 PMID 3870721 Dzherelared Biologicheskij enciklopedicheskij slovar Gl red M S Gilyarov Redkol A A Baev G G Vinberg G A Zavarzin i dr M Sov enciklopediya 1986 831 s il 29 l il ros Literaturared Lyudina Navch posibnik z anatomiyi ta fiziologiyi Lviv 2002 240 s Anatomiya lyudini O I Sviridov Kiyiv Visha shkola 2001 Posilannyared Svobodnaya nizhnyaya konechnost Lateralnyj mezhmyshelkovyj bugorok Arhivovano 1 serpnya 2019 u Wayback Machine Sajt Biloruskogo derzhavnogo medichnogo universitetu nbsp Ce nezavershena stattya z anatomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Stegnova kistka amp oldid 35055346