Ста рченко Іва н Васи льович 6 серпня 1900 Золочів нині Харківської області 20 березня 1934 Шкло Львіське воєводство укр

Ста́рченко Іва́н Васи́льович (6 серпня 1900, Золочів, нині Харківської області — 20 березня 1934, Шкло, Львіське воєводство) — український військовий діяч, хорунжий Армії УНР, просвітянин.

Іван Васильович Старченко
Народження	6 серпня 1900(1900-08-06) Золочів
Смерть	20 березня 1934(1934-03-20) (33 роки) Шкло
Країна	УНР
Приналежність	Армія УНР
Звання	хорунжий
Війни / битви	Радянсько-українська війна Перший зимовий похід
Нагороди	Орден «Залізний хрест» (УНР)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Старченко.

Життєпис

Старченко Іван народився 6 серпня 1900 року у м. Золочів (тепер райцентр Харківської області) в родині полковника російської армії. Закінчив Полтавський кадетський корпус. Учасник Української Революції 1917—1921 років. Козак гарматної сотні полку Чорних запорожців. Військове звання — хорунжий Армії УНР. Учасник Першого Зимового походу. Закінчив Юнацьку школу в Кам’янці-Подільському (1920).

Від жовтня 1923 року разом з іншими інтернованими вояками Армії УНР мешкав та працював на Бабино-томахівській цукроварні, що в селі Бабин, на той час Бугринська ґміна, Рівненський повіт, Волинське воєводство, Польської Республіки. Відомо, що у 1930 році працював на посаді завідувача фірмовим магазином цукрозаводу. Брав участь у місцевій «Просвіті» (Просвітянська хата).

Помер Іван Старченко 20 березня 1934 року, у санаторії м. Шкло, поблизу Львова. На його похороні, від імені української еміграції, прощальну промову виголосив хорунжий Армії УНР, згодом, відомий скульптор Сергій Литвиненко.

Джерела та посилання

Імена самостійної України (1917—1924). db.geroika.org.ua. Героїка. Процитовано 28 травня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Р. П. Давидюк Організовані трудові осередки інтернованих Армії УНР у Волинському Воєводстві // Військово-науковий вісник. — 2018. — № 29. — С. 101—110.
Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга 2. — Київ : Темпора, 2011. — С. 213, 285. — .