Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Староєгипетська мова давньоєгипетська класична мова в наук літ ре англ Old Egyptian фр ancien égyptien нім Altägyptisch

Староєгипетська мова

Староєгипетська мова

Староєгипетська мова, давньоєгипетська класична мова (в наук. літ-ре:англ. Old Egyptian, фр. ancien égyptien, нім. Altägyptisch) — мова жителів Стародавнього Єгипту, одна зі стадій єгипетської мови. Основне поширення - періоди Старого царства і Перший перехідний (бл. XXVI-XX ст. до н. Е. ). У російській єгиптології термін запропонований вченим Ю. Я. Перепілкіним:1.

Староєгипетська мова
Поширена вСтародавній Єгипет
ПисемністьЄгипетські ієрогліфи, Ієратичне письмо і d
Офіційний статус
Коди мови
image
Тексти пірамід на стінах кімнати перед входом у гробницю фараона Уніса (XXIV ст. до н. е., Саккара, Піраміда Уніса

Періодизація

За результатами сучасних досліджень, у долині Нілу близько XXVI—XX ст. до н. е. був період поширення староєгипетської «класичної» мови, що утворився з так званої «ранньої» староєгипетської. Класичний староєгипетський відносять до часу правління IV, V, VI, VII, VIII, IX і X династій фараонів, і його основні ознаки зберігалися до падіння Старого царства та Першого перехідного періоду. Згодом відбулася поступова трансформація староєгипетської мови в середньоєгипетську, розвиток якої припадає на період Середнього царства. Дослідники XX ст. (А. Х. Гардінер, М. А. Коростовцев, Н. С. Петровський) не виділяли у своїх роботах ранню староєгипетську мову, і період існування власне староєгипетської мови обмежували до VIII династії, тому що текстів IX, X династій було відомо вкрай мало (втім, як і зараз), та їхня мова відображена у примітивній формі — наприклад, жертовних формулах.

Пам'ятники

Документи періоду поширення староєгипетського мови носять переважно офіційний характер. До них належать заупокійні формули та написи в гробницях, серед яких знайдено кілька біографічних життєписів вельмож Старого царства — Мечена (кін. IV династії), Уні, Хорхуфа. Найвідомішими пам'ятками староєгипетського листа є «Тексти Пірамід», що являють собою велике зібрання релігійних текстів-заклинань, що мають певні особливості та своєрідну орфографію. Магічні формули текстів були покликані забезпечити благополуччя померлого фараона, допомогти йому піднестися на небеса і знайти там безсмертя. «Тексти Пірамід» виявлені у внутрішніх приміщеннях пірамід V-VI династії, але походження їх значно давніші — сучасні дослідники вважають, що воно походить від Додинастичного періоду (наприклад, перекладені ритуальні формули, що належать до магічного канібалізму померлого царя, а також інші дані, свідчення про період, коли Єгипет ще був об'єднаний в одну державу, про що прямо говориться в тексті):114-115. Пізніше більшість написів-заклинань була присвоєна вельможами, які прагнули забезпечити власне посмертне благополуччя — безліч цитат з «Текстів Пірамід» знайдено на внутрішніх стінах великих дерев'яних саркофагів знаті часів правління IX—XI династій . Виявлені пам'ятки писемності V і VI династій досить численні, також є частина текстів, що збереглася в пізніх копіях:114.

Особливості писемності

Формування. Крім того, що староєгипетська мова розвинулася з ранньої староєгипетської, у її формуванні, згідно з Ельмаром Еделем і В. Еджертону, істотну роль зіграв нижньоєгипетський діалект. У цьому Еге. Едель наводить дані деяких текстів, наприклад, іменник nb «володар», «господар» (як і ряд інших слів) зустрічається у двох написаннях: nb - верхньоєгипетський і nbw - нижньоєгипетський:116.

Внутрішня різниця. Древньоєгипетська мова автобіографічних написів і царських декретів дещо ближче до середньоєгипетської мови, ніж решта писемних пам'яток періоду Стародавнього царства. У цих офіційних текстах з'являються попередні вказівні займенники pA, tA, nA, що визначаються словом, з яких у новоєгипетській мові розвинувся певний артикль. Іншою особливістю цих текстів є елементи повсякденного мовлення, що часто зустрічаються - в репліках селян і ремісників, зображених на рельєфах гробниць:115.

Поряд з «новими» формами староєгипетської мови, в Текстах Пірамід та інших письмових джерелах IV-VI династій зустрічаються елементи мови більш давнього стану (раннього староєгипетського), що мають походження з додинастичної епохи:§ 15. М. А. Коростовцев, посилаючись на граматику Еге. Еделя:§ 12-14, вказує деякі «архаїчні» особливості староєгипетської мови в Текстах Пірамід, хоча сьогодні прийнято вважати, що відсутність чи спотворення ієрогліфів, що зображають людей і тварин, пов'язана не лише з «великою архаїчністю» цих текстів, а й зі своїми сакральними функціями. Відмінності в староєгипетській мові на прикладі «Текстів Пірамід»:115 :

  1. Орфографія.
    1. Відсутність чи навмисне спотворення ієрогліфів, що зображають покупців, безліч тварин.
    2. Ретельне позначення деяких дієсловах, наприклад в дієслові jmrj «любити», початкового j, не виписуваного у цих дієсловах в пізніших текстах.
    3. Повне фонетичне написання назв чисельних, що згодом позначалися лише цифрами.
  2. Фонетика.
    1. Написання з фонеми k окремих слів, що починаються в пізніших текстах фонованої T, наприклад: залежний займенник kw (пізніше Tw), kbwj (пізніше Tbwj) "обидві підошви".
  3. Граматика.
    1. Вживання суфікса 2-ї особи жіночого роду однини Tn поряд зі звичайним для пізнішого часу T.
    2. Використання залежного займенника 2-ї особи жіночого роду однини Tm і пізнішої форми Tn.
    3. Застосування архаїчної форми вказівних займенників жіночого роду однини (jtw, jtn зустрічається поруч із звичайними tw, tn).
    4. Утворення форми sDm.nf дієслова jw «приходити» як jw.n (замість пізнішої yn).
    5. Часте вживання незмінного імперативу mj «дивися».
    6. Використання пасивної форми sDmm.f.
    7. Вживання постпозитивного js зі значенням «як» та постпозитивного jsT зі значенням «і».
    8. Застосування незалежного займенника як підлягає речення з адвербіальним присудком або з присудком - старим перфектом.
    9. Широке поширення бездієслівних речень, в яких і підлягає і присудок - іменники.
    10. Рідко зустрічається узгодження в роді та числі вказівних займенників pw, tw, jpw у ролі підлягає з попереднім присудком, чого не буває в пізніших текстах.
    11. Використання вказівного займенника nw (замість wnt та ntt) для субстантивізації речень.
    12. Вживання негативного прислівника jm.
    13. Застосування негативного дієслова xm поряд із звичайним для пізніших текстів tm.
    14. Повна відсутність заперечень n sp, jwtj sp, nfr n.

Примітки

  1. Hornung E., Krauss R. and Warburton D. Ancient Egyptian Chronology. — 2006. — S. 490—495.
  2. . — 1957. — P.18.
  3. Коростовцев М. А. Введение в египетскую филологию [ 2022-03-31 у Wayback Machine.]. — 1963.
  4. Edel E. Altägyptische Grammatik. — Roma, 1955.

Література

  • Edel E. Altägyptische Grammatik. 2 Teile. — Roma, 1955—1964.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Staroyegipetska mova davnoyegipetska klasichna mova v nauk lit re angl Old Egyptian fr ancien egyptien nim Altagyptisch mova zhiteliv Starodavnogo Yegiptu odna zi stadij yegipetskoyi movi Osnovne poshirennya periodi Starogo carstva i Pershij perehidnij bl XXVI XX st do n E U rosijskij yegiptologiyi termin zaproponovanij vchenim Yu Ya Perepilkinim 1 Staroyegipetska movaPoshirena vStarodavnij YegipetPisemnistYegipetski iyeroglifi Iyeratichne pismo i dOficijnij statusKodi moviTeksti piramid na stinah kimnati pered vhodom u grobnicyu faraona Unisa XXIV st do n e Sakkara Piramida UnisaPeriodizaciyaZa rezultatami suchasnih doslidzhen u dolini Nilu blizko XXVI XX st do n e buv period poshirennya staroyegipetskoyi klasichnoyi movi sho utvorivsya z tak zvanoyi rannoyi staroyegipetskoyi Klasichnij staroyegipetskij vidnosyat do chasu pravlinnya IV V VI VII VIII IX i X dinastij faraoniv i jogo osnovni oznaki zberigalisya do padinnya Starogo carstva ta Pershogo perehidnogo periodu Zgodom vidbulasya postupova transformaciya staroyegipetskoyi movi v serednoyegipetsku rozvitok yakoyi pripadaye na period Serednogo carstva Doslidniki XX st A H Gardiner M A Korostovcev N S Petrovskij ne vidilyali u svoyih robotah rannyu staroyegipetsku movu i period isnuvannya vlasne staroyegipetskoyi movi obmezhuvali do VIII dinastiyi tomu sho tekstiv IX X dinastij bulo vidomo vkraj malo vtim yak i zaraz ta yihnya mova vidobrazhena u primitivnij formi napriklad zhertovnih formulah Pam yatnikiDokumenti periodu poshirennya staroyegipetskogo movi nosyat perevazhno oficijnij harakter Do nih nalezhat zaupokijni formuli ta napisi v grobnicyah sered yakih znajdeno kilka biografichnih zhittyepisiv velmozh Starogo carstva Mechena kin IV dinastiyi Uni Horhufa Najvidomishimi pam yatkami staroyegipetskogo lista ye Teksti Piramid sho yavlyayut soboyu velike zibrannya religijnih tekstiv zaklinan sho mayut pevni osoblivosti ta svoyeridnu orfografiyu Magichni formuli tekstiv buli poklikani zabezpechiti blagopoluchchya pomerlogo faraona dopomogti jomu pidnestisya na nebesa i znajti tam bezsmertya Teksti Piramid viyavleni u vnutrishnih primishennyah piramid V VI dinastiyi ale pohodzhennya yih znachno davnishi suchasni doslidniki vvazhayut sho vono pohodit vid Dodinastichnogo periodu napriklad perekladeni ritualni formuli sho nalezhat do magichnogo kanibalizmu pomerlogo carya a takozh inshi dani svidchennya pro period koli Yegipet she buv ob yednanij v odnu derzhavu pro sho pryamo govoritsya v teksti 114 115 Piznishe bilshist napisiv zaklinan bula prisvoyena velmozhami yaki pragnuli zabezpechiti vlasne posmertne blagopoluchchya bezlich citat z Tekstiv Piramid znajdeno na vnutrishnih stinah velikih derev yanih sarkofagiv znati chasiv pravlinnya IX XI dinastij Viyavleni pam yatki pisemnosti V i VI dinastij dosit chislenni takozh ye chastina tekstiv sho zbereglasya v piznih kopiyah 114 Osoblivosti pisemnostiFormuvannya Krim togo sho staroyegipetska mova rozvinulasya z rannoyi staroyegipetskoyi u yiyi formuvanni zgidno z Elmarom Edelem i V Edzhertonu istotnu rol zigrav nizhnoyegipetskij dialekt U comu Ege Edel navodit dani deyakih tekstiv napriklad imennik nb volodar gospodar yak i ryad inshih sliv zustrichayetsya u dvoh napisannyah nb verhnoyegipetskij i nbw nizhnoyegipetskij 116 Vnutrishnya riznicya Drevnoyegipetska mova avtobiografichnih napisiv i carskih dekretiv desho blizhche do serednoyegipetskoyi movi nizh reshta pisemnih pam yatok periodu Starodavnogo carstva U cih oficijnih tekstah z yavlyayutsya poperedni vkazivni zajmenniki pA tA nA sho viznachayutsya slovom z yakih u novoyegipetskij movi rozvinuvsya pevnij artikl Inshoyu osoblivistyu cih tekstiv ye elementi povsyakdennogo movlennya sho chasto zustrichayutsya v replikah selyan i remisnikiv zobrazhenih na relyefah grobnic 115 Poryad z novimi formami staroyegipetskoyi movi v Tekstah Piramid ta inshih pismovih dzherelah IV VI dinastij zustrichayutsya elementi movi bilsh davnogo stanu rannogo staroyegipetskogo sho mayut pohodzhennya z dodinastichnoyi epohi 15 M A Korostovcev posilayuchis na gramatiku Ege Edelya 12 14 vkazuye deyaki arhayichni osoblivosti staroyegipetskoyi movi v Tekstah Piramid hocha sogodni prijnyato vvazhati sho vidsutnist chi spotvorennya iyeroglifiv sho zobrazhayut lyudej i tvarin pov yazana ne lishe z velikoyu arhayichnistyu cih tekstiv a j zi svoyimi sakralnimi funkciyami Vidminnosti v staroyegipetskij movi na prikladi Tekstiv Piramid 115 Orfografiya Vidsutnist chi navmisne spotvorennya iyeroglifiv sho zobrazhayut pokupciv bezlich tvarin Retelne poznachennya deyakih diyeslovah napriklad v diyeslovi jmrj lyubiti pochatkovogo j ne vipisuvanogo u cih diyeslovah v piznishih tekstah Povne fonetichne napisannya nazv chiselnih sho zgodom poznachalisya lishe ciframi Fonetika Napisannya z fonemi k okremih sliv sho pochinayutsya v piznishih tekstah fonovanoyi T napriklad zalezhnij zajmennik kw piznishe Tw kbwj piznishe Tbwj obidvi pidoshvi Gramatika Vzhivannya sufiksa 2 yi osobi zhinochogo rodu odnini Tn poryad zi zvichajnim dlya piznishogo chasu T Vikoristannya zalezhnogo zajmennika 2 yi osobi zhinochogo rodu odnini Tm i piznishoyi formi Tn Zastosuvannya arhayichnoyi formi vkazivnih zajmennikiv zhinochogo rodu odnini jtw jtn zustrichayetsya poruch iz zvichajnimi tw tn Utvorennya formi sDm nf diyeslova jw prihoditi yak jw n zamist piznishoyi yn Chaste vzhivannya nezminnogo imperativu mj divisya Vikoristannya pasivnoyi formi sDmm f Vzhivannya postpozitivnogo js zi znachennyam yak ta postpozitivnogo jsT zi znachennyam i Zastosuvannya nezalezhnogo zajmennika yak pidlyagaye rechennya z adverbialnim prisudkom abo z prisudkom starim perfektom Shiroke poshirennya bezdiyeslivnih rechen v yakih i pidlyagaye i prisudok imenniki Ridko zustrichayetsya uzgodzhennya v rodi ta chisli vkazivnih zajmennikiv pw tw jpw u roli pidlyagaye z poperednim prisudkom chogo ne buvaye v piznishih tekstah Vikoristannya vkazivnogo zajmennika nw zamist wnt ta ntt dlya substantivizaciyi rechen Vzhivannya negativnogo prislivnika jm Zastosuvannya negativnogo diyeslova xm poryad iz zvichajnim dlya piznishih tekstiv tm Povna vidsutnist zaperechen n sp jwtj sp nfr n PrimitkiHornung E Krauss R and Warburton D Ancient Egyptian Chronology 2006 S 490 495 1957 P 18 Korostovcev M A Vvedenie v egipetskuyu filologiyu 2022 03 31 u Wayback Machine 1963 Edel E Altagyptische Grammatik Roma 1955 LiteraturaEdel E Altagyptische Grammatik 2 Teile Roma 1955 1964

Дата публікації:
Топ