Старосі́лля — село в Україні, у Великоолександрівській селищній громаді Бериславського району Херсонської області. Населення становить приблизно 677 осіб.
село Старосілля | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Херсонська область |
Район | Бериславський район |
Громада | Великоолександрівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA65020050260065745 |
Основні дані | |
Засноване | 1812 (212 років) |
Населення | 677 |
Площа | 1,503 км² |
Густота населення | 450,43 осіб/км² |
Поштовий індекс | 74116 |
Телефонний код | +380 5532 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°22′32″ пн. ш. 33°22′30″ сх. д. / 47.37556° пн. ш. 33.37500° сх. д.Координати: 47°22′32″ пн. ш. 33°22′30″ сх. д. / 47.37556° пн. ш. 33.37500° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 51 м |
Водойми | р. Інгулець, Яр Глибока Кобильня |
Найближча залізнична станція | Старосілля |
Місцева влада | |
Адреса ради | 74100, Херсонська обл., Бериславський р-н, селище Велика Олександрівка, вул. Свободи, буд. 161 |
Карта | |
Старосілля | |
Старосілля | |
Мапа | |
Старосілля у Вікісховищі |
Село було тимчасово окуповане в ході російського вторгнення в Україну на початку березня 2022 року, у жовтні 2022 року деокуповано підрозділами Збройних сил України.
Географія
На північній околиці села річка Яр Глибока Кобильня впадає у річку Інгулець.
Населення
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Чисельність, осіб | Доля |
---|---|---|
Українська | 656 | 96,90 % |
Російська | 19 | 2,81 % |
Інше | 2 | 0,29 % |
Разом | 677 | 100,00 % |
Історія
Село Старосілля засноване у 1812 році державними селянами з Могильовської губернії.
Згідно історичних джерел зазначене переселення з Могильовської до Херсонської губернії не було добровільним для селян та пов'язане з військовою реформою в Російській імперії.
Влітку 1810 року для пошуку місць під військові поселення був відряджений генерал Лавров. Він обрав казенне Бобилецьке староство Климовицького повіту Могильовської губернії.
10 листопада 1810 року був виданий указ щодо поселення запасного батальйону Єлецького мушкетерського полку до Бобилецького староства Климовицького повіту Могильовської губернії. При цьому, було прийнято рішення виселити мешканців Бобилецького староства (667 родин, які включали 2033 ревізькі душі та мешкали у 18 селах) на Південь України. Цю операцію планували здійснити до весни 1811 року, але через погану підготовку та відсутність достатньої кількості коштів, зробити у запланований термін не змогли. Всі питання переселення селян координував голова департаменту військових справ Державної ради Російської імперії, начальник військових поселень Олексій Аракчеєв.
Рішення щодо організації військового поселення в Бобилецькому старостві трималося в таємниці близько двох років. Наприкінці 1811 року міністр внутрішніх справ Козодавльов вказував могильовському губернатору, щоб той при складанні відомостей про становище селян Бобилецького староства «для попередження якого-небудь з їх боку безладу, аж ніяк… про це не робив розголос до отримання дозволу».
У квітні 1812 року 667 родин, тобто близько 4 тисяч селян обох статей, були виселені на Південь України. За свідченням французького посла в Петербурзі графа Ноайля «це переселення було здійснено з такою швидкістю, що ці нещасні селянські обивателі мали не більше 24 годин, щоб підготуватися до довгої подорожі». У результаті селяни залишилися без частини худоби, а також значної кількості майна.
Дорогою загинуло багато людей, переважно селян похилого віку, малолітніх дітей, вагітних жінок та хворих. «Лише вельми небагатьом вдалося досягнути до місця свого призначення, — повідомляє Брадке. — Я забув справжню цифру загиблих, але вона була жахлива». Ноайль в донесеннях писав, що загинула третина всіх переселених[7]. Будинки ж селян зайняв батальйон солдат Єлецького полку. Таким чином, засновники села Старосілля до 1812 року мешкали в одному з 18 сіл Бобилецького староства Климовицького повіту Могильовської губернії, селяни яких рішенням царської влади примусово були виселені на Південь України (в знайдених джерелах мають загальну назву «бобилецьких селян»).
Напевно вони проживали в селі Старосілля Бобилецького староства Климовицького повіту Могильовської губернії (нині село Старосілля входить до Лобковицької сільської ради Кричевського району Могильовської області Білорусі), мешканці якого у 1812 році були виселені у Херсонську губернію, де й заснували однойменне село. Підтвердженням цього є той факт, що аналогічно у 1812 році колишні мешканці сіл Снігурівка, Засілля, Явкине того ж Бобилецького староства Климовицького повіту Могильовської губернії, засновуючи в Херсонській губернії нові села, надали їм назву своїх рідних сіл.
За своїм соціальним статусом всі мешканці села Старосілля були державними селянами. Сповідували греко-католицьку віру до 30 листопада (12 грудня за новим стилем) 1819 року, коли всією громадою села перейшли до православ'я.
Сповідування греко-католицької віри було обумовлено тим, що в 1601 році все православне духовенство Мстиславського воєводства перейшло в унію. А на час останнього поділу Речі Посполитої у 1795 році в Білорусі загалом греко-католики складали близько 70 %, римо-католики — 15 %, а православні — лише 6 % населення краю.
З 30 листопада (12 грудня за новим стилем) 1819 року мешканці с. Старосілля стали належати до православної парафії церкви Святого Миколая (с. Велика Олександрівка).
При переселенні на новому місці державні селяни мали отримати 15 десятин землі на ревізьку душу. Разом з тим нерозмежованість і нестача земель за 15-десятинною пропорцією ставали причинами численних конфліктів та суперечок між державними селянами і поміщиками щодо незаконності захоплення земельних володінь. Так, у грудні 1815 року бобилецькі селяни скаржилися на значні утиски від сусідніх поміщиків та інших власників через нерозмежованість земель.
У 1859 року в селі Старосілля налічувалось 80 дворів, у яких мешкало 522 мешканців, у тому числі 253 чоловіків та 269 жінок.
У 1887 році у Старосіллі вже налічувалось 353 двори, у тому числі 350 дворів державних селян, 1 двір привілейованого стану, 1 двір міщан та 1 двір євреїв. Дворів колишніх кріпосних селян, південних поселян, німців, десятинщиків та чиншовиків у Старосіллі не було. Село налічувало 1397 жителів, з яких 653 чоловіків і 744 жінок.
Станом на 1887 рік в селі Старосілля вже була побудована православна церква, церковнопарафіяльну школу з 48 учнями та жодного іншого громадського закладу. В Старосіллі було 2 торгових та 19 промислових закладів. Жителі села мали 414 коней, 120 робочих волів, 566 голів іншого рогатого скоту, 596 свиней, 2074 овець.
У Незалежній Україні
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 726-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області», Великоолександрівська селищна рада об'єднана з Великоолександрівською селищною громадою.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Великоолександрівського району, село увійшло до складу Бериславського району.
Під час російського вторгнення в Україну, з 12 на 13 березня 2022 року село було тимчасово окуповано російськими загарбниками. 31 травня було підтверджено визволення села українськими військовими. 17 червня село повторно було окуповано російськими окупантами.
4 жовтня 2022 року в ході херсонського контрнаступу силами 35-ї окремої бригади морської піхоти ЗСУ село визволене від російських загарбників, а над ним замайорів прапор України.
Церква святого Миколая
В центрі села височіє величний храм Святого Миколая Мирлікійського. Храм зведений у 1888 році за проєктом Костянтина Тона — основоположника російсько-візантійського стилю. Цей новий напрямок в архітектурі базувався на культовому зодчестві Візантії та Київської Русі. У середині ХХ століття, за часів більшовицького панування, дзвіниця храму була розібрана. Церква стала складом, проте пережила війну. Тривалий час церкву ніхто не реконструйовув. Старосільський храм, навіть зі зруйнованою дзвіницею і понівеченими фасадами, відрізняється своєю монументальністю.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 1 червня 2017. Процитовано 12 лютого 2016.
- Федоров В. А. Борьба крестьян России против военных поселений (1810—1818) //Вопросы истории, № 11, Ноябрь 1952. — С.112–124
- Столетие военного министерства. Т. IV, ч. 1-я, отд. II, кн. 1-я. — СПб., 1902. — С. 98-99
- Столетие военного министерства. Т. IV, ч. 1-я, отд. II, кн. 1-я. — СПб., 1902. — С. 98-99
- Донесения французских представителей при русском дворе и русских представителей при французском дворе за 1817—1818 гг. Сб. Русского исторического общества (РИО). Т.119, стр. 23
- Ячменихин К. М. Армия и реформы: военные поселения в политике российского самодержавия. — Чернигов: Сіверянська думка", 2006. — С.38, 39
- Брадке Е. Автобиографические записки//Русский архив, № 1 за 1875 г. — С. 51–52
- Материалы для оценки земель Херсонской губернии. — Т. 6. Херсонский уезд. Херсон, 1890. — Приложения. — С. 246
- Іваноу А. А. Да пытання ліквідацьіі Уніяцкай Царквы: уплыу релігійнага фактара на вызначэнне нацыянальной прыналежнасці жыхароу беларускіх земляу у першай палове XIX ст. /А. А. Іваноу// Религия и общество — 9: сборник научных статей/ под общей редакцией В. В. Старостенко, О. В. Дьяченко. –Могилев: МГУ имени А. А. Кулешова, 2015. — С.100–101
- Ликова В. Поміщики і державні селяни: імперська традиція та місцева реальність // Наукові записки Інституту археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. — Т.19. — Кн.1. — С. 534, 535. Автор не зазначає якого саме бобилецького поселення це стосувалося
- Материалы для оценки земель Херсонской губернии. — Т. 6. Херсонский уезд. Херсон, 1890. — Приложения. — С. 246
- Материалы для оценки земель Херсонской губернии. — Т. 6. Херсонский уезд. Херсон, 1890. — Приложения. — С. 247. Торговими закладами тоді вважали лавки, трактири, шинки, бані, купальні, базарні торгові ваги і т. ін. Під промисловими закладами розумілися мельниці, шеретівки, олійниці, гончарні, кузні, плотні, стельмашні, бондарні, вапняні печі, риболовні, винокурінні та пивоварінні заводи
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- https://liveuamap.com/uk/2022/28-may-as-result-of-ukrainian-offensive-actions-russian-forces
- Над двома селами Херсонської області замайорів прапор України. Gazeta.ua. 4 жовтня 2022.
- . Про Туризм в Україні та світі (укр.). 12 грудня 2021. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
Посилання
- Сайт Великоолександрівської селищної громади
- Погода в селі Старосілля
Це незавершена стаття з географії Херсонської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Starosillya Starosi llya selo v Ukrayini u Velikooleksandrivskij selishnij gromadi Berislavskogo rajonu Hersonskoyi oblasti Naselennya stanovit priblizno 677 osib selo Starosillya Krayina Ukrayina Oblast Hersonska oblast Rajon Berislavskij rajon Gromada Velikooleksandrivska selishna gromada Kod KATOTTG UA65020050260065745 Osnovni dani Zasnovane 1812 212 rokiv Naselennya 677 Plosha 1 503 km Gustota naselennya 450 43 osib km Poshtovij indeks 74116 Telefonnij kod 380 5532 Geografichni dani Geografichni koordinati 47 22 32 pn sh 33 22 30 sh d 47 37556 pn sh 33 37500 sh d 47 37556 33 37500 Koordinati 47 22 32 pn sh 33 22 30 sh d 47 37556 pn sh 33 37500 sh d 47 37556 33 37500 Serednya visota nad rivnem morya 51 m Vodojmi r Ingulec Yar Gliboka Kobilnya Najblizhcha zaliznichna stanciya Starosillya Misceva vlada Adresa radi 74100 Hersonska obl Berislavskij r n selishe Velika Oleksandrivka vul Svobodi bud 161 Karta Starosillya Starosillya Mapa Starosillya u Vikishovishi Selo bulo timchasovo okupovane v hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu na pochatku bereznya 2022 roku u zhovtni 2022 roku deokupovano pidrozdilami Zbrojnih sil Ukrayini GeografiyaNa pivnichnij okolici sela richka Yar Gliboka Kobilnya vpadaye u richku Ingulec NaselennyaMovnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib Dolya Ukrayinska 656 96 90 Rosijska 19 2 81 Inshe 2 0 29 Razom 677 100 00 IstoriyaSelo Starosillya zasnovane u 1812 roci derzhavnimi selyanami z Mogilovskoyi guberniyi Zgidno istorichnih dzherel zaznachene pereselennya z Mogilovskoyi do Hersonskoyi guberniyi ne bulo dobrovilnim dlya selyan ta pov yazane z vijskovoyu reformoyu v Rosijskij imperiyi Vlitku 1810 roku dlya poshuku misc pid vijskovi poselennya buv vidryadzhenij general Lavrov Vin obrav kazenne Bobilecke starostvo Klimovickogo povitu Mogilovskoyi guberniyi 10 listopada 1810 roku buv vidanij ukaz shodo poselennya zapasnogo bataljonu Yeleckogo mushketerskogo polku do Bobileckogo starostva Klimovickogo povitu Mogilovskoyi guberniyi Pri comu bulo prijnyato rishennya viseliti meshkanciv Bobileckogo starostva 667 rodin yaki vklyuchali 2033 revizki dushi ta meshkali u 18 selah na Pivden Ukrayini Cyu operaciyu planuvali zdijsniti do vesni 1811 roku ale cherez poganu pidgotovku ta vidsutnist dostatnoyi kilkosti koshtiv zrobiti u zaplanovanij termin ne zmogli Vsi pitannya pereselennya selyan koordinuvav golova departamentu vijskovih sprav Derzhavnoyi radi Rosijskoyi imperiyi nachalnik vijskovih poselen Oleksij Arakcheyev Rishennya shodo organizaciyi vijskovogo poselennya v Bobileckomu starostvi trimalosya v tayemnici blizko dvoh rokiv Naprikinci 1811 roku ministr vnutrishnih sprav Kozodavlov vkazuvav mogilovskomu gubernatoru shob toj pri skladanni vidomostej pro stanovishe selyan Bobileckogo starostva dlya poperedzhennya yakogo nebud z yih boku bezladu azh niyak pro ce ne robiv rozgolos do otrimannya dozvolu U kvitni 1812 roku 667 rodin tobto blizko 4 tisyach selyan oboh statej buli viseleni na Pivden Ukrayini Za svidchennyam francuzkogo posla v Peterburzi grafa Noajlya ce pereselennya bulo zdijsneno z takoyu shvidkistyu sho ci neshasni selyanski obivateli mali ne bilshe 24 godin shob pidgotuvatisya do dovgoyi podorozhi U rezultati selyani zalishilisya bez chastini hudobi a takozh znachnoyi kilkosti majna Dorogoyu zaginulo bagato lyudej perevazhno selyan pohilogo viku malolitnih ditej vagitnih zhinok ta hvorih Lishe velmi nebagatom vdalosya dosyagnuti do miscya svogo priznachennya povidomlyaye Bradke Ya zabuv spravzhnyu cifru zagiblih ale vona bula zhahliva Noajl v donesennyah pisav sho zaginula tretina vsih pereselenih 7 Budinki zh selyan zajnyav bataljon soldat Yeleckogo polku Takim chinom zasnovniki sela Starosillya do 1812 roku meshkali v odnomu z 18 sil Bobileckogo starostva Klimovickogo povitu Mogilovskoyi guberniyi selyani yakih rishennyam carskoyi vladi primusovo buli viseleni na Pivden Ukrayini v znajdenih dzherelah mayut zagalnu nazvu bobileckih selyan Napevno voni prozhivali v seli Starosillya Bobileckogo starostva Klimovickogo povitu Mogilovskoyi guberniyi nini selo Starosillya vhodit do Lobkovickoyi silskoyi radi Krichevskogo rajonu Mogilovskoyi oblasti Bilorusi meshkanci yakogo u 1812 roci buli viseleni u Hersonsku guberniyu de j zasnuvali odnojmenne selo Pidtverdzhennyam cogo ye toj fakt sho analogichno u 1812 roci kolishni meshkanci sil Snigurivka Zasillya Yavkine togo zh Bobileckogo starostva Klimovickogo povitu Mogilovskoyi guberniyi zasnovuyuchi v Hersonskij guberniyi novi sela nadali yim nazvu svoyih ridnih sil Za svoyim socialnim statusom vsi meshkanci sela Starosillya buli derzhavnimi selyanami Spoviduvali greko katolicku viru do 30 listopada 12 grudnya za novim stilem 1819 roku koli vsiyeyu gromadoyu sela perejshli do pravoslav ya Spoviduvannya greko katolickoyi viri bulo obumovleno tim sho v 1601 roci vse pravoslavne duhovenstvo Mstislavskogo voyevodstva perejshlo v uniyu A na chas ostannogo podilu Rechi Pospolitoyi u 1795 roci v Bilorusi zagalom greko katoliki skladali blizko 70 rimo katoliki 15 a pravoslavni lishe 6 naselennya krayu Z 30 listopada 12 grudnya za novim stilem 1819 roku meshkanci s Starosillya stali nalezhati do pravoslavnoyi parafiyi cerkvi Svyatogo Mikolaya s Velika Oleksandrivka Pri pereselenni na novomu misci derzhavni selyani mali otrimati 15 desyatin zemli na revizku dushu Razom z tim nerozmezhovanist i nestacha zemel za 15 desyatinnoyu proporciyeyu stavali prichinami chislennih konfliktiv ta superechok mizh derzhavnimi selyanami i pomishikami shodo nezakonnosti zahoplennya zemelnih volodin Tak u grudni 1815 roku bobilecki selyani skarzhilisya na znachni utiski vid susidnih pomishikiv ta inshih vlasnikiv cherez nerozmezhovanist zemel U 1859 roku v seli Starosillya nalichuvalos 80 dvoriv u yakih meshkalo 522 meshkanciv u tomu chisli 253 cholovikiv ta 269 zhinok U 1887 roci u Starosilli vzhe nalichuvalos 353 dvori u tomu chisli 350 dvoriv derzhavnih selyan 1 dvir privilejovanogo stanu 1 dvir mishan ta 1 dvir yevreyiv Dvoriv kolishnih kriposnih selyan pivdennih poselyan nimciv desyatinshikiv ta chinshovikiv u Starosilli ne bulo Selo nalichuvalo 1397 zhiteliv z yakih 653 cholovikiv i 744 zhinok Stanom na 1887 rik v seli Starosillya vzhe bula pobudovana pravoslavna cerkva cerkovnoparafiyalnu shkolu z 48 uchnyami ta zhodnogo inshogo gromadskogo zakladu V Starosilli bulo 2 torgovih ta 19 promislovih zakladiv Zhiteli sela mali 414 konej 120 robochih voliv 566 goliv inshogo rogatogo skotu 596 svinej 2074 ovec U Nezalezhnij Ukrayini 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 726 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hersonskoyi oblasti Velikooleksandrivska selishna rada ob yednana z Velikooleksandrivskoyu selishnoyu gromadoyu 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Velikooleksandrivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Berislavskogo rajonu Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu z 2022 Pid chas rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu z 12 na 13 bereznya 2022 roku selo bulo timchasovo okupovano rosijskimi zagarbnikami 31 travnya bulo pidtverdzheno vizvolennya sela ukrayinskimi vijskovimi 17 chervnya selo povtorno bulo okupovano rosijskimi okupantami 4 zhovtnya 2022 roku v hodi hersonskogo kontrnastupu silami 35 yi okremoyi brigadi morskoyi pihoti ZSU selo vizvolene vid rosijskih zagarbnikiv a nad nim zamajoriv prapor Ukrayini Cerkva svyatogo MikolayaV centri sela visochiye velichnij hram Svyatogo Mikolaya Mirlikijskogo Hram zvedenij u 1888 roci za proyektom Kostyantina Tona osnovopolozhnika rosijsko vizantijskogo stilyu Cej novij napryamok v arhitekturi bazuvavsya na kultovomu zodchestvi Vizantiyi ta Kiyivskoyi Rusi U seredini HH stolittya za chasiv bilshovickogo panuvannya dzvinicya hramu bula rozibrana Cerkva stala skladom prote perezhila vijnu Trivalij chas cerkvu nihto ne rekonstrujovuv Starosilskij hram navit zi zrujnovanoyu dzviniceyu i ponivechenimi fasadami vidriznyayetsya svoyeyu monumentalnistyu Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Hersonska oblast Primitki Arhiv originalu za 1 chervnya 2017 Procitovano 12 lyutogo 2016 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Fedorov V A Borba krestyan Rossii protiv voennyh poselenij 1810 1818 Voprosy istorii 11 Noyabr 1952 S 112 124 Stoletie voennogo ministerstva T IV ch 1 ya otd II kn 1 ya SPb 1902 S 98 99 Stoletie voennogo ministerstva T IV ch 1 ya otd II kn 1 ya SPb 1902 S 98 99 Doneseniya francuzskih predstavitelej pri russkom dvore i russkih predstavitelej pri francuzskom dvore za 1817 1818 gg Sb Russkogo istoricheskogo obshestva RIO T 119 str 23 Yachmenihin K M Armiya i reformy voennye poseleniya v politike rossijskogo samoderzhaviya Chernigov Siveryanska dumka 2006 S 38 39 Bradke E Avtobiograficheskie zapiski Russkij arhiv 1 za 1875 g S 51 52 Materialy dlya ocenki zemel Hersonskoj gubernii T 6 Hersonskij uezd Herson 1890 Prilozheniya S 246 Ivanou A A Da pytannya likvidacii Uniyackaj Carkvy uplyu religijnaga faktara na vyznachenne nacyyanalnoj prynalezhnasci zhyharou belaruskih zemlyau u pershaj palove XIX st A A Ivanou Religiya i obshestvo 9 sbornik nauchnyh statej pod obshej redakciej V V Starostenko O V Dyachenko Mogilev MGU imeni A A Kuleshova 2015 S 100 101 Likova V Pomishiki i derzhavni selyani imperska tradiciya ta misceva realnist Naukovi zapiski Institutu arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo NAN Ukrayini T 19 Kn 1 S 534 535 Avtor ne zaznachaye yakogo same bobileckogo poselennya ce stosuvalosya Materialy dlya ocenki zemel Hersonskoj gubernii T 6 Hersonskij uezd Herson 1890 Prilozheniya S 246 Materialy dlya ocenki zemel Hersonskoj gubernii T 6 Hersonskij uezd Herson 1890 Prilozheniya S 247 Torgovimi zakladami todi vvazhali lavki traktiri shinki bani kupalni bazarni torgovi vagi i t in Pid promislovimi zakladami rozumilisya melnici sheretivki olijnici goncharni kuzni plotni stelmashni bondarni vapnyani pechi ribolovni vinokurinni ta pivovarinni zavodi Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv https liveuamap com uk 2022 28 may as result of ukrainian offensive actions russian forces Nad dvoma selami Hersonskoyi oblasti zamajoriv prapor Ukrayini Gazeta ua 4 zhovtnya 2022 Pro Turizm v Ukrayini ta sviti ukr 12 grudnya 2021 Arhiv originalu za 12 grudnya 2021 Procitovano 12 grudnya 2021 PosilannyaSajt Velikooleksandrivskoyi selishnoyi gromadi Pogoda v seli Starosillya Ce nezavershena stattya z geografiyi Hersonskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi