Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Старовійт Микола Михайлович (11 грудня 1898, Григорівка — 3 березня 1973, Лос-Анджелес) — український мемуарист, один з найвпливовіших представників української інтелігенції у Лос-Анджелесі. Під час Української революції — військовик Армії УНР. Лицар Воєнного хреста УНР та Хреста Симона Петлюри.
| Старовійт Микола Михайлович | |||
|---|---|---|---|
 Поручник | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 11 грудня 1898 Григорівка | ||
| Смерть | 3 березня 1973 (74 роки) Лос-Анджелес | ||
| Громадянство |  Російська імперія → УНР →  США | ||
| Національність | українець | ||
| Військова служба | |||
| Роки служби | 1918–1921 | ||
| Приналежність | Російська імперія → УНР | ||
| Вид ЗС |  Армія УНР | ||
| Рід військ |  Сухопутні війська | ||
| Формування | 9-й уланський Бузький полк 1-й Чорноморський полк 3-тя Залізна дивізія 4-та Київська дивізія 1-ша Запорізька дивізія Подільська повстанська група бригада «Вільна Україна» | ||
| Війни / битви | Радянсько-українська війна (Перший зимовий похід) (Другий зимовий похід) | ||
| Командування | |||
| 4-та сотня 8-го Чорноморського полку 3-ї дивізії 1-ша сотня 4-го кінного полку 4-ї Київської дивізії 1-ша сотня Подільської групи 3-й курінь бригади «Вільна Україна» | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Життєпис
Старовійт Микола Михайлович народився 11 грудня 1898 року в селі Григорівка Конотопського повіту Чернігівської губернії.
Військову службу Старовійт розпочав у Російській армії. Служив однорічником у 9-му уланському Бузькому полку, звідки був направлений на навчання до 5-ї Київської школи прапорщиків. У листопаді 1917 року, разом з іншими учнями школи, відмовився евакуюватись до Єйська на Кубань і залишився у Києві.
22 грудня 1917 року військовик скінчив Українську юнацьку школу, у 1918 році — Інструкторську школу старшин. Після закінчення школи старшин Старовійт був скерований до 37-го Стародубського полку Армії Української Держави. Невдовзі перевівся до 1-го Чорноморського полку, у складі якого взяв участь в Антигетьманському повстанні 1918 року.
У 1919 році, із влиттям 8-го Чорноморського полку до складу 3-ї дивізії Армії УНР, Микола Старовійт був призначений командиром 4-ї сотні. Тоді військовик важко захворів на тиф і вибув із лав війська. Після одужання він зголосився до 4-го кінного полку 4-ї Київської дивізії, де став командиром 1-ї сотні. З полком Микола Михайлович пройшов усі бої аж до переходу на західний берег Збруча. Після відступу Армії УНР був інтернований у таборі Александрув-Куявський у Польщі. У 1921 році переведений на посаду молодшого старшини Запорізького ім. Івана Мазепи куреня 1-ї Запорізької дивізії.
В кінці 1921 року Микола Старовійт взяв участь Другому зимовому поході, в ході якого командував 1-ю сотнею Подільської групи Після провалу зимового походу знову був інтернований у Польщі. Станом на 23 грудня 1921 року перебував у складі 4-ї Київської дивізії у таборі Щипйорно. Про похід Старовійт у 1967 році написав детальну книгу спогадів «У листопадовому рейді».
Під час Другої світової війни Микола Михайлович згодився до новосформованої Української національної армії Української Держави, де командував 3-м куренем протипанцерної бригади «Вільна Україна».
Нагороджений Хрестом Симона Петлюри, Воєнним Хрестом і відзнакою . На еміграції Старовійт був підвищений у званні до майора. У США військовик став одним з найвпливовіших представників української політичної еміграції у Лос-Анджелесі.
Помер 3 березня 1973 року. Похований на православному кладовищі Святого Андрія у Саут-Браунд-Буці, штат Нью-Джерсі.
Примітки
- Лицарі Зимових походів. 1919—1922 рр./ Я.Тинченко. — К.: «Темпора», 2017. — сс. 218, 622.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 4 листопада 2018.
- Український історик — Нью-Йорк, Мюнхен, 1974. — № 1-3 (41-43) — рік XI. — c. 174
- Війни і збройні конфлікти у Східній Європі в ХХ — на початку ХХІ століть/ Заг. ред. проф. Г. М. Стародубець. — Житомир: Полісся, 2015. — сс. 53-54.
- Чорні запорожці: Мемуари / Дяченко П. Г. — Київ: Стікс, 2010. — с. 283.
Джерела
- Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української народної республіки (1917—1921). Книга 2. — К.: «Темпора», 2011.
- З-під Конотопа до Аризони: невигадані історії вояків армії УНР / Павло Подобєд. — Івано-Францівськ: «Місто НВ», 2016. — сс. 264—266.
- Посмертна згадка // «Свобода», — Джерсі Сіті, США, № 118 — с.4, 26 червня 1973.
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про діяча української діаспори. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Starovijt Mikola Mihajlovich 11 grudnya 1898 Grigorivka 3 bereznya 1973 Los Andzheles ukrayinskij memuarist odin z najvplivovishih predstavnikiv ukrayinskoyi inteligenciyi u Los Andzhelesi Pid chas Ukrayinskoyi revolyuciyi vijskovik Armiyi UNR Licar Voyennogo hresta UNR ta Hresta Simona Petlyuri Starovijt Mikola Mihajlovich PoruchnikZagalna informaciyaNarodzhennya11 grudnya 1898 1898 12 11 GrigorivkaSmert3 bereznya 1973 1973 03 03 74 roki Los AndzhelesGromadyanstvoRosijska imperiya UNR SShANacionalnistukrayinecVijskova sluzhbaRoki sluzhbi1918 1921PrinalezhnistRosijska imperiya UNRVid ZS Armiya UNRRid vijskSuhoputni vijskaFormuvannya9 j ulanskij Buzkij polk 1 j Chornomorskij polk 3 tya Zalizna diviziya 4 ta Kiyivska diviziya 1 sha Zaporizka diviziya Podilska povstanska grupa brigada Vilna Ukrayina Vijni bitviRadyansko ukrayinska vijna Pershij zimovij pohid Drugij zimovij pohid Komanduvannya4 ta sotnya 8 go Chornomorskogo polku 3 yi diviziyi 1 sha sotnya 4 go kinnogo polku 4 yi Kiyivskoyi diviziyi 1 sha sotnya Podilskoyi grupi 3 j kurin brigadi Vilna Ukrayina Nagorodi ta vidznaki Voyennij hrest UNR Hrest Simona Petlyuri U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Starovijt ZhittyepisStarovijt Mikola Mihajlovich narodivsya 11 grudnya 1898 roku v seli Grigorivka Konotopskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi Vijskovu sluzhbu Starovijt rozpochav u Rosijskij armiyi Sluzhiv odnorichnikom u 9 mu ulanskomu Buzkomu polku zvidki buv napravlenij na navchannya do 5 yi Kiyivskoyi shkoli praporshikiv U listopadi 1917 roku razom z inshimi uchnyami shkoli vidmovivsya evakuyuvatis do Yejska na Kuban i zalishivsya u Kiyevi 22 grudnya 1917 roku vijskovik skinchiv Ukrayinsku yunacku shkolu u 1918 roci Instruktorsku shkolu starshin Pislya zakinchennya shkoli starshin Starovijt buv skerovanij do 37 go Starodubskogo polku Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi Nevdovzi perevivsya do 1 go Chornomorskogo polku u skladi yakogo vzyav uchast v Antigetmanskomu povstanni 1918 roku U 1919 roci iz vlittyam 8 go Chornomorskogo polku do skladu 3 yi diviziyi Armiyi UNR Mikola Starovijt buv priznachenij komandirom 4 yi sotni Todi vijskovik vazhko zahvoriv na tif i vibuv iz lav vijska Pislya oduzhannya vin zgolosivsya do 4 go kinnogo polku 4 yi Kiyivskoyi diviziyi de stav komandirom 1 yi sotni Z polkom Mikola Mihajlovich projshov usi boyi azh do perehodu na zahidnij bereg Zbrucha Pislya vidstupu Armiyi UNR buv internovanij u tabori Aleksandruv Kuyavskij u Polshi U 1921 roci perevedenij na posadu molodshogo starshini Zaporizkogo im Ivana Mazepi kurenya 1 yi Zaporizkoyi diviziyi V kinci 1921 roku Mikola Starovijt vzyav uchast Drugomu zimovomu pohodi v hodi yakogo komanduvav 1 yu sotneyu Podilskoyi grupi Pislya provalu zimovogo pohodu znovu buv internovanij u Polshi Stanom na 23 grudnya 1921 roku perebuvav u skladi 4 yi Kiyivskoyi diviziyi u tabori Shipjorno Pro pohid Starovijt u 1967 roci napisav detalnu knigu spogadiv U listopadovomu rejdi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Mikola Mihajlovich zgodivsya do novosformovanoyi Ukrayinskoyi nacionalnoyi armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi de komanduvav 3 m kurenem protipancernoyi brigadi Vilna Ukrayina Nagorodzhenij Hrestom Simona Petlyuri Voyennim Hrestom i vidznakoyu Na emigraciyi Starovijt buv pidvishenij u zvanni do majora U SShA vijskovik stav odnim z najvplivovishih predstavnikiv ukrayinskoyi politichnoyi emigraciyi u Los Andzhelesi Pomer 3 bereznya 1973 roku Pohovanij na pravoslavnomu kladovishi Svyatogo Andriya u Saut Braund Buci shtat Nyu Dzhersi PrimitkiLicari Zimovih pohodiv 1919 1922 rr Ya Tinchenko K Tempora 2017 ss 218 622 ISBN 978 617 569 302 5 PDF Arhiv originalu PDF za 5 bereznya 2016 Procitovano 4 listopada 2018 Ukrayinskij istorik Nyu Jork Myunhen 1974 1 3 41 43 rik XI c 174 Vijni i zbrojni konflikti u Shidnij Yevropi v HH na pochatku HHI stolit Zag red prof G M Starodubec Zhitomir Polissya 2015 ss 53 54 Chorni zaporozhci Memuari Dyachenko P G Kiyiv Stiks 2010 s 283 ISBN 978 966 2401 00 4DzherelaTinchenko Ya Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi narodnoyi respubliki 1917 1921 Kniga 2 K Tempora 2011 Z pid Konotopa do Arizoni nevigadani istoriyi voyakiv armiyi UNR Pavlo Podobyed Ivano Francivsk Misto NV 2016 ss 264 266 ISBN 978 966 428 496 4 Posmertna zgadka Svoboda Dzhersi Siti SShA 118 s 4 26 chervnya 1973 Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro diyacha ukrayinskoyi diaspori Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi