Старе́ Село́ — село в Україні, в Стрийському районі Львівської області. Населення становить 657 осіб. Орган місцевого самоврядування — Журавненська селищна рада.
село Старе Село | |
---|---|
Церква на скелі | |
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Стрийський район |
Громада | Журавненська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA46100070240046513 |
Основні дані | |
Перша згадка | 1461 року |
Населення | 657 осіб |
Площа | 1,7 км² |
Густота населення | 386,47 осіб/км² |
Поштовий індекс | 81794 |
Телефонний код | +380 3239 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°13′24″ пн. ш. 24°21′34″ сх. д. / 49.22333° пн. ш. 24.35944° сх. д.Координати: 49°13′24″ пн. ш. 24°21′34″ сх. д. / 49.22333° пн. ш. 24.35944° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 237 м |
Водойми | Дністер, Вільшинка, |
Місцева влада | |
Адреса ради | 81792, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Монастирець, вул. Центральна, 4 |
Карта | |
Старе Село | |
Старе Село | |
Мапа | |
Старе Село у Вікісховищі |
Географія
На північно-західній околиці села потік Кубаска впадає у потік Вільшинку. На північ від села на березі Дністра розташована геологічна пам'ятка природи — «Відклади крейдових порід, відслонених в басейні р. Дністер біля смт Журавно і Старе Село».
Історія
Згадується 15 червня 1461 року в книгах галицького суду.
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 460406, розташована у приміщенні школи.
- Результати
- зареєстровано 370 виборців, явка 58,92%, найбільше голосів віддано за «Голос» — 31,19%, за «Слугу народу» — 19,72%, за «Європейську Солідарність» — 14,68%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 27,31%, за Мар'яна Калина (Народний рух України) — 20,37%, за Андрія Гергерта (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 14,81%.
Релігія
На околиці села збереглася (?). Збудована, очевидно, у 1930-х рр. на місці попередньої дерев'яної церкви. Припущення ґрунтується на тому, що церква не позначена на військовій карті з 1925 р. і про неї не згадано в Шематизмі з 1935 р. Церква у користуванні громади УГКЦ.
Розташована за селом, на північ від нього, на високій, оточеній деревами горі лівого берега Дністра. До центрального зрубу нави з півночі та півдня прилягають рівноширокі прямокутні бокові рамена, зі сходу — вівтар гранчастої форми, а з заходу — прямокутний бабинець. До вівтаря з обидвох сторін прибудовані ризниці. Піддашшя на випустах вінців зрубів опоясує церкву. Під опасанням стіни з відкритого зрубу (західна стіна бабинця оббита вертикально дошками), над опасанням стіни шальовані дошками.
Маківка з ліхтарем вінчає наметовий верх на світловому восьмерику середхрестя нави, стіни якого оббиті бляхою. Маленькі маківки влаштовані на гребенях дахів бабинця, бокових рамен та вівтаря. На південь від церкви знаходиться невелика дерев'яна одноярусна оббита пластиком дзвіниця, вкрита пірамідальним дахом. Зі сходу, вище по схилу простягається цвинтар.
Опис села
Цей розділ треба для відповідності Вікіпедії. (травень 2020) |
РОЗТАШУВАННЯ СЕЛА
Старе Село, (Стрийський район, Львівська область), розташоване на південний схід від м. Львова і м. Жидачів, на правому березі р. Дністер. На сході межує з великим лісовим масивом та с. Которино, на південь — с. Монастирець, на заході — хутір Тартак, на півночі за р. Дністер — с. Журавенко (Івано-Франківська область).
Старе Село умовно поділено на Грузію, Мочило та Гринишино, а також на так звані «кути»: Саліїв кут, Павлусів кут, Гризаків кут.
Через село протікає потік, які місцеві називають Кувбаска. Він бере свій початок з лісового масиву під назвою Вигода і впадає в р. Дністер, довжина потоку приблизно 4,5 км.
Потік Ковбаска збирає води з двох потоків: потік Которинський впадає в потік Ковбаска коло Гринишиного, а потік Вільшинка, який протікає через село Монастирець, з'єднується в кінці Старого Села (який місцеві жителі називають Льондах). Далі потік Ковбаска пливе в Старе Корито (місцевість де сходяться всі навколишні малі потоки), а далі в р. Дністер. В давнину по р. Дністер водним шляхом Галич-Журавно-Удеч (Жидачів) плавала шифа (баржа).
Через село проходить основна дорога Стрий-Галич, яка пересікається в смт. Журавно з дорогою Львів-Калуш. З села ведуть дороги до сіл Которино, с. Цвітова (Ів. Франківської обл.), до села Монастирець і до Журавна.
Дорога Стрий-Галич, що йде через Старе Село, місцевими жителями називаються Цісарска, так як була побудована за часів Цісаря Австрії Франца Йосифа в 1892 році. (Фото № 1) Під час відкриття дороги, він проїжджав до Галича через село із своєю дружиною. Його урочисто зустрічали жителі Старого Села. На цій дорозі, лишень в Старому Селі, збудували шість мостів: п'ять дерев'яних і один з цементу, який і до тепер находиться в робочому стані. (Фото № 2)
Краєвиди Старого Села. Кінохроніка.[1]
ІСТОРІЯ СЕЛА
В 1987 р. загоном Прикарпатської археологічної експедиції Інституту суспільних наук АН УРСР, було відкрито та обстежено п'ять городищ, укріплених насипними валами і ровами, що знаходяться між населеними пунктами Старе Село, Которино Жидачівського р-ну Львівської обл. і с. Цвітова Калуського р-ну Івано-Франківської обл. (керівник археологічної експедиції В.Оприск). Городища розташовані недалеко від древнього Галича на відстані 25 км, і можливо являли собою частину оборонної системи на підступах до столиці Галицько-Волинського князівства. Тому, не випадково давнє поселення, що виросло поруч з городищами, носить назву Старе Село.
Чи була це легенда, чи був це переказ, що передавався від покоління до покоління і вкоренився в людській пам'яті, що на правому березі р. Дністер, 3 км на схід від Старого Села, в лісі розміщувався монастир. Він був обнесений в три яруси високими земляними валами і ровами, які збереглися і до сьогодні. Самі вали створювали С-подібну оборонну систему, де їх краї нависали над скелястими берегами р. Дністер висотою 30-40 м.
За легендою, давно це було, ще в ті часи, як турки і татари спустошували нашу землю, палили села і міста, полонили багато люду. Історик В. Грабовецький в своїй книзі згадує про ці події, що називались «Журавінська війна», в 1676 році між турками і поляками, де брали участь і козацькі полки на стороні поляків. В смт. Журавно є пам'ятник поставлений поляками в честь перемоги над турками двісті років потому. (Фото № 3 і № 4)
Коли турки підійшли до Старого Села, люди втікали і ховалися в лісі, в скелях, в глибоких печерах та в монастирі. Легенда говорить, що простір між стінами монастиря і валами заповнився прийшлим людом. Сам монастир був навколо оточений гострим частоколом з рубленими баштами і замикався вхідною брамою. Серед людей, що находилися в Монастирі, була молода пара, яка вирішила повінчатися, ще до того, як вони загинуть. Коли священик їх вінчав, турки прорвали оборону і монастир разом із людьми провалився під землю. На місці зруйнованого монастиря залишився вінок молодої дівчини з барвінку. Після облоги і зруйнування монастиря, багато людей загинуло, а хто вижив поверталися до своїх спалених і пограбованих осель в Старе Село. Друга група людей пішли в ліс від Старого Села і на потічку Вільшинка започаткували інше село, та назвали його в честь зруйнованого монастиря — Монастирець. Про існування монастиря свідчить письмове джерело, датоване 1448 роком. (Василь Попович, Старе Село, Львів, 2009 рік.)
ІСТОРІЯ ЦЕРКВИ СТАРОГО СЕЛА
При облозі Монастиря турками, обороною керував досвідчений воєвода. До облоги він успів вивезти свою вагітну дружину в безпечне місце, а саме до крутої гори вверх Дністра. Побудувавши намет, він повернувся боронити монастир. Коли повернувся воєвода на гору, то застав свою дружину з дитиною. В честь цього, на цьому місці він збудував Капличку, де люди ходили молитися Богу. А з часом на Горі, на місці каплички, збудували невеличку дерев'яну церковцю пошиту соломою із земляною підлогою. Більш точні відомості про Старосільский Храм на Горі належить періоду канонічних візитацій Львівської Греко-католицької єпархії до парафій Журавнівского деканату 1732—1733 р.р., про що згадується в публікаціях Поповича В. В. за 2014 рік (м. Львів). Раніших свідчень про церкву в селі на Горі немає. Село існувало ще раніше. Збереглася пам'ятка (паспорт) теперішнього Храму, де описано його майно, книги, Євангеліє, дзвони, чаші і будівництво Храму. Церкву Успення Пресвятої Богородиці на Горі будували впродовж1897-1903 років. На будівництві нової церкви працювало ціле село. Переважно використовували місцеві матеріали. Дерево з навколишнього лісу, а каміння для фундаменту, лупали в скалі за Горою коло р. Дністер і возили волами. Для зручної доставки матеріалів було спеціально збудовано дорогу на ширину воза, яку сьогодні в Старому Селі називають Борусівкою. Церкву покрили гонтами (дерев'яне покриття), яке привезли з гір Бойківщини.
Храм збудований за канонічними правилами (церква грецького рівнораменного хреста), орієнтований із заходу на схід, мощі поставлені в основу престолу. Іконостаса не було до 1989 року. (Фото № 5)Дзвіниця дерев'яна, квадратна, відкрита, одноярусна з брусів, з чотирьох сторін на верхньому ярусі відкрита аркада-галерея (обшита низом пластиком 2008 році). Підвалини використали з-під каплички, фундамент з каменю. Цвинтар коло церкви (старий), перепохований другий раз, (з слів паламаря Лесів Якима, 1905 р.н.). (Фото № 6)
З 1939 року греко-католицьким священиком (ксьондз) був Кручок Павло (1910 р.н.). В цей час він проживав в Монастирці в цегляному будинку, який був збудований в 1910 р. Сам священик був родом із Журавна. Священик Кручок Павло був грамотним, прекрасний оратор. Його проповіді (казані) виховували прочан в християнському дусі і моралі. Знав кожного мешканця в селі, від малого до старого. До нього були священики Потарайко, Владичин, Іваник та інші. (Фото № 7. )
До парафії входило чотири села: Монастирець, Старе Село, Которино, Протеси. При Храмі діяв церковний хор, керівником якого з 1939 по 1986 рр. був Попадин Петро Кіндратович (1907 р.н.) (Фото № 8). На цей час дяком був Кулик Іван (1901 р.н.), старшим братом Чехрій Никола (1900 р.н.), старшою сестрицею Маркович Анастасія (1885 р.н.), паламарем Сокирка Андрусь(1883 р.н.), гробар — Магерко Микита (1903 р.н.). Свічки виливали з бджолиного воску в хаті Чехрія.
Після 1946 р. греко-католицькі храми москалі поступово почали закривати, а священиків відправляли в тюрми. Так був засуджений на десять років священик Кручок і відправлений відбувати покарання в Караганду. Після нього був священик Басок та інші. Після відбування покарання, священик Кручок повернувся і продовжував службу в церкві с. Монастирець, де і проживав. На прохання мешканців Старого Села таємно давав шлюб і хрестив дітей в Монастирецькій церкві.
Церкву в Старому Селі закрили в 1959 році. Ключі від церкви і золоту чашу (яка за легендою зберігалась з часів зруйнованого монастиря) переховували таємно в селі. В ті часи масово відбуваються розкрадання церков по всій Західній України. Багато дерев'яних старих церков підозріло згоріли. По зачинених церквах викрадають високомистецькі образи (ікони), книги стародруки, різьблені Хрести, дзвони знімають з дзвіниць і підпільно вивозять вночі, а потім переправляють до музеїв і власних колекцій.
Після закриття Храму Успення Пресвятої Богородиці, його також пограбували. Забрали стародавні книги, Євангеліє 1490 року, зняли із дзвіниці великий дзвін «Михаїл», вагою 100 кг, дзвін якого було чути далеко за межі села.
Трохи пізніше викрали старовинний павук (латунний свічник). Для запобігання подальших крадіжок, деякі із церковних речей передали до діючої церкви в село Монастирець. (Фото № 9)
Поступово церква нищилася, так як ззовні була пощерблена від куль, шрапнелів і осколків, як в Першу світову війну 1914-18 р., а також і в Другу Світову війну 1939—1945 роках.
Небайдужі люди, хоч їм не дозволяла влада, робили ремонти, поміняли покрівлю оцинкованою бляхою в 1960 році, так як була покрита ще гонтами. Зробили огорожу навколо церкви і цвинтаря в 1978 році, поміняли вікна, частково підлогу і встановили ґрати. Кошти збирали в селі, а також з коляди і щедрівок. В організації і ремонті церкви брали участь такі мешканці села: Чехрій Микола, Гринджола Прокіп, Попадин Петро, Попадин Михайло, Лаврись Юрко, Салій Юрко, Костельний Стась. Найбільш активним серед жителів Старого Села був майстер- будівельник Салій Михайло Федорович (1903 р.н.), батько якого побудував церкви в с. Протеси і с. Діброва Калуського р-ну, Івано-Франківської обл. (Фото № 10)
Церкву відкрили в 1989 р. А в 2004 року знову пограбували. Зайшовши через двері паламарки, невдало імітували на хорах крадіжку, і забрали Євангеліє (стародрук), латунну кадильницю (1732 р.) в доброму стані. Тодішній священик Дмитришин і церковне братство нікуди не зверталися, і на жаль, не заявляли.
Існувала таємна вказівка по Західній Україні, нищити стрілецькі могили і хрести. В результаті чого під керівництвом НКВД місцеві активісти-комсомольці «стрибки» Старого Села знищили Хрести коло Лупаної Ями та біля Банделя, а Хрест біля школи, який подарувала молодь громаді села в 1924 році — скинули у потік. Пізніше, небайдужі люди, витягнули цей Хрест із води і перевезли його на Гору, де біля церкви і встановили. В 1991 році Хрест перевезли до села і поставили на старе місце між чотирма старими липами. (Фото № 11)
Така само доля була і двох залізних хрестів українських Січових Стрільців, які знаходились на Горі за церквою на старому цвинтарі — їх поламали і викинули, залишивши два бетонні надгробки.
Під час подорожі власним автомобілем коло Чорного Багна (старе русло Дністра) в 1930 році розбився пан Чотаринський (Чарторийський). На цьому місці родиною загиблого було встановлено дерев'яний Хрест, який також зник у післявоєнних роках. Під час подорожі власним автомобілем коло Чорного Багна (старе русло Дністра) в 1930 році розбився пан Чотариньский (Чарторийський). На цьому місці родиною загиблого було встановлено дерев'яний Хрест, який також зник у післявоєнних роках.
СЕЛО В РОЗПАД АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
Коли оголосили війну 1914 року, з села забирали молодих хлопців і чоловіків в рекрути до австрійської армії, де вони воювали хто на італійському, а хто на російському фронтах. На наших теренах з добровольців створювалися Легіони Українських січових стрільців УСС, які були в складі Австро-Угорської армії (усусуси). В Італії в полоні був Судук Андрусь (1881 р.н.), в Росії — Гринджола Прокіп (1882 р.н.), а в Сербії — Попадин Семен (1884 р.н.). З перших днів війни, наші землі стали ареною бойових дій армій Росії і Австро-Угощини. В 1915 році в Старому Селі на Оріськах, відбувся бій між австрійськими військами (правий берег Дністра), в яких брали участь і січові стрільці з москалями (лівий берег Дністра). Бої були жорстокі, які переходили навіть в штикові атаки. Горіли хати і збіжжя на полі, ревіла покалічена худоба, все поле було вкрите трупами. Старожили згадували: «Стогони і людські крики було чути в селі». Загиблих австрійських вояків похоронили на Обочі (в кінці села в сторону с. Которино), де ще до кінця 50-х років на місці поховання були бетонні стовпчики. Українських Січових Стрільців поховали на цвинтарі на Горі біля церкви.
УТВОРЕННЯ ЗУНР
Коли у 1918 році проголосили Західно-Українську Народну Республіку (ЗУНР), Легіон УСС став ядром збройних сил Української Галицької Армії (УГА). Зі Старого Села 29 добровольців, молодих хлопців і чоловіків, яких організував студент Калуської гімназії Салій Гнат, і ті, що повернулися з австрійської армії, пішли на збірний пункт в Журавно, а звідти об'єднаним загоном подалися до м. Стрий, де влилися в лави УГА. Серед них були: Белейчук Яким, Белейчук Йосиф, Белейчук Федір, Белейчук Семен, Брич Микола, Гавриляк Григорій, Гавриляк Яків, Довбняк Дмтро, Іваськів Йосиф, Іваськів Андрій, Костельний Іван, Костельний Василь, Колос Федір, Кулик Іван, Лаврись Григорій, Лесів Василь, Ониськів Юрій, Павелко Терентій, Романів Василь, Романів Іван, Салій Гнат, Салій Степан, Салій Василь, Стехнович Григорій, Судук Олекса, Стехнович Іван, Томащук Іван, Чорньовий Степан, Тенюх Кость. Після окупації Галичини Польщею 1920—1939 роках, в селі почало організовуватися культурно-освітнє товариство «Просвіта», яке виховувало жителів села і молодь в українському національному дусі. Вони організували церковний і просвітянський хор, драмгурток, відзначали роковини Т. Г. Шевченка, в хаті-читальні вивчали Історію України, читали Кобзар. (Фото № 12, 13, 14)
Головою «Просвіти» був Колос Федір до 1939 року. Біля річки Дністер в Царинці (Фото № 15, 16, 17, 18) відбувалися фестини (фестивалі) де співав сільський хор. Старе Село постійно жило піснею, що входила в його побут і життя.
Соціально-побутове становище в Старому Селі мало чим відрізнялось від інших сіл Західної України. До старших зверталися на «ВИ», кликали «нанашку» або, «нанашко». Літом люди, особливо діти, ходили босими від весни і до осені. В селі діяла нічна варта. Хати були старенькі, біленькі, більшість під солом'яною стріхою, а в кожній хаті образи були в рушниках. Підлога земляна, яку змащували жовтою глиною і посипали жовтим піском, а під хатою приспа. В Селі займалися землеробством, скотарством, ремісництвом, ткацтвом, бджільництвом, робили «тами» на Дністрі (штучні загороди повздовж ріки, які регулювали її течію), береги укріплювали камінням, що добували у скалі. На той час це був добрий заробіток для місцевих жителів, адже давали 1 злотий в день. Криниць у Старому Селі було мало: вони були викладені з каменю в Марковичів, Кручка і Литвинів. Тому переважна більшість селян брали воду з потоку, який протікав через село. В жнива жито, пшеницю жали серпами або косили косами, в'язали в снопи, складали колукіпки (полукіпки). Возили фірами до стодоли, складали на подені, потім молотили ціпами на току. З околотів жита робили сніпки, пошивали (покривали) хати. Зерно мололи на жорнах або везли на Тартак, де був водяний млин, де мололи жито, пшеницю та інші зернові. Зерно мололи на два сорти — нараз і на питель (грубого та дрібного помолу). Ці сорти ще називали «мука разова» і «мука питльована» (чорна і біла). У давнину, в селі також було два млини: один коло Саліїв на потоці Вільшинка в районі Рудка, другий коло Чорньових на потоці Кубаска. Пекли житній хліб, який чинили на квасі в «діжі» (спеціальна дерев'яна ємність), садили в піч на дерев'яній лопаті. Кавалок (кусок) хліба, як впаде на землю, то його потрібно підняти, обдути, поцілувати і покласти на стіл або з'їсти. Їли дерев'яними ложками, а пироги (вареники) їли руками з одної миски.
Сіяли колопні (коноплі), осінню вибирали, молотили, мочили, сушили, терли на терлиці, чесали, з повісма пряли куделі, з ниток ткали полотно, вибілювали на сонці коло води і часто поливали. З домотканого полотна шили сорочки, спідниці, сподні (штани), гачі(білизна) та інш. З клочі сукали шнурки, з насіння робили олію. Олійня була в Магалів. Кузня була в Ковалів (коваль Новосельский Мар'ян). Корчма в селі була там де тепер Народний дім. Війт в селі був, Гринджола Іван (1879 р.н.)
ШКОЛА
Однокласна школа в Старому Селі почала діяти з 1911—1912 навчального року з перервами між війнами. В селі мало хто вмів читати чи писати, більшість були неписьменними. Навчання проводилося польською та українською мовами, оскільки більшість вчителів були поляками. З дітей мало хто вчився в школі, бо працювали вдома по господарстві і пасли худобу. Писали в школі рісіком на дощечках, потім олуфком (олівцем) на клаптиках якогось паперу. До школи приходив священик, який учив дітей Катехизм.
В 20-ті роки побудували першу школу біля центральної дороги села. Вона була, дерев'яною, покрита червоною черепицею, мала два класи, посередині коридор, маленьку вчительську і ґанок, саму школу огородили парканом. В 1944 р. в школі розмістили тюрму НКВД.
В 1926 році в школу прийшла вчителька Ємілія Павлівна Грубська (1896 р.н.). Вона почала навчати ще в часи польського панування. Вчила писати і читати не одне покоління дітей Старого Села. Пані Грубська, так її називали в селі, була українська патріотка, дуже добра і розумна, грамотна і культурна вчителька. Знала всіх в селі дітей, батьків і дідусів, всім давала мудрі поради. Одинока, жила в хаті Судука Олекси. Часто декому з учнів казала: «Чого бідний бо дурний, чого дурний, бо бідний». В радянський час, учні часто ходили до неї колядувати і щедрувати. Похоронена в м. Стрий 1961 року. (Фото № 19)
Після війни, в початковій школі було чотири класи, які ходили в дві зміни- рано і пополудню (після обіду), ще один клас був в хаті Маликів (вчителі Яків Німко та Василь Магаль, яких як членів ОУН пізніше арештували) (Фото 20) Фото № 20. 2-й клас старосільської школи 1947 р. року. Знизу зліва направо 1-й ряд сидять: Антонів Стась (1937 р.н.), Телька Михайло (1937 р.н.), Гузій Михайло (1936 р.н.), Гавриляк Василь (1937 р.н.), Салій Катерина (1939 р.н.), невідома учениця. Другий ряд знизу, зліва направо: Кизера Розалія(1939 р.н.), вчитель Магаль Василь (р.н. невідоме), Чорньова Павліна (1936 р.н.), Марків Маланка (1938 р.н.), Салій Розалія (1939 р.н.). Третій ряд зліва направо: невідомий учень, Гавриляк Володимир (1936 р.н.), Балейчук Василь (1935 р.н.), Мартинів Марина (1936 р.н.), Сенькович Ганна (1936 р.н.), Крохмалюк Марина (1936 р.н.), Сенькович Павліна (1938 р.н.) Четвертий ряд знизу, стоять: Романів Стась (1938 р.н.), невідомий учень, Маркович Микола (1937 р.н.), невідомий учень, Мазур Іван (1936 р.н.), Мазур Василь (1939 р.н.), Костельний Олекса (1938 р.н.), Салій Богдан (1939 р.н.).
В школярській торбині діти несли зошити, книжки, перо, а в декого кусок хліба. Каламар з чорнилом несли в руці. Зимою в класі було холодно, опалення на дровах, світили і вчилися при ліхтарях на нафті.
Спочатку вчилися по два класи разом, а потім прийшли нові вчителі, Крижанівський, Пшик В., Качалуба М., Грогодза М., і це дало змогу навчати кожен клас окремо. Учні часто залишалися на другий або третій рік в тому самому класі. Хто закінчив чотири класи, переходив в 5 клас до школи в село Монастирець, де було 7 класів. Учням зі Старого Села, які хотіли продовжити навчання до десятого класу, змушені були ходити пішки 7 км до смт. Журавна. В 1950 році відкрили десять класів в селі Монастирець. (Фото № 21, 22)
Фото № 21. Монастирецька С. Ш. 8"Б"клас 1956 рік. Вчителі зліва на право: другий — Кацедан, четверта — Ткаченко Софія Дмитрівна., п'ятий — Романів Василь Васильович, шоста — Ільницька Олександра Іванівна, восьмий —.Омельян Миколайович.
Фото № 22. Монастирецька С.Ш. 10-йклас 1956 рік. Вчителі зліва на право: другий – Кацедан, третій - Паламар Богдан Володимирович, четвертий - Боднар Олексій, п’ятий - Сокирко Іван Андрійович, шоста - Стехнович Ганна Дмитрівна, сьомий - Сопільняк Яків Петрович, восьма - Ткаченко Софія Дмитрівна, десятий - Романів Василь Васильович.
ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА
У 1939 року в селі, Салій Остап організував молодіжну організацію ОУН «Юнаки». В селі також створили дружину Самооборони ОУН, організаторами якої були учасник УГА Павелко Терентій і учасник УСС Чорньовий Степан. Коли німці напали на Польщу, поляки втікали до Румунії. Один із шляхів втечі проходив через Старе Село. Одного разу через село проїжджав вантажний автобус. В лісі його перестріли старосільські хлопці Самооборони. Вони перегородили дорогу деревом, а самі заховалися в лісі. В автобусі поляки їхали з невеликою охороною. Коли автобус під'їхав ближче і зупинився перед поваленим деревом, в той час Павелко вистрілив з кріса (обріза), який в них був єдиний на всіх із одним набоєм. Поляки кинули зброю і підняли руки вгору, хлопці кинулися до автобуса, де виявили в ящиках польські новенькі банкноти — злоті. Частину грошей заховали в лісі, решту грошей розібрали поміж себе, хто скільки міг взяти, а охорону відпустили з Богом. Потім хлопці із Самооборони їхали селом і розкидали жителям села гроші пачками. Люди збирали гроші, йшли пішки до Журавна 7 км і в жидівських склепах (крамницях) купляли різні товари і продукти. Жиди дивувалися, звідки люди мають так багато новеньких грошей, а потім «зкумекали» (зрозуміли), що то щось не те і почали закривати свої крамниці. Люди накупляли товарів, продуктів, булок і мішками несли додому. Через кілька днів, гроші стали не дійсні, бо прийшли більшовики. НКВД зразу зібрали всіх хто був причетний до тієї операції, пригрозили і сказали здати гроші в кого ще залишилися. Коли привезли гроші з лісу то на цьому все закінчилося (з слів учасників Салій Ю.(1914 р.н.), який служив в польських уланах, Попадин П. К.(1907 р.н.), Попадин М. К.(1909 р.н.), Ломиш Й. (1917 р.н.) та інші).
У жовтні 1939 року зустрічали «братів» з радянської України. Радянські танки ввійшли в Старе Село. Коло Гавриляків зробили браму, прикрасили квітами, синьо-жовтий прапор з одної сторони, з другої червоний. Офіцер на совітському танку, під вітальною брамою, чистою українською мовою сказав: «Браття Галичани, дочекалися волі, ніхто не буде вас обзивати хлопом ні бидлом, тепер ви господарі на своїй землі, ваші діти будуть вчитися рідною мовою». Зліз із танка, підійшов до людей і сказав: «Вот ето надо снять» показуючи в сторону синьо-жовтого прапора. Так перші совіти почали будувати українську державу. Почалися арешти членів ОУН, членів молодіжних організацій «Юнацтво» та їхнім співчуваючим. В тюрмі закатували: Салія Остапа, Салія Семена Федоровича, Салія Василя Федоровича, Романіва Григорія Дмитровича, Марковича Івана Григоровича, Попадина Івана Йосиповича. Через жорсткі репресії, люди ховали і спалювали книжки, особливо Історію України. Насильно зав'язали із бідняків колгосп, головою якого став Салій Степан (1898 р.н.). В той же час НКВД склало списки куркулів та їх родин на виселення до Сибіру. Першого виселили з села Лаврися Антон Антоновича і його сім'ю в Комі АРСР (1940—1946 рр.). Між с. Которино і Старим Селом було невеличке польське село «Зузанівка» (мазури), їх москалі також вивезли в Сибір у 1940 році. Костел спалили, цвинтар знесли колгоспні урядники в 1965 році. В 1941 році, в перші дні війни з німецькими фашистами, в м. Ходорів на станції сформували до відправки телячі вагони з хлопцями з різних сіл для роботи в Росію. Коли німці почали бомбити станцію, багато хлопців порозбігалося, але не всі. Серед них були: Белейчук Степан Гарасимович (1918 р.н.), який повернувся з Росії без ноги, Романів Олекса (1910 р.н.), Лаврись Юрій (1909 р.н.).
В липні 1941 року, німецькі війська ввійшли в Старе Село. Почалася німецька окупація. Сільським головою обрали Марківа Василя. Німці гнали молодь із села на примусові роботи до Німеччини. З села забрали більше 15 хлопців і дівчат в «остарбайтери»: Маркович Михайло, Сокирка Василь, Романів Марися, Судук О., Романів Оніфер, Телька Зоська, Белейчук Марина, Ониськів Михайло, Антонів Василь, Колос Андрусь, Іваськів Анна, Павловский Іван, Романів Марина та інші. В селі збирали «контингент»: зерно та інші продукти для фронту. В серпні 1941 р., були сильні дощі і врожаю не було, що в 1942 р. привело до голоду, Тому багато селян їхали з села на Поділля за хлібом. Коли наближався фронт в 1944 р. до села, люди втікали в ліс за Камінь. Москалі бомбили міст на Лупаній Ямі, в результаті чого одна бомба впала на хату Порціни. Син Петро, якому тоді було 15 років, і був в хаті — загинув, а мати той час була в стайні, доїла корову, залишилася живою.
У вересні 1944 року, більшовицькі окупанти оголосили мобілізацію на фронт до совітської армії. «Пішли на войну» (забрали) із села більше 100 чоловік до 1926 року народження. Заставили насильно прийняти присягу москалям, без підготовки кинули під кулі і лили кров «не за Ураїну свою, а за її ката». Більшість з них загинули в перших боях у Карпатах. Коли радянські війська зустрілись з американським військами, то частина старосільських солдат з радянської армії, втекли на територію, яку контролювали американські військові. А саме: Судук Василь (1909 р.н.) –опинився в Аргентині, Судук Степан (1922 р.н.), Іваськів Петро (1920 р.н.), Чорньовий Іван (1922 р.н.), Іваськів Йосафат (1927 р.н.) — в Канаді, Романів Григорій (1918 р.н.) — в Франції, Гузій Григорій (1916 р.н.) — в Австралії. Найсвідоміші тікали з фронту та йшли в УПА. На фронті загинули: Салій Григорій (1906 р.н.), Гринджола Степан(1914 р.н.), Гринджола Яким (1909 р.н.), Попадин Іван (1926 р.н.), Чмелик Семен (1906 р.н.), Маркович Семен (1909 р.н.), Кривцун Петро (1918 р.н.), Романів Іван, Лесів Іван Максимович (1917 р.н.), Салій Семен (1912 р.н.), Романів Дмитро (1914 р.н) та інші. В село прийшла нова радянська влада. Розкопали могилу Січовим Стрільцям, що була висипана у 1941 року. Остарбайтерів, що поверталися з Німеччини, гнали на Донбас на роботу в шахту, серед них був і Маркович Михайло (1923 р.н). Післявоєнне становище в Старому Селі було жахливе. Жебрацтво, сирітство, голод, навколо «хлопці» з лісу, стрілянина, облави енкаведистів, арешти. УПА надіялася на війну совітів з Америкою і часто було чути «Америка нам допоможе». Допомагав ліками хлопцям з лісу і лікував від «усього» лікар Гілецький з Журавна, родом з хутора Дунаївці. НКВД робило облави в селі: щупали дротами сіно, солому в стодолі, в хаті перевертали скрині, шукали «бандьорів». Вони без суду розстріляли в селі на очах у дружини та дітей Книша Федора (1908 р.н.), Романіва Петра Івановича (1908 р.н.), Ломиш Йосифа (1917 р.н.), Салія Петра Ф. (1900 р.н.), Хитровского Василя Григоровича (1924 р.н.), Благого Ст.(1925 р.н.), Брича Павла (1917 р.н. з с. Буянів), Іваськіва Михайла. За сприяння і участь в ОУН та УПА арештовано і засуджено із села більше 27 чоловік. Серед них, Гавриляк Степанія (1929 р.н.), відбувала покарання в ГУЛАГу, де вона та інші жінки і дівчата виступили на захист своїх прав під час повстання. Проти них пустили танки, а юні українки, тримаючись за руки, співали. Ні один танк не зупинився і почали місити своїми гусеницями людські тіла (з слів Стасюк С. 1931 р.н.). В Старому Селі теж були патріоти, зв'язкові партизанських з'єднань. Зв'зкова УПА Новосельска (Белейчук) Матрона (1912 р.н.), коли її схопили то дуже катували. Вона розказувала «Мене так били, що я була вся чорна». Вирок НКВД — розстріл. Слідчий дав наказ солдату відвести і розстріляти. Коли солдат вів її босу на розстріл, а це було осінню і в приморозок, він сказав їй: «Ти бєгі, а я буду стрєлять». Так вона під свистом куль і втекла. Через зв'язки в Станіславі (тепер м. Івано-Франківськ) їй зробили документ на основі справки жительки Старого Села Гринджоли Марії, що вона здала м'ясо державі. З цим документом вона прожила все своє життя під чужим іменем в с. Угринів під Івано- Франківськом, де і похована. Ломиш Ганна (псевдо «Калина», 1925 р.н.), родом з Монастирця, була членом ОУН «Юнаки». Вона втекла від чекістів з Сибіру і переховувалася в Старому Селі. На підроблених документах, жила, вчилася і працювала вчителькою в м. Коломия с. Печеніжин до пенсії, похоронена у Івано-Франківську. Боєць УПА, Лесів Микола (1926 р.н.), підірвав себе гранатою в житі на Гринишинім в Зелену Суботу в 1946 р. Його енкаведисти поволокли конем, прив'язаного за ноги, скривавленого в поросі через все село вулицею до сільради, яка була в хаті Марищука. Потім скинули у канаву, щоб люди на нього дивилися. В честь нього в селі сьогодні щороку в Зелену Суботу співають пісню. В боях з НКВД полягли такі вояки УПА, мешканці зі Старого Села: Гризак Ф., Драгон Данило, Лесів Григорій Мак., Стехнович Василь Григорович, Лесів Микола І.
Під час повстанської боротьби часто проливається братня кров, що приводило до непорозумінь і смерті. «Хлопці з лісу» та їх «СБ», теж не мали часу на слідство, а суд в них був коротким. Жертвами стали: Гребіник Марина — зв'язкова УПА, Салій Степан — перший голова колгоспу в Старому Селі в 1940 р., Семчишин Гнат, Фока Михайло, Павелко Степан, Мазур Микола.
В жовтні 1947 року, в Старому Селі почалася депортація в Сибір. Із села вивезли такі родини: Маркович Марію з дітьми, Костельну Олену з дітьми, Гавриляк Наталію з дітьми, Іваськів Хому з сім'єю. Іваськіва Василя (голову сільради того часу) вивезли із сім'єю, через те, що не хотів підписати список на виселення односельчан до Сибіру. Романіва Василь (Шушко), як голова колгоспу, також виселили із сім'єю, за допомогу партизанам.
СЕЛО В 1940—1960 РОКАХ
В 1948 році почали чергове примусове створення колгоспу в Старому Селі. Привезли голову колгоспу з району в «мішку», який на сільських зборах сказав: «Кто будєт протів колхоза, того унічтожім». Забрали до колгоспу всю землю з посівами, коней, худобу і весь інвентар. Колгоспну бригаду зробили на подвір'ї Костельного.
Колгоспу люди дуже боялись, бо з досвіду знали, що це приведе до бідноти, а працювати прийдеться за трудодні («палички»). Часто людей примушували свої зароблені гроші викуповувати державні облігації чергової позики. Насильно збирали збіжжя, м'ясо, картоплю, яйця, молоко, вовну для потреб держави. У кого були власні коні, то тих відправляли на лісозаготівлю лісу в арпати.
Під час різноманітних виборів до державних структур, військові з автоматами насильно гонили людей «галасавать», криками та стуканням по вікнах прискорювали електоральний збір в селі.
Коли наступили жнива, людям зі свого поля, що засіяли весною, не дали зібрати урожай. Снопи з всіх полів звозили в Мочило до загальної скирти. Тут молотили ціпами та чистили на млинках зерно, а потім здавали державі. Голова колгоспу на той час став Салій Михайло. Щоб якось вижити, мешканці Старого Села на колгоспному полі жали жито і пшеницю серпами, або косили косами, та таємно обривали колоски і молотили на полі. Змолочене зерно в торбинках або кишенях несли додому і мололи на жорнах. Із отриманого борошна пекли пляцки (коржі).
З колгоспу крали всі. В селі була організована команда озброєних стрибків (створена з місцевої молоді охорона), які пильно охороняли колгоспне майно, а самі крали найбільше. Відбирали у людей, які несли з поля зерно, віддавали до суду, який суворо карав. Вони часто ходили озброєні по селі, п'янствували, а разом з підкріпленням із району проводили облави.
Кузня була в Ковалів, кували коней, виготовляли різний господарський інвентар.(Ковалі: Мельник Михайло, Ониськів Михайло, Ємець Яромлав). Зуби рвав Литвин Василь, роди приймала в хаті повитуха баба Шушчиха.
В 1951 році чотири села Монастирець, Старе Село, Которино, Протеси об'єднали в один колгосп «Комсомолець». Головою став Ткаченко П. І. з Дніпропетровська, а головою сільської ради був Дяченко, також зі Східної України. В колгоспі сіяли зернові та технічні культури, садили картоплю, розводили свійських тварин, експериментально садили коксагиз на полі Пісок (з нього робили каучук), чумизу (аналог просо) на полі під Красною, шовкопряди на Гринишинім в Томащука, куди зносили гілки морви (шовковиці) з усього села, що привело до знищення цих дерев.
Коноплі і льон вибирали у вересні. Льон «дергали» на дергачці, стелили, сушили, терли на терлиці, вичісували повісмо. З повісма робили куделі і пряли нитки, а з ниток ткали полотно на ткацьких верстатах, яких в селі було багато. Домоткане полотно було в кожній хаті, з нього шили сорочки, спідниці, пошевки (пірники) та інші вироби, але одягалися бідно. З насіння льону і з насіння дині били олію, олійня була в хаті Магалів, куди ходили бити олію люди з навколишніх сіл. В 60-х роках колгоспну бригаду з подвір я Костельного перевели за село — за Рудкою.
Пенсії в селі ніхто не мав, окрім інвалідів війни, і то 7 руб. на старі гроші. Клуб зробили в хаті Іваськіва В., якого вивезли в Сибір. З часом новий клуб збудували своїми силами і відкрили 1961 році.
В клубі робили колгоспні збори, крутили кіно, в неділю танці. Інколи кіно крутили на дворі безплатно. Також в клубі відбувалися різні концерти, відзначали роковини Т. Г. Шевченка. Завклубом був Попадин П. К. — керівник хору та музикант. Старосільский хор в 1956 році посів перше місце по Дрогобицькій області (Дрогобицька обл. проіснувала до 1959 року). В селі також були троїсті музики, які навіть виступали на Львівському телебаченні у 1970 р. (Попадин Петро — скрипка, Іваськів Семен — цимбали, Попадин Михайло — бубень). (Фото № 23).
Склеп (крамниця) в селі був у невеликій будці (4х5м) навпроти школи, з не великим вибором товару (Фото № 24). З часом сільську крамницю (магазин) зробили в хаті Марищука. Люди ходили на базар в середу до Журавна, в понеділок їхали фірами (возами) до Калуша, в четвер до Ходорова і Стрия. Часто ходили купляти хліб до Журавна, займаючи звечора чергу, і вранці отримували по дві хлібини на руки. Переважно за хлібом ходили діти, які повертаючись додому, вспівали з голоду з'їсти один хліб. Молоти зерно возили на Тартак, там був і гатер (пилорама). Мельником на той час був Романів Йосип та мельники з інших сіл.
До Журавна ходили пішки або їхали фірами (возами), а зимою саньми. З Журавна в 1958 р. їздило вантажне таксі Газ-51, який був накритий брезентом, до Миколаєва, а звідти автобусом можна було добратись до Львова. З Жидачева їздив поїзд до Стрия, Ходорова і Львова. Часто з Старого Села плили чайкою через Дністер, потім пішки через Бакоцину до Ходорова. До 1961р через Дністер також перевозили людей поромом.
В 50-60-х роках в селі почалося будівництво власних дерев'яних будинків, вирізаючи дуби в Костиковім лісі, під Голим, Заніві, Обочі та Міськім лісі. Ліс різали вручну, фундамент робили з каменю. Грубу ялину різали на дошки на Тартаку, а меншу за розмірами тесали сокирами. Накривали дахівкою, яку виготовляли на Бакоцині. Підлогу в хаті ставили дерев'яну, печі робили з каменю, жовтої глини і цегли. Хату опалювали дровами, які було дорого і тяжко дістати. Багато батьків разом з дітьми носили дрова з лісу на плечах, а зимою це було холодно і досить далеко. Ліс виписували в колгоспі не багато, але мешканці часто йшли на хитрість. На виписаний одного разу документ возили дерево до тих пір, поки не добудовували хату, звичайно при цьому «віддячуючи» лісникові.
Світили в хаті ліхтарями на нафті. Дротове радіо провели по слупах (стовпах) до Старого Села в 1956 році. Електрику провели аж в 1962 році.
В селі були шевці, кравці, боднарі, стельмахи, ковалі, бляхарі, столярі, теслярі, шофера, трактористи, художник та музиканти. В той час з села вийшли вчителі Салій Василь Григорович (1930 р.н.), Сокирко(Салій) Ганна Степанівна (1929 р.н.), Романів(Салій) Марія Степанівна (1932 р.н.), Попадин(Гавриляк) Ганна Григорівна (1931 р.н.), Кручок(Хитровська) Марія Василівна (1930 р.н.).
Вихідцями з Старого Села були Лікар-терапевт Романів Василь Кіндратович (1928 р.н.), бухгалтер Стехнович Михайло (1928 р.н.), юрист Сокирка Федір (1930 р.н.), доктор технічних наук і професор Попович Василь Васильович (1932 р.н.), інженер радіоелектроніки Книш Ярослав Теодорович (1937 р.н.), Лаврись Василь Юркович (1930 р.н., який був одним із членів підпільної молодіжної організації «Юні Месники»). Ветеринарами колгоспу були Панчишин Володимир, Кулик Іван та Телька Михайло. Зав.медпунктом в селі був Биковець Микола. Поштарями Кучера Іван та Белейчук Максим.
На початку 60-х роках молоді люди села почали масово виїжджати до міста на роботу або вчитися, але для цього треба було брати дозвіл в колгоспі, так як паспорта в селі ніхто не мав аж до 1975 року.
Мешканці Старого Села працювали в Жидачеві на паперовій фабриці, а також в Львові, Стрию, Калуші, Долині і Журавно. Слід нагадати, що до 1975 року на роботі зтягували (вираховували) бездітний податок. Навчання здобували, як у вищих учбових закладах Львова, Стрия та Дрогобича, так у в різноманітних професійних училищах в різних містах України.
СВЯТКУВАННЯ В СТАРОМУ СЕЛІ
Святний Вечір. В селі на Святий Вечір, як це робили в давнину, заносили до хати в кут діда (дідух) і сіно щоб розстелити його під столом та на стіл під обрус. Як тільки на небі зійде перша зірка (Зірниця), запалюють свічку, молилися і сідали за стіл. Святий Вечір — є родинним святом, і всі члени сім'ї, хто б де не був, повинні бути вдома. На стіл ставили один на одного два хліба, Кутю і 12 страв. Колядували, ходив вертеп, дзвонячи у дзвіночки. Після вечері діти лізли під стіл в сіно, часто там і засинали. В цей час церковне братство і діти ходили по селі колядувати (Фото № 25).
Фото № 25. Старе Село. Церква на Горі. Хлопці-колядники 1958 рік. (Фото Салій Богдан).
Зверху зліва направо, стоять: Гризак Василь (1941 р.н.), Чмелик Василь (1941 р.н.), Попадин Семен (1941 р.н.), Семчишин Семен (1939 р.н.), Стехнович Степан (1940 р.н.), Дюг Василь (1940 р.н.), Костельний Іван (1940 р.н.), Брич Василь (1940 р.н.), Шараневич Семен (1940 р.н.).
Присіли, зліва направо: Телька Михайло (1937 р.н.), Лесів Микола (1940 р.н.), Романів Григорій (1940 р.н.). Лежать, зліва направо: Векляк Володимр (1940 р.н.), Бабій Михайло (1941 р.н.)
В час радянської влади, вчителі не дозволяли учням колядувати, розганяли тих що ходили із Звіздою (вертепною зіркою). Офіційно вони ніби не признавали християнських свят, але на Різдво таємно варили кутю, а на Великдень пекли паску.
Новий Рік. На Новий Рік хлопці ходили по селі василувати (коляда на Василя), вітаючи з Новим Роком. Другий Святий Вечір. На другий Святий Вечір святили воду, вечеряли такими самими стравами, як і на Перший, щедрували.
Йордан. На Йордан, святили воду на потоці, потім цією освяченою водою окроплювали хату і подвір'я. З часом перенесли освячення води в церкву, оскільки влада заборонили робити це на потоці.
Паска. Паску в Старому Селі завжди освячували о 6 годині ранку. Коли старосільську церкву закрили, то освячення пасок перенесли в с. Монастирець до 1989 року. В суботу, напередодні Паски, за старим звичаєм, діти і старші хлопці йшли пантрувати (стерегти) церкву на Горі цілу ніч. Для цього розкладали велике вогнище недалеко від церкви та стріляли. Протягом 3-х днів Великодніх свят на Горі дзвонив церковний дзвін. Діти, молодь і старші люди «грали Гаївки» (співали) навколо церкви. Найбільш популярними такі гаївки: «Вже весна воскресла», «Ой у лузі калинонька», «Сумна звістка по Вкраїні» (про Єв. Коновальця) і багато інш. Серед них були і старовинні гаївки ще з княжих часів «Жельман», «Воротари, воротари».(Гаївки Старе Село Кінохроніка 1979р)[2]
Зелені свята (Трійцю). В Зелені свята (Трійцю) замайовували (прикрашали) липою подвір'я, город та будинок. На стрілецьких могилах відбувалися урочисті панахиди та освячували поле. На Івана (7 липня). На Івана — маїли (прикрашали) оселю, навколо вікон і дверей, прибивали букети з синьо-жовтих квітів: Іванові головки, папороть і інш. В Журавно проводилися фестини (церковні та громадські святкування).
На Петра (12 липня). До 1939 року в Старому Селі На Петра також робили фестини в Царинці, рівна і велика площа на березі річки Дністер.
Успення Богородиці, є храмовим святом Старого Села, яке припадає на 28 серпня кожного року. В цей день всі місцеві жителі приймали гостей із навколишніх сіл. Це був ще один день в році, коли могла зібратись вся родина.
На Андрія — дівчата ворожили, хлопці робили збитки.
На Миколая — дітям клали подарунки під подушку та готовилися до Різдва і Нового Року.
Спогади і перекази записані від старших людей: Белейчук Йосип -1898 р.н. Костельний Йосип Васильович — 1925 р.н. Маркович Настя -1885 р.н. Попадин Петро Кіндратович -1907 р.н. Попадин Михайло Кіндратович -1909 р.н. Салій (Маркович)Ганна Григорівна -1904 р.н. Салій Михайло Федорович -1903 р.н. Салій Юрій -1914 р.н. Телька Михайло Якимович — 1937 р.н. Чмелик Іван Семенович — 1933 р.н.
Власні спостереження та записи Семена Попадина (Маркович)
2018р
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.274, № 3014 (лат.)
- . Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 15 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 15 травня 2020.
Посилання
- Погода в селі Старе Село
- Фотогаларея церкви 1989 рік
- Концерт у Старому Селі біля могили Січових Стрільців
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Stare Selo Stare Selo selo v Ukrayini v Strijskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 657 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Zhuravnenska selishna rada selo Stare Selo Cerkva na skeliCerkva na skeli Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Strijskij rajon Gromada Zhuravnenska selishna gromada Kod KATOTTG UA46100070240046513 Osnovni dani Persha zgadka 1461 roku Naselennya 657 osib Plosha 1 7 km Gustota naselennya 386 47 osib km Poshtovij indeks 81794 Telefonnij kod 380 3239 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 13 24 pn sh 24 21 34 sh d 49 22333 pn sh 24 35944 sh d 49 22333 24 35944 Koordinati 49 13 24 pn sh 24 21 34 sh d 49 22333 pn sh 24 35944 sh d 49 22333 24 35944 Serednya visota nad rivnem morya 237 m Vodojmi Dnister Vilshinka Misceva vlada Adresa radi 81792 Lvivska obl Strijskij r n s Monastirec vul Centralna 4 Karta Stare Selo Stare Selo Mapa Stare Selo u VikishovishiGeografiyaNa pivnichno zahidnij okolici sela potik Kubaska vpadaye u potik Vilshinku Na pivnich vid sela na berezi Dnistra roztashovana geologichna pam yatka prirodi Vidkladi krejdovih porid vidslonenih v basejni r Dnister bilya smt Zhuravno i Stare Selo IstoriyaZgaduyetsya 15 chervnya 1461 roku v knigah galickogo sudu PolitikaParlamentski vibori 2019 Na pozachergovih parlamentskih viborah 2019 roku u seli funkcionuvala okrema viborcha dilnicya 460406 roztashovana u primishenni shkoli Rezultati zareyestrovano 370 viborciv yavka 58 92 najbilshe golosiv viddano za Golos 31 19 za Slugu narodu 19 72 za Yevropejsku Solidarnist 14 68 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Andrij Kit samovisuvannya 27 31 za Mar yana Kalina Narodnij ruh Ukrayini 20 37 za Andriya Gergerta Vseukrayinske ob yednannya Svoboda 14 81 ReligiyaNa okolici sela zbereglasya Zbudovana ochevidno u 1930 h rr na misci poperednoyi derev yanoyi cerkvi Pripushennya gruntuyetsya na tomu sho cerkva ne poznachena na vijskovij karti z 1925 r i pro neyi ne zgadano v Shematizmi z 1935 r Cerkva u koristuvanni gromadi UGKC Roztashovana za selom na pivnich vid nogo na visokij otochenij derevami gori livogo berega Dnistra Do centralnogo zrubu navi z pivnochi ta pivdnya prilyagayut rivnoshiroki pryamokutni bokovi ramena zi shodu vivtar granchastoyi formi a z zahodu pryamokutnij babinec Do vivtarya z obidvoh storin pribudovani riznici Piddashshya na vipustah vinciv zrubiv opoyasuye cerkvu Pid opasannyam stini z vidkritogo zrubu zahidna stina babincya obbita vertikalno doshkami nad opasannyam stini shalovani doshkami Makivka z lihtarem vinchaye nametovij verh na svitlovomu vosmeriku seredhrestya navi stini yakogo obbiti blyahoyu Malenki makivki vlashtovani na grebenyah dahiv babincya bokovih ramen ta vivtarya Na pivden vid cerkvi znahoditsya nevelika derev yana odnoyarusna obbita plastikom dzvinicya vkrita piramidalnim dahom Zi shodu vishe po shilu prostyagayetsya cvintar Opis selaCej rozdil treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti traven 2020 ROZTAShUVANNYa SELA Stare Selo Strijskij rajon Lvivska oblast roztashovane na pivdennij shid vid m Lvova i m Zhidachiv na pravomu berezi r Dnister Na shodi mezhuye z velikim lisovim masivom ta s Kotorino na pivden s Monastirec na zahodi hutir Tartak na pivnochi za r Dnister s Zhuravenko Ivano Frankivska oblast Stare Selo umovno podileno na Gruziyu Mochilo ta Grinishino a takozh na tak zvani kuti Saliyiv kut Pavlusiv kut Grizakiv kut Cherez selo protikaye potik yaki miscevi nazivayut Kuvbaska Vin bere svij pochatok z lisovogo masivu pid nazvoyu Vigoda i vpadaye v r Dnister dovzhina potoku priblizno 4 5 km Potik Kovbaska zbiraye vodi z dvoh potokiv potik Kotorinskij vpadaye v potik Kovbaska kolo Grinishinogo a potik Vilshinka yakij protikaye cherez selo Monastirec z yednuyetsya v kinci Starogo Sela yakij miscevi zhiteli nazivayut Londah Dali potik Kovbaska plive v Stare Korito miscevist de shodyatsya vsi navkolishni mali potoki a dali v r Dnister V davninu po r Dnister vodnim shlyahom Galich Zhuravno Udech Zhidachiv plavala shifa barzha Cerkva Cherez selo prohodit osnovna doroga Strij Galich yaka peresikayetsya v smt Zhuravno z dorogoyu Lviv Kalush Z sela vedut dorogi do sil Kotorino s Cvitova Iv Frankivskoyi obl do sela Monastirec i do Zhuravna Doroga Strij Galich sho jde cherez Stare Selo miscevimi zhitelyami nazivayutsya Cisarska tak yak bula pobudovana za chasiv Cisarya Avstriyi Franca Josifa v 1892 roci Foto 1 Pid chas vidkrittya dorogi vin proyizhdzhav do Galicha cherez selo iz svoyeyu druzhinoyu Jogo urochisto zustrichali zhiteli Starogo Sela Na cij dorozi lishen v Staromu Seli zbuduvali shist mostiv p yat derev yanih i odin z cementu yakij i do teper nahoditsya v robochomu stani Foto 2 Krayevidi Starogo Sela Kinohronika 1 ISTORIYa SELA V 1987 r zagonom Prikarpatskoyi arheologichnoyi ekspediciyi Institutu suspilnih nauk AN URSR bulo vidkrito ta obstezheno p yat gorodish ukriplenih nasipnimi valami i rovami sho znahodyatsya mizh naselenimi punktami Stare Selo Kotorino Zhidachivskogo r nu Lvivskoyi obl i s Cvitova Kaluskogo r nu Ivano Frankivskoyi obl kerivnik arheologichnoyi ekspediciyi V Oprisk Gorodisha roztashovani nedaleko vid drevnogo Galicha na vidstani 25 km i mozhlivo yavlyali soboyu chastinu oboronnoyi sistemi na pidstupah do stolici Galicko Volinskogo knyazivstva Tomu ne vipadkovo davnye poselennya sho viroslo poruch z gorodishami nosit nazvu Stare Selo Chi bula ce legenda chi buv ce perekaz sho peredavavsya vid pokolinnya do pokolinnya i vkorenivsya v lyudskij pam yati sho na pravomu berezi r Dnister 3 km na shid vid Starogo Sela v lisi rozmishuvavsya monastir Vin buv obnesenij v tri yarusi visokimi zemlyanimi valami i rovami yaki zbereglisya i do sogodni Sami vali stvoryuvali S podibnu oboronnu sistemu de yih krayi navisali nad skelyastimi beregami r Dnister visotoyu 30 40 m Za legendoyu davno ce bulo she v ti chasi yak turki i tatari spustoshuvali nashu zemlyu palili sela i mista polonili bagato lyudu Istorik V Graboveckij v svoyij knizi zgaduye pro ci podiyi sho nazivalis Zhuravinska vijna v 1676 roci mizh turkami i polyakami de brali uchast i kozacki polki na storoni polyakiv V smt Zhuravno ye pam yatnik postavlenij polyakami v chest peremogi nad turkami dvisti rokiv potomu Foto 3 i 4 Koli turki pidijshli do Starogo Sela lyudi vtikali i hovalisya v lisi v skelyah v glibokih pecherah ta v monastiri Legenda govorit sho prostir mizh stinami monastirya i valami zapovnivsya prijshlim lyudom Sam monastir buv navkolo otochenij gostrim chastokolom z rublenimi bashtami i zamikavsya vhidnoyu bramoyu Sered lyudej sho nahodilisya v Monastiri bula moloda para yaka virishila povinchatisya she do togo yak voni zaginut Koli svyashenik yih vinchav turki prorvali oboronu i monastir razom iz lyudmi provalivsya pid zemlyu Na misci zrujnovanogo monastirya zalishivsya vinok molodoyi divchini z barvinku Pislya oblogi i zrujnuvannya monastirya bagato lyudej zaginulo a hto vizhiv povertalisya do svoyih spalenih i pograbovanih osel v Stare Selo Druga grupa lyudej pishli v lis vid Starogo Sela i na potichku Vilshinka zapochatkuvali inshe selo ta nazvali jogo v chest zrujnovanogo monastirya Monastirec Pro isnuvannya monastirya svidchit pismove dzherelo datovane 1448 rokom Vasil Popovich Stare Selo Lviv 2009 rik Foto 1 Pam yatnij hrest v kinci Starogo Sela na stiku staroyi ta novoyi Cisarskoyi dorogi Strij Galich ISTORIYa CERKVI STAROGO SELA Pri oblozi Monastirya turkami oboronoyu keruvav dosvidchenij voyevoda Do oblogi vin uspiv vivezti svoyu vagitnu druzhinu v bezpechne misce a same do krutoyi gori vverh Dnistra Pobuduvavshi namet vin povernuvsya boroniti monastir Koli povernuvsya voyevoda na goru to zastav svoyu druzhinu z ditinoyu V chest cogo na comu misci vin zbuduvav Kaplichku de lyudi hodili molitisya Bogu A z chasom na Gori na misci kaplichki zbuduvali nevelichku derev yanu cerkovcyu poshitu solomoyu iz zemlyanoyu pidlogoyu Bilsh tochni vidomosti pro Starosilskij Hram na Gori nalezhit periodu kanonichnih vizitacij Lvivskoyi Greko katolickoyi yeparhiyi do parafij Zhuravnivskogo dekanatu 1732 1733 r r pro sho zgaduyetsya v publikaciyah Popovicha V V za 2014 rik m Lviv Ranishih svidchen pro cerkvu v seli na Gori nemaye Selo isnuvalo she ranishe Zbereglasya pam yatka pasport teperishnogo Hramu de opisano jogo majno knigi Yevangeliye dzvoni chashi i budivnictvo Hramu Cerkvu Uspennya Presvyatoyi Bogorodici na Gori buduvali vprodovzh1897 1903 rokiv Na budivnictvi novoyi cerkvi pracyuvalo cile selo Perevazhno vikoristovuvali miscevi materiali Derevo z navkolishnogo lisu a kaminnya dlya fundamentu lupali v skali za Goroyu kolo r Dnister i vozili volami Dlya zruchnoyi dostavki materialiv bulo specialno zbudovano dorogu na shirinu voza yaku sogodni v Staromu Seli nazivayut Borusivkoyu Cerkvu pokrili gontami derev yane pokrittya yake privezli z gir Bojkivshini Hram zbudovanij za kanonichnimi pravilami cerkva greckogo rivnoramennogo hresta oriyentovanij iz zahodu na shid moshi postavleni v osnovu prestolu Ikonostasa ne bulo do 1989 roku Foto 5 Dzvinicya derev yana kvadratna vidkrita odnoyarusna z brusiv z chotiroh storin na verhnomu yarusi vidkrita arkada galereya obshita nizom plastikom 2008 roci Pidvalini vikoristali z pid kaplichki fundament z kamenyu Cvintar kolo cerkvi starij perepohovanij drugij raz z sliv palamarya Lesiv Yakima 1905 r n Foto 6 Z 1939 roku greko katolickim svyashenikom ksondz buv Kruchok Pavlo 1910 r n V cej chas vin prozhivav v Monastirci v ceglyanomu budinku yakij buv zbudovanij v 1910 r Sam svyashenik buv rodom iz Zhuravna Svyashenik Kruchok Pavlo buv gramotnim prekrasnij orator Jogo propovidi kazani vihovuvali prochan v hristiyanskomu dusi i morali Znav kozhnogo meshkancya v seli vid malogo do starogo Do nogo buli svyasheniki Potarajko Vladichin Ivanik ta inshi Foto 7 Do parafiyi vhodilo chotiri sela Monastirec Stare Selo Kotorino Protesi Pri Hrami diyav cerkovnij hor kerivnikom yakogo z 1939 po 1986 rr buv Popadin Petro Kindratovich 1907 r n Foto 8 Na cej chas dyakom buv Kulik Ivan 1901 r n starshim bratom Chehrij Nikola 1900 r n starshoyu sestriceyu Markovich Anastasiya 1885 r n palamarem Sokirka Andrus 1883 r n grobar Magerko Mikita 1903 r n Svichki vilivali z bdzholinogo vosku v hati Chehriya Foto 3 Pam yatnik peremogi nad turkami 1676 roku smt Zhuravno Pislya 1946 r greko katolicki hrami moskali postupovo pochali zakrivati a svyashenikiv vidpravlyali v tyurmi Tak buv zasudzhenij na desyat rokiv svyashenik Kruchok i vidpravlenij vidbuvati pokarannya v Karagandu Pislya nogo buv svyashenik Basok ta inshi Pislya vidbuvannya pokarannya svyashenik Kruchok povernuvsya i prodovzhuvav sluzhbu v cerkvi s Monastirec de i prozhivav Na prohannya meshkanciv Starogo Sela tayemno davav shlyub i hrestiv ditej v Monastireckij cerkvi Cerkvu v Staromu Seli zakrili v 1959 roci Klyuchi vid cerkvi i zolotu chashu yaka za legendoyu zberigalas z chasiv zrujnovanogo monastirya perehovuvali tayemno v seli V ti chasi masovo vidbuvayutsya rozkradannya cerkov po vsij Zahidnij Ukrayini Bagato derev yanih starih cerkov pidozrilo zgorili Po zachinenih cerkvah vikradayut visokomistecki obrazi ikoni knigi starodruki rizbleni Hresti dzvoni znimayut z dzvinic i pidpilno vivozyat vnochi a potim perepravlyayut do muzeyiv i vlasnih kolekcij Pislya zakrittya Hramu Uspennya Presvyatoyi Bogorodici jogo takozh pograbuvali Zabrali starodavni knigi Yevangeliye 1490 roku znyali iz dzvinici velikij dzvin Mihayil vagoyu 100 kg dzvin yakogo bulo chuti daleko za mezhi sela Trohi piznishe vikrali starovinnij pavuk latunnij svichnik Dlya zapobigannya podalshih kradizhok deyaki iz cerkovnih rechej peredali do diyuchoyi cerkvi v selo Monastirec Foto 9 Foto 4 Napis na pam yatniku peremogi nad turkami 1676 roku smt Zhuravno Postupovo cerkva nishilasya tak yak zzovni bula posherblena vid kul shrapneliv i oskolkiv yak v Pershu svitovu vijnu 1914 18 r a takozh i v Drugu Svitovu vijnu 1939 1945 rokah Nebajduzhi lyudi hoch yim ne dozvolyala vlada robili remonti pominyali pokrivlyu ocinkovanoyu blyahoyu v 1960 roci tak yak bula pokrita she gontami Zrobili ogorozhu navkolo cerkvi i cvintarya v 1978 roci pominyali vikna chastkovo pidlogu i vstanovili grati Koshti zbirali v seli a takozh z kolyadi i shedrivok V organizaciyi i remonti cerkvi brali uchast taki meshkanci sela Chehrij Mikola Grindzhola Prokip Popadin Petro Popadin Mihajlo Lavris Yurko Salij Yurko Kostelnij Stas Najbilsh aktivnim sered zhiteliv Starogo Sela buv majster budivelnik Salij Mihajlo Fedorovich 1903 r n batko yakogo pobuduvav cerkvi v s Protesi i s Dibrova Kaluskogo r nu Ivano Frankivskoyi obl Foto 10 Cerkvu vidkrili v 1989 r A v 2004 roku znovu pograbuvali Zajshovshi cherez dveri palamarki nevdalo imituvali na horah kradizhku i zabrali Yevangeliye starodruk latunnu kadilnicyu 1732 r v dobromu stani Todishnij svyashenik Dmitrishin i cerkovne bratstvo nikudi ne zvertalisya i na zhal ne zayavlyali Isnuvala tayemna vkazivka po Zahidnij Ukrayini nishiti strilecki mogili i hresti V rezultati chogo pid kerivnictvom NKVD miscevi aktivisti komsomolci stribki Starogo Sela znishili Hresti kolo Lupanoyi Yami ta bilya Bandelya a Hrest bilya shkoli yakij podaruvala molod gromadi sela v 1924 roci skinuli u potik Piznishe nebajduzhi lyudi vityagnuli cej Hrest iz vodi i perevezli jogo na Goru de bilya cerkvi i vstanovili V 1991 roci Hrest perevezli do sela i postavili na stare misce mizh chotirma starimi lipami Foto 11 Foto 5 Cerkva na Gori s Stare Selo 2001 r Foto 6 Dzvinicya na Gori s Stare Selo 2017r Taka samo dolya bula i dvoh zaliznih hrestiv ukrayinskih Sichovih Strilciv yaki znahodilis na Gori za cerkvoyu na staromu cvintari yih polamali i vikinuli zalishivshi dva betonni nadgrobki Pid chas podorozhi vlasnim avtomobilem kolo Chornogo Bagna stare ruslo Dnistra v 1930 roci rozbivsya pan Chotarinskij Chartorijskij Na comu misci rodinoyu zagiblogo bulo vstanovleno derev yanij Hrest yakij takozh znik u pislyavoyennih rokah Pid chas podorozhi vlasnim avtomobilem kolo Chornogo Bagna stare ruslo Dnistra v 1930 roci rozbivsya pan Chotarinskij Chartorijskij Na comu misci rodinoyu zagiblogo bulo vstanovleno derev yanij Hrest yakij takozh znik u pislyavoyennih rokah SELO V ROZPAD AVSTRO UGORSKOYi IMPERIYi Koli ogolosili vijnu 1914 roku z sela zabirali molodih hlopciv i cholovikiv v rekruti do avstrijskoyi armiyi de voni voyuvali hto na italijskomu a hto na rosijskomu frontah Na nashih terenah z dobrovolciv stvoryuvalisya Legioni Ukrayinskih sichovih strilciv USS yaki buli v skladi Avstro Ugorskoyi armiyi usususi V Italiyi v poloni buv Suduk Andrus 1881 r n v Rosiyi Grindzhola Prokip 1882 r n a v Serbiyi Popadin Semen 1884 r n Z pershih dniv vijni nashi zemli stali arenoyu bojovih dij armij Rosiyi i Avstro Ugoshini V 1915 roci v Staromu Seli na Oriskah vidbuvsya bij mizh avstrijskimi vijskami pravij bereg Dnistra v yakih brali uchast i sichovi strilci z moskalyami livij bereg Dnistra Boyi buli zhorstoki yaki perehodili navit v shtikovi ataki Gorili hati i zbizhzhya na poli revila pokalichena hudoba vse pole bulo vkrite trupami Starozhili zgaduvali Stogoni i lyudski kriki bulo chuti v seli Zagiblih avstrijskih voyakiv pohoronili na Obochi v kinci sela v storonu s Kotorino de she do kincya 50 h rokiv na misci pohovannya buli betonni stovpchiki Ukrayinskih Sichovih Strilciv pohovali na cvintari na Gori bilya cerkvi UTVORENNYa ZUNR Koli u 1918 roci progolosili Zahidno Ukrayinsku Narodnu Respubliku ZUNR Legion USS stav yadrom zbrojnih sil Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi UGA Zi Starogo Sela 29 dobrovolciv molodih hlopciv i cholovikiv yakih organizuvav student Kaluskoyi gimnaziyi Salij Gnat i ti sho povernulisya z avstrijskoyi armiyi pishli na zbirnij punkt v Zhuravno a zvidti ob yednanim zagonom podalisya do m Strij de vlilisya v lavi UGA Sered nih buli Belejchuk Yakim Belejchuk Josif Belejchuk Fedir Belejchuk Semen Brich Mikola Gavrilyak Grigorij Gavrilyak Yakiv Dovbnyak Dmtro Ivaskiv Josif Ivaskiv Andrij Kostelnij Ivan Kostelnij Vasil Kolos Fedir Kulik Ivan Lavris Grigorij Lesiv Vasil Oniskiv Yurij Pavelko Terentij Romaniv Vasil Romaniv Ivan Salij Gnat Salij Stepan Salij Vasil Stehnovich Grigorij Suduk Oleksa Stehnovich Ivan Tomashuk Ivan Chornovij Stepan Tenyuh Kost Pislya okupaciyi Galichini Polsheyu 1920 1939 rokah v seli pochalo organizovuvatisya kulturno osvitnye tovaristvo Prosvita yake vihovuvalo zhiteliv sela i molod v ukrayinskomu nacionalnomu dusi Voni organizuvali cerkovnij i prosvityanskij hor dramgurtok vidznachali rokovini T G Shevchenka v hati chitalni vivchali Istoriyu Ukrayini chitali Kobzar Foto 12 13 14 Golovoyu Prosviti buv Kolos Fedir do 1939 roku Bilya richki Dnister v Carinci Foto 15 16 17 18 vidbuvalisya festini festivali de spivav silskij hor Stare Selo postijno zhilo pisneyu sho vhodila v jogo pobut i zhittya Socialno pobutove stanovishe v Staromu Seli malo chim vidriznyalos vid inshih sil Zahidnoyi Ukrayini Do starshih zvertalisya na VI klikali nanashku abo nanashko Litom lyudi osoblivo diti hodili bosimi vid vesni i do oseni V seli diyala nichna varta Hati buli starenki bilenki bilshist pid solom yanoyu strihoyu a v kozhnij hati obrazi buli v rushnikah Pidloga zemlyana yaku zmashuvali zhovtoyu glinoyu i posipali zhovtim piskom a pid hatoyu prispa V Seli zajmalisya zemlerobstvom skotarstvom remisnictvom tkactvom bdzhilnictvom robili tami na Dnistri shtuchni zagorodi povzdovzh riki yaki regulyuvali yiyi techiyu beregi ukriplyuvali kaminnyam sho dobuvali u skali Na toj chas ce buv dobrij zarobitok dlya miscevih zhiteliv adzhe davali 1 zlotij v den Krinic u Staromu Seli bulo malo voni buli vikladeni z kamenyu v Markovichiv Kruchka i Litviniv Tomu perevazhna bilshist selyan brali vodu z potoku yakij protikav cherez selo V zhniva zhito pshenicyu zhali serpami abo kosili kosami v yazali v snopi skladali kolukipki polukipki Vozili firami do stodoli skladali na podeni potim molotili cipami na toku Z okolotiv zhita robili snipki poshivali pokrivali hati Zerno mololi na zhornah abo vezli na Tartak de buv vodyanij mlin de mololi zhito pshenicyu ta inshi zernovi Zerno mololi na dva sorti naraz i na pitel grubogo ta dribnogo pomolu Ci sorti she nazivali muka razova i muka pitlovana chorna i bila U davninu v seli takozh bulo dva mlini odin kolo Saliyiv na potoci Vilshinka v rajoni Rudka drugij kolo Chornovih na potoci Kubaska Pekli zhitnij hlib yakij chinili na kvasi v dizhi specialna derev yana yemnist sadili v pich na derev yanij lopati Kavalok kusok hliba yak vpade na zemlyu to jogo potribno pidnyati obduti pociluvati i poklasti na stil abo z yisti Yili derev yanimi lozhkami a pirogi vareniki yili rukami z odnoyi miski Siyali kolopni konopli osinnyu vibirali molotili mochili sushili terli na terlici chesali z povisma pryali kudeli z nitok tkali polotno vibilyuvali na sonci kolo vodi i chasto polivali Z domotkanogo polotna shili sorochki spidnici spodni shtani gachi bilizna ta insh Z klochi sukali shnurki z nasinnya robili oliyu Olijnya bula v Magaliv Kuznya bula v Kovaliv koval Novoselskij Mar yan Korchma v seli bula tam de teper Narodnij dim Vijt v seli buv Grindzhola Ivan 1879 r n Foto 9 Perelik vtrachenogo cerkovnogo majna c Stare Selo ShKOLA Odnoklasna shkola v Staromu Seli pochala diyati z 1911 1912 navchalnogo roku z perervami mizh vijnami V seli malo hto vmiv chitati chi pisati bilshist buli nepismennimi Navchannya provodilosya polskoyu ta ukrayinskoyu movami oskilki bilshist vchiteliv buli polyakami Z ditej malo hto vchivsya v shkoli bo pracyuvali vdoma po gospodarstvi i pasli hudobu Pisali v shkoli risikom na doshechkah potim olufkom olivcem na klaptikah yakogos paperu Do shkoli prihodiv svyashenik yakij uchiv ditej Katehizm V 20 ti roki pobuduvali pershu shkolu bilya centralnoyi dorogi sela Vona bula derev yanoyu pokrita chervonoyu cherepiceyu mala dva klasi poseredini koridor malenku vchitelsku i ganok samu shkolu ogorodili parkanom V 1944 r v shkoli rozmistili tyurmu NKVD Foto 10 Cerkva Stare Selo 2017rik Foto 11 Pyam yatnij Hrest 1924 r Stare Selo 2017rik V 1926 roci v shkolu prijshla vchitelka Yemiliya Pavlivna Grubska 1896 r n Vona pochala navchati she v chasi polskogo panuvannya Vchila pisati i chitati ne odne pokolinnya ditej Starogo Sela Pani Grubska tak yiyi nazivali v seli bula ukrayinska patriotka duzhe dobra i rozumna gramotna i kulturna vchitelka Znala vsih v seli ditej batkiv i didusiv vsim davala mudri poradi Odinoka zhila v hati Suduka Oleksi Chasto dekomu z uchniv kazala Chogo bidnij bo durnij chogo durnij bo bidnij V radyanskij chas uchni chasto hodili do neyi kolyaduvati i shedruvati Pohoronena v m Strij 1961 roku Foto 19 Foto 13 Gurtok Hliborobska molod i sportivne tovaristvo Sokil Stare Selo 1934 rik Golova Prosviti Kolos Fedir aktivistka Litvin Pelagiya Pislya vijni v pochatkovij shkoli bulo chotiri klasi yaki hodili v dvi zmini rano i popoludnyu pislya obidu she odin klas buv v hati Malikiv vchiteli Yakiv Nimko ta Vasil Magal yakih yak chleniv OUN piznishe areshtuvali Foto 20 Foto 20 2 j klas starosilskoyi shkoli 1947 r roku Znizu zliva napravo 1 j ryad sidyat Antoniv Stas 1937 r n Telka Mihajlo 1937 r n Guzij Mihajlo 1936 r n Gavrilyak Vasil 1937 r n Salij Katerina 1939 r n nevidoma uchenicya Drugij ryad znizu zliva napravo Kizera Rozaliya 1939 r n vchitel Magal Vasil r n nevidome Chornova Pavlina 1936 r n Markiv Malanka 1938 r n Salij Rozaliya 1939 r n Tretij ryad zliva napravo nevidomij uchen Gavrilyak Volodimir 1936 r n Balejchuk Vasil 1935 r n Martiniv Marina 1936 r n Senkovich Ganna 1936 r n Krohmalyuk Marina 1936 r n Senkovich Pavlina 1938 r n Chetvertij ryad znizu stoyat Romaniv Stas 1938 r n nevidomij uchen Markovich Mikola 1937 r n nevidomij uchen Mazur Ivan 1936 r n Mazur Vasil 1939 r n Kostelnij Oleksa 1938 r n Salij Bogdan 1939 r n V shkolyarskij torbini diti nesli zoshiti knizhki pero a v dekogo kusok hliba Kalamar z chornilom nesli v ruci Zimoyu v klasi bulo holodno opalennya na drovah svitili i vchilisya pri lihtaryah na nafti Spochatku vchilisya po dva klasi razom a potim prijshli novi vchiteli Krizhanivskij Pshik V Kachaluba M Grogodza M i ce dalo zmogu navchati kozhen klas okremo Uchni chasto zalishalisya na drugij abo tretij rik v tomu samomu klasi Hto zakinchiv chotiri klasi perehodiv v 5 klas do shkoli v selo Monastirec de bulo 7 klasiv Uchnyam zi Starogo Sela yaki hotili prodovzhiti navchannya do desyatogo klasu zmusheni buli hoditi pishki 7 km do smt Zhuravna V 1950 roci vidkrili desyat klasiv v seli Monastirec Foto 21 22 Foto 21 Monastirecka S Sh 8 B klas 1956 rik Vchiteli zliva na pravo drugij Kacedan chetverta Tkachenko Sofiya Dmitrivna p yatij Romaniv Vasil Vasilovich shosta Ilnicka Oleksandra Ivanivna vosmij Omelyan Mikolajovich Foto 22 Monastirecka S Sh 10 jklas 1956 rik Vchiteli zliva na pravo drugij Kacedan tretij Palamar Bogdan Volodimirovich chetvertij Bodnar Oleksij p yatij Sokirko Ivan Andrijovich shosta Stehnovich Ganna Dmitrivna somij Sopilnyak Yakiv Petrovich vosma Tkachenko Sofiya Dmitrivna desyatij Romaniv Vasil Vasilovich DRUGA SVITOVA VIJNA U 1939 roku v seli Salij Ostap organizuvav molodizhnu organizaciyu OUN Yunaki V seli takozh stvorili druzhinu Samooboroni OUN organizatorami yakoyi buli uchasnik UGA Pavelko Terentij i uchasnik USS Chornovij Stepan Koli nimci napali na Polshu polyaki vtikali do Rumuniyi Odin iz shlyahiv vtechi prohodiv cherez Stare Selo Odnogo razu cherez selo proyizhdzhav vantazhnij avtobus V lisi jogo perestrili starosilski hlopci Samooboroni Voni peregorodili dorogu derevom a sami zahovalisya v lisi V avtobusi polyaki yihali z nevelikoyu ohoronoyu Koli avtobus pid yihav blizhche i zupinivsya pered povalenim derevom v toj chas Pavelko vistriliv z krisa obriza yakij v nih buv yedinij na vsih iz odnim naboyem Polyaki kinuli zbroyu i pidnyali ruki vgoru hlopci kinulisya do avtobusa de viyavili v yashikah polski novenki banknoti zloti Chastinu groshej zahovali v lisi reshtu groshej rozibrali pomizh sebe hto skilki mig vzyati a ohoronu vidpustili z Bogom Potim hlopci iz Samooboroni yihali selom i rozkidali zhitelyam sela groshi pachkami Lyudi zbirali groshi jshli pishki do Zhuravna 7 km i v zhidivskih sklepah kramnicyah kuplyali rizni tovari i produkti Zhidi divuvalisya zvidki lyudi mayut tak bagato novenkih groshej a potim zkumekali zrozumili sho to shos ne te i pochali zakrivati svoyi kramnici Lyudi nakuplyali tovariv produktiv bulok i mishkami nesli dodomu Cherez kilka dniv groshi stali ne dijsni bo prijshli bilshoviki NKVD zrazu zibrali vsih hto buv prichetnij do tiyeyi operaciyi prigrozili i skazali zdati groshi v kogo she zalishilisya Koli privezli groshi z lisu to na comu vse zakinchilosya z sliv uchasnikiv Salij Yu 1914 r n yakij sluzhiv v polskih ulanah Popadin P K 1907 r n Popadin M K 1909 r n Lomish J 1917 r n ta inshi Foto 16 r Dnister Carinka 2001r Foto Huana Karlosa Kamposa volonter Korpusu Miru SShA 2001 r U zhovtni 1939 roku zustrichali brativ z radyanskoyi Ukrayini Radyanski tanki vvijshli v Stare Selo Kolo Gavrilyakiv zrobili bramu prikrasili kvitami sino zhovtij prapor z odnoyi storoni z drugoyi chervonij Oficer na sovitskomu tanku pid vitalnoyu bramoyu chistoyu ukrayinskoyu movoyu skazav Brattya Galichani dochekalisya voli nihto ne bude vas obzivati hlopom ni bidlom teper vi gospodari na svoyij zemli vashi diti budut vchitisya ridnoyu movoyu Zliz iz tanka pidijshov do lyudej i skazav Vot eto nado snyat pokazuyuchi v storonu sino zhovtogo prapora Tak pershi soviti pochali buduvati ukrayinsku derzhavu Pochalisya areshti chleniv OUN chleniv molodizhnih organizacij Yunactvo ta yihnim spivchuvayuchim V tyurmi zakatuvali Saliya Ostapa Saliya Semena Fedorovicha Saliya Vasilya Fedorovicha Romaniva Grigoriya Dmitrovicha Markovicha Ivana Grigorovicha Popadina Ivana Josipovicha Cherez zhorstki represiyi lyudi hovali i spalyuvali knizhki osoblivo Istoriyu Ukrayini Nasilno zav yazali iz bidnyakiv kolgosp golovoyu yakogo stav Salij Stepan 1898 r n V toj zhe chas NKVD sklalo spiski kurkuliv ta yih rodin na viselennya do Sibiru Pershogo viselili z sela Lavrisya Anton Antonovicha i jogo sim yu v Komi ARSR 1940 1946 rr Mizh s Kotorino i Starim Selom bulo nevelichke polske selo Zuzanivka mazuri yih moskali takozh vivezli v Sibir u 1940 roci Kostel spalili cvintar znesli kolgospni uryadniki v 1965 roci V 1941 roci v pershi dni vijni z nimeckimi fashistami v m Hodoriv na stanciyi sformuvali do vidpravki telyachi vagoni z hlopcyami z riznih sil dlya roboti v Rosiyu Koli nimci pochali bombiti stanciyu bagato hlopciv porozbigalosya ale ne vsi Sered nih buli Belejchuk Stepan Garasimovich 1918 r n yakij povernuvsya z Rosiyi bez nogi Romaniv Oleksa 1910 r n Lavris Yurij 1909 r n Foto 17 r Dnister Carinka 2001 r Foto Huana Karlosa Kamposa volonter Korpusu Miru SShA 2001 r V lipni 1941 roku nimecki vijska vvijshli v Stare Selo Pochalasya nimecka okupaciya Silskim golovoyu obrali Markiva Vasilya Nimci gnali molod iz sela na primusovi roboti do Nimechchini Z sela zabrali bilshe 15 hlopciv i divchat v ostarbajteri Markovich Mihajlo Sokirka Vasil Romaniv Marisya Suduk O Romaniv Onifer Telka Zoska Belejchuk Marina Oniskiv Mihajlo Antoniv Vasil Kolos Andrus Ivaskiv Anna Pavlovskij Ivan Romaniv Marina ta inshi V seli zbirali kontingent zerno ta inshi produkti dlya frontu V serpni 1941 r buli silni doshi i vrozhayu ne bulo sho v 1942 r privelo do golodu Tomu bagato selyan yihali z sela na Podillya za hlibom Koli nablizhavsya front v 1944 r do sela lyudi vtikali v lis za Kamin Moskali bombili mist na Lupanij Yami v rezultati chogo odna bomba vpala na hatu Porcini Sin Petro yakomu todi bulo 15 rokiv i buv v hati zaginuv a mati toj chas bula v stajni doyila korovu zalishilasya zhivoyu Foto 18 r Dnister Carinka 2017 r Foto 19 Napis na mogili Grubska Ye P m Strij 1896 1961 U veresni 1944 roku bilshovicki okupanti ogolosili mobilizaciyu na front do sovitskoyi armiyi Pishli na vojnu zabrali iz sela bilshe 100 cholovik do 1926 roku narodzhennya Zastavili nasilno prijnyati prisyagu moskalyam bez pidgotovki kinuli pid kuli i lili krov ne za Urayinu svoyu a za yiyi kata Bilshist z nih zaginuli v pershih boyah u Karpatah Koli radyanski vijska zustrilis z amerikanskim vijskami to chastina starosilskih soldat z radyanskoyi armiyi vtekli na teritoriyu yaku kontrolyuvali amerikanski vijskovi A same Suduk Vasil 1909 r n opinivsya v Argentini Suduk Stepan 1922 r n Ivaskiv Petro 1920 r n Chornovij Ivan 1922 r n Ivaskiv Josafat 1927 r n v Kanadi Romaniv Grigorij 1918 r n v Franciyi Guzij Grigorij 1916 r n v Avstraliyi Najsvidomishi tikali z frontu ta jshli v UPA Na fronti zaginuli Salij Grigorij 1906 r n Grindzhola Stepan 1914 r n Grindzhola Yakim 1909 r n Popadin Ivan 1926 r n Chmelik Semen 1906 r n Markovich Semen 1909 r n Krivcun Petro 1918 r n Romaniv Ivan Lesiv Ivan Maksimovich 1917 r n Salij Semen 1912 r n Romaniv Dmitro 1914 r n ta inshi V selo prijshla nova radyanska vlada Rozkopali mogilu Sichovim Strilcyam sho bula visipana u 1941 roku Ostarbajteriv sho povertalisya z Nimechchini gnali na Donbas na robotu v shahtu sered nih buv i Markovich Mihajlo 1923 r n Pislyavoyenne stanovishe v Staromu Seli bulo zhahlive Zhebractvo siritstvo golod navkolo hlopci z lisu strilyanina oblavi enkavedistiv areshti UPA nadiyalasya na vijnu sovitiv z Amerikoyu i chasto bulo chuti Amerika nam dopomozhe Dopomagav likami hlopcyam z lisu i likuvav vid usogo likar Gileckij z Zhuravna rodom z hutora Dunayivci NKVD robilo oblavi v seli shupali drotami sino solomu v stodoli v hati perevertali skrini shukali bandoriv Voni bez sudu rozstrilyali v seli na ochah u druzhini ta ditej Knisha Fedora 1908 r n Romaniva Petra Ivanovicha 1908 r n Lomish Josifa 1917 r n Saliya Petra F 1900 r n Hitrovskogo Vasilya Grigorovicha 1924 r n Blagogo St 1925 r n Bricha Pavla 1917 r n z s Buyaniv Ivaskiva Mihajla Za spriyannya i uchast v OUN ta UPA areshtovano i zasudzheno iz sela bilshe 27 cholovik Sered nih Gavrilyak Stepaniya 1929 r n vidbuvala pokarannya v GULAGu de vona ta inshi zhinki i divchata vistupili na zahist svoyih prav pid chas povstannya Proti nih pustili tanki a yuni ukrayinki trimayuchis za ruki spivali Ni odin tank ne zupinivsya i pochali misiti svoyimi gusenicyami lyudski tila z sliv Stasyuk S 1931 r n V Staromu Seli tezh buli patrioti zv yazkovi partizanskih z yednan Zv zkova UPA Novoselska Belejchuk Matrona 1912 r n koli yiyi shopili to duzhe katuvali Vona rozkazuvala Mene tak bili sho ya bula vsya chorna Virok NKVD rozstril Slidchij dav nakaz soldatu vidvesti i rozstrilyati Koli soldat viv yiyi bosu na rozstril a ce bulo osinnyu i v primorozok vin skazav yij Ti byegi a ya budu stryelyat Tak vona pid svistom kul i vtekla Cherez zv yazki v Stanislavi teper m Ivano Frankivsk yij zrobili dokument na osnovi spravki zhitelki Starogo Sela Grindzholi Mariyi sho vona zdala m yaso derzhavi Z cim dokumentom vona prozhila vse svoye zhittya pid chuzhim imenem v s Ugriniv pid Ivano Frankivskom de i pohovana Lomish Ganna psevdo Kalina 1925 r n rodom z Monastircya bula chlenom OUN Yunaki Vona vtekla vid chekistiv z Sibiru i perehovuvalasya v Staromu Seli Na pidroblenih dokumentah zhila vchilasya i pracyuvala vchitelkoyu v m Kolomiya s Pechenizhin do pensiyi pohoronena u Ivano Frankivsku Boyec UPA Lesiv Mikola 1926 r n pidirvav sebe granatoyu v zhiti na Grinishinim v Zelenu Subotu v 1946 r Jogo enkavedisti povolokli konem priv yazanogo za nogi skrivavlenogo v porosi cherez vse selo vuliceyu do silradi yaka bula v hati Marishuka Potim skinuli u kanavu shob lyudi na nogo divilisya V chest nogo v seli sogodni shoroku v Zelenu Subotu spivayut pisnyu V boyah z NKVD polyagli taki voyaki UPA meshkanci zi Starogo Sela Grizak F Dragon Danilo Lesiv Grigorij Mak Stehnovich Vasil Grigorovich Lesiv Mikola I Pid chas povstanskoyi borotbi chasto prolivayetsya bratnya krov sho privodilo do neporozumin i smerti Hlopci z lisu ta yih SB tezh ne mali chasu na slidstvo a sud v nih buv korotkim Zhertvami stali Grebinik Marina zv yazkova UPA Salij Stepan pershij golova kolgospu v Staromu Seli v 1940 r Semchishin Gnat Foka Mihajlo Pavelko Stepan Mazur Mikola V zhovtni 1947 roku v Staromu Seli pochalasya deportaciya v Sibir Iz sela vivezli taki rodini Markovich Mariyu z ditmi Kostelnu Olenu z ditmi Gavrilyak Nataliyu z ditmi Ivaskiv Homu z sim yeyu Ivaskiva Vasilya golovu silradi togo chasu vivezli iz sim yeyu cherez te sho ne hotiv pidpisati spisok na viselennya odnoselchan do Sibiru Romaniva Vasil Shushko yak golova kolgospu takozh viselili iz sim yeyu za dopomogu partizanam SELO V 1940 1960 ROKAH V 1948 roci pochali chergove primusove stvorennya kolgospu v Staromu Seli Privezli golovu kolgospu z rajonu v mishku yakij na silskih zborah skazav Kto budyet protiv kolhoza togo unichtozhim Zabrali do kolgospu vsyu zemlyu z posivami konej hudobu i ves inventar Kolgospnu brigadu zrobili na podvir yi Kostelnogo Kolgospu lyudi duzhe boyalis bo z dosvidu znali sho ce privede do bidnoti a pracyuvati prijdetsya za trudodni palichki Chasto lyudej primushuvali svoyi zarobleni groshi vikupovuvati derzhavni obligaciyi chergovoyi poziki Nasilno zbirali zbizhzhya m yaso kartoplyu yajcya moloko vovnu dlya potreb derzhavi U kogo buli vlasni koni to tih vidpravlyali na lisozagotivlyu lisu v arpati Pid chas riznomanitnih viboriv do derzhavnih struktur vijskovi z avtomatami nasilno gonili lyudej galasavat krikami ta stukannyam po viknah priskoryuvali elektoralnij zbir v seli Koli nastupili zhniva lyudyam zi svogo polya sho zasiyali vesnoyu ne dali zibrati urozhaj Snopi z vsih poliv zvozili v Mochilo do zagalnoyi skirti Tut molotili cipami ta chistili na mlinkah zerno a potim zdavali derzhavi Golova kolgospu na toj chas stav Salij Mihajlo Shob yakos vizhiti meshkanci Starogo Sela na kolgospnomu poli zhali zhito i pshenicyu serpami abo kosili kosami ta tayemno obrivali koloski i molotili na poli Zmolochene zerno v torbinkah abo kishenyah nesli dodomu i mololi na zhornah Iz otrimanogo boroshna pekli plyacki korzhi Z kolgospu krali vsi V seli bula organizovana komanda ozbroyenih stribkiv stvorena z miscevoyi molodi ohorona yaki pilno ohoronyali kolgospne majno a sami krali najbilshe Vidbirali u lyudej yaki nesli z polya zerno viddavali do sudu yakij suvoro karav Voni chasto hodili ozbroyeni po seli p yanstvuvali a razom z pidkriplennyam iz rajonu provodili oblavi Kuznya bula v Kovaliv kuvali konej vigotovlyali riznij gospodarskij inventar Kovali Melnik Mihajlo Oniskiv Mihajlo Yemec Yaromlav Zubi rvav Litvin Vasil rodi prijmala v hati povituha baba Shushchiha V 1951 roci chotiri sela Monastirec Stare Selo Kotorino Protesi ob yednali v odin kolgosp Komsomolec Golovoyu stav Tkachenko P I z Dnipropetrovska a golovoyu silskoyi radi buv Dyachenko takozh zi Shidnoyi Ukrayini V kolgospi siyali zernovi ta tehnichni kulturi sadili kartoplyu rozvodili svijskih tvarin eksperimentalno sadili koksagiz na poli Pisok z nogo robili kauchuk chumizu analog proso na poli pid Krasnoyu shovkopryadi na Grinishinim v Tomashuka kudi znosili gilki morvi shovkovici z usogo sela sho privelo do znishennya cih derev Konopli i lon vibirali u veresni Lon dergali na dergachci stelili sushili terli na terlici vichisuvali povismo Z povisma robili kudeli i pryali nitki a z nitok tkali polotno na tkackih verstatah yakih v seli bulo bagato Domotkane polotno bulo v kozhnij hati z nogo shili sorochki spidnici poshevki pirniki ta inshi virobi ale odyagalisya bidno Z nasinnya lonu i z nasinnya dini bili oliyu olijnya bula v hati Magaliv kudi hodili biti oliyu lyudi z navkolishnih sil V 60 h rokah kolgospnu brigadu z podvir ya Kostelnogo pereveli za selo za Rudkoyu Pensiyi v seli nihto ne mav okrim invalidiv vijni i to 7 rub na stari groshi Klub zrobili v hati Ivaskiva V yakogo vivezli v Sibir Z chasom novij klub zbuduvali svoyimi silami i vidkrili 1961 roci V klubi robili kolgospni zbori krutili kino v nedilyu tanci Inkoli kino krutili na dvori bezplatno Takozh v klubi vidbuvalisya rizni koncerti vidznachali rokovini T G Shevchenka Zavklubom buv Popadin P K kerivnik horu ta muzikant Starosilskij hor v 1956 roci posiv pershe misce po Drogobickij oblasti Drogobicka obl proisnuvala do 1959 roku V seli takozh buli troyisti muziki yaki navit vistupali na Lvivskomu telebachenni u 1970 r Popadin Petro skripka Ivaskiv Semen cimbali Popadin Mihajlo buben Foto 23 Sklep kramnicya v seli buv u nevelikij budci 4h5m navproti shkoli z ne velikim viborom tovaru Foto 24 Z chasom silsku kramnicyu magazin zrobili v hati Marishuka Lyudi hodili na bazar v seredu do Zhuravna v ponedilok yihali firami vozami do Kalusha v chetver do Hodorova i Striya Chasto hodili kuplyati hlib do Zhuravna zajmayuchi zvechora chergu i vranci otrimuvali po dvi hlibini na ruki Perevazhno za hlibom hodili diti yaki povertayuchis dodomu vspivali z golodu z yisti odin hlib Moloti zerno vozili na Tartak tam buv i gater pilorama Melnikom na toj chas buv Romaniv Josip ta melniki z inshih sil Do Zhuravna hodili pishki abo yihali firami vozami a zimoyu sanmi Z Zhuravna v 1958 r yizdilo vantazhne taksi Gaz 51 yakij buv nakritij brezentom do Mikolayeva a zvidti avtobusom mozhna bulo dobratis do Lvova Z Zhidacheva yizdiv poyizd do Striya Hodorova i Lvova Chasto z Starogo Sela plili chajkoyu cherez Dnister potim pishki cherez Bakocinu do Hodorova Do 1961r cherez Dnister takozh perevozili lyudej poromom V 50 60 h rokah v seli pochalosya budivnictvo vlasnih derev yanih budinkiv virizayuchi dubi v Kostikovim lisi pid Golim Zanivi Obochi ta Miskim lisi Lis rizali vruchnu fundament robili z kamenyu Grubu yalinu rizali na doshki na Tartaku a menshu za rozmirami tesali sokirami Nakrivali dahivkoyu yaku vigotovlyali na Bakocini Pidlogu v hati stavili derev yanu pechi robili z kamenyu zhovtoyi glini i cegli Hatu opalyuvali drovami yaki bulo dorogo i tyazhko distati Bagato batkiv razom z ditmi nosili drova z lisu na plechah a zimoyu ce bulo holodno i dosit daleko Lis vipisuvali v kolgospi ne bagato ale meshkanci chasto jshli na hitrist Na vipisanij odnogo razu dokument vozili derevo do tih pir poki ne dobudovuvali hatu zvichajno pri comu viddyachuyuchi lisnikovi Svitili v hati lihtaryami na nafti Drotove radio proveli po slupah stovpah do Starogo Sela v 1956 roci Elektriku proveli azh v 1962 roci V seli buli shevci kravci bodnari stelmahi kovali blyahari stolyari teslyari shofera traktoristi hudozhnik ta muzikanti V toj chas z sela vijshli vchiteli Salij Vasil Grigorovich 1930 r n Sokirko Salij Ganna Stepanivna 1929 r n Romaniv Salij Mariya Stepanivna 1932 r n Popadin Gavrilyak Ganna Grigorivna 1931 r n Kruchok Hitrovska Mariya Vasilivna 1930 r n Vihidcyami z Starogo Sela buli Likar terapevt Romaniv Vasil Kindratovich 1928 r n buhgalter Stehnovich Mihajlo 1928 r n yurist Sokirka Fedir 1930 r n doktor tehnichnih nauk i profesor Popovich Vasil Vasilovich 1932 r n inzhener radioelektroniki Knish Yaroslav Teodorovich 1937 r n Lavris Vasil Yurkovich 1930 r n yakij buv odnim iz chleniv pidpilnoyi molodizhnoyi organizaciyi Yuni Mesniki Veterinarami kolgospu buli Panchishin Volodimir Kulik Ivan ta Telka Mihajlo Zav medpunktom v seli buv Bikovec Mikola Poshtaryami Kuchera Ivan ta Belejchuk Maksim Na pochatku 60 h rokah molodi lyudi sela pochali masovo viyizhdzhati do mista na robotu abo vchitisya ale dlya cogo treba bulo brati dozvil v kolgospi tak yak pasporta v seli nihto ne mav azh do 1975 roku Meshkanci Starogo Sela pracyuvali v Zhidachevi na paperovij fabrici a takozh v Lvovi Striyu Kalushi Dolini i Zhuravno Slid nagadati sho do 1975 roku na roboti ztyaguvali virahovuvali bezditnij podatok Navchannya zdobuvali yak u vishih uchbovih zakladah Lvova Striya ta Drogobicha tak u v riznomanitnih profesijnih uchilishah v riznih mistah Ukrayini SVYaTKUVANNYa V STAROMU SELI Svyatnij Vechir V seli na Svyatij Vechir yak ce robili v davninu zanosili do hati v kut dida diduh i sino shob rozsteliti jogo pid stolom ta na stil pid obrus Yak tilki na nebi zijde persha zirka Zirnicya zapalyuyut svichku molilisya i sidali za stil Svyatij Vechir ye rodinnim svyatom i vsi chleni sim yi hto b de ne buv povinni buti vdoma Na stil stavili odin na odnogo dva hliba Kutyu i 12 strav Kolyaduvali hodiv vertep dzvonyachi u dzvinochki Pislya vecheri diti lizli pid stil v sino chasto tam i zasinali V cej chas cerkovne bratstvo i diti hodili po seli kolyaduvati Foto 25 Foto 25 Stare Selo Cerkva na Gori Hlopci kolyadniki 1958 rik Foto Salij Bogdan 1958 r Foto 25 Stare Selo Cerkva na Gori Hlopci kolyadniki 1958 rik Foto Salij Bogdan Zverhu zliva napravo stoyat Grizak Vasil 1941 r n Chmelik Vasil 1941 r n Popadin Semen 1941 r n Semchishin Semen 1939 r n Stehnovich Stepan 1940 r n Dyug Vasil 1940 r n Kostelnij Ivan 1940 r n Brich Vasil 1940 r n Sharanevich Semen 1940 r n Prisili zliva napravo Telka Mihajlo 1937 r n Lesiv Mikola 1940 r n Romaniv Grigorij 1940 r n Lezhat zliva napravo Veklyak Volodimr 1940 r n Babij Mihajlo 1941 r n V chas radyanskoyi vladi vchiteli ne dozvolyali uchnyam kolyaduvati rozganyali tih sho hodili iz Zvizdoyu vertepnoyu zirkoyu Oficijno voni nibi ne priznavali hristiyanskih svyat ale na Rizdvo tayemno varili kutyu a na Velikden pekli pasku Novij Rik Na Novij Rik hlopci hodili po seli vasiluvati kolyada na Vasilya vitayuchi z Novim Rokom Drugij Svyatij Vechir Na drugij Svyatij Vechir svyatili vodu vecheryali takimi samimi stravami yak i na Pershij shedruvali Jordan Na Jordan svyatili vodu na potoci potim ciyeyu osvyachenoyu vodoyu okroplyuvali hatu i podvir ya Z chasom perenesli osvyachennya vodi v cerkvu oskilki vlada zaboronili robiti ce na potoci Paska Pasku v Staromu Seli zavzhdi osvyachuvali o 6 godini ranku Koli starosilsku cerkvu zakrili to osvyachennya pasok perenesli v s Monastirec do 1989 roku V subotu naperedodni Paski za starim zvichayem diti i starshi hlopci jshli pantruvati steregti cerkvu na Gori cilu nich Dlya cogo rozkladali velike vognishe nedaleko vid cerkvi ta strilyali Protyagom 3 h dniv Velikodnih svyat na Gori dzvoniv cerkovnij dzvin Diti molod i starshi lyudi grali Gayivki spivali navkolo cerkvi Najbilsh populyarnimi taki gayivki Vzhe vesna voskresla Oj u luzi kalinonka Sumna zvistka po Vkrayini pro Yev Konovalcya i bagato insh Sered nih buli i starovinni gayivki she z knyazhih chasiv Zhelman Vorotari vorotari Gayivki Stare Selo Kinohronika 1979r 2 Zeleni svyata Trijcyu V Zeleni svyata Trijcyu zamajovuvali prikrashali lipoyu podvir ya gorod ta budinok Na strileckih mogilah vidbuvalisya urochisti panahidi ta osvyachuvali pole Na Ivana 7 lipnya Na Ivana mayili prikrashali oselyu navkolo vikon i dverej pribivali buketi z sino zhovtih kvitiv Ivanovi golovki paporot i insh V Zhuravno provodilisya festini cerkovni ta gromadski svyatkuvannya Na Petra 12 lipnya Do 1939 roku v Staromu Seli Na Petra takozh robili festini v Carinci rivna i velika plosha na berezi richki Dnister Uspennya Bogorodici ye hramovim svyatom Starogo Sela yake pripadaye na 28 serpnya kozhnogo roku V cej den vsi miscevi zhiteli prijmali gostej iz navkolishnih sil Ce buv she odin den v roci koli mogla zibratis vsya rodina Na Andriya divchata vorozhili hlopci robili zbitki Na Mikolaya dityam klali podarunki pid podushku ta gotovilisya do Rizdva i Novogo Roku Spogadi i perekazi zapisani vid starshih lyudej Belejchuk Josip 1898 r n Kostelnij Josip Vasilovich 1925 r n Markovich Nastya 1885 r n Popadin Petro Kindratovich 1907 r n Popadin Mihajlo Kindratovich 1909 r n Salij Markovich Ganna Grigorivna 1904 r n Salij Mihajlo Fedorovich 1903 r n Salij Yurij 1914 r n Telka Mihajlo Yakimovich 1937 r n Chmelik Ivan Semenovich 1933 r n Vlasni sposterezhennya ta zapisi Semena Popadina Markovich 2018rPrimitki Arhiv originalu za 9 veresnya 2016 Procitovano 8 lyutogo 2016 Akta grodzkie i ziemskie T 12 s 274 3014 lat Arhiv originalu za 22 kvitnya 2021 Procitovano 15 travnya 2020 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 15 travnya 2020 PosilannyaPogoda v seli Stare Selo Fotogalareya cerkvi 1989 rik Koncert u Staromu Seli bilya mogili Sichovih Strilciv Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi