У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Станіславчик Станісла вчик село в Україні в Черкаському рай

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Станіславчик.

Станісла́вчик — село в Україні, в Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Мошнівській сільській громаді. У селі мешкає 96 людей.

село Станіславчик
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Черкаський район
Громада	Мошнівська сільська громада
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	17-18 ст.
Населення	96
Площа	0 км²
Густота населення	0 осіб/км²
Поштовий індекс	19610
Телефонний код	+380 472
Географічні дані
Географічні координати	49°36′09″ пн. ш. 31°34′18″ сх. д. / 49.60250° пн. ш. 31.57167° сх. д. / 49.60250; 31.57167Координати: 49°36′09″ пн. ш. 31°34′18″ сх. д. / 49.60250° пн. ш. 31.57167° сх. д. / 49.60250; 31.57167
Середня висота над рівнем моря	79 м


Місцева влада
Адреса ради	с. Мошни
Карта
Станіславчик
Станіславчик
Мапа

Станіславчик у Вікісховищі

Історична довідка

Село Станіславчик засноване в 17-18 століттях. Розташоване в лісі, оточене багатьма болотами. Влітку надзвичайно багать комарів, через що, мабуть, перша назва села — Комарівка. Поруч, за 1,5 км на захід, містилося село Стара Гута (нині — Гута Станіславчицька). Приблизно за такої ж відстані на схід було розташоване село Мащенки (Селище), яке було спалене у 18 ст. під час татарського нападу. Відродилося село Мащенки північніше на 2 км від свого первісного розташування, нинішня назва — Хрещатик. Вперше село Комарівка згадується у «Сказаниях о населенных местностях Киевской губернии» Л.Похилєвича виданих у 1864 р. Можливо є згадки про село у польських літописах.

За спогадами старожилів цього села та довколишніх сіл, які передавалися з покоління в покоління, приховане розташування села серед лісу і боліт влаштовувало як населення так і польських, а потім російських поміщиків-землевласників, які не вносили село до реєстру і не сплачували податків. Землі вважалися вільними «слободними» тому село носило і другу назву Слобода, яка була досить популярною серед мешканців довколишніх сіл і у 20 ст. Лише на початку 19 ст., після французько-російської війни 1812 р., село було внесене до реєстру і мешканці відбували панщину в «економії» Енгельгарда, Балашової, на полях розташованих біля с. Кумейки.

Щодо виникнення нинішньої назви села існує декілька версій. За однією з них село назване на честь польського графа Станіслава Потоцького. За іншою — назва села походить від імені поляка Станіслава, який був власником склозаводу у с. Стара Гута. Саме село розширювалося і земля для обробітку збільшувалася за рахунок вирубування та розкорчовування лісу. Про це свідчать спогади старожилів та назви урочищ «Великий ліс», «Березина» тощо. Так у 20-30 роках минулого століття площа села збільшилася майже вдвічі саме за рахунок нещадного вирубування лісу.

Галерея

Пам'ятник жертвам нацизму
Могила загиблих радянських воїнів під час Другої світової війни на околиці села

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

Примітки

Надпис на пам'ятнику: «В 1943 році німецькі фашистські окупанти спалили с. Станіславчик і розстріляли мирних жителів. 9.05.1975»
Надпис на могилі: «Вічна слава героям, полеглим в боротьбі за свободу і незалежність нашої Батьківщини. Жуков Олександр. Гребінник Сергій. Климов Володимир»

Посилання

Погода в селі Станіславчик

Це незавершена стаття про Черкаську область.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Надпис на пам'ятнику: «В 1943 році німецькі фашистські окупанти спалили с. Станіславчик і розстріляли мирних жителів. 9.05.1975»

[2] Надпис на могилі: «Вічна слава героям, полеглим в боротьбі за свободу і незалежність нашої Батьківщини. Жуков Олександр. Гребінник Сергій. Климов Володимир»