Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Станіславчик Станісла вчик село в Україні у Білоцерківськом

Станіславчик (Білоцерківський район)

Станіславчик (Білоцерківський район)
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Станіславчик.

Станісла́вчик — село в Україні, у Білоцерківському районі Київської області, у складі Ставищенської селищної громади. Розташоване на обох берегах річки Красилівка (притока Гнилого Тікичу) за 18 км на південний схід від смт Ставище. Населення становить 748 осіб.

село Станіславчик
image
Країна image Україна
Область Київська область
Район Білоцерківський район
Громада Ставищенська селищна громада
Основні дані
Засноване 1665
Перша згадка 1665 (359 років)
Населення 748
Площа 3,715 км²
Густота населення 201,35 осіб/км²
Поштовий індекс 09442
Телефонний код +380 4564
Географічні дані
Географічні координати 49°20′17″ пн. ш. 30°22′41″ сх. д. / 49.33806° пн. ш. 30.37806° сх. д. / 49.33806; 30.37806Координати: 49°20′17″ пн. ш. 30°22′41″ сх. д. / 49.33806° пн. ш. 30.37806° сх. д. / 49.33806; 30.37806
Середня висота
над рівнем моря 		193 м
Місцева влада
Адреса ради 09442, Київська обл., Ставищенський р-н, с. Станіславчик, вул. Садова
Карта
image
image
Станіславчик
image
image
Станіславчик
Мапа

image Станіславчик у Вікісховищі

Галерея

  • image
    Вулиця Садова
  • image
    Сільська рада і ФАП
  • image
    Школа
  • image
    Будинок культури
  • image
    Ставок
  • image
    Пам'ятник воїнам–односельцям

Історія

Станіславчик (давня назва — Братчикова Гребля), яку село отримало ймовірно тому, що тут був заснований на початку XVIII ст. хутір невідомим на ім'я Братчик, що був почесним прихожанином Ставищенської церкви, який збудував на річці Красючці (Красилівці) греблю. Іншу назву присвоєно шляхтичем Станіславом з невідомим прізвищем, який поселився з часом біля Братчика. При збільшенні населення, обидва хутори об'єднались в одне поселення.

Ґрунт чорнозем вищого ґатунку. Ліси знищені.

По полях навколо села розкидано декілька древніх могил. Деякі з них з цікавості розкопали мимохідні війська, і за словами місцевих жителів, в них було знайдено різну зброю турецької роботи і людські кістки.

Жителі села брали активну участь у Київській козаччині. Час від часу на території села знаходили козацьку зброю та речі. Російські карателі вчинили жорстоку розправу над селянами.

На 1864 рік в східній частині села (Братчикова Гребля) в основному жили селяни, а в західній (Станіславчик) — шляхта. Православних — 946, латин — 61, польської шляхти — 200. В селі знаходились обширный владельческий фольварокъ, в якому постійно знаходився хліб різних сортів в скиртах до 40,000 коп. Винокурня збудована в 1818, а в 1842 році перебудована, з будівництвом кам'яних побудов.

Церква дерев'яна, в ім'я Різдва пресвятої Богородиці; збудована в 1770 році, силами прихожан і завдяки додатковим коштам дворянки Катерини Жураковської, для внутрішнього оздоблення. Благодійниця була похована при вході в церкву, на місці, позначеному кам'яним хрестом. Згодом церква розпоширена і оправлена 1841—1851 року, при священику Павлу Левицькому, поступившому в монастир. За штатом вона знаходиться в 6-му класі; землі має вказану пропорцію.

З 1917 — у складі УНР. Після окупації села російськими комуністами, останні організували 1932 року Голодомор. Жертвами стали переважно старі та діти.

На 1971 рік населення становить 1517 чоловік. У Станіславчику містився колгосп ім. Калініна, земельні угіддя якого становили 2055 га, в тому числі орної землі — 1923 га. Основний напрям господарства — вирощування зернових культур і м'ясо-молочне тваринництво. Розвинуте рибне господарство (є два ставки площею 90 га). За трудові успіхи урядових нагород удостоєно 9 колгоспників. У селі були середня школа, бібліотека, клуб, пологовий будинок.

Відомі люди

В селі народився знаменитий шахіст та шаховий теоретик Боголюбов Юхим Дмитрович.

Див. також

Джерела та література

  • 1. (укр.) Л. Похилевич, Сказания о населенных местностях Киевской губернии, — К., 1864. — С. 429—430.
  • 2. (укр.) В. М. Кулаковський, Історія міст і сіл УРСР. Київська область. — Х., 1971. — С. 618.

Примітки

  1. ВРУ
  2. Л. Похилевич, Сказания о населенных местностях Киевской губернии, ст. 429—430
  3. Л. Похилевич, Історія міст і сіл УРСР. Київська область. — Київ, 1971 р., ст. 618
image Це незавершена стаття з географії Київської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Stanislavchik Stanisla vchik selo v Ukrayini u Bilocerkivskomu rajoni Kiyivskoyi oblasti u skladi Stavishenskoyi selishnoyi gromadi Roztashovane na oboh beregah richki Krasilivka pritoka Gnilogo Tikichu za 18 km na pivdennij shid vid smt Stavishe Naselennya stanovit 748 osib selo StanislavchikKrayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastRajon Bilocerkivskij rajonGromada Stavishenska selishna gromadaOsnovni daniZasnovane 1665Persha zgadka 1665 359 rokiv Naselennya 748Plosha 3 715 km Gustota naselennya 201 35 osib km Poshtovij indeks 09442Telefonnij kod 380 4564Geografichni daniGeografichni koordinati 49 20 17 pn sh 30 22 41 sh d 49 33806 pn sh 30 37806 sh d 49 33806 30 37806 Koordinati 49 20 17 pn sh 30 22 41 sh d 49 33806 pn sh 30 37806 sh d 49 33806 30 37806Serednya visota nad rivnem morya 193 mMisceva vladaAdresa radi 09442 Kiyivska obl Stavishenskij r n s Stanislavchik vul SadovaKartaStanislavchikStanislavchikMapa Stanislavchik u VikishovishiGalereyaVulicya Sadova Silska rada i FAP Shkola Budinok kulturi Stavok Pam yatnik voyinam odnoselcyamIstoriyaStanislavchik davnya nazva Bratchikova Greblya yaku selo otrimalo jmovirno tomu sho tut buv zasnovanij na pochatku XVIII st hutir nevidomim na im ya Bratchik sho buv pochesnim prihozhaninom Stavishenskoyi cerkvi yakij zbuduvav na richci Krasyuchci Krasilivci greblyu Inshu nazvu prisvoyeno shlyahtichem Stanislavom z nevidomim prizvishem yakij poselivsya z chasom bilya Bratchika Pri zbilshenni naselennya obidva hutori ob yednalis v odne poselennya Grunt chornozem vishogo gatunku Lisi znisheni Po polyah navkolo sela rozkidano dekilka drevnih mogil Deyaki z nih z cikavosti rozkopali mimohidni vijska i za slovami miscevih zhiteliv v nih bulo znajdeno riznu zbroyu tureckoyi roboti i lyudski kistki Zhiteli sela brali aktivnu uchast u Kiyivskij kozachchini Chas vid chasu na teritoriyi sela znahodili kozacku zbroyu ta rechi Rosijski karateli vchinili zhorstoku rozpravu nad selyanami Na 1864 rik v shidnij chastini sela Bratchikova Greblya v osnovnomu zhili selyani a v zahidnij Stanislavchik shlyahta Pravoslavnih 946 latin 61 polskoyi shlyahti 200 V seli znahodilis obshirnyj vladelcheskij folvarok v yakomu postijno znahodivsya hlib riznih sortiv v skirtah do 40 000 kop Vinokurnya zbudovana v 1818 a v 1842 roci perebudovana z budivnictvom kam yanih pobudov Cerkva derev yana v im ya Rizdva presvyatoyi Bogorodici zbudovana v 1770 roci silami prihozhan i zavdyaki dodatkovim koshtam dvoryanki Katerini Zhurakovskoyi dlya vnutrishnogo ozdoblennya Blagodijnicya bula pohovana pri vhodi v cerkvu na misci poznachenomu kam yanim hrestom Zgodom cerkva rozposhirena i opravlena 1841 1851 roku pri svyasheniku Pavlu Levickomu postupivshomu v monastir Za shtatom vona znahoditsya v 6 mu klasi zemli maye vkazanu proporciyu Z 1917 u skladi UNR Pislya okupaciyi sela rosijskimi komunistami ostanni organizuvali 1932 roku Golodomor Zhertvami stali perevazhno stari ta diti Na 1971 rik naselennya stanovit 1517 cholovik U Stanislavchiku mistivsya kolgosp im Kalinina zemelni ugiddya yakogo stanovili 2055 ga v tomu chisli ornoyi zemli 1923 ga Osnovnij napryam gospodarstva viroshuvannya zernovih kultur i m yaso molochne tvarinnictvo Rozvinute ribne gospodarstvo ye dva stavki plosheyu 90 ga Za trudovi uspihi uryadovih nagorod udostoyeno 9 kolgospnikiv U seli buli serednya shkola biblioteka klub pologovij budinok Vidomi lyudiV seli narodivsya znamenitij shahist ta shahovij teoretik Bogolyubov Yuhim Dmitrovich Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast Istoriya sela STANISLAVChIK videosyuzhet do 95 richchya Stavishenskogo rajonu 2018 Stanislavchicka shkola 1915 roku pobudovi proyekt Opanasa SLASTIONADzherela ta literatura1 ukr L Pohilevich Skazaniya o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii K 1864 S 429 430 2 ukr V M Kulakovskij Istoriya mist i sil URSR Kiyivska oblast H 1971 S 618 PrimitkiVRU L Pohilevich Skazaniya o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii st 429 430 L Pohilevich Istoriya mist i sil URSR Kiyivska oblast Kiyiv 1971 r st 618 Ce nezavershena stattya z geografiyi Kiyivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ