Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Станіслав Костянтин Петруський гербу Стариконь (пол. Stanisław Konstanty Pietruski; 1811, с. Підгородці, нині Сколівського району Львівської області — 28 січня 1874, Зарваниця) — галицький вчений-природознавець. Випускник Львівського і Болонського університетів. 1833 року власним коштом створив у рідному селі приватний зоологічний дослідницький центр, перший звіринець (з метою дослідження звичаїв і способу життя рідкісних птахів і плазунів, звіриний парк, де було понад 500 різноманітних створінь, який, однак, 7 січня 1848 року згорів у пожежі) і природоохоронний парк в Австрійській імперії, а можливо і в Європі. У 1832 разом зі своїм учителем, професором, доктором Олександром Завадським представляли природничі науки Галичини на з'їзді дослідників у Відні, перший зоологію, другий — ботаніку.
| Станіслав Костянтин Петруський | |
|---|---|
| пол. Stanisław Konstanty Pietruski | |
| Народився | 11 березня 1811 Підгородці |
| Помер | 28 січня 1874 (62 роки) Зарваниця |
| Країна |  Австрійська імперія →  Австро-Угорщина |
| Діяльність | натураліст, ботанік, орнітолог, землевласник, агроном, колекціонер, зоолог, помолог |
| Alma mater | Львівський університет |
| Галузь | зоологія |
| Заклад | Підгородівський звіринець |
| Членство | Леопольдина d[1] |
| Відомий завдяки: | зоологічні дослідження |
| Рід | d |
Результати його досліджень дивували добірні наукові товариства Відня, Берліну й Парижу, а німецький зоолог Альфред Брем у своїй праці «Життя тварин» посилається на Петруського. Учений був відзначений рядом почесних звань, став членом різних наукових товариств по всій Європі: Академії натуралістів в Єні, Наукового товариства у Кракові, Наукового товариства «Лотос» у Празі, Товариства вивчення природи в Альтенбурзі, Товариства природничих наук у Швейцарії, Товариства садівників у Баварії, Цісарської Академії дослідників природи.
Життєпис
Батьки Петруського — Казімеж та його третя дружина, Кароліна з Хоєцьких (пол. Karolina Chojecka) володіли маєтком на Сколівщині, до складу якого, крім Підгородців, входили села Ямельниця, Сопіт, Урич. Батько Станіслава Петруського збудував у Підгородцях гуту, вапнярку і цегельню, а також запровадив чотири ярмарки в рік, чого не було навіть у містечку Сколе. Ним же був закладений невеличкий звіринець в селі Ямельниця, опис якого не зберігся.
Син змалку захопився природознавством, отримав початкову освіту. Батько відіслав його до гімназії у Львові, після закінчення якої Станіслав вступає у Львівський університет, який закінчив 1830-го. Він налагодив листування з відомим галицьким вченим, професором фізики Олександром Завадським, який вивчав природу Галичини. Завадський радить 19-річному Петруському написати листа Альфредові Брему — уже відомому в той час у цілій Європі зоологу. Листування з Бремом тривало з 1830 до 1848 і налічувало понад 1800 сторінок, три томи по 600 сторінок кожен.
1832 року Петруський продовжує навчання в Болонському університеті та разом зі своїм наставником Олександром Завадським вирушають з представництвом від Галичини до столиці імперії Відня на природничий з'їзд, де Станіслав знайомиться з відомими вченими тогочасної Європи. Після Віденського з'їзду натуралістів у нього зароджується ідея створення в рідному селі власного звіринця, який згодом став найбільшим центром зоологічних досліджень у всій Австрійській імперії.
1833 року Петруський повертається до Підгородців й починає роботу зі створення звіринця. Будуються вольєри, в довколишніх лісах проводяться відлови звірів та птахів. Площа звіринця, як його називав сам Петруський, швидко досягає до 11 гектарів. Він отримує екзотичних тварин з Віденського, Берлінського і Гамбурзького зоопарків і зоологів-любителів. До 1848 року у звіринці нараховувалося близько 500 видів тварин зі всього світу, особливо багатою була колекція папуг з Африки й Південної Америки, а також звірів Галичини. У звіринці Петруського в неволі вперше у світі 1843 року вдалося розмножити бурих ведмедів, що стало в науковому світі своєрідною сенсацією, а в 1838 йому вдалося отримати потомство голубів-гривачів, над чим билися зоологи Берліна та Парижа. Свої привітання за цим фактом Петруському передав Альфред Брем, і зі згоди першого, зафіксував цей факт в одній зі своїх робіт.
У цей час Петруський пише наукові статті, виступає на наукових конференціях в Мюнхені, Берліні, Відні, Граці. Вчений підтримує дуже теплі стосунки з Олександром Завадським та графом Володимиром Дідушицьким, часто гостить їх у Підгородцях.
Станіслав Петруський був відзначений рядом почесних звань. Він стає членом різних наукових товариств по всій Європі: Академії натуралістів в Єні, Наукового товариства в Кракові, Наукового товариства «Лотос» в Празі, Товариства вивчення природи в Альтенбурзі, Товариства природничих наук у Швейцарії, Товариства садівників у Баварії, Цісарської Академії дослідників природи.
З Львівського і Краківських університетів йому поступають пропозиції захисту докторської дисертації й переходу на роботу в ці наукові заклади, але він відмовляється від них і займається садівництвом та розведенням курей. Петруський стає членом Товариства садівників у Баварії й розводить декоративні квіти, дерева і кущі. Тісні контакти з Петруським підтримували відомі натуралісти Врем і Вігман.
На старості літ він дарує свої ентомологічні колекції, які нараховували 9 тисяч галицьких і екзотичних видів комах, свою бібліотеку, опудала звірів і птахів Варшавському закладу імені Оссолінських. Він стає академіком імператорської Академії природолюбів у Відні.
У своїй праці Євгенія Тріллер, яка вивчала епістолярій Петруського, що зберігається в Народній Бібліотеці ім. Оссолінських у Вроцлаві, пише, що вчений, бувши хворим, приїжджав до сестри Яніни Охоцької в село Зарваниця. Тут він пробував вивчати рослинний світ степової ділянки «Панталиха». Помер великий натураліст і вчений 28 січня 1874 року в Зарваниці, де й був похований.
Звіринець
Звіринець було закладено С.-К. Петруським у 1833 на території приблизно 30 квадратних сажнів (понад 60 м²). Площа звіринця швидко зросла і становила близько 11 га, а розкинувся він біля лісового урочища «Соколе». Тут упродовж 16 років утримувалося 500 тварин і птахів різних видів, зокрема рідкісні екзотичні папуги з Африки й Амазонії, багато з яких могли розмовляти. Сучасники згадують про пару журавлів, які були прирученими, що вільно гуляли по парку, а куниці й борсуки були настільки прирученими, що бігали за господарем, як собаки. Серед мешканців звіринця згадуються антилопи, бобри, сарни, їжаки, рисі, дикі коти, лисиці (сім видів), вовки, видри, білки, ховрахи, дикі свині й навіть кроти.
Там були величезні сиві й чорні карпатські ведмеді, подільські суслики. 1843 року на світ прийшло двоє малих ведмежат: гарнесенькі створіння, які виглядали зовсім, як щенята [en], вони були ясно-сталевого кольору з білим «шарфом» на шиї й рожевими носиками, не волохаті, не подібні до батьків.
Знаходились там також дикі голуби гривачі (Columba palumbus L.), які висиджували яйця і вільно годували голубенят в сусідстві найсуворіших недругів, яструбів і соколів. Петруський був першим, якому після трилітніх даремних старань вдалося розмножити тих диких і боязких птахів в неволі, що в Парижі й Берліні безрезультатно пробувалось зробити.
У парку також стояла величезна клітка, де можна було вигідно і безпечно оглядати чорних, сивих, строкатих отруйних змій, веретільниць, мідянок; величезні зразки чорних ужаків, і водяних щурів тощо Власник звіринця утримував їх кільканадцять років для проведення різних експериментів і навіть його два рази вкусила чорна змія. До тієї клітки з апетитом заглядали й бузьки з чаплями.
На варті парку стояла пара красивих журавлів тих найрозсудливіших і найінтелігентніших зі всіх місцевих птахів, які вільно гуляючи, не допускали до звіринця шкідливих звірят і чужих людей: якщо між звірятами виникав якийсь безлад зразу ж давали знати власникові звіринця.
Приблизно 200 європейських співаків своїми мелодіями вторувало крикам, який різав вуха «пишно одягнених» заморських какаду, арасів і амазонок: а хорові передражнювали candupowo-ponsone lory з Борнео.
У вимові людських слів змагались за першість із тутешніми круками й сойками розумні сиві африканські папуги. Петруський мав в цей час відомого на цілий край 24-літнього крука, який по правді робив чуда. Цей птах в незвичайний спосіб кликав свого пана на ім'я, наказував птахам їсти, а собі подавати каву, кликав на ім'я всіх хлопців, які йому в різних роках давали їсти. В особливому випадку, бо зазвичай він не розумів того, що говорив, коли був у поганому настрої, всіх обзивав викриком «який ти зануда», якого навчився від свого пана, вживаючи тих слів при не задоволенні й викликаних частим, багаторазовим нерозумінням чорного крилатого учня. Окрім того, ще плів багато інших речей по польськи й українськи, кашляючи при цьому вибірково, ніби мав сухоти.
Гарно облаштований голуб'ятник був заповнений найгарнішими зразками рідкісних порід декоративних голубів. Петруський мав пишних чорних і білих павіанів, великих горлопанів, які стукали маховим пір'ям на кінцівках, потішних капуцинків, ластівок, кипарисків і тому подібних. Зі співучих птахів траплялись рідкісні види: чудні й дотепні скельні дрозди, які несли яйця. Ці яйця власник і посилав Бремові. Мав Петруський також два види гарного і великого північного снігура, який живе в північних країнах Скандинавії, зловленого випадково в Семенівці. Старий самець є цілий покритий порічково-червоним забарвленням.
Окрасою звіринця, короною мистецтва приручення були попелясті пташки гаїчки болотяні (Parus palustris L.), а також повзики звичайні (Sitta europaea L.), які вільно літали й ніколи спеціально не вирощувалися, однак які великою терпеливістю і витривалістю до такого ступеня були власником випещені, що на його оклик із саду прилітали до нього у двір і сідали на руки, а через відчинене вікно влітали до кімнати на спільний з господарем сніданок.
Пара синиць мала також звичку щоденно влітати через відчинене вікно до кімнати і разом з господарем снідати.
Звіринець у Підгородцях був чудовою колекцією, утримуваних невеликим коштом і давав можливість для проведення багатьох цікавих спостережень. Професори зоології доктори Колумбус і Кнер спеціально приїздили зі Львова, щоб подивитись на цей «Ноїв Ковчег», а Бремові й Вігманові Петруський щомісяця пересилав звіт про стан справ.
Пожежа 7 січня 1848 року безповоротно знищила всі колекції живих і велику частину мертвих скарбів натураліста.
З усієї звірини врятувати вдалося лише пару голубів-гривачів. Уціліла також частина наукової бібліотеки з 800 книг, а також декілька опудал карпатських ведмедів (все це стало власністю Варшавського Оссолінеуму).
Костянтин Петруський, однак, упродовж десяти наступних років впорядковував те що залишилося і писав наукові праці за результатами багатьох досліджень, які він зібрав за 16 років існування звіринця.
Праці
Від вогню була врятована велика кількість заміток, які збереглися в бібліотеці, та які Петруський почав опрацьовувати й готувати до друку. Так вийшла його фундаментальна праця «Природна історія диких звірів-ссавців Галичини», в якій тільки досліди проведені над ведмедями зайняли одинадцять сторінок, а на їх проведення пішло десять років праці.
Пізніше Петруський видав «Природознавчу історію і годівлю співучих птахів», яка містила описи догляду в неволі за всіма нашими співучими птахами. Після цієї праці він видав «Історію природознавчу і годівлю хижих птахів», птахів, які розмовляють і з гарним забарвленням (декоративних), де знаходимо цікаву біографію згадуваного вище вченого крука.
Ще надрукував Станіслав Петруський «Природознавчу історію і годівлю голубів», яка містить докладну монографію всіх європейських голубів, як домашніх, так і диких.
Висловлювання
Про ставлення до природознавства в Галичині в ті часи добре свідчать такі його слова:
 | … люди інтелігентні з болем дивилися на тих, хто цілковито віддавався цій невдячній справі. |  |
Пам'ять
Через 37 років після його смерті вперше про Петруського на теренах Польщі двічі написав Богдан Януш 1911 року. У Варшаві вийшла його книжка — Stanislaw Pietruski zalozyciel parku zwierzecego w Podhorcach. Пізніше Б. Януш 1912 р. н. надрукував витяг із цієї статі в журналі СІЛЬВАН — органі Галицького лісового товариства, що виходив у Львові.
Протягом майже століття ім'я Петруського замовчували. Польська наукова еліта не змогла йому пробачити лібералізму та прихильного ставлення до «русинів», а в Радянській Україні до нього ставились з підозрою через шляхетське походження.
Не знаючи всієї істини про натураліста в період уже набагато пізніший, практично на двісті років у період, уже Незалежної України, ім'я Станіслава Петруського було витягнуто із небуття, висвітлено першим, його односельцем, істориком Романом Щуром в його монографії про село Підгородці, в історико-культурній монографії Григорія Дем'яна «Сколівщина», Іваном Великим — у часописі «Ї», що виходить у Львові, Андрієм Заморокою — в інтернет-виданнях.
Вибрані праці
- Pietruski S. K. Verzeichnis der Vogel Galiziens // Arch. f. Naturgesch. — Leipzig, 1840. — S. 369—376.
- Pietruski S. K. Uber den Nutzen der Vogel in der Okonomie der Natur // Isis. — Zurich, 1843. — S. 585—597.
- Pietruski S. K. Historia naturalna zwierząt ssących dzikich galicyjskich [etc.]. — Lwów: Drukarnia Zakładu Narodowego imenia Ossolińskich, 1853. — 100 s.
- Pietruski S. K. Historia naturalna i hodowla ptaków zabawnych i użytecznych (у 4 томах). — 1860—1866.
- Pietruski S. K. O niektórych rzadszych krajowych zwierzętach ssących. — Lwów, 1869.
- Pietruski S. K. Krótki pogląd na rozwój ogrodnictwa w Europie ze szczególnym uwzględnieniem tej sztuki w Polsce. — Gazeta Narodowa. — 1869.
Примітки
- http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/pietruski-stanislaw-konstanty/
- J. G. Seidl, K. Tomaschek, W. Hartel. Zeitschrift fur die osterreichischen Gymnasien. — Wien, 1874. — С. 80.
- Паславська Т. Олександр Завадський як орнітолог (1798–1868) // Беркут. — 1999. — Вип. 8. — № 2. — С. 220.
Джерела
- Ігор Чудійович (19 серпня 2014). Священик Михайло Ревакович, етнограф Зоряна Болтарович, натураліст Станіслав Костянтин Петруський — краєзнавчі розвідки Ігоря Чудійовича. Мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА».
- Kowalska K. Pietruski (z Siemuszowej Pietruski) Stanisław Konstanty (1811—1874) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1981. — T. XXVI/2. — S. 182—184. (пол.)
- Petruski S.K. Historia Naturalna Zwierzat Ssacych Dzikich Galicyjskich. — Lwow : Drukarnia Zakładu Narodowego imenia Ossoliǹskich, 1853. — 100 с.
Посилання
- Андрій М. Заморока Одна людина: Костянтин Станіслав Петруський — Станіславівський Натураліст, 2008
- Stanisław Konstanty Pietruski z Siemuszowy h. Starykoń (ID: psb.22598.1). (пол.)
- Pietruski Stanisław Konstanty (нім.)
- Biografia (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stanislav Kostyantin Petruskij gerbu Starikon pol Stanislaw Konstanty Pietruski 1811 s Pidgorodci nini Skolivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti 28 sichnya 1874 Zarvanicya galickij vchenij prirodoznavec Vipusknik Lvivskogo i Bolonskogo universitetiv 1833 roku vlasnim koshtom stvoriv u ridnomu seli privatnij zoologichnij doslidnickij centr pershij zvirinec z metoyu doslidzhennya zvichayiv i sposobu zhittya ridkisnih ptahiv i plazuniv zvirinij park de bulo ponad 500 riznomanitnih stvorin yakij odnak 7 sichnya 1848 roku zgoriv u pozhezhi i prirodoohoronnij park v Avstrijskij imperiyi a mozhlivo i v Yevropi U 1832 razom zi svoyim uchitelem profesorom doktorom Oleksandrom Zavadskim predstavlyali prirodnichi nauki Galichini na z yizdi doslidnikiv u Vidni pershij zoologiyu drugij botaniku Stanislav Kostyantin Petruskijpol Stanislaw Konstanty PietruskiNarodivsya11 bereznya 1811 1811 03 11 PidgorodciPomer28 sichnya 1874 1874 01 28 62 roki ZarvanicyaKrayina Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaDiyalnistnaturalist botanik ornitolog zemlevlasnik agronom kolekcioner zoolog pomologAlma materLvivskij universitetGaluzzoologiyaZakladPidgorodivskij zvirinecChlenstvoLeopoldina d 1 Vidomij zavdyaki zoologichni doslidzhennyaRidd Rezultati jogo doslidzhen divuvali dobirni naukovi tovaristva Vidnya Berlinu j Parizhu a nimeckij zoolog Alfred Brem u svoyij praci Zhittya tvarin posilayetsya na Petruskogo Uchenij buv vidznachenij ryadom pochesnih zvan stav chlenom riznih naukovih tovaristv po vsij Yevropi Akademiyi naturalistiv v Yeni Naukovogo tovaristva u Krakovi Naukovogo tovaristva Lotos u Prazi Tovaristva vivchennya prirodi v Altenburzi Tovaristva prirodnichih nauk u Shvejcariyi Tovaristva sadivnikiv u Bavariyi Cisarskoyi Akademiyi doslidnikiv prirodi ZhittyepisBatki Petruskogo Kazimezh ta jogo tretya druzhina Karolina z Hoyeckih pol Karolina Chojecka volodili mayetkom na Skolivshini do skladu yakogo krim Pidgorodciv vhodili sela Yamelnicya Sopit Urich Batko Stanislava Petruskogo zbuduvav u Pidgorodcyah gutu vapnyarku i cegelnyu a takozh zaprovadiv chotiri yarmarki v rik chogo ne bulo navit u mistechku Skole Nim zhe buv zakladenij nevelichkij zvirinec v seli Yamelnicya opis yakogo ne zberigsya Sin zmalku zahopivsya prirodoznavstvom otrimav pochatkovu osvitu Batko vidislav jogo do gimnaziyi u Lvovi pislya zakinchennya yakoyi Stanislav vstupaye u Lvivskij universitet yakij zakinchiv 1830 go Vin nalagodiv listuvannya z vidomim galickim vchenim profesorom fiziki Oleksandrom Zavadskim yakij vivchav prirodu Galichini Zavadskij radit 19 richnomu Petruskomu napisati lista Alfredovi Bremu uzhe vidomomu v toj chas u cilij Yevropi zoologu Listuvannya z Bremom trivalo z 1830 do 1848 i nalichuvalo ponad 1800 storinok tri tomi po 600 storinok kozhen 1832 roku Petruskij prodovzhuye navchannya v Bolonskomu universiteti ta razom zi svoyim nastavnikom Oleksandrom Zavadskim virushayut z predstavnictvom vid Galichini do stolici imperiyi Vidnya na prirodnichij z yizd de Stanislav znajomitsya z vidomimi vchenimi togochasnoyi Yevropi Pislya Videnskogo z yizdu naturalistiv u nogo zarodzhuyetsya ideya stvorennya v ridnomu seli vlasnogo zvirincya yakij zgodom stav najbilshim centrom zoologichnih doslidzhen u vsij Avstrijskij imperiyi 1833 roku Petruskij povertayetsya do Pidgorodciv j pochinaye robotu zi stvorennya zvirincya Buduyutsya volyeri v dovkolishnih lisah provodyatsya vidlovi zviriv ta ptahiv Plosha zvirincya yak jogo nazivav sam Petruskij shvidko dosyagaye do 11 gektariv Vin otrimuye ekzotichnih tvarin z Videnskogo Berlinskogo i Gamburzkogo zooparkiv i zoologiv lyubiteliv Do 1848 roku u zvirinci narahovuvalosya blizko 500 vidiv tvarin zi vsogo svitu osoblivo bagatoyu bula kolekciya papug z Afriki j Pivdennoyi Ameriki a takozh zviriv Galichini U zvirinci Petruskogo v nevoli vpershe u sviti 1843 roku vdalosya rozmnozhiti burih vedmediv sho stalo v naukovomu sviti svoyeridnoyu sensaciyeyu a v 1838 jomu vdalosya otrimati potomstvo golubiv grivachiv nad chim bilisya zoologi Berlina ta Parizha Svoyi privitannya za cim faktom Petruskomu peredav Alfred Brem i zi zgodi pershogo zafiksuvav cej fakt v odnij zi svoyih robit U cej chas Petruskij pishe naukovi statti vistupaye na naukovih konferenciyah v Myunheni Berlini Vidni Graci Vchenij pidtrimuye duzhe tepli stosunki z Oleksandrom Zavadskim ta grafom Volodimirom Didushickim chasto gostit yih u Pidgorodcyah Stanislav Petruskij buv vidznachenij ryadom pochesnih zvan Vin staye chlenom riznih naukovih tovaristv po vsij Yevropi Akademiyi naturalistiv v Yeni Naukovogo tovaristva v Krakovi Naukovogo tovaristva Lotos v Prazi Tovaristva vivchennya prirodi v Altenburzi Tovaristva prirodnichih nauk u Shvejcariyi Tovaristva sadivnikiv u Bavariyi Cisarskoyi Akademiyi doslidnikiv prirodi Z Lvivskogo i Krakivskih universitetiv jomu postupayut propoziciyi zahistu doktorskoyi disertaciyi j perehodu na robotu v ci naukovi zakladi ale vin vidmovlyayetsya vid nih i zajmayetsya sadivnictvom ta rozvedennyam kurej Petruskij staye chlenom Tovaristva sadivnikiv u Bavariyi j rozvodit dekorativni kviti dereva i kushi Tisni kontakti z Petruskim pidtrimuvali vidomi naturalisti Vrem i Vigman Na starosti lit vin daruye svoyi entomologichni kolekciyi yaki narahovuvali 9 tisyach galickih i ekzotichnih vidiv komah svoyu biblioteku opudala zviriv i ptahiv Varshavskomu zakladu imeni Ossolinskih Vin staye akademikom imperatorskoyi Akademiyi prirodolyubiv u Vidni U svoyij praci Yevgeniya Triller yaka vivchala epistolyarij Petruskogo sho zberigayetsya v Narodnij Biblioteci im Ossolinskih u Vroclavi pishe sho vchenij buvshi hvorim priyizhdzhav do sestri Yanini Ohockoyi v selo Zarvanicya Tut vin probuvav vivchati roslinnij svit stepovoyi dilyanki Pantaliha Pomer velikij naturalist i vchenij 28 sichnya 1874 roku v Zarvanici de j buv pohovanij ZvirinecZvirinec bulo zakladeno S K Petruskim u 1833 na teritoriyi priblizno 30 kvadratnih sazhniv ponad 60 m Plosha zvirincya shvidko zrosla i stanovila blizko 11 ga a rozkinuvsya vin bilya lisovogo urochisha Sokole Tut uprodovzh 16 rokiv utrimuvalosya 500 tvarin i ptahiv riznih vidiv zokrema ridkisni ekzotichni papugi z Afriki j Amazoniyi bagato z yakih mogli rozmovlyati Suchasniki zgaduyut pro paru zhuravliv yaki buli priruchenimi sho vilno gulyali po parku a kunici j borsuki buli nastilki priruchenimi sho bigali za gospodarem yak sobaki Sered meshkanciv zvirincya zgaduyutsya antilopi bobri sarni yizhaki risi diki koti lisici sim vidiv vovki vidri bilki hovrahi diki svini j navit kroti Tam buli velichezni sivi j chorni karpatski vedmedi podilski susliki 1843 roku na svit prijshlo dvoye malih vedmezhat garnesenki stvorinnya yaki viglyadali zovsim yak shenyata en voni buli yasno stalevogo koloru z bilim sharfom na shiyi j rozhevimi nosikami ne volohati ne podibni do batkiv Znahodilis tam takozh diki golubi grivachi Columba palumbus L yaki visidzhuvali yajcya i vilno goduvali golubenyat v susidstvi najsuvorishih nedrugiv yastrubiv i sokoliv Petruskij buv pershim yakomu pislya trilitnih daremnih staran vdalosya rozmnozhiti tih dikih i boyazkih ptahiv v nevoli sho v Parizhi j Berlini bezrezultatno probuvalos zrobiti U parku takozh stoyala velichezna klitka de mozhna bulo vigidno i bezpechno oglyadati chornih sivih strokatih otrujnih zmij veretilnic midyanok velichezni zrazki chornih uzhakiv i vodyanih shuriv tosho Vlasnik zvirincya utrimuvav yih kilkanadcyat rokiv dlya provedennya riznih eksperimentiv i navit jogo dva razi vkusila chorna zmiya Do tiyeyi klitki z apetitom zaglyadali j buzki z chaplyami Na varti parku stoyala para krasivih zhuravliv tih najrozsudlivishih i najinteligentnishih zi vsih miscevih ptahiv yaki vilno gulyayuchi ne dopuskali do zvirincya shkidlivih zviryat i chuzhih lyudej yaksho mizh zviryatami vinikav yakijs bezlad zrazu zh davali znati vlasnikovi zvirincya Priblizno 200 yevropejskih spivakiv svoyimi melodiyami vtoruvalo krikam yakij rizav vuha pishno odyagnenih zamorskih kakadu arasiv i amazonok a horovi peredrazhnyuvali candupowo ponsone lory z Borneo U vimovi lyudskih sliv zmagalis za pershist iz tuteshnimi krukami j sojkami rozumni sivi afrikanski papugi Petruskij mav v cej chas vidomogo na cilij kraj 24 litnogo kruka yakij po pravdi robiv chuda Cej ptah v nezvichajnij sposib klikav svogo pana na im ya nakazuvav ptaham yisti a sobi podavati kavu klikav na im ya vsih hlopciv yaki jomu v riznih rokah davali yisti V osoblivomu vipadku bo zazvichaj vin ne rozumiv togo sho govoriv koli buv u poganomu nastroyi vsih obzivav vikrikom yakij ti zanuda yakogo navchivsya vid svogo pana vzhivayuchi tih sliv pri ne zadovolenni j viklikanih chastim bagatorazovim nerozuminnyam chornogo krilatogo uchnya Okrim togo she pliv bagato inshih rechej po polski j ukrayinski kashlyayuchi pri comu vibirkovo nibi mav suhoti Garno oblashtovanij golub yatnik buv zapovnenij najgarnishimi zrazkami ridkisnih porid dekorativnih golubiv Petruskij mav pishnih chornih i bilih pavianiv velikih gorlopaniv yaki stukali mahovim pir yam na kincivkah potishnih kapucinkiv lastivok kipariskiv i tomu podibnih Zi spivuchih ptahiv traplyalis ridkisni vidi chudni j dotepni skelni drozdi yaki nesli yajcya Ci yajcya vlasnik i posilav Bremovi Mav Petruskij takozh dva vidi garnogo i velikogo pivnichnogo snigura yakij zhive v pivnichnih krayinah Skandinaviyi zlovlenogo vipadkovo v Semenivci Starij samec ye cilij pokritij porichkovo chervonim zabarvlennyam Okrasoyu zvirincya koronoyu mistectva priruchennya buli popelyasti ptashki gayichki bolotyani Parus palustris L a takozh povziki zvichajni Sitta europaea L yaki vilno litali j nikoli specialno ne viroshuvalisya odnak yaki velikoyu terpelivistyu i vitrivalistyu do takogo stupenya buli vlasnikom vipesheni sho na jogo oklik iz sadu prilitali do nogo u dvir i sidali na ruki a cherez vidchinene vikno vlitali do kimnati na spilnij z gospodarem snidanok Para sinic mala takozh zvichku shodenno vlitati cherez vidchinene vikno do kimnati i razom z gospodarem snidati Zvirinec u Pidgorodcyah buv chudovoyu kolekciyeyu utrimuvanih nevelikim koshtom i davav mozhlivist dlya provedennya bagatoh cikavih sposterezhen Profesori zoologiyi doktori Kolumbus i Kner specialno priyizdili zi Lvova shob podivitis na cej Noyiv Kovcheg a Bremovi j Vigmanovi Petruskij shomisyacya peresilav zvit pro stan sprav Pozhezha 7 sichnya 1848 roku bezpovorotno znishila vsi kolekciyi zhivih i veliku chastinu mertvih skarbiv naturalista Z usiyeyi zvirini vryatuvati vdalosya lishe paru golubiv grivachiv Ucilila takozh chastina naukovoyi biblioteki z 800 knig a takozh dekilka opudal karpatskih vedmediv vse ce stalo vlasnistyu Varshavskogo Ossolineumu Kostyantin Petruskij odnak uprodovzh desyati nastupnih rokiv vporyadkovuvav te sho zalishilosya i pisav naukovi praci za rezultatami bagatoh doslidzhen yaki vin zibrav za 16 rokiv isnuvannya zvirincya PraciVid vognyu bula vryatovana velika kilkist zamitok yaki zbereglisya v biblioteci ta yaki Petruskij pochav opracovuvati j gotuvati do druku Tak vijshla jogo fundamentalna pracya Prirodna istoriya dikih zviriv ssavciv Galichini v yakij tilki doslidi provedeni nad vedmedyami zajnyali odinadcyat storinok a na yih provedennya pishlo desyat rokiv praci Piznishe Petruskij vidav Prirodoznavchu istoriyu i godivlyu spivuchih ptahiv yaka mistila opisi doglyadu v nevoli za vsima nashimi spivuchimi ptahami Pislya ciyeyi praci vin vidav Istoriyu prirodoznavchu i godivlyu hizhih ptahiv ptahiv yaki rozmovlyayut i z garnim zabarvlennyam dekorativnih de znahodimo cikavu biografiyu zgaduvanogo vishe vchenogo kruka She nadrukuvav Stanislav Petruskij Prirodoznavchu istoriyu i godivlyu golubiv yaka mistit dokladnu monografiyu vsih yevropejskih golubiv yak domashnih tak i dikih VislovlyuvannyaPro stavlennya do prirodoznavstva v Galichini v ti chasi dobre svidchat taki jogo slova lyudi inteligentni z bolem divilisya na tih hto cilkovito viddavavsya cij nevdyachnij spravi Pam yatCherez 37 rokiv pislya jogo smerti vpershe pro Petruskogo na terenah Polshi dvichi napisav Bogdan Yanush 1911 roku U Varshavi vijshla jogo knizhka Stanislaw Pietruski zalozyciel parku zwierzecego w Podhorcach Piznishe B Yanush 1912 r n nadrukuvav vityag iz ciyeyi stati v zhurnali SILVAN organi Galickogo lisovogo tovaristva sho vihodiv u Lvovi Protyagom majzhe stolittya im ya Petruskogo zamovchuvali Polska naukova elita ne zmogla jomu probachiti liberalizmu ta prihilnogo stavlennya do rusiniv a v Radyanskij Ukrayini do nogo stavilis z pidozroyu cherez shlyahetske pohodzhennya Ne znayuchi vsiyeyi istini pro naturalista v period uzhe nabagato piznishij praktichno na dvisti rokiv u period uzhe Nezalezhnoyi Ukrayini im ya Stanislava Petruskogo bulo vityagnuto iz nebuttya visvitleno pershim jogo odnoselcem istorikom Romanom Shurom v jogo monografiyi pro selo Pidgorodci v istoriko kulturnij monografiyi Grigoriya Dem yana Skolivshina Ivanom Velikim u chasopisi Yi sho vihodit u Lvovi Andriyem Zamorokoyu v internet vidannyah Vibrani praciPietruski S K Verzeichnis der Vogel Galiziens Arch f Naturgesch Leipzig 1840 S 369 376 Pietruski S K Uber den Nutzen der Vogel in der Okonomie der Natur Isis Zurich 1843 S 585 597 Pietruski S K Historia naturalna zwierzat ssacych dzikich galicyjskich etc Lwow Drukarnia Zakladu Narodowego imenia Ossolinskich 1853 100 s Pietruski S K Historia naturalna i hodowla ptakow zabawnych i uzytecznych u 4 tomah 1860 1866 Pietruski S K O niektorych rzadszych krajowych zwierzetach ssacych Lwow 1869 Pietruski S K Krotki poglad na rozwoj ogrodnictwa w Europie ze szczegolnym uwzglednieniem tej sztuki w Polsce Gazeta Narodowa 1869 Primitkihttp tnk krakow pl czlonkowie pietruski stanislaw konstanty J G Seidl K Tomaschek W Hartel Zeitschrift fur die osterreichischen Gymnasien Wien 1874 S 80 Paslavska T Oleksandr Zavadskij yak ornitolog 1798 1868 Berkut 1999 Vip 8 2 S 220 DzherelaIgor Chudijovich 19 serpnya 2014 Svyashenik Mihajlo Revakovich etnograf Zoryana Boltarovich naturalist Stanislav Kostyantin Petruskij krayeznavchi rozvidki Igorya Chudijovicha Misteckij portal Zhinka UKRAYiNKA Kowalska K Pietruski z Siemuszowej Pietruski Stanislaw Konstanty 1811 1874 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1981 T XXVI 2 S 182 184 pol Petruski S K Historia Naturalna Zwierzat Ssacych Dzikich Galicyjskich Lwow Drukarnia Zakladu Narodowego imenia Ossoliǹskich 1853 100 s PosilannyaAndrij M Zamoroka Odna lyudina Kostyantin Stanislav Petruskij Stanislavivskij Naturalist 2008 Stanislaw Konstanty Pietruski z Siemuszowy h Starykon ID psb 22598 1 pol Pietruski Stanislaw Konstanty nim Biografia pol