Станіслав Дужников

Станіслав Михайлович Дужников (нар. 17 травня 1973(19730517), Саранськ) — російський актор театру, кіно, телебачення і дубляжу. Заслужений артист Росії (2018). Заслужений артист Республіки Мордовія (2014). Найбільш відомий за фільмом («ДМБ») Романа Качанова, а також за роллю Льоні Вороніна в комедійному телесеріалі «Вороніни». Путініст. Підтримує війну Росії проти України.

Дужников Станіслав Михайлович
Дата народження	17 травня 1973(1973-05-17) (51 рік)
Місце народження	Саранськ, РРФСР, СРСР
Громадянство	СРСР  Росія
Alma mater	Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1998)
Професія	актор, кіноактор, телеактор
Нагороди
IMDb	ID 1113851
stasduzhnikov.ru
Дужников Станіслав Михайлович у Вікісховищі

Біографія

Станіслав Дужников народився 17 травня 1973 року в Саранську. На сцені дебютував ще в школі — зіграв дочку мачухи в «Попелюшці» і отримав за цю роль приз. Закінчив школу зі срібною медаллю в селі Старе Шайгово, де жила бабуся Анастасія Федорівна, заслужений педагог. Вступив в Саранську училище культури на факультет режисури культурно-масових заходів. Потім навчався в Московському інституті сучасного мистецтва. З четвертої спроби він поступив в Театральне училище імені Щукіна, яке закінчив в 1998 році (курс (Е. В. Князєва)), і став актором Театру імені Гоголя. З 1999 року — актор «Фабрики театральних подій» М. Горевого. З 2001 року працював в театрі під керівництвом Армена Джигарханяна. У 2009 році був прийнятий в трупу Художнього театру ім. А. П. Чехова.

У 1995 році Дужников почав зніматися в кіно. Популярність акторові принесла роль Толі Пістемеева на прізвисько Бомба в фільмі 2000 року («ДМБ») і в наступних продовженнях. Успіх закріпили ролі Михайла Доценко в телесеріалі «Каменська» і роль Льоні Вороніна в ситкомі «Вороніни». До 2009 року набрав 25 кілограмів для телесеріалу «Вороніни», а до 2013 року скинув 20 кілограмів для цього ж телесеріалу. У 2012 році зіграв значні ролі у фільмах («Метро») і («1812: Уланська балада»).

У 2010 році організував фестиваль дитячої та молодіжної творчості «Viva».

У 2014 році Станіслав Дужников проніс Олімпійський вогонь Сочинської Олімпіади в своєму рідному місті Саранську.

25 вересня 2015 року актор взяв участь у театралізованих онлайн-читаннях творів А. П. Чехова «Чехов живий».

Захоплюється фотозйомкою. У 2018 році провів виставку власних робіт «Справжні люди».

В ході президентських виборів 2018 року був довіреною особою Президента РФ Володимира Путіна.

Особисте життя

• Перша дружина — актриса театру і кіно Христина Бабушкіна.
  • Дочка — Устина Дужникова (2007).
• Наречена — Катерина Волга, флорист. Разом з 2013 року.

Ерзя з боку мами, вільно володіє мокшанською мовою.

Творчість

Станіслав Дужников в 1998 році став актором Театру імені Гоголя. З 1999 — актор «Фабрики театральних подій» М. Горевого. З 2001 року працював в театрі під керівництвом Армена Джигарханяна.

У 2009 році прийнятий в трупу Художнього театру ім. А. П. Чехова.

Також грає в різних антрепризах.

Нагороди

Державні нагороди

• 2014 — Почесне звання «Заслужений артист Республіки Мордовія».
• 2018 — Почесне звання «Заслужений артист Російської Федерації» — за великий внесок у розвиток вітчизняної культури, мистецтва, засобів масової інформації та багаторічну плідну діяльність.

Премії

• 2003 — Премія «Армія» (фільм («ДМБ»)).
• Рік випуску 2008 — Премія «Іронія долі» за головну роль у серіалі «Перстень з бірюзою».
• 2011 — Премія «Золотий Носоріг» за кращу чоловічу головну роль в серіалі «Вороніни».
• 2014 — Премія «Міліціонер кіно» за 18 зіграних міліцейських ролей в кінематографі.
• 2014 — Премія Олега Табакова за повернення на сцену МХТ ім. А. П. Чехова театрального бестселера XXI століття

Примітки

1. . Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 29 червня 2020.
2. . Известия Мордовии. 28 травня 2014. Архів оригіналу за 4 вересня 2014. Процитовано 29 серпня 2014.
3. . Tele.ru. 10 січня 2013. Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 29 серпня 2014. {{}}: Проігноровано невідомий параметр |description= ()
4. Светлана Кузина (9 червня 2011). . . Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 25 вересня 2014. {{}}: Проігноровано невідомий параметр |description= ()
5. . Вестник Мордовии. 9 січня 2014. Архів оригіналу за 29 травня 2018. Процитовано 29 серпня 2014.
6. Видео: Лёня из «Ворониных» провёл закрытую выставку своих фоторабот. 5-TV.ru. 27 грудня 2018. Процитовано 21 червня 2019.
7. Пётр Козлов, Елизавета Фохт (30 січня 2018). . Русская служба Би-би-си. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 4 жовтня 2019.
8. . . 18 липня 2012. Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 29 серпня 2014.
9. . TVcenter.ru. 2 серпня 2013. Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 29 серпня 2014.
10. (рос.). Новости Саранска и Мордовии «Столица С». 8 серпня 2017. Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 1 березня 2020.
11. . Кино-Театр.РУ. 24 лютого 2011. Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 4 жовтня 2019.
12. . m-teatr.ru. Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 4 жовтня 2019.
13. . Московский театр-студия п/р О. Табакова. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 6 травня 2015. {{}}: Недійсний |deadlink=1 ()

Посилання

• Офіційний сайт Станіслава Дужнікова [ 11 червня 2020 у Wayback Machine.]
• Сторінка Станіслава Дужнікова [ 30 жовтня 2020 у Wayback Machine.] на сайті МХТ