Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Миха́йло Гео́ргійович Ста́нчев (нар. 28 квітня 1953) — науковий співробітник і викладач СПІ, ХАІ та інших вищих навчальних закладів УРСР і СРСР, в 90-ті та на початку 2000-х рр. — керівник ряду зовнішньоекономічних установ України, організацій із зв'язків з Болгарією тощо. Доктор історичних наук (з 2000 р.), професор (2015), іноземний член Болгарської академії наук (2013), завідувач кафедри Нової та Новітньої історії Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Член Союзу вчених та Історичного товариства Республіки Болгарія. Гість-дослідник Інституту історичних досліджень Болгарської академії наук, заїжджий професор Софійського і Нового болгарського університетів.
| Станчев Михайло Георгійович | |
|---|---|
| Народився | 28 квітня 1953 (71 рік) Тахірколь, Казахська РСР |
| Країна |  СРСР Україна |
| Діяльність | науковець |
| Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
| Галузь | історія і балканістика[1] |
| Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
| Науковий керівник | Попов Георгій Миколайович |
| Членство | Болгарська академія наук |
Освіта
Народився 28 квітня 1953 р. в селі Тахірколь Ариського району Південно-Казахської (нині — Шимкентської) області Казахської СРР, куди були депортовані його батьки під час сталінських репресій. Його дід — Микола Маркович загинув у 1942 р. в таборі смерті «Івдельлаг», що у Свердловській області. Бабуся та мати залишились навічно у казахстанській землі. Після смерті Сталіна у 1956 р. батько з трьома дітьми повертається до рідного села Кортен у Молдові, де Михайло закінчив середню школу. У 1975 р. закінчив історичний факультет та аспірантуру Харківського державного університету ім. О. М. Горького. Там, в університеті він почав цікавитись історією Болгарії.
Спеціалізувався у Софійському університеті (1988-1989 рр.). Захистив кандидатську дисертацію (1982 р.) в ХДУ під науковим керівництвом професора Георгія Миколайовича Попова та докторську (2000 р.), в Інституті історії Болгарської академії наук.
Під час державної служби закінчив Академію держслужби при Президенті України та кваліфікаційні курси при Академії зовнішньої торгівлі України.
Діяльність
Працював у Севастопольському приладобудівному інституті на кафедрі історії КПРС і наукового комунізму. З 1976 по 1991 рр. — асистентом, старшим викладачем, доцентом кафедри історії КПРС (а потім історії і політології) Харківського авіаційного інституту.
З 1991 по 1996 рр. — голова міжнародного відділу Харківського міськвиконкому. Депутат Харківської міської ради (1990—1994 рр.). Викладав (за сумісництвом) Всесвітню історію дипломатії в Інституті сходознавства та міжнародних відносин «Харківський колегіум» (1995—1996 рр.). З 1997 р. — перший секретар Міністерства закордонних справ України. З 1998 по 2001 рр. був тимчасовим повіреним та політичним радником Посольства України в Болгарії. У 2001–2002 рр. — начальник департаменту Південно–Східної Європи Міністерства закордонних справ України, а в 2002–2003 рр. — керівник управління міжнародного співробітництва, зовнішньоекономічних зв'язків та європейської інтеграції Харківської облдержадміністрації.
Працював (за сумісництвом) професором кафедри міжнародної економіки та міжнародних економічних відносин Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна та професором кафедри міжнародного права Харківської юридичної академії (2002/2003). Читав лекційні курси: «Політична історія ХХ століття», «Міжнародні відносини на сучасному етапі», «Історія дипломатії», «Основи консульської та дипломатичної служби», «Дипломатичний протокол». Викладає на кафедрі Нової та Новітньої історії історичного факультету ХНУ з травня 2012 р. за сумісництвом, у січні 2013 р. обраний головою цієї кафедри.
Автор 28 монографій та брошур, біля 300 наукових праць з історії та культури Болгарії, українсько-болгарського співробітництва, історії болгаристики та болгарської діаспори в Україні і державах СНД. Наукові праці професора М. Г. Станчева видаються українською, болгарською, російською, румунською, англійською, хорватською, литовською, польською та французькою мовами і знаходяться у 222 бібліотеках світу.
Голова міжреспубліканської асоціації вчених–болгаристів (1996–2006). Один із засновників, науковий керівник Харківського національного університету. Головний редактор наукового міжнародного «Дриновського збірника» (спільний проект Харківського національного університету та Болгарської академії наук). Член міжнародних редакційних рад журналів «Исторически преглед» (орган Інституту історичних досліджень Болгарської академії наук), «Списание на БАН» та «Родознание» (Болгарська національна генеалогічна асоціація) та журналу "Исторически архив («Historical archives»), наукового збірнику «Многообразие в единство» («Diversity in unity») історичної секції Союзу вчених Болгарії.
Нагороди
- Почесна відзнака Міністерства закордонних справ Болгарії «Золота лаврова гілка» — за особистий внесок у розвиток болгаро-українських відносин (2001);
- Почесний дипломом та нагорода «Золотий Меркурій» Європейської асоціації ділових кіл (Оксфорд, Англія) за персональний внесок у розвиток економіки України та євроінтеграційні процеси (2003);
- Почесний диплом Національної асоціації ділових кіл України та Східноукраїнської академії бізнесу — «Людина року» (2003 р.);
- Почесна відзнака «За заслуги перед БАН» (2004) та Золота медаль ім. М. Дринова на стрічці Болгарської академії наук (2006) — за внесок в дослідження болгарської історії та розвиток болгаристики в Україні та країнах СНД;
- Почесний диплом Асоціації болгар України «Людина року» в номінації «Видатні вчені» (2012) — за наукові досягнення щодо вивчення історії болгарської діаспори в Україні та країн СНД;
- Золота медаль імені В. Н. Каразіна Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (2013) — за розвиток університетської науки та на честь 60-річчя з дна народження (2013);
- Диплом стипендіата імені В. Н. Каразіна в галузі гуманітарних наук Харківської обласної державної адміністрації в номінації «Видатні вчені» (2015) — за особисті досягнення в галузі науки і вирішенні науково-технічних та соціально-економічних проблем Харківської області (2014).
Головні публікації
- Чернявский Г. И., Станчев М. Г. В борьбе против самовластия : Х. Г. Раковский в 1927—1941 гг. — Харьков, 1993. — 324с.
- Головко В. И. Станчев М. Г., Чернявский Г. И. Между Москвой и Западом. Дипломатическая деятельность Х. Раковского.-Харьков. Око, 1994. — 384 с.
- Станчев М. Г., Чернявский Г. И. Фарс на крови. — Харьков, Око, 1997. — 286 с.
- Фельштинский Ю., Чернявский Г., Станчев М. Архив Л. Д. Троцкого Т.1-3 / Серия на публикации «Коммунистическая оппозиция в СССР». — Т. 1 — Харьков, Око, 1999. — 456 с.
- Фельштинский Ю., Чернявский Г., Станчев М. Архив Л. Д. Троцкого Т. 2 — Харьков, Око, 2001. — 476 с.
- Станчев М. Д-р Кр. Раковски: политик, държавник, дипломат. — София, АИ «Марин Дринов» на БАН. 2004. — 314 с.
- Станчев М., Георгиев Л., Чолов П. и др. Василий Каразин: живот и дейност. София АИ «Марин Дринов», 2005. — 376 с.
- Станчев М. Г., Чернявский Г. И. Георгий Бакалов. Политическая биография (с культурологическим компонентом). София, 2006. — 420 с.
- Станчев М., Георгиев Л., Владева Л. Н. Н. Каразин. Дунав в пламъци / Дневник на кореспондента / Репортажи (1877—1878 г.). София, 2008. — 250 с.
- Станчев М. Г, Чернявский Г. И. Л. Д. Троцкий. Болгария и болгары. Акад. Изд-во «М. Дринов», 2008. — 354 с.
- Станчев М. Г. Болгары в Российской империи, СССР, странах Балтии и СНГ. Том 1. Статистический сборник. София, 2009. — 618 с.
- Станчев М. Род Станчевых, с. Кортен, Республика Молдова. София, 2010. — 184 с.
- Георгий Иосифович Чернявский: биобиблиогр. указ. / сост.: Н. Н. Канистратенко, М. Г. Станчев, С. В. Евсеенко. Харьков, ХДАК, 2011. — 94 с.
- Чернявский Г. И., Станчев М. Г., Тортика (Лобанова) М. В. Жизненній путь Христана Раковского. Европеизм и большевизм: неоконченная дуєль. — М.: Центрполиграф, 2014. — 557 с.
- Фельштинський Ю, Станчев М. Третя світова: битва за Україну. Київ: Наш Формат, 2015. — 465 с.
- Фельштинский Ю., Станчев М. Третья мировая. Битва за Украину. — К.: Наш формат, 2015. — 460 с.
- Felsztinski J., Stanczew M. Trzecia wojna swiatowa? Bitwa o Ukraine. — Poznan: Dom wydawniczy rebis, 2015. — 431 p.
- Станчев М. Г. Болгары в Российской империи, СССР, странах Балтии и СНГ. Биографическая энциклопедия. — Т. 2. — Харьков, 2016. — 592 с.
- Yuri Felshtinsky, Michael Stanchev. Blowing up Ukraine: The Return of Russian Terror and the Threat of World War III. London: Gibson Square Books Ltd. 304 p. . ;
- Felštinskij J., Stančev M. Trečiasis pasaulinis. Mūšis dėl Ukrainos. Vilnius: Briedis. 2022. 320 p/ ISBN: 9789955269830;
- Felshtinski Y., Stancev M. Ucrania: la primera batalla de la Tercera Guerra Mundial. Barselona: Ediciones Deusto, 2022. 448 p. ISBN 978-84-234-3419-
- Felstinski J., Stanchev M. Bitka za Ukrajinu. Treci svjetski rat? Zagreb, Stilus, 2022.
- Фельштинский Ю., Станчев М. Третья мировая: битва за Украину. К.: Наш формат, 2022.
- Фельштинський Ю., Станчев М. Третя світова: битва за Україну. К.: Наш формат, 2022
- Фелштински Ю., Станчев М. Трета световна: битката за Украйна. София: изд-во на Нов български университет, 2022. 465 с.
Посилання
- Сторінка про М. Г. Станчева на сайті історичного факультету ХНУ ім. В. Н. Каразіна[недоступне посилання з липня 2019]
- профіль у Web of Science
- профіль у WorldCat Identities: Classifications: DK268.R34, 947.084092
- профіль у Research gate
- профіль у Scholar.google
- профіль у Library of Congress USA
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miha jlo Geo rgijovich Sta nchev nar 28 kvitnya 1953 naukovij spivrobitnik i vikladach SPI HAI ta inshih vishih navchalnih zakladiv URSR i SRSR v 90 ti ta na pochatku 2000 h rr kerivnik ryadu zovnishnoekonomichnih ustanov Ukrayini organizacij iz zv yazkiv z Bolgariyeyu tosho Doktor istorichnih nauk z 2000 r profesor 2015 inozemnij chlen Bolgarskoyi akademiyi nauk 2013 zaviduvach kafedri Novoyi ta Novitnoyi istoriyi Harkivskogo nacionalnogo universitetu im V N Karazina Chlen Soyuzu vchenih ta Istorichnogo tovaristva Respubliki Bolgariya Gist doslidnik Institutu istorichnih doslidzhen Bolgarskoyi akademiyi nauk zayizhdzhij profesor Sofijskogo i Novogo bolgarskogo universitetiv Stanchev Mihajlo GeorgijovichNarodivsya28 kvitnya 1953 1953 04 28 71 rik Tahirkol Kazahska RSRKrayina SRSR UkrayinaDiyalnistnaukovecAlma materHNU im V N KarazinaGaluzistoriya i balkanistika 1 ZakladHNU im V N KarazinaNaukovij stupindoktor istorichnih naukNaukovij kerivnikPopov Georgij MikolajovichChlenstvoBolgarska akademiya naukOsvitaNarodivsya 28 kvitnya 1953 r v seli Tahirkol Ariskogo rajonu Pivdenno Kazahskoyi nini Shimkentskoyi oblasti Kazahskoyi SRR kudi buli deportovani jogo batki pid chas stalinskih represij Jogo did Mikola Markovich zaginuv u 1942 r v tabori smerti Ivdellag sho u Sverdlovskij oblasti Babusya ta mati zalishilis navichno u kazahstanskij zemli Pislya smerti Stalina u 1956 r batko z troma ditmi povertayetsya do ridnogo sela Korten u Moldovi de Mihajlo zakinchiv serednyu shkolu U 1975 r zakinchiv istorichnij fakultet ta aspiranturu Harkivskogo derzhavnogo universitetu im O M Gorkogo Tam v universiteti vin pochav cikavitis istoriyeyu Bolgariyi Specializuvavsya u Sofijskomu universiteti 1988 1989 rr Zahistiv kandidatsku disertaciyu 1982 r v HDU pid naukovim kerivnictvom profesora Georgiya Mikolajovicha Popova ta doktorsku 2000 r v Instituti istoriyi Bolgarskoyi akademiyi nauk Pid chas derzhavnoyi sluzhbi zakinchiv Akademiyu derzhsluzhbi pri Prezidenti Ukrayini ta kvalifikacijni kursi pri Akademiyi zovnishnoyi torgivli Ukrayini DiyalnistPracyuvav u Sevastopolskomu priladobudivnomu instituti na kafedri istoriyi KPRS i naukovogo komunizmu Z 1976 po 1991 rr asistentom starshim vikladachem docentom kafedri istoriyi KPRS a potim istoriyi i politologiyi Harkivskogo aviacijnogo institutu Z 1991 po 1996 rr golova mizhnarodnogo viddilu Harkivskogo miskvikonkomu Deputat Harkivskoyi miskoyi radi 1990 1994 rr Vikladav za sumisnictvom Vsesvitnyu istoriyu diplomatiyi v Instituti shodoznavstva ta mizhnarodnih vidnosin Harkivskij kolegium 1995 1996 rr Z 1997 r pershij sekretar Ministerstva zakordonnih sprav Ukrayini Z 1998 po 2001 rr buv timchasovim povirenim ta politichnim radnikom Posolstva Ukrayini v Bolgariyi U 2001 2002 rr nachalnik departamentu Pivdenno Shidnoyi Yevropi Ministerstva zakordonnih sprav Ukrayini a v 2002 2003 rr kerivnik upravlinnya mizhnarodnogo spivrobitnictva zovnishnoekonomichnih zv yazkiv ta yevropejskoyi integraciyi Harkivskoyi oblderzhadministraciyi Pracyuvav za sumisnictvom profesorom kafedri mizhnarodnoyi ekonomiki ta mizhnarodnih ekonomichnih vidnosin Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina ta profesorom kafedri mizhnarodnogo prava Harkivskoyi yuridichnoyi akademiyi 2002 2003 Chitav lekcijni kursi Politichna istoriya HH stolittya Mizhnarodni vidnosini na suchasnomu etapi Istoriya diplomatiyi Osnovi konsulskoyi ta diplomatichnoyi sluzhbi Diplomatichnij protokol Vikladaye na kafedri Novoyi ta Novitnoyi istoriyi istorichnogo fakultetu HNU z travnya 2012 r za sumisnictvom u sichni 2013 r obranij golovoyu ciyeyi kafedri Avtor 28 monografij ta broshur bilya 300 naukovih prac z istoriyi ta kulturi Bolgariyi ukrayinsko bolgarskogo spivrobitnictva istoriyi bolgaristiki ta bolgarskoyi diaspori v Ukrayini i derzhavah SND Naukovi praci profesora M G Stancheva vidayutsya ukrayinskoyu bolgarskoyu rosijskoyu rumunskoyu anglijskoyu horvatskoyu litovskoyu polskoyu ta francuzkoyu movami i znahodyatsya u 222 bibliotekah svitu Golova mizhrespublikanskoyi asociaciyi vchenih bolgaristiv 1996 2006 Odin iz zasnovnikiv naukovij kerivnik Harkivskogo nacionalnogo universitetu Golovnij redaktor naukovogo mizhnarodnogo Drinovskogo zbirnika spilnij proekt Harkivskogo nacionalnogo universitetu ta Bolgarskoyi akademiyi nauk Chlen mizhnarodnih redakcijnih rad zhurnaliv Istoricheski pregled organ Institutu istorichnih doslidzhen Bolgarskoyi akademiyi nauk Spisanie na BAN ta Rodoznanie Bolgarska nacionalna genealogichna asociaciya ta zhurnalu Istoricheski arhiv Historical archives naukovogo zbirniku Mnogoobrazie v edinstvo Diversity in unity istorichnoyi sekciyi Soyuzu vchenih Bolgariyi NagorodiPochesna vidznaka Ministerstva zakordonnih sprav Bolgariyi Zolota lavrova gilka za osobistij vnesok u rozvitok bolgaro ukrayinskih vidnosin 2001 Pochesnij diplomom ta nagoroda Zolotij Merkurij Yevropejskoyi asociaciyi dilovih kil Oksford Angliya za personalnij vnesok u rozvitok ekonomiki Ukrayini ta yevrointegracijni procesi 2003 Pochesnij diplom Nacionalnoyi asociaciyi dilovih kil Ukrayini ta Shidnoukrayinskoyi akademiyi biznesu Lyudina roku 2003 r Pochesna vidznaka Za zaslugi pered BAN 2004 ta Zolota medal im M Drinova na strichci Bolgarskoyi akademiyi nauk 2006 za vnesok v doslidzhennya bolgarskoyi istoriyi ta rozvitok bolgaristiki v Ukrayini ta krayinah SND Pochesnij diplom Asociaciyi bolgar Ukrayini Lyudina roku v nominaciyi Vidatni vcheni 2012 za naukovi dosyagnennya shodo vivchennya istoriyi bolgarskoyi diaspori v Ukrayini ta krayin SND Zolota medal imeni V N Karazina Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina 2013 za rozvitok universitetskoyi nauki ta na chest 60 richchya z dna narodzhennya 2013 Diplom stipendiata imeni V N Karazina v galuzi gumanitarnih nauk Harkivskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi v nominaciyi Vidatni vcheni 2015 za osobisti dosyagnennya v galuzi nauki i virishenni naukovo tehnichnih ta socialno ekonomichnih problem Harkivskoyi oblasti 2014 Golovni publikaciyiChernyavskij G I Stanchev M G V borbe protiv samovlastiya H G Rakovskij v 1927 1941 gg Harkov 1993 324s Golovko V I Stanchev M G Chernyavskij G I Mezhdu Moskvoj i Zapadom Diplomaticheskaya deyatelnost H Rakovskogo Harkov Oko 1994 384 s Stanchev M G Chernyavskij G I Fars na krovi Harkov Oko 1997 286 s Felshtinskij Yu Chernyavskij G Stanchev M Arhiv L D Trockogo T 1 3 Seriya na publikacii Kommunisticheskaya oppoziciya v SSSR T 1 Harkov Oko 1999 456 s Felshtinskij Yu Chernyavskij G Stanchev M Arhiv L D Trockogo T 2 Harkov Oko 2001 476 s Stanchev M D r Kr Rakovski politik drzhavnik diplomat Sofiya AI Marin Drinov na BAN 2004 314 s Stanchev M Georgiev L Cholov P i dr Vasilij Karazin zhivot i dejnost Sofiya AI Marin Drinov 2005 376 s Stanchev M G Chernyavskij G I Georgij Bakalov Politicheskaya biografiya s kulturologicheskim komponentom Sofiya 2006 420 s Stanchev M Georgiev L Vladeva L N N Karazin Dunav v plamci Dnevnik na korespondenta Reportazhi 1877 1878 g Sofiya 2008 250 s Stanchev M G Chernyavskij G I L D Trockij Bolgariya i bolgary Akad Izd vo M Drinov 2008 354 s Stanchev M G Bolgary v Rossijskoj imperii SSSR stranah Baltii i SNG Tom 1 Statisticheskij sbornik Sofiya 2009 618 s Stanchev M Rod Stanchevyh s Korten Respublika Moldova Sofiya 2010 184 s Georgij Iosifovich Chernyavskij biobibliogr ukaz sost N N Kanistratenko M G Stanchev S V Evseenko Harkov HDAK 2011 94 s Chernyavskij G I Stanchev M G Tortika Lobanova M V Zhiznennij put Hristana Rakovskogo Evropeizm i bolshevizm neokonchennaya duyel M Centrpoligraf 2014 557 s Felshtinskij Yu Stanchev M Tretya svitova bitva za Ukrayinu Kiyiv Nash Format 2015 465 s ISBN 978 617 7279 02 9 Felshtinskij Yu Stanchev M Tretya mirovaya Bitva za Ukrainu K Nash format 2015 460 s Felsztinski J Stanczew M Trzecia wojna swiatowa Bitwa o Ukraine Poznan Dom wydawniczy rebis 2015 431 p Stanchev M G Bolgary v Rossijskoj imperii SSSR stranah Baltii i SNG Biograficheskaya enciklopediya T 2 Harkov 2016 592 s Yuri Felshtinsky Michael Stanchev Blowing up Ukraine The Return of Russian Terror and the Threat of World War III London Gibson Square Books Ltd 304 p ISBN 9781783341917 Felstinskij J Stancev M Treciasis pasaulinis Musis del Ukrainos Vilnius Briedis 2022 320 p ISBN 9789955269830 Felshtinski Y Stancev M Ucrania la primera batalla de la Tercera Guerra Mundial Barselona Ediciones Deusto 2022 448 p ISBN 978 84 234 3419 Felstinski J Stanchev M Bitka za Ukrajinu Treci svjetski rat Zagreb Stilus 2022 Felshtinskij Yu Stanchev M Tretya mirovaya bitva za Ukrainu K Nash format 2022 Felshtinskij Yu Stanchev M Tretya svitova bitva za Ukrayinu K Nash format 2022 Felshtinski Yu Stanchev M Treta svetovna bitkata za Ukrajna Sofiya izd vo na Nov blgarski universitet 2022 465 s PosilannyaStorinka pro M G Stancheva na sajti istorichnogo fakultetu HNU im V N Karazina nedostupne posilannya z lipnya 2019 profil u Web of Science profil u WorldCat Identities Classifications DK268 R34 947 084092 profil u Research gate profil u Scholar google profil u Library of Congress USACzech National Authority Database d Track Q13550863