Станційний будинок

Поштовий будинок (або Поштова станція, Станційний будинок) — одноповерховий будинок в стилі класицизму в Києві на Поштовій площі, пам'ятка історії та архітектури. Був зведений у 1853–1865 роках як головна будівля комплексу подільської поштової станції; єдина споруда комплексу, що збереглась до нашого часу.

Поштовий будинок
Поштовий будинок (на першому плані)
не обов'язковий 50°27′33″ пн. ш. 30°31′33″ сх. д. / 50.459306° пн. ш. 30.52583° сх. д. / 50.459306; 30.52583Координати: 50°27′33″ пн. ш. 30°31′33″ сх. д. / 50.459306° пн. ш. 30.52583° сх. д. / 50.459306; 30.52583
Статус	Пам'ятка архітектури національного значення, охоронний №27
Статус спадщини	пам'ятка архітектури національного значення України
Країна	Україна
Розташування	Київ, Поштова пл., 2
Архітектурний стиль	Класицизм
Матеріал	цегла
Засновник	Микола I
Будівництво	1853 — 1865
Поштовий будинок (Україна)
Поштовий будинок у Вікісховищі

У 1963 році відповідно до постанови РМ УРСР № 970 від 24.08.1963 р. поштовий будинок був взятий від охорону держави і отримав статус пам'ятки національного значення.

Використовується як експозиційне приміщення заповідника «Стародавній Київ», тут розміщена постійно діюча виставка «До історії самоврядування в Києві».

Історія подільської поштової станції

Подільська поштова станція була зведена у другій половині XIX ст. у місці прилучення Набережного шосе до Подолу. Ця станція була не єдиною в Києві, але мала особливе значення завдяки розташуванню у найжвавішому торговому районі з найбільшими базарами, кустарними і промисловими підприємствами, контрактовими ярмарками і пристанню.

У 1975 році всі споруди комплексу, окрім поштового будинку, були розібрані у зв'язку з будівництвом станції метро «Поштова площа».

Поштовий будинок

У 1976–1982 роках поштовий будинок відреставрували, було відтворене первісне оздоблення фасаду (автори проекту — архітектори Р. Бикова, В. Мирошниченко, В. Сударенко).

Після реставрації у будинку було розташоване правління Товариства філателістів, а також філателістична виставка і експозиція з історії поштового зв'язку на основі зібрання київського колекціонера О. М. Лазаренка. У 1993 році ця експозиція була передана до Ніжина, де на її основі утворений музей «Ніжинська поштова станція».

Тепер будівля використовується як експозиційне приміщення заповідника «Стародавній Київ».

Архітектура

Поштовий будинок розташований посередині Поштової площі і являє собою характерний зразок цивільної класицистичної архітектури. Будинок одноповерховий з підвалом, цегляний, тинькований, у плані прямокутний з тильним виступом. Фасад симетричний відносно центральної осі, яка підкреслена трикутним щипцем; стіни рустовані. Прорізи вікон і порталу оздоблені архівольтами та фільонками; під карнизом розміщені великі модульони.

Примітки

1. Михайло Кальницький. Поштова станція, 1853—65 (архіт., іст.). // Звід пам'яток історії та культури України / 1999. — Кн. 1. — Ч. 2. — Київ. — М — С. — С. 609–1216. (стор. 973–974)
2. . КНМЦ по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій. 2010. Архів оригіналу за 2 лютого 2012. Процитовано 21 лютого 2012.

Посилання

• Дмитро Малаков. Із Києва до Житомира — на перекладних. "День" 17 серпня 2013.
• Кальницкий М. Что за здание трещит на Почтовой площади (рос.)
• Почтовая станция