Ставицький Борис Петрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ставицький.

Бори́с Петро́вич Стави́цький (26 квітня 1927, Харків, Українська РСР — 6 липня 2003, Київ, Україна) — український радянський актор, педагог, професор. Заслужений артист УРСР (1960).

Ставицький Борис Петрович
Народився	26 квітня 1927(1927-04-26) Харків, Українська СРР, СРСР
Помер	6 липня 2003(2003-07-06) (76 років) Київ, Україна
Поховання	Південне кладовище (Віта-Поштова)
Громадянство	СРСР  Україна
Діяльність	актор
Alma mater	Харківський державний театральний інститут
Заклад	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності	з 1948
IMDb	nm0823990
Нагороди та премії

Життєпис

В 1944—1948 роках — студент Харківського театрального інституту. Навчався у О. Сердюка.

У 1948—1950 роках — артист Закарпатського обласного українського музично-драматичного театру в Ужгороді.

У 1950—1961 роках служив у Харківському академічному театрі ім. Шевченка.

У 1961—1965 роках — в російському драмтеатрі ім. А. С. Грибоєдова в Тбілісі.

У 1965—1970 роках — у Київському театрі російської драми ім. Лесі Українки.

З 1970 року Борис Ставицький більше 20 років грав на сцені Київського академічного драматичного театру ім. Івана Франка (1970—1990).

Похований на Південному кладовищі Києва.

Педагогічна діяльність

Одночасно з роботою на театральній сцені Ставицький у 1953—1957 роках викладав у Харківському театральному інституті, в школі-студії при театрі ім. Шевченка (1958—1960) і близько 40 років з 1967 по 2003 рік — у київському державному інституті театрального мистецтва ім. В. Карпенка-Карого (нині Київський національний університет театру, кіно і телебачення.

З 1976 року Ставицький — доцент, а з 1991 року — професор кафедри акторської майстерності та режисури драми.

За час роботи в Київському інституті театрального мистецтва професором Борисом Ставицьким було випущено 6 акторських курсів, понад 100 акторів українського театру і телебачення, серед них його учні — народні артисти України Петро Бенюк, Ярослав Гаврилюк і Е. Федорченко, актор і режисер Григорій Гладій, заслужений артист України Станіслав Боклан, Олександр Матешко, Віктор Андрієнко, актор Сергій Губерначук, художній керівник київського драматичного театру «Браво» Любов Титаренко та багато інших артистів театру і кіно.

У творчому доробку поета Сергія Губерначука є вірші-присвята своєму театральному педагогові Борису Ставицькому.

Фільмографія

• 1954 — «Лимерівна» (фільм-спектакль) — Василь — головна роль
• 1957 — «Любов на світанку» (фільм-спектакль)
• 1972 — «Схованка біля Червоних каменів» — Ібрагім
• 1974 — «Кассандра» (фільм-спектакль) — Гелен
• 1977 — «Талант» (телесеріал) — Нікітін-батько — парторг заводу «Задніпровець» (3-я серія)
• 1981 — «Ярослав Мудрий» — боярин Коснятин

Примітки

1. «Ставицькому» (збірка «Усім тобі завдячую, Любове…» Сергій Губерначук, 2018)

Посилання