Співако ве Співаків Співаківський село в Чернігівській області України За адміністративним поділом до липня 2020 року се

село Співакове
Країна	Україна
Область	Чернігівська область
Район	Прилуцький район
Громада	Талалаївська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA74080190340022298
Основні дані
Перша згадка	1781
Населення	111
Площа	0,68 км²
Густота населення	163,24 осіб/км²
Поштовий індекс	17263
Телефонний код	+380 4634
Географічні дані
Географічні координати	50°44′29″ пн. ш. 33°00′28″ сх. д. / 50.74139° пн. ш. 33.00778° сх. д.Координати: 50°44′29″ пн. ш. 33°00′28″ сх. д. / 50.74139° пн. ш. 33.00778° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	144 м
Водойми	річка
Найближча залізнична станція	Талалаївка
Відстань до; залізничної станції	15 км
Місцева влада
Адреса ради	17263, село Чернецьке, вулиця Дружби, 35
Карта
	Співакове
	Співакове
Мапа

Співако́ве (Співаків, Співаківський) — село в Чернігівській області України. За адміністративним поділом до липня 2020 року село входило до Талалаївського району, а після укрупнення районів входить до Прилуцького району. Є частиною Талалаївської селищної громади. Розташоване на лівому березі річки за 15 км від залізничної станції Талалаївки. Населення — 111 осіб, площа — 0,68 км².

Історія

Село вперше згадується під 1781 роком, як хутір Співаківський, що належав в козакам Співакам. Він входив до Срібнянської сотні Прилуцького полку Гетьманщини.

З 1782 року хутір входив до Чернігівського намісництва, а з 1796 року до Прилуцького повіту Малоросійської, а з 1802 року Полтавської губернії.

1859 року в хуторі Співаків налічувалось 50 дворів, 397 жителів, приписаних до парафії Миколаївської церквисела (Березівки). Входив до Березівської волості 2-го стану.

Хутір є на мапі 1869 року.

1886 року на хуторі було 46 дворів козаків, 4 двори селян-власників, 1 двір міщан, 53 хати, 329 жителів.

1910 року в хуторі 46 господарств, з них козаків — 41, селян — 5, налічувалось 292 жителя, у тому числі 1 тесляр, 2 кравці, 7 ткачів, 2 поденники, 2 займалися інтелігентними та 14 — іншими неземлеробськими заняттями, все інше доросле населення займалося землеробством. Було 515 десятин придатної землі.

З приходом радянської влади, у 1923 року село відійшло до Роменської округи УСРР.

В складі України

З 1991 року село у складі України. У 1996 році в селі було 60 дворів, 136 жителів.

До 2020 року було підпорядковане Чернецькій сільській раді

Люди

В селі народився (нар. 1924) — ортопед-травматолог.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

Примітки

. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 травня 2008.
Російська державна бібліотека. Відділ рукописів. Фонд М. Маркевича (файл 159), № 1121. Описание Черниговского наместничества.
(укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 2 грудня 2021.
(PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 2 грудня 2021.
. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 2 грудня 2021.

Література

Шкоропад Д. О., Савон О. А. Прилуччина : енциклопедичний довідник / за ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин : Аспект-Поліграф, 2007. — 560 с. — .

[1] . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 травня 2008.

[2] Російська державна бібліотека. Відділ рукописів. Фонд М. Маркевича (файл 159), № 1121. Описание Черниговского наместничества.

[:0-3] (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 2 грудня 2021.

[:1-4] (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 2 грудня 2021.

[5] . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 2 грудня 2021.