Сплюшка лусонська Охоронний статус Близький до загрозливого МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Ц

Сплюшка лусонська

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Совоподібні (Strigiformes)
Родина:	Совові (Strigidae)
Рід:	Сплюшка (Otus)
Вид:	Сплюшка лусонська

Біноміальна назва

Otus longicornis
(Ogilvie-Grant, 1894)

Синоніми

Scops longicornis

Посилання

Вікісховище:	Otus longicornis
Віківиди:	Otus longicornis
EOL:	1178233
ITIS:	555371
МСОП:	22688602
NCBI:	56272

Сплюшка лусонська (Otus longicornis) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae). Ендемік Філіппін.

Опис

Довжина птаха становить 18-19 см. Верхня частина тіла охристо-коричнева, поцяткована чорнувато-коричневими смугами, на потилиці біла смуга. Підборіддя і горло білуваті, груди рудувато-коричневі, сильно поцятковані чорними плями і легко білими плямами. Боки і живіт переважно білі, поцятковані чорними і рудими плямами. Лоб і "брови" білі, на голові довгі пір'яні "вуха". Очі яскраво-жовті, дзьоб тьмяно-зелені з темно-коричневим кінчиком. Лапи не оперені, білувато-тілесного кольору, кігті довгі, сірі. Голос — протяжний крик «хууо», який повторюється кожні 3-5 секунд.

Поширення і екологія

Лусонські сплюшки є ендеміками острова Лусон на півночі Філіппінського архіпелагу. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах, зокрема в гірських соснових лісах, на висоті від 360 до 1800 м над рівнем моря. Живляться комахами.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Лусонські сплюшки є локально поширеними птахами, яким загрожує знищення природного середовища.

Примітки

BirdLife International (2016). Otus longicornis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 03 жовтня 2022
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 03 жовтня 2022.

Джерела

Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008,

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Otus longicornis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 03 жовтня 2022

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 03 жовтня 2022.