Опо́льське воєво́дство (пол. Województwo Opolskie) — воєводство Польщі.
Опольське воєводство | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Województwo opolskie | ||||||||||
Прапор | ||||||||||
На мапі Польщі | ||||||||||
Адміністративний центр | Ополе | |||||||||
Населення: | 980 771 | |||||||||
Площа: | 9411,87 | |||||||||
Густота: | 104 | |||||||||
Урбанізація: | 65,5 % | |||||||||
Номери автомобілів: | O | |||||||||
TERYT: 16 | Код ISO: PL-OP | |||||||||
| ||||||||||
Адмніністративний поділ | ||||||||||
| ||||||||||
Влада | ||||||||||
Уряд | ||||||||||
Воєвода: | Славомир Клосовський | |||||||||
Маршалок: | Анджей Була | |||||||||
Адреса: | ul. Piastowska 14 45-082 Opole (воєвода, маршалок) | |||||||||
Лого воєводства: | ||||||||||
Мапа | ||||||||||
Офіційна сторінка |
У найменшому польському воєводстві багато визначних пам'яток. Адміністративний центр воєводства – Ополе (Opole) — місто, розташоване на річці Одрі за 85 кілометрів на південний схід від Вроцлава. У середньовіччі Ополе було столицею самостійного князівства.
Опольське воєводство межує:
- на заході з Нижньосілезьким воєводством,
- на півдні з Оломоуцьким та Мораво-Сілезьким краями (Чехія),
- на сході з Сілезьким воєводством,
- на півночі з Лодзьким та Великопольським воєводствами.
Історія
Нижня Сілезія і більша частина Верхньої Сілезії стали частиною Пруссії у 1742, протягом Першої Сілезької війни. Незначна частина залишилася в межах Богемської корони під керуванням Габсбургів як князівство Верхньої і Нижньої Сілезії, або Австрійська Сілезія. У XIX-му ст. Верхня Сілезія стала промисловою областю завдяки багатим покладам вугілля і залізної руди.
У 1919 після Першої Світової війни, східна частина, більшістю населення у якій були етнічні поляки, відійшла до Польщі як Автономне Сілезьке Воєводство, тоді як західна частина, більшість населення у якій була німецькомовною, залишилась за Німеччиною як Провінція Верхня Сілезія. З 1919—1921 відбулося три Сілезьких повстання у польськомовній частині Верхньої Сілезії. Під час Верхньосілезького плебісциту[en] 60 відсотків голосів було подано проти з'єднання з Польщею.
Після 1945 майже вся Верхня Сілезія стала частиною Польщі. Більшість німецькомовного населення була депортована відповідно до рішень Потсдамської конференції. Ця програма депортації також включала німецькомовних мешканців Нижньої Сілезії, східної Померанії, Данцигу і Східної Пруссії. Ці німецькі вигнанці були транспортовані до сучасної Німеччини (зокрема колишня Східна Німеччина) і були замінені поляками, більшість з колишніх польських провінцій, анексованих СРСР на сході. Незначна частина Верхньої Сілезії відійшла до Чехословаччини, як Чеська Сілезія. У 1945 році було утворене Сілезько-Дабровське воєводство з якого в 1950 році були виділені Сілезьке та Опольське воєводства. Опольське воєводство з деякими територіальними змінами проіснувало до адміністративного розподілу в 1998 року, а також об'єднане 1 січня 1999 року з | Ченстоховського, Катовицького, Опольського та Бельського воєводств.
Міста
Назва | Польська назва | Населення | Площа | Густота |
---|---|---|---|---|
Баборув | Baborów | 3136 | 11,86 | 264 |
Бжег | Brzeg | 37 842 | 14,61 | 2590 |
Бичина | Byczyna | 3661 | 5,73 | 639 |
Бяла | Biała | 2598 | 14,72 | 176 |
Волчин | Wołczyn | 6117 | 7,47 | 819 |
Глогувек | Głogówek | 5742 | 22,06 | 260 |
Глубчиці | Głubczyce | 13 333 | 12,54 | 1063 |
Глухолази | Głuchołazy | 14 879 | 6,83 | 2178 |
Гоголін | Gogolin | 6089 | 20,35 | 299 |
Гожув-Шльонський | Gorzów Śląski | 2581 | 18,53 | 139 |
Гродкув | Grodków | 8709 | 9,88 | 881 |
Добродзень | Dobrodzień | 4045 | 19,51 | 207 |
Завадзьке | Zawadzkie | 8146 | 16,46 | 495 |
Здзешовиці | Zdzieszowice | 13 127 | 12,35 | 1063 |
Кендзежин-Козле | Kędzierzyn-Koźle | 65 161 | 123,71 | 527 |
Кетш | Kietrz | 6317 | 18,74 | 337 |
Ключборк | Kluczbork | 25 583 | 12,35 | 2071 |
Кольоновське | Kolonowskie | 3399 | 55,7 | 61 |
Корфантув | Korfantów | 1861 | 10,23 | 182 |
Крапковиці | Krapkowice | 17 840 | 21,01 | 849 |
Левін-Бжеський | Lewin Brzeski | 5846 | 11,64 | 502 |
Лесьниця | Leśnica | 2905 | 14,51 | 200 |
Намислув | Namysłów | 16 358 | 22,61 | 723 |
Немодлін | Niemodlin | 6856 | 13,12 | 523 |
Ниса | Nysa | 47 027 | 27,51 | 1709 |
Озімек | Ozimek | 9811 | 3,25 | 3019 |
Олесно | Olesno | 10 060 | 15,08 | 667 |
Ополе | Opole | 126 748 | 96,55 | 1313 |
Отмухув | Otmuchów | 5211 | 27,82 | 187 |
Пачкув | Paczków | 8125 | 6,6 | 1231 |
Прашка | Praszka | 8161 | 9,36 | 872 |
Прудник | Prudnik | 22 927 | 20,5 | 1118 |
Прушкув | Prószków | 2701 | 16,22 | 167 |
Стшельці-Опольські | Strzelce Opolskie | 19 853 | 29,96 | 663 |
Уязд | Ujazd | 1640 | 14,76 | 111 |
Примітки
- Wyniki badań bieżących – Baza Demografia – Główny Urząd Statystyczny. demografia.stat.gov.pl. Процитовано 25 листопада 2020.
Посилання
- ортофотоплан Опольського воєводства
Нижньосілезьке воєводство | Великопольське воєводство | Лодзинське воєводство |
Нижньосілезьке воєводство | Сілезьке воєводство | |
Чехія |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Opole znachennya Opo lske voyevo dstvo pol Wojewodztwo Opolskie voyevodstvo Polshi Opolske voyevodstvo Wojewodztwo opolskie Prapor Na mapi Polshi Administrativnij centr Opole Naselennya 980 771 Plosha 9411 87 Gustota 104 Urbanizaciya 65 5 Nomeri avtomobiliv O TERYT 16 Kod ISO PL OP Admninistrativnij podil poviti grodski zemski 1 11 gmini miski misko silski silski 3 32 36 Vlada Uryad Voyevoda Slavomir Klosovskij Marshalok Andzhej Bula Adresa ul Piastowska 14 45 082 Opole voyevoda marshalok Logo voyevodstva Mapa Oficijna storinka U najmenshomu polskomu voyevodstvi bagato viznachnih pam yatok Administrativnij centr voyevodstva Opole Opole misto roztashovane na richci Odri za 85 kilometriv na pivdennij shid vid Vroclava U serednovichchi Opole bulo stoliceyu samostijnogo knyazivstva Opolske voyevodstvo mezhuye na zahodi z Nizhnosilezkim voyevodstvom na pivdni z Olomouckim ta Moravo Silezkim krayami Chehiya na shodi z Silezkim voyevodstvom na pivnochi z Lodzkim ta Velikopolskim voyevodstvami IstoriyaNizhnya Sileziya i bilsha chastina Verhnoyi Sileziyi stali chastinoyu Prussiyi u 1742 protyagom Pershoyi Silezkoyi vijni Neznachna chastina zalishilasya v mezhah Bogemskoyi koroni pid keruvannyam Gabsburgiv yak knyazivstvo Verhnoyi i Nizhnoyi Sileziyi abo Avstrijska Sileziya U XIX mu st Verhnya Sileziya stala promislovoyu oblastyu zavdyaki bagatim pokladam vugillya i zaliznoyi rudi U 1919 pislya Pershoyi Svitovoyi vijni shidna chastina bilshistyu naselennya u yakij buli etnichni polyaki vidijshla do Polshi yak Avtonomne Silezke Voyevodstvo todi yak zahidna chastina bilshist naselennya u yakij bula nimeckomovnoyu zalishilas za Nimechchinoyu yak Provinciya Verhnya Sileziya Z 1919 1921 vidbulosya tri Silezkih povstannya u polskomovnij chastini Verhnoyi Sileziyi Pid chas Verhnosilezkogo plebiscitu en 60 vidsotkiv golosiv bulo podano proti z yednannya z Polsheyu Pislya 1945 majzhe vsya Verhnya Sileziya stala chastinoyu Polshi Bilshist nimeckomovnogo naselennya bula deportovana vidpovidno do rishen Potsdamskoyi konferenciyi Cya programa deportaciyi takozh vklyuchala nimeckomovnih meshkanciv Nizhnoyi Sileziyi shidnoyi Pomeraniyi Dancigu i Shidnoyi Prussiyi Ci nimecki vignanci buli transportovani do suchasnoyi Nimechchini zokrema kolishnya Shidna Nimechchina i buli zamineni polyakami bilshist z kolishnih polskih provincij aneksovanih SRSR na shodi Neznachna chastina Verhnoyi Sileziyi vidijshla do Chehoslovachchini yak Cheska Sileziya U 1945 roci bulo utvorene Silezko Dabrovske voyevodstvo z yakogo v 1950 roci buli vidileni Silezke ta Opolske voyevodstva Opolske voyevodstvo z deyakimi teritorialnimi zminami proisnuvalo do administrativnogo rozpodilu v 1998 roku a takozh ob yednane 1 sichnya 1999 roku z Chenstohovskogo Katovickogo Opolskogo ta Belskogo voyevodstv MistaNazva Polska nazva Naselennya Plosha Gustota Baboruv Baborow 3136 11 86 264 Bzheg Brzeg 37 842 14 61 2590 Bichina Byczyna 3661 5 73 639 Byala Biala 2598 14 72 176 Volchin Wolczyn 6117 7 47 819 Gloguvek Glogowek 5742 22 06 260 Glubchici Glubczyce 13 333 12 54 1063 Gluholazi Glucholazy 14 879 6 83 2178 Gogolin Gogolin 6089 20 35 299 Gozhuv Shlonskij Gorzow Slaski 2581 18 53 139 Grodkuv Grodkow 8709 9 88 881 Dobrodzen Dobrodzien 4045 19 51 207 Zavadzke Zawadzkie 8146 16 46 495 Zdzeshovici Zdzieszowice 13 127 12 35 1063 Kendzezhin Kozle Kedzierzyn Kozle 65 161 123 71 527 Ketsh Kietrz 6317 18 74 337 Klyuchbork Kluczbork 25 583 12 35 2071 Kolonovske Kolonowskie 3399 55 7 61 Korfantuv Korfantow 1861 10 23 182 Krapkovici Krapkowice 17 840 21 01 849 Levin Bzheskij Lewin Brzeski 5846 11 64 502 Lesnicya Lesnica 2905 14 51 200 Namisluv Namyslow 16 358 22 61 723 Nemodlin Niemodlin 6856 13 12 523 Nisa Nysa 47 027 27 51 1709 Ozimek Ozimek 9811 3 25 3019 Olesno Olesno 10 060 15 08 667 Opole Opole 126 748 96 55 1313 Otmuhuv Otmuchow 5211 27 82 187 Pachkuv Paczkow 8125 6 6 1231 Prashka Praszka 8161 9 36 872 Prudnik Prudnik 22 927 20 5 1118 Prushkuv Proszkow 2701 16 22 167 Stshelci Opolski Strzelce Opolskie 19 853 29 96 663 Uyazd Ujazd 1640 14 76 111PrimitkiWyniki badan biezacych Baza Demografia Glowny Urzad Statystyczny demografia stat gov pl Procitovano 25 listopada 2020 Posilannyaortofotoplan Opolskogo voyevodstva Nizhnosilezke voyevodstvo Velikopolske voyevodstvo Lodzinske voyevodstvo Nizhnosilezke voyevodstvo Silezke voyevodstvo Chehiya