Тео́рія соціа́льного о́бміну Дж. Го́манса (англ. Social exchange theory) — це теорія, створена американським соціологом Дж. Гомансом, яка пояснює успіх взаємодії людей за допомогою взаємно набутої вигоди. За цією теорією, людина прагне максимізувати вигоду і мінімізувати витрати в спілкуванні. При цьому поведінка індивіда залежить від того, якою була реакція суспільства на його вчинки в минулому. Гоманс присвятив теорії соціального обміну главу своєї книги «Соціальна поведінка: її елементарні норми».
Основні положення
Теорія обміну виходить із судження про верховенство людини над системою. Вона суперечить постулатам структурного функціоналізму, ідей якого дотримувалися Т. Парсонс і Е. Дюркгайм. Початком цього протистояння стало гасло «Bringing man back in» («Повернення до людини»), висунуте Дж. Гомансом в одній з його робіт. Істинна теорія, за Гомансом, спирається на принципи психології. Така теорія розглядає механізми елементарної поведінки і бере свій початок у біхевіоризмі. В основу теорії Гоманса лягли положення про взаємний обмін винагородами (позитивними підкріпленнями) і покараннями (негативними підкріпленнями). Гоманс ділить об'єкти свого дослідження на групи. У процесі вивчення цих груп соціолог виявляє залежність почуттів і вчинків їх членів. Результати дослідження соціолог представив у своїй роботі «Людська група». У своїх судженнях Гоманс спирається на принципи «оперантної» поведінки, сформульовані американським психологом Б. Скіннером. Вони лягли в основу 5 постулатів теорії обміну:
- Постулат стимулу: якщо в минулому певний стимул або набір стимулів приводив до винагороди вчинку індивіда, то більш імовірно, що за наявності схожих стимулів нині людина вчинить так само або схоже.
- Постулат успіху: що частіше індивід отримує винагороду за свій вчинок, то більша ймовірність того, що він цей вчинок повторюватиме з певною частотою в майбутньому.
- Постулат цінності: що цінніший для індивіда результат його діяльності, то частіше цей індивід буде здійснювати цю діяльність у майбутньому.
- Постулат депривації-перенасичення: якщо людина отримує нагороду за свої дії з певною частотою, то наступні нагороди за ті самі дії стають менш цінними.
- Постулат розподільної справедливості: що частіше правило розподільної справедливості виявляється нереалізованим на шкоду якому-небудь індивіду, то ймовірніше, що даний індивід зазнає роздратування.
«Відсутність очікуваної винагороди є не просто чимось, що вивільняє емоційну поведінку; вона є ще й покаранням, а його уникнути, відповідно, винагородою. Отже, люди не тільки висловлюють роздратування або, менш явно, вину, коли так чи інакше порушується розподільна справедливість, але й вчаться якось із цим справлятися. Вони вчаться уникати діяльностей, які залучають їх у несправедливі обміни; вони вчаться видавати діяльності, винагороджувані досягненням справедливості, і, більш того, саме невиконання цих діяльностей перетворюється для них у втрати. Коротше кажучи, однією з обмінюваних цінностей стає сама справедливість.»— Гоманс Дж. К. Соціальна поведінка: її елементарні форми
Критика
Теорія обміну Гоманса не раз викликала гостру критику. Основним недоліком теорії визнано те, що вона пропонує спрощене уявлення про соціальну взаємодію людини. Так, соціолог Пітер П. Еке критикував Гоманса за його вузький підхід до вивчення соціальних явищ. Розглядаючи двосторонню або діадичну модель обміну, Гоманс зосереджувався насамперед на принципі відповідності вигоди і витрат. Отже, чільним стимулом у процесі обміну є егоїзм індивіда. Крім того, деякі соціологи стверджують, що теорія Гоманса не застосовна до багатосторонній соціальній взаємодії і тому примітивна і нежиттєздатна. Попри те, що більшість американських авторів визнають стрункість і новизну теорії, в своїх міркуваннях вони вказують на відсутність емпіричного дослідження. Перш за все це стосується базових понять, які, на думку соціологів, можна назвати скоріше метафорами, ніж науковими термінами. Також критикується те, як Гоманс трактує досвід Б. Скіннера. Гоманс вкрай вибірково запозичує принципи, сформульовані Скіннером, не надаючи уваги ключовим особливостям його підходу, наприклад, впливу різних схем підкріплення. На думку К. Дойча і Краусса, теорія обміну Гоманса, як і більшість теорій американської соціальної психології, не відрізняється наявністю строгої системи. До того ж вона не дає можливості передбачати поведінку індивіда.
Послідовник Гоманса П. Блау врахував у своїх роботах недоліки теорії попередника і звернувся до синтезу ідей соціального обміну і макросоціологічних понять структурного функціоналізму. Він створив теорію раціональності, на підставі якої індивід, опинившись перед вибором, надає перевагу рішенню, яке, на його думку, призведе до найкращого результату.
Парсонс проти Гоманса
Гоманс нерідко вступав у дискусію з прихильниками структурного функціоналізму, одним з яких був Т. Парсонс, який критикував Гоманса за відсутність будь-яких відмінностей у вивченні поведінки тварин і людей. Для Парсонса це питання було вкрай значущим, оскільки у своїй теорії він якісно розділяв ці дві ці галузі. Особливе обурення соціолога викликало те, що Гоманс у своїй теорії обміну міркує про взаємодію людей, ґрунтуючись на теорії Скіннера про голубів. За допомогою цієї теорії Гоманс пояснив положення про «розподілену справедливість». У цьому положенні йдеться про те, що гнів людини має схожі риси з реакцією голуба, якого перестали підгодовувати після того, як це робилося регулярно в тих самих умовах. Іншим важливим аспектом протиріч Гоманса і Парсонса став психологічний підхід Гоманса до соціальних явищ. Парсонс стверджував, що психологія в більшості випадків нездатна пояснити складні підсиситеми дії. Також Гоманс не навів ніякої доказової бази для своєї теорії, але навіть якби він спробував це зробити, на думку Парсонса, його б спіткала невдача. Гоманс погодився, що пояснення структур і складних суспільств є невирішеним питанням, проте він відмовився визнати, що психологічні постулати недостатньо переконливі в дослідженні даної теми.
Пітер П. Еке проти Гоманса
Поділяючи погляди Е. Дюркгайма, П. Еке скептично ставився до теорії обміну Гоманса. Послідовник дюркгаймської традиції довів, що теорія Гоманса є реакцією на появу праць соціолога бельгійського походження Клода Леві-Строса, який підтримував погляди Е. Дюркгайма. Дж. Гоманс, у свою чергу, поділяв ідеї індивідуалістичної традиції Г. Спенсера. Таким чином, теорія обміну Гоманса сформувалася з двох напрямків, які суперечать один одному. Цей дисонанс, згідно з П. Еке, привів до появи теорії, яка не має під собою ґрунтовної бази. Також Еке не визнавав позицію Гоманса, спрямовану на заперечення цінностей і норм, що формують відносини, засновані на обміні винагородами.
Див. також
Примітки
- Homans G. C.Social Behavior Its Elementary Forms. N.Y., 1961.
- Homans G. C. Bringing man back in. N.Y., 1964.
- Homans G. C.Human Group. N.Y., 1950.
Література
- И. Ф. Девятко. Обмена социального теории // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
- Хоманс Дж. Социальное поведение как обмен // Современная зарубежная социальная психология. Тексты / Под ред. В.И. Добренькова. — М., 1984.
- Хоманс Дж. Возвращение к человеку // Американская социологическая мысль: тексты / Под ред. В.И. Добренькова. — М., 1994. — С. С. 46–61.
- Хрестоматия по современной западной социологии второй половины ХХ века / Под ред. Г.Э.Зборовского. — Екатеринбург, 1996. — С. С.92—118.
- Осипов Г.В. История социологии в Западной Европе и США. — М. : Норма, 1993.
- Симонова О.А. Глава 2. Концепции социального обмена (Дж. Хоманс, П. Блау). // История социологии XX века: Избранные темы. — М. : Логос, 2008. — . з джерела 20 жовтня 2021
- Кемеров В.Е. Современный философский словарь. — М. : Панпринт, 1998.
Посилання
- studme.org [ 24 березня 2017 у Wayback Machine.]
- sociocity.ru [ 20 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teo riya socia lnogo o bminu Dzh Go mansa angl Social exchange theory ce teoriya stvorena amerikanskim sociologom Dzh Gomansom yaka poyasnyuye uspih vzayemodiyi lyudej za dopomogoyu vzayemno nabutoyi vigodi Za ciyeyu teoriyeyu lyudina pragne maksimizuvati vigodu i minimizuvati vitrati v spilkuvanni Pri comu povedinka individa zalezhit vid togo yakoyu bula reakciya suspilstva na jogo vchinki v minulomu Gomans prisvyativ teoriyi socialnogo obminu glavu svoyeyi knigi Socialna povedinka yiyi elementarni normi Osnovni polozhennyaTeoriya obminu vihodit iz sudzhennya pro verhovenstvo lyudini nad sistemoyu Vona superechit postulatam strukturnogo funkcionalizmu idej yakogo dotrimuvalisya T Parsons i E Dyurkgajm Pochatkom cogo protistoyannya stalo gaslo Bringing man back in Povernennya do lyudini visunute Dzh Gomansom v odnij z jogo robit Istinna teoriya za Gomansom spirayetsya na principi psihologiyi Taka teoriya rozglyadaye mehanizmi elementarnoyi povedinki i bere svij pochatok u biheviorizmi V osnovu teoriyi Gomansa lyagli polozhennya pro vzayemnij obmin vinagorodami pozitivnimi pidkriplennyami i pokarannyami negativnimi pidkriplennyami Gomans dilit ob yekti svogo doslidzhennya na grupi U procesi vivchennya cih grup sociolog viyavlyaye zalezhnist pochuttiv i vchinkiv yih chleniv Rezultati doslidzhennya sociolog predstaviv u svoyij roboti Lyudska grupa U svoyih sudzhennyah Gomans spirayetsya na principi operantnoyi povedinki sformulovani amerikanskim psihologom B Skinnerom Voni lyagli v osnovu 5 postulativ teoriyi obminu Postulat stimulu yaksho v minulomu pevnij stimul abo nabir stimuliv privodiv do vinagorodi vchinku individa to bilsh imovirno sho za nayavnosti shozhih stimuliv nini lyudina vchinit tak samo abo shozhe Postulat uspihu sho chastishe individ otrimuye vinagorodu za svij vchinok to bilsha jmovirnist togo sho vin cej vchinok povtoryuvatime z pevnoyu chastotoyu v majbutnomu Postulat cinnosti sho cinnishij dlya individa rezultat jogo diyalnosti to chastishe cej individ bude zdijsnyuvati cyu diyalnist u majbutnomu Postulat deprivaciyi perenasichennya yaksho lyudina otrimuye nagorodu za svoyi diyi z pevnoyu chastotoyu to nastupni nagorodi za ti sami diyi stayut mensh cinnimi Postulat rozpodilnoyi spravedlivosti sho chastishe pravilo rozpodilnoyi spravedlivosti viyavlyayetsya nerealizovanim na shkodu yakomu nebud individu to jmovirnishe sho danij individ zaznaye rozdratuvannya Vidsutnist ochikuvanoyi vinagorodi ye ne prosto chimos sho vivilnyaye emocijnu povedinku vona ye she j pokarannyam a jogo uniknuti vidpovidno vinagorodoyu Otzhe lyudi ne tilki vislovlyuyut rozdratuvannya abo mensh yavno vinu koli tak chi inakshe porushuyetsya rozpodilna spravedlivist ale j vchatsya yakos iz cim spravlyatisya Voni vchatsya unikati diyalnostej yaki zaluchayut yih u nespravedlivi obmini voni vchatsya vidavati diyalnosti vinagorodzhuvani dosyagnennyam spravedlivosti i bilsh togo same nevikonannya cih diyalnostej peretvoryuyetsya dlya nih u vtrati Korotshe kazhuchi odniyeyu z obminyuvanih cinnostej staye sama spravedlivist Gomans Dzh K Socialna povedinka yiyi elementarni formiKritikaTeoriya obminu Gomansa ne raz viklikala gostru kritiku Osnovnim nedolikom teoriyi viznano te sho vona proponuye sproshene uyavlennya pro socialnu vzayemodiyu lyudini Tak sociolog Piter P Eke kritikuvav Gomansa za jogo vuzkij pidhid do vivchennya socialnih yavish Rozglyadayuchi dvostoronnyu abo diadichnu model obminu Gomans zoseredzhuvavsya nasampered na principi vidpovidnosti vigodi i vitrat Otzhe chilnim stimulom u procesi obminu ye egoyizm individa Krim togo deyaki sociologi stverdzhuyut sho teoriya Gomansa ne zastosovna do bagatostoronnij socialnij vzayemodiyi i tomu primitivna i nezhittyezdatna Popri te sho bilshist amerikanskih avtoriv viznayut strunkist i noviznu teoriyi v svoyih mirkuvannyah voni vkazuyut na vidsutnist empirichnogo doslidzhennya Persh za vse ce stosuyetsya bazovih ponyat yaki na dumku sociologiv mozhna nazvati skorishe metaforami nizh naukovimi terminami Takozh kritikuyetsya te yak Gomans traktuye dosvid B Skinnera Gomans vkraj vibirkovo zapozichuye principi sformulovani Skinnerom ne nadayuchi uvagi klyuchovim osoblivostyam jogo pidhodu napriklad vplivu riznih shem pidkriplennya Na dumku K Dojcha i Kraussa teoriya obminu Gomansa yak i bilshist teorij amerikanskoyi socialnoyi psihologiyi ne vidriznyayetsya nayavnistyu strogoyi sistemi Do togo zh vona ne daye mozhlivosti peredbachati povedinku individa Poslidovnik Gomansa P Blau vrahuvav u svoyih robotah nedoliki teoriyi poperednika i zvernuvsya do sintezu idej socialnogo obminu i makrosociologichnih ponyat strukturnogo funkcionalizmu Vin stvoriv teoriyu racionalnosti na pidstavi yakoyi individ opinivshis pered viborom nadaye perevagu rishennyu yake na jogo dumku prizvede do najkrashogo rezultatu Parsons proti Gomansa Gomans neridko vstupav u diskusiyu z prihilnikami strukturnogo funkcionalizmu odnim z yakih buv T Parsons yakij kritikuvav Gomansa za vidsutnist bud yakih vidminnostej u vivchenni povedinki tvarin i lyudej Dlya Parsonsa ce pitannya bulo vkraj znachushim oskilki u svoyij teoriyi vin yakisno rozdilyav ci dvi ci galuzi Osoblive oburennya sociologa viklikalo te sho Gomans u svoyij teoriyi obminu mirkuye pro vzayemodiyu lyudej gruntuyuchis na teoriyi Skinnera pro golubiv Za dopomogoyu ciyeyi teoriyi Gomans poyasniv polozhennya pro rozpodilenu spravedlivist U comu polozhenni jdetsya pro te sho gniv lyudini maye shozhi risi z reakciyeyu goluba yakogo perestali pidgodovuvati pislya togo yak ce robilosya regulyarno v tih samih umovah Inshim vazhlivim aspektom protirich Gomansa i Parsonsa stav psihologichnij pidhid Gomansa do socialnih yavish Parsons stverdzhuvav sho psihologiya v bilshosti vipadkiv nezdatna poyasniti skladni pidsisitemi diyi Takozh Gomans ne naviv niyakoyi dokazovoyi bazi dlya svoyeyi teoriyi ale navit yakbi vin sprobuvav ce zrobiti na dumku Parsonsa jogo b spitkala nevdacha Gomans pogodivsya sho poyasnennya struktur i skladnih suspilstv ye nevirishenim pitannyam prote vin vidmovivsya viznati sho psihologichni postulati nedostatno perekonlivi v doslidzhenni danoyi temi Piter P Eke proti Gomansa Podilyayuchi poglyadi E Dyurkgajma P Eke skeptichno stavivsya do teoriyi obminu Gomansa Poslidovnik dyurkgajmskoyi tradiciyi doviv sho teoriya Gomansa ye reakciyeyu na poyavu prac sociologa belgijskogo pohodzhennya Kloda Levi Strosa yakij pidtrimuvav poglyadi E Dyurkgajma Dzh Gomans u svoyu chergu podilyav ideyi individualistichnoyi tradiciyi G Spensera Takim chinom teoriya obminu Gomansa sformuvalasya z dvoh napryamkiv yaki superechat odin odnomu Cej disonans zgidno z P Eke priviv do poyavi teoriyi yaka ne maye pid soboyu gruntovnoyi bazi Takozh Eke ne viznavav poziciyu Gomansa spryamovanu na zaperechennya cinnostej i norm sho formuyut vidnosini zasnovani na obmini vinagorodami Div takozhEkonomichna sociologiyaPrimitkiHomans G C Social Behavior Its Elementary Forms N Y 1961 Homans G C Bringing man back in N Y 1964 Homans G C Human Group N Y 1950 LiteraturaI F Devyatko Obmena socialnogo teorii Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2004 2017 ros Homans Dzh Socialnoe povedenie kak obmen Sovremennaya zarubezhnaya socialnaya psihologiya Teksty Pod red V I Dobrenkova M 1984 Homans Dzh Vozvrashenie k cheloveku Amerikanskaya sociologicheskaya mysl teksty Pod red V I Dobrenkova M 1994 S S 46 61 Hrestomatiya po sovremennoj zapadnoj sociologii vtoroj poloviny HH veka Pod red G E Zborovskogo Ekaterinburg 1996 S S 92 118 Osipov G V Istoriya sociologii v Zapadnoj Evrope i SShA M Norma 1993 Simonova O A Glava 2 Koncepcii socialnogo obmena Dzh Homans P Blau Istoriya sociologii XX veka Izbrannye temy M Logos 2008 ISBN 978 5 98704 112 3 z dzherela 20 zhovtnya 2021 Kemerov V E Sovremennyj filosofskij slovar M Panprint 1998 Posilannyastudme org 24 bereznya 2017 u Wayback Machine sociocity ru 20 zhovtnya 2021 u Wayback Machine