Соха — одиниця оподаткування Московії з XIII по XVII століття у Великому князівству Московському та Московському царстві. Дуже старе позначення одиниці окладу. Татари брали із сохи як землеробського знаряддя при двох-трьох конях. Наприкінці XV століття новгородська соха дорівнювала 3 обжам. Московська — 10 новгородським і була податним округом різних розмірів в різних районах держави.
В 1550 році була встановлена нова податна одиниця, яка зберегла стару назву «соха». Сохою стали називати певну кількість розораної землі. Соха ділилася на чверті.
Виділялося декілька видів сохи:
- Служива (Службова) — 800 чвертей найкращої землі;
- Церковна — 600 чвертей найкращої землі;
- Чорна — 400 чвертей найкращої землі.
Гіршої землі соха містила більше. За цією розбіжністю сох видно, що тяжкість обкладання падала на «чорні сохи», тобто селянські, які за однакової якості землі були обкладені вдвічі більше служивих і в півтори рази — церковних. Чверть або четь — це простір землі, засіяної чвертю жита. Сіяли тоді так, що простір землі, засіяний двома чвертями зерна, дорівнював десятині.
Щоб дізнатися, скільки сох у всій державі, був влаштований перепис і вимірювання податних земель. Тоді ж від податку звільнили ті чверті, які служива людина розорювала для себе. Потім, до початку XVII століття, селянин, який жив і працював на землі служивої людини, як і селянин, який жив на своїй землі або державній, платили однаково з кожної чверті розораної землі, або землі «що живе», як називали її в ті часи. Але на початку XVII століття під «живою чвертю» стали розуміти не справжню чверть розораної службової землі, а по кілька цілих селянських дворів, з яких кожен розорював не одну чверть.
Це було зроблено в інтересах службових людей: на їх землях встановлювалася «жива чверть» в 10-16 дворів. Тобто, якщо кожен двір такої «живої чверті» розорював по 4 чверті (дві десятини), то в такій «живій чверті» буде від 40 до 64 дійсних чвертей розораної землі. Отже, з 40 або 64 чвертей службової землі брали стільки ж, скільки селянин, який жив на своїй або державній землі, платив з однієї.
В 1678-1679 роках соха була замінена дворовим числом.
Подать з посадських стягувалася теж по «сохам». Соху становило певна кількість дворів. Розрізнялися сохи «кращих», «середніх», «менших» і «охудалих» посадських людей. Соха кращих людей складалася з 40 дворів, соха середніх — з 80, менших — з 160, «охудалих» — 320 дворів. З кожної сохи стягувався однаковий податкових оклад. Отже, одну і ту ж суму податі «найкращі» посадські платили з двоє меншої кількості дворів, ніж «середні». Можливий недобір з менших і «охудалих» сох стягувався з осіб, що належать до сох «середніх» і «кращих».
Див. також
Література
- Князьков С. «Очерки из истории Петра Великого и его времени». — Пушкино: «Культура», 1990 (репринтное воспроизведение издания 1914 г.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Soha znachennya Soha odinicya opodatkuvannya Moskoviyi z XIII po XVII stolittya u Velikomu knyazivstvu Moskovskomu ta Moskovskomu carstvi Duzhe stare poznachennya odinici okladu Tatari brali iz sohi yak zemlerobskogo znaryaddya pri dvoh troh konyah Naprikinci XV stolittya novgorodska soha dorivnyuvala 3 obzham Moskovska 10 novgorodskim i bula podatnim okrugom riznih rozmiriv v riznih rajonah derzhavi V 1550 roci bula vstanovlena nova podatna odinicya yaka zberegla staru nazvu soha Sohoyu stali nazivati pevnu kilkist rozoranoyi zemli Soha dililasya na chverti Vidilyalosya dekilka vidiv sohi Sluzhiva Sluzhbova 800 chvertej najkrashoyi zemli Cerkovna 600 chvertej najkrashoyi zemli Chorna 400 chvertej najkrashoyi zemli Girshoyi zemli soha mistila bilshe Za ciyeyu rozbizhnistyu soh vidno sho tyazhkist obkladannya padala na chorni sohi tobto selyanski yaki za odnakovoyi yakosti zemli buli obkladeni vdvichi bilshe sluzhivih i v pivtori razi cerkovnih Chvert abo chet ce prostir zemli zasiyanoyi chvertyu zhita Siyali todi tak sho prostir zemli zasiyanij dvoma chvertyami zerna dorivnyuvav desyatini Shob diznatisya skilki soh u vsij derzhavi buv vlashtovanij perepis i vimiryuvannya podatnih zemel Todi zh vid podatku zvilnili ti chverti yaki sluzhiva lyudina rozoryuvala dlya sebe Potim do pochatku XVII stolittya selyanin yakij zhiv i pracyuvav na zemli sluzhivoyi lyudini yak i selyanin yakij zhiv na svoyij zemli abo derzhavnij platili odnakovo z kozhnoyi chverti rozoranoyi zemli abo zemli sho zhive yak nazivali yiyi v ti chasi Ale na pochatku XVII stolittya pid zhivoyu chvertyu stali rozumiti ne spravzhnyu chvert rozoranoyi sluzhbovoyi zemli a po kilka cilih selyanskih dvoriv z yakih kozhen rozoryuvav ne odnu chvert Ce bulo zrobleno v interesah sluzhbovih lyudej na yih zemlyah vstanovlyuvalasya zhiva chvert v 10 16 dvoriv Tobto yaksho kozhen dvir takoyi zhivoyi chverti rozoryuvav po 4 chverti dvi desyatini to v takij zhivij chverti bude vid 40 do 64 dijsnih chvertej rozoranoyi zemli Otzhe z 40 abo 64 chvertej sluzhbovoyi zemli brali stilki zh skilki selyanin yakij zhiv na svoyij abo derzhavnij zemli plativ z odniyeyi V 1678 1679 rokah soha bula zaminena dvorovim chislom Podat z posadskih styaguvalasya tezh po soham Sohu stanovilo pevna kilkist dvoriv Rozriznyalisya sohi krashih serednih menshih i ohudalih posadskih lyudej Soha krashih lyudej skladalasya z 40 dvoriv soha serednih z 80 menshih z 160 ohudalih 320 dvoriv Z kozhnoyi sohi styaguvavsya odnakovij podatkovih oklad Otzhe odnu i tu zh sumu podati najkrashi posadski platili z dvoye menshoyi kilkosti dvoriv nizh seredni Mozhlivij nedobir z menshih i ohudalih soh styaguvavsya z osib sho nalezhat do soh serednih i krashih Div takozhVit TyagloLiteraturaKnyazkov S Ocherki iz istorii Petra Velikogo i ego vremeni Pushkino Kultura 1990 reprintnoe vosproizvedenie izdaniya 1914 g