Софія Рабій-Карпінська

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рабій.

Софія-Євгенія Рабій-Карпінська (9 квітня 1908, Самбір — 14 листопада 1997, м. Макомбі, штат Мічиган, США) — українська мовознавиця-діалектологиня, діячка української діаспори у США. Дослідниця та образу українських жінок у творах Т. Шевченка.

Софія-Євгенія Рабій-Карпінська
Народилася	9 квітня 1908(1908-04-09) Самбір, Самбірська міська громада, Самбірський район, Львівська область, Україна
Померла	14 листопада 1997(1997-11-14) (89 років) м. Макомбі, штат Мічиган, США
Країна	Австро-Угорщина  ЗУНР  УНР  Польська Республіка  США
Національність	українка
Діяльність	мовознавиця
Alma mater	Ягеллонський університет
Галузь	мовознавство, діалектологія
Науковий ступінь	доктор філології
Науковий керівник	Іван Зілинський
Батько	о. Франц Рабій
Мати	Олія Нестерович

Життєпис

Народилася в родині греко-католицького священика Франца Рабія. Має брата Юліяна. Навчалась у Івана Зілинського.

У 1914—1918 роках навчалася в початковій школі у Відні та Самборі, у 1918—1920 роках — у гімназії в Перемишлі, від 1 вересня 1920 року — у приватній жіночій гімназії імені Марії Конопніцької в Самборі, де 1926 року здобула «матуру». У вересні 1926 року почала вчитися на філософському факультеті Яґеллонського університету, де 1930 року здобула науковий ступінь магістра філософії в обсязі слов'янської філології.

Відразу після захисту магістерської дисертації протягом 2 навчальних років (1930/31 і 1931/32) працювала в Яґеллонському університеті як лекторка української мови, яку тоді офіційно в Польщі називали «руською». У 1932/33 навчальному році перебувала в Самборі у батька, який захворів на запалення легенів (помер у травні 1933 року).

Від 1933 року була вчителькою у приватному жіночому семінарі сестер василіянок у Дрогобичі. Одночасно під науковим керівництвом професора Івана Зілинського досліджувала бойківські говірки. 1934 року захистила докторську дисертацію «Діалект бойків».

Померла 1997 року в США на 89-му році життя, залишивши сина Ярослава, невістку Дарію та двох онуків — Христину й Маркіяна.

Праці

• Dialekt Bojków // Sprawozdania Komisiji Językowej Polskiej Akademiji Umiejętnosci. — T. XXXVII-XXXVIII. — 1932—1933.
• Українська жінка та її призначення в творах Тараса Шевченка // Записки НТШ. — Т. 176. — С. 187—201.

Джерела

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
• Ковалів Ю. Б. , Рябець Л. В. Карпінська Євгенія Софія [ 9 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — 767 с. — .

Посилання

• Софія Рабій-Карпинська. Бойківські говірки: Збірник статей. — Перемишль, 2011. [ 21 липня 2021 у Wayback Machine.]
• Твори Софії Рабій-Карпінської // Diasporiana.org.ua